Графічний підхід до визначення функції затрат – це:

 а) метод аналізу розрахунків;

б) метод вищої-нижчої точки;

в) метод найменших квадратів;

г)метод візуального пристосування.

10. На прямі і непрямі витрати діляться:

 а) по мірі усереднювання;

б) відносно обсягу виробництва;

в) по функції управління;

г) за способом обліку собівартості.

11. До витрат, використовуваних для оцінки запасів відносяться:

 а) вичерпані і невичерпані витрати;

 б) витрати на продукцію і витрати періоду;

 в) прямі і непряме (непрямі);

  г) всі відповіді вірні.

12. Витрати періоду - це:

а) збільшення зобов'язань або зменшення активів в процесі поточної діяльності для здобуття доходу або іншої вигоди в майбутніх періодах;

б) це збільшення зобов'язань або зменшення активів в процесі поточної діяльності для здобуття доходу звітного періоду;

 в) це витрати, пов'язані з виробництвом або придбанням товарів для реалізації;

г) це витрати, які не включають в собівартість запасів і розглядають як витрати того періоду, в якому вони були здійснені.

Витрати, які потребують сплати грошей або витрачання інших активів:

 а) релевантні витрати;

б) дійсні витрати;

в) основні витрати;

г) нерелевантні витрати.

Метод визначення функції витрат на підставі припущення, що змінні витрати є різницею між загальними витратами при найвищому і найнижчому рівнях діяльності - це:

а) метод аналізу розрахунків;

б) метод вищої-нижчої точки;

в) метод найменших квадратів;

г) метод візуального пристосування.

На виробничі, комерційні і адміністративні витрати діляться:

а) по мірі усереднювання;

б) відносно обсягу виробництва;

в) по функції управління;

г) відносно дійсності.

Витрати на продукцію – це:

 а) збільшення зобов'язань або зменшення активів в процесі поточної діяльності для здобуття доходу або іншої вигоди в майбутніх періодах;

б) це збільшення зобов'язань або зменшення активів в процесі поточної діяльності для здобуття доходу звітного періоду;

в) це витрати, пов'язані з виробництвом або придбанням товарів для реалізації;

г) це витрати, які не включають в собівартість запасів і розглядають як витрати того періоду, в якому вони були здійснені.

Витрати, які не залежать від ухвалення рішень:

а) релевантні витрати;

 б) дійсні витрати;

в) основні витрати;

г) нерелевантні витрати.

На фактичні і прогнозні витрати діляться відносно:

а) міри усереднювання;

б) відносно обсягу виробництва;

в) функції управління;

г) відносно дійсності.

19.Прямі витрати - це:

 а) збільшення зобов'язань або зменшення активів в процесі поточної діяльності для здобуття доходу або іншої вигоди в майбутніх періодах;

б) це збільшення зобов'язань або зменшення активів в процесі поточної діяльності для здобуття доходу звітного періоду;

в) це витрати, які можна віднести безпосередньо до певного об'єкту витрат економічно доцільним шляхом;

г) це витрати, які не включають в собівартість запасів і розглядають як витрати того періоду, в якому вони були здійснені.

Вартість витрачених матеріалів, які стають частиною готовоїі продукції, - це:

 а) релевантні витрати;

 б) дійсні витрати;

в) основні витрати;

г) прямі матеріальні витрати.

21. Метод визначення функції витрат шляхом розділення їх на змінні і постійні відносно відповідного чинника – це:

а) метод аналізу розрахунків;

б) метод вищої-нижчої крапки;

в) метод найменших квадратів;

 г) метод візуального пристосування.

Метою класифікації витрат є виділення:

а) постійних витрат;

б) фінансових витрат;

в) релевантних витрат;

 г) альтернативних витрат.

РОЗДІЛ 3. ОБЛІК ВИТРАТ І МЕТОДИ КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

ПИТАННЯ, ЩО ВИВЧАЮТЬСЯ

3.1 Облік витрат як основа калькулювання собівартості продукції. Об’єкти обліку витрат та об’єкти калькулювання

3.2 Моделі калькулювання собівартості продукції

 3.3 Метод ФІФО та метод середньої зваженої