Методика «Неіснуюча тварина»

Проективний тест «Неіснуюча тварина» - є одним з найпоказовіших графічних проективних методів. Надаючи досліджуваному безмежні можливості самовираження, він забезпечує повну реалізацію механізмів проекції. Для проведення тесту потрібний стандартний аркуш білого паперу формату А4. У інструкції випробовуваному пропонується намалювати неіснуючу тварину і назвати її неіснуючим іменем. Потім отримані результати інтерпретуються, і складається психологічний портрет досліджуваного. Система опису включає ознаки малюнка, які умовно можна розділити на три групи.

Перша група стосується змістовного аспекту інтерпретації і складається з трьох підгруп: перша характеризує окремі деталі зображення, їх кількість, величину; друга - фігуру тварини в цілому: його величину, кількість деталей, позу тварини, третя - загальне емоційне враження від тварини: ступінь агресивності, захисту, тривожності, пасивної.

Друга група - це ознаки, що відносяться до семантико-просторового аспекту інтерпретації: розташування малюнка на аркуші, поворот голови і тулуба тварини.

Третя група пов'язана з графологічними особливостями малюнка: специфікою контуру, характером ліній, натиску, з'єднання деталей та ін.

Метод дослідження особистості за допомогою проективного тесту «Неіснуюча тварина» побудований на теорії психомоторного зв'язку.

Для реєстрації наявності страху використовується дослідження моторики (зокрема, моторики малюючої домінантної правої руки, зафіксованої у вигляді графічного сліду руху, малюнка) За І. М. Сєченовим, будь-яке уявлення, яке виникає в психіці, будь-яка тенденція, пов'язана з цим уявленням, закінчується рухом (буквально - «Будь-яка думка закінчується рухом»). Якщо реальний рух, інтенція з якоїсь причини не здійснюється, то в відповідних групах м'язів накопичується певне напруження енергії, необхідне для здійснення зворотного руху. Так, наприклад, образи і думки-уявлення, які викликають страх, стимулюють напругу в групах ножної мускулатури і в м'язах рук, що виявилося б за необхідне у разі відповіді на страх втечею чи захистом за допомогою рук - вдарити, заслонитися. Тенденція руху має напрям у просторі: віддалення, наближення, нахил, випрямлення, підйом, падіння [10].

При виконанні малюнка аркуш (або полотно картини) представляє собою модель простору й, крім стану м'язів, фіксує ставлення до простору. Простір, у свою чергу, пов'язаний з емоційним забарвленням переживання і часовим періодом: дійсним, минулим, майбутнім. Пов'язано воно також дієвістю чи ідеально-мислинєвим планом роботи психіки. Простір, розташований позаду і зліва від суб'єкта, пов'язаний з минулим періодом і бездіяльністю (відсутністю активного зв'язку між думкою-уявленням, плануванням і його здійсненням). Права сторона, простір спереду і вгорі пов'язані з майбутнім періодом і дійовістю. На аркуші (моделі простору) ліва сторона і низ пов'язані з негативно забарвленими і депресивними емоціями, з непевністю і пасивністю. Права сторона (відповідна домінантною правої руці) - з позитивно забарвленими емоціями, енергією, активністю, конкретністю дії. Окрім спільних закономірностей психомоторного зв'язку та відношення до простору при тлумаченні матеріалу тесту використовуються теоретичні норми оперування з символами і символічними геометричними елементами і постатями.

2.2 Результати психолого-педагогічної діагностики страхів у дошкільників

Профілактика і попередження виникнення страхів у дітей старшого дошкільного віку стає не тільки соціально значущими, але і психологічно необхідними. Проблема підвищення ефективності ранньої профілактики повинна розв'язуватися в наступних основних напрямах:

виявлення несприятливих чинників і десоціалізіуючих дій з боку найближчого оточення, які обумовлюють виникнення страхів і своєчасна нейтралізація цих несприятливих дій;

сучасна діагностика відхилень в поведінці і здійснення диференційованого підходу у виборі виховно-профілактичних засобів психолого-педагогічної корекції страхів дитини.

проведення системного аналізу індивідних, особових, соціально-психологічних і психолого-педагогічних чинників, обумовлюючих виникнення страхів, з урахуванням яких повинна будуватися і здійснюватися виховно-профілактична робота з попередження цих страхів.

Нами було проведене дослідження з діагностування наявності страхів у дітей. В дослідженні приймали участь 10 дітей дошкільного навчального закладу № 601 м. Києва. Всі опитувані були віком 5-6 років. Дослідження проводилося за вище названими методиками.

Таблиця 2.1. Результати діагностики страхів дітей за методиками О. І. Захарова та М. О. Панфілової

Види страхів	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1. темряви	0	1	1	1	1	1	1	1	1	1
2. вигаданих істот	1	0	1	1	1	0	1	1	0	1
3. крові	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
4 лікарні	1	0	0	1	0	0	0	0	0	0
5.лікарів	1	0	0	0	1	0	0	0	0	0
6. уколів	1	0	0	1	1	0	0	1	0	0
7. самотності	0	0	0	0	0	1	1	0	0	1
8. залишатися самому вдома	1	0	0	0	0	1	1	1	1	0
9. снів	0	0	0	0	1	0	1	1	0	0
10. дитсадка	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
12. болю	1	0	0	1	1	0	1	0	0	0
13. висоти	0	0	1	0	0	0	1	0	0	0
14. різких рухів	0	1	1	0	0	0	1	0	0	0
15. рівноваги	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
16. вихователя	0	0	1	0	1	0	0	0	0	0
17. незнайомих людей	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
18. транспорту	0	1	1	0	1	0	1	0	0	0
19. засипати одному	0	0	1	0	1	0	0	0	1	1
21.смерті	0	1	0	1	0	1	0	1	0	1
Усього страхів у кожного з дітей	5	5	7	6	9	5	9	4	4	5

 

Таблиця 2.2. Кількісні показники проявів страхів у дітей за методиками О.І.Захарова та М. О. Панфілової

Види страхів
1. темряви	9
2. вигаданих істот	6
3. крові	0
4 лікарні	1
5.лікарів	1
6. уколів	4
7. самотності	3
8. залишатися самому вдома	5
9. снів	3
10. дитсадка	0
12. болю	4
13. висоти	2
14. різких рухів	3
15. рівноваги	0
16. вихователя	2
17. незнайомих людей	0
18. транспорту	4
19. засипати одному	4
21. смерті	5

 

Завдяки таблиці 2.2 можемо співвіднести кількість відповідей кожної дитини дошкільного віку до запропонованих видів страху. Як видно з таблиці, у більшості дітей поширений страх темряви (9 опитаних дітей); також дуже часто зустрічається страх залишатися одному вдома, страх уколів; найбільше число видів страхів в однієї дитини виявлено - 9; найчастіше серед охоплених дослідженням дітей число страхів становить один або два види; основним проявом страхів у дітей є сльози, також розмови про страхи, відмова йти до темної кімнати; однією з появи страхів у дітей є залякування, перенесене почуття болю, перегляд телепередач зі страхаючим змістом.

Аналіз отриманих нами даних показав, що одним з провідних страхів у дітей дошкільного віку є страх смерті своєї та батьків. 5 дошкільнят відмічали, що бояться померти самі і того, що можуть померти їхні батьки.

Наступним найбільш поширеним страхом серед дошкільників, які брали участь у нашому дослідженні, є страх перед вигаданими істотами - 6 відповідей.

Серед дошкільнят поширені також страхи перед спричиненням фізичного ушкодження: неочікувані звуки, напад, вогонь, транспорт (4 відповіді) та ін.

Провівши дослідження за допомогою графічного проективного методу «Неіснуюча тварина» було отримано наступні результати (див. табл. 2.3)

Таблиця 2.3 Результати діагностики страхів дітей за методикою «Неіснуюча тварина»

Рівень страху	Кількісний показник проявів страху дітей	Відсотковий показник проявів страху дітей
Високий	3	30 %
Середній	5	50 %
Низький	2	20 %

 

Завдяки обговоренню з дітьми зображень на малюнках з’ясувалося, що

дитина боїться лавини, яка зносить все у воду,

дитина - темряви в кімнаті

дитина - стихійного лиха

дитина - вулкана, смерчу,

дитина - тварин, зокрема тигру,

дитина - грози,

дитина - темряви,

дитина - темряви в кімнаті,

дитина - темряви на вулиці,

дитина - тварин, зокрема собаки.

В результаті діагностування страхів дітей старшого дошкільного віку, які брали участь у дослідженні бачимо, що середній рівень страху спостерігається у 5 дітей - 50 %. Високий рівень наявності страхів спостерігається у 3 дітей, або 30 %. Низький рівень наявний лише у двох з опитуваних, що становить 20 % від загальної кількості досліджуваних.