Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття підприємницької діяльності та н суб'єкти
Конституція України закріплює підприємництво як найважливіше право людини і громадянина. Згідно з нею (ст. 42) кожен має право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом. У свою чергу держава забезпечує захист конкуренції у цій сфері (ст. 42), виключно законами визначає гарантії та правові основи підприємництва (п. 8 ст. 91). Основні ознаки підприємницької діяльності зафіксовані в Законі України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р. У ст. 1 цього Закону вказано, що підприємництво — це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Тут названі такі ознаки підприємництва, як здійснення цієї діяльності на власний ризик, ініціативність, систематичність. Вказано її зміст — виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг. Названо основну мету — отримання прибутку. Далі зазначається, що вона є вільною, не повинна суперечити чинному законодавству, у разі необхідності ліцензується. Крім того, фіксуються її принципи, встановлюються суб'єкти і визначаються їх відповідальність. Узагальнення вміщених у Законі характеристик дає змогу сформулювати визначення підприємництва (підприємницької діяльності). Підприємництво — це визнана державою, підзаконна, самостійна і систематична, з метою отримання прибутку діяльність фізичних та юридичних осіб з виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, здійснювана на власний ризик і під свою відповідальність. По-перше, підприємницька діяльність — діяльність, визнана державою. Визнання державою (легалізація) полягає в наданні конкретним індивідуальним особам чи колективам статусу суб'єкта підприємницької діяльності. 16* 484____________________________________________________ Глава 12 По-друге, підприємницька діяльність є підзаконною, тобто повинна здійснюватися виключно в межах правових приписів. У цьому зв'язку законодавець встановлює два типи обмежень: а) обмеження на певні види діяльності та б) обмеження права власності на ряд об'єктів. Обмеження на певні види діяльності передбачає, з одного боку, заборону деяких видів діяльності, а з другого, — надання конкретним суб'єктам підприємництва права займатися тільки тією діяльністю, яка дозволена їм особисто.
Таким дозволом є фіксація конкретних видів діяльності в установчих документах, підтверджена у разі необхідності ліцензіями, патентами. Вони становлять предмет діяльності суб'єкта підприємництва. Обмеження права власності передбачає неможливість для суб'єкта підприємницької діяльності володіти на правах власника певними об'єктами. Такі обмеження встановлюються з урахуванням загальнодержавних інтересів. По-третє, підприємництво — самостійна, здійснювана на власний ризик і відповідальність діяльність. Це означає, що підприємці мають право без будь-яких обмежень приймати рішення і здійснювати будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Свою діяльність підприємці організаційно, матеріально, методично забезпечують самостійно. Вони користуються повною свободою у виборі сфер, методів, форм, характеру підприємницької діяльності. На власний розсуд обирають партнерів і клієнтів, а взаємовідносини з ними будують виходячи із взаємних інтересів. По-четверте, регламентуючи підприємництво, законодавець підкреслює систематичний характер цієї діяльності. Отже, одноразове надання послуг, виготовлення продукції тощо не може розглядатися як підприємницька діяльність. По-п'яте, до ознак, що характеризують підприємництво, треба віднести й мету цієї діяльності — отримання прибутку, її прибутковість розглядається державою як важлива складова механізму, за допомогою якого задовольняються суспільні потреби. Саме вона виступає індикатором корисності підприємницької діяльності та фактором, що стимулює виробництво товарів і надання необхідних суспільству послуг. Сутність підприємницької діяльності зводиться до одержання максимально можливого прибутку, тобто різниці між отриманими доходами і витратами, пов'язаними з веденням справи. Для цього підприємець прагне, по-перше, заощадити якнайбільше коштів для придбання ресурсів, сировини, матеріалів тощо, по-друге, реалізувати вироблений продукт за оптимальною ціною, тобто ціною, яка і прибуток забезпечує, і відповідає можливостям споживача.
Саме тому успіх підприємницької діяльності прямо залежить від уміння проявляти і задовольняти потреби суспільства в цілому й конкретної людини зокрема. Отже, за умов ринкових відносин підприємець Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності 485 повинен передбачити, які товари і послуги потрібні сьогодні та що треба буде завтра суспільству й окремим громадянам. По-шосте, важливою характерною рисою підприємницької діяльності є персональна відповідальність суб'єкта підприємництва. Беручи на себе певні зобов'язання, суб'єкт підприємництва несе відповідальність за їх виконання у межах чинного законодавства. Підприємець зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій і держави, що охороняються законом. За завдані шкоду та збитки підприємець несе встановлену законодавством відповідальність. На законодавчому рівні зафіксовано принципи підприємницької діяльності: · вільний вибір діяльності; · залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької · самостійне формування програми діяльності та вибір постачальни · вільний найом працівників; · залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, тру · вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення · самостійне здійснення підприємцем — юридичною особою зовніш Чинне законодавство чітко визначає коло суб'єктів підприємницької діяльності. Так, у ст. 2 Закону України «Про підприємництво» визначається, що ними можуть бути: 1) громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не об 2) юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом Ук Суб'єкти підприємницької діяльності можуть утворювати підприємства відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 р. Цей Закон визначає, що підприємство — основна організаційна ланка народного господарства. Воно є самостійним господарюючим статутним суб'єктом, має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). 486____________________________________________________ Глава 12 Відповідно до законодавства в Україні можуть діяти підприємства таких видів: · приватне підприємство, основане на власності фізичної особи; · колективне підприємство, основане на власності трудового колек · господарське товариство;
· підприємство, основане на власності об'єднання громадян; · комунальне підприємство, основане на власності відповідної тери · державне підприємство, основане на державній власності, в тому Залежно від обсягів господарського обороту підприємства та чисельності його працівників (незалежно від форм власності) воно може бути віднесено до категорії малих підприємств. Особливості створення та діяльності малих підприємств встановлюються законодавством України. До малих підприємств належать новостворювані та діючі підприємства: · у промисловості та будівництві — з чисельністю працюючих до 200 · в інших галузях виробничої сфери — з чисельністю працюючих до · у науці та науковому обслуговуванні — з чисельністю працюючих · у галузях невиробничої сфери — з чисельністю працюючих до 25 · у роздрібній торгівлі — з чисельністю працюючих до 15 осіб. Крім зазначених, в Україні можуть діяти інші види та категорії підприємств (наприклад, орендні), створення яких не суперечить чинним законодавчим актам. Підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо інше не передбачено законодавством України. Підприємства можуть об'єднуватися в: · асоціації — договірні об'єднання, створені з метою постійної коор · корпорації — договірні об'єднання, створені на основі об'єднання · консорціуми — тимчасові статутні об'єднання промислового і бан · концерни — статутні об'єднання підприємств промисловості, нау- Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності 487 кових організацій, транспорту, банків, торгівлі на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств; — інші об'єднання за галузевим, територіальним та іншими принци Об'єднання діють на основі договору або статуту, який затверджується їх засновниками або власниками. Підприємства, що входять до складу зазначених організаційних структур, зберігають права юридичної особи і на них поширюється дія законодавства, що регламентує діяльність підприємства.
До об'єднання підприємств, зареєстрованого в Україні, можуть входити підприємства інших держав. У свою чергу підприємства України можуть входити до об'єднань, зареєстрованих в інших державах. Порядок вступу до об'єднань у зазначених випадках здійснюється відповідно до законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність. Підприємства, які входять до об'єднання, можуть вийти з його складу зі збереженням взаємних зобов'язань та укладених договорів з іншими підприємствами та організаціями. Вихід структурних підрозділів і самостійних підприємств з об'єднань може здійснюватися за згодою власника майна чи уповноваженого ним органу та за участю трудового колективу з наданням їм права підприємства. Відмову власника може бути оскаржено трудовим колективом до суду. Ліквідація об'єднання здійснюється за рішенням підприємств, які входять до нього, у порядку, встановленому для підприємства чинним законодавством. Майно, що залишилося після ліквідації об'єднання, розподіляється між учасниками згідно зі статутом об'єднання. Одним з найпоширеніших видів підприємств є господарські товариства, що утворюються і діють згідно із Законом України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. Такими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Вони є юридичними особами і можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, що не суперечить законодавству України. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в суді від свого імені. Придбання господарським товариством часток (акцій), активів інших господарських товариств має здійснюватися з додержанням вимог анти-монопольного законодавства. Закон України «Про господарські товариства» визначає такі організаційно-правові форми господарських товариств: — акціонерне товариство; · товариство з обмеженою відповідальністю; · товариство з додатковою відповідальністю; 488_____________________________________________ Глава 12 · повне товариство; · командитне товариство. Кожна з перелічених форм передбачає певну структуру товариства, ступінь інтегрованості партнерів, характер відповідальності за зобов'язаннями та боргами, розмір підприємств. Виходячи з цього законодавець по-різному регулює питання їх утворення та управління своєю діяльністю. З урахуванням цих обставин можна виділити дві групи товариств. До першої слід віднести акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю. Вони відрізняються найбільшим ступенем інтегрованості. Такі товариства створюються і діють на підставі статуту та установчого договору, а для управління ними спеціально передбачено виконавчі органи.
До другої групи належать повне та командитне товариства. Вони менш інтегровані, їх учасники наділені більшою самостійністю у межах товариства. Тому вони створюються та діють тільки на підставі установчого договору, їх справи проводяться за спільною згодою, а обсяг повноважень може визначатися дорученням, яке підписується учасниками товариства. Найменування будь-якого товариства має містити відомості про вид товариства. Для повних і командитних товариств — прізвища (найменування) учасників товариства, а також інші необхідні відомості. Найменування товариства міститься в установчих документах товариства. Найменування товариства не може вказувати на належність товариства до відповідних міністерств і громадських організацій. Місцезнаходження (розташування) товариства має бути в Україні. Засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, встановлених законодавчими актами України. Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Підприємства, установи та організації, які стали учасниками товариства, не ліквідуються як юридичні особи. Акціонерне товариство, товариство з обмеженою та товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту. Повне та командитне товариства створюються і діють на підставі установчого договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимо-нопольним комітетом України. Установчі документи мають містити відомості про вид товариства предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір і порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків і збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік пи- Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності 489 тань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів і порядок ліквідації та реорганізації товариства. До установчих документів можуть бути включені й інші умови, що не суперечать законодавству України. Учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визна б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його в) вийти у встановленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу Крім зазначених, учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства. Учасники товариства зобов'язані: а) додержуватися установчих документів товариства і виконувати рі б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі й в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інфор г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено законодавством Украї Будь-яке товариство має право власності на майно товариства. Воно є власником: · майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; · продукції, виробленої товариством у результаті господарської ді · одержаних доходів; — іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. товариства або передане йому в користування, несе товариство, якщо інше не передбачено установчими документами. Вкладами учасників і засновників товариства у статутний фонд можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права на користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), кошти, в тому чис- 490____________________________________________________ Глава 12 лі в іноземній валюті. Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника в статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду. Збільшення статутного фонду може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків, передбачених законодавством. Зменшення статутного фонду — за відсутності заперечень кредиторів. Фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) відкритих акціонерних товариств щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду має бути перевірений аудитором (аудиторською фірмою). У товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 відсотків суми чистого прибутку. Прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються відсотки з кредитів банків та з облігацій, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання. Управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких проводяться відповідно до виду товариства. Посадовими особами органів управління товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах, де створена рада товариства (спостережна рада), — голова та члени ради товариства (спостережної ради). Посадовими особами органів управління товариства не можуть бути члени виборних органів громадських організацій, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, арбітражного суду, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, що покликані здійснювати контроль за діяльністю товариства. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути посадовими особами тих товариств, які здійснюють цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності 491 хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть займати у товариствах керівні посади та посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю. Зупинимося на характеристиці передбачених законодавством видів господарських товариств. Акціонерне товариство. Таким визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Володіння акціями (тобто право власності на певну кількість частин статутного фонду) підтверджується або цінним папером або документом, який згідно зі статутом видається власникові. У такому документі вказується кількість і вартість акцій, а також їх належність на праві власності конкретній особі. Цінний папір, що посвідчує участь в акціонерному товаристві на правах власника певної частини статутного фонду і дозволяє одержувати частку в прибутку, як правило, має назву «акція». Акції можуть бути різних видів: іменні, на пред'явника, прості, привілейовані. Акціонери (володарі акцій) відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми. Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства. Акціонерне товариство має право випускати акції відповідно до вимог, встановлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Залежно від способу розповсюдження акцій акціонерні товариства поділяються на два види: а) відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджу б) закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між Акції купуються учасниками при створенні товариства на підставі договору з його засновниками, а при додатковому випуску акцій у зв'язку зі збільшенням статутного фонду — з товариством. Акція може бути придбана також на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондове- 492_____________________________________________ Глава 12 му ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступ-ництва юридичних осіб та з інших підстав, передбачених законодавством. Перехід та реалізація права на акції здійснюються відповідно до законодавства України. При створенні акціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої підписки на них (у відкритих акціонерних товариствах) або розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних товариствах). Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства організується засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов'язані бути держателями акцій на суму, не менше 25 відсотків статутного фонду і строком не менше двох років. Засновники відкритого акціонерного товариства (емітенти) зобов'язані опублікувати відповідно до вимог чинного законодавства інформацію про випуск акцій, зміст та порядок реєстрації якої встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Строк відкритої підписки на акції не може перевищувати шести місяців. Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10 відсотків вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій. Після закінчення вказаного у повідомленні строку підписка припиняється. Якщо до того часу не вдалося покрити підпискою 60 відсотків акцій, акціонерне товариство вважається незасно-ваним. Особам, які підписалися на акції, повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніш як через ЗО днів. За невиконання цього зобов'язання засновники несуть солідарну відповідальність. У разі якщо підписка на акції перевищує розмір статутного фонду, засновники можуть відхиляти зайву підписку, якщо це передбачено умовами випуску. Відмова у підписці проводиться згідно з переліком передплатників з кінця переліку. У разі, якщо засновники не відхиляють зайву підписку, рішення про прийняття чи відмову зайвої підписки приймають установчі збори. За відмови засновниками або установчими зборами зайвої підписки внесені суми повертаються. До дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції, повинні внести (враховуючи попередній внесок) не менше ЗО відсотків номінальної вартості акцій. На підтвердження внеску засновники видають тимчасові свідоцтва. У разі, якщо всі акції акціонерного товариства розподіляються між засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50 відсотків номінальної вартості акцій. Акціонерне товариство має право викупити у акціонера оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Вказані акції слід реалізувати або анулювати протягом одного Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності 493 року. За цей період розподіл прибутку, а також голосування та визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадиться без урахування придбаних акціонерним товариством власних акцій. Акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства, зобов'язаний сплатити повну вартість акцій. У разі несплати у встановлений строк акціонер, якщо інше не передбачено статутом товариства, сплачує за час прострочення 10 відсотків річних від суми простроченого платежу. При несплаті протягом 3 місяців після встановленого строку платежу акціонерне товариство має право реалізувати ці акції в порядку, встановленому статутом товариства. Установчі збори акціонерного товариства скликаються у строк, зазначений у повідомленні, але не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на акції. В разі пропущення вказаного строку особа, яка підписалася на акції, має право вимагати повернення сплаченої нею частки вартості акцій. Установчі збори акціонерного товариства визнаються правомочними, якщо в них беруть участь особи, які підписалися більш як на 60 відсотків акцій, на які проведено підписку. Якщо через відсутність кворуму установчі збори не відбулися, протягом двох тижнів скликаються повторні установчі збори. Якщо і при повторному скликанні установчих зборів не буде забезпечено кворуму, акціонерне товариство вважається таким, що не відбулося. Голосування на установчих зборах проводиться за принципом: одна акція — один голос. Рішення про створення акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв, про обрання ради акціонерного товариства (спостережної ради), виконавчих і контролюючих органів акціонерного товариства та щодо надання пільг засновникам за рахунок акціонерного товариства мають бути прийняті більшістю у 3/4 голосів присутніх на установчих зборах осіб, які підписалися на акції, а інші питання — простою більшістю голосів. Установчі збори акціонерного товариства вирішують такі питання: а) приймають рішення щодо створення акціонерного товариства і за б) приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що в) зменшують розмір статутного фонду у разі, якщо у встановлений г) обирають раду акціонерного товариства (спостережну раду), вико 494_____________________________________________ Глава 72 д) вирішують питання щодо схвалення угод, укладених засновника е) визначають пільги, що надаються засновникам; є) затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній формі; ж) інші питання відповідно до установчих документів. Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та класу акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору. Цей реєстр підписується головою та секретарем зборів. Реєстрація акціонерів — власників акцій на пред'явника здійснюється на підставі пред'явлення ними цих акцій (сертифікатів акцій) або виписок з рахунку у цінних паперах. Право участі у загальних зборах акціонерів мають особи, які є власниками акцій на день проведення загальних зборів (крім випадку проведення установчих зборів). Передача акціонером своїх повноважень іншій особі здійснюється відповідно до законодавства. Доручення на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів може бути посвідчено реєстратором або правлінням акціонерного товариства. Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, можуть призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах, про що вони до початку реєстрації письмово повідомляють виконавчий орган акціонерного товариства. До компетенції загальних зборів належить: а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства б) внесення змін до статуту товариства; в) обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства (спо г) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного това е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності 495 є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством ак й) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства; ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання. Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів. Протокол загальних зборів акціонерів підписується головою і секретарем зборів і не пізніш як через три робочі дні після закінчення зборів передається виконавчому органові акціонерного товариства. Про проведення загальних зборів акціонери — держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного фонду акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена ст. 40 цього Закону. Повідомлення має бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності повідомлення слід повторити в засобах масової інформації. Загальні збори акціонерів проводяться, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства. Будь-який з акціонерів має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів не пізніш як за ЗО днів до їх скликання. Рішення про включення цих пропозицій до порядку денного приймається виконавчим органом товариства. Пропозиції акціонерів, які володіють більш як 10 відсотками голосів, вносяться до порядку денного обов'язково. Рішення про зміни в порядку денному слід довести до відома всіх акціонерів не пізніш як за 10 днів до проведення зборів у порядку, передбаченому статутом. Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна акція — один голос. В акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися рада акціонерного товариства (спостережна рада), яка представляє інтереси 496____________________________________________________ Глава 12 акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління. В акціонерному товаристві, що налічує понад 50 акціонерів, створення ради акціонерного товариства (спостережної ради) обов'язкове. Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства (спостережну раду) може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів.
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-14; просмотров: 83; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.216.123.120 (0.13 с.) |