Механізми регулювання ґендерної рівності в трудовій сфері

Державний департамент нагляду за дотриманням законодавства про працю (Держнаглядпраці)

Метою діяльності Держнаглядпраці є забезпечення дотримання законодавства про працю в Україні, зокрема стосовно праці жінок. Ця діяльність охоплює наступні питання: роботи, на яких забороняється застосування праці жінок; обмеження праці жінок на роботах у нічний час; залучення вагітних жінок та тих, які мають дітей віком до трьох років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, і відправлення їх у відрядження; залучення жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, до надурочних робіт, і направлення їх у відрядження; переведення на легшу робо ту вагітних жінок та тих, які мають дітей віком до трьох років; надання відпусток у зв’язку з вагітністю,пологами і для догляду за дитиною; приєднання щорічної відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами; порядку надання відпустки для догляду за дитиною і зарахування її до стажу роботи; надання відпусток жінкам, які усиновили дітей; надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей; надання перерви для годування дитини; прийняття на роботу і заборони звільнення вагітних жінок та тих, які мають дітей; надання вагітним жінкам та тих, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, путівок до санаторіїв та будинків відпочинку і надання їм матеріальної допомоги; рівності трудових прав чоловіків та жінок в Україні [26, c.38]

У лютому 2009 року, в рамках кампанії цільових перевірок, проведено перевірки дотримання законодавства про працю жінок на 1716 підприємствах, де на день перевірки працювали 14863 жінки.

Проведеними перевірками не виявлено фактів порушення вимог законодавства щодо рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері праці, зокрема щодо заробітної плати. Інші порушення законодавства про працю, зокрема стосовно жінок, виявлено на 936 підприємствах. Найпоширенішим порушенням є виплата заробітної плати за весь час щорічної відпустки пізніше ніж за три дні до початку відпустки (мало місце на 795 підприємствах). Також встановлено порушення щодо надання додаткових оплачуваних відпусток працівникам (жінкам), які мають дітей (на 18 підприємствах), залучення жінок до роботи в нічний час (на 32 підприємствах). Випадків порушення законодавства щодо залучення вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей/інвалідів без їх згоди до роботи в надурочний час та направлення їх у відрядження не виявлено. Не було також випадків порушення вимоги щодо встановлення неповного робочого дня на прохання жінки, надання відпусток без збереження заробітної плати для догляду за дитиною віком до 6 років, звільнення вагітних жінок та тих, які мають дітей віком до трьох років.

                         Державний центр зайнятості

З огляду на важливість питань, що стосуються ґендеру, Державний центр зайнятості (ДЦЗ) веде наступну діяльність:

• сприяння у працевлаштуванні шляхом забезпечення вільного та рівного доступу шукачів роботи до актуальної та повної інформації про вакансії, про стан ринку праці та про трудове законодавство;

• надання адресних соціальних послуг, забезпечення участі в семінарах, тренінгах, масових заходах, спрямованих на посилення самостійності громадян і прискорення їхнього працевлаштування, на основі ґендерної рівності;

• забезпечення рівного доступу безробітних жінок та чоловіків до професійного навчання з метою подальшого працевлаштування;

• розроблення проектів і програм щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері зайнятості;

• участь у міжнародних проектах з метою подальшого просування міжнародних стандартів ґендерної рівності у сфері праці та соціального захисту.

Реалізація комплексного підходу щодо впровадження ґендерної рівності забезпечується участю фахівців ДЦЗ в експертній робочій групі з ґендерних питань, створеній Міністерством праці та соціальної політики України у 2007р.

Діяльність ДЦЗ організована на основі системи стратегічного планування, побудованої на цільових програмах та планах роботи на рік і півріччя, що дає змогу інтегрувати ґендерні питання в роботу кожного підрозділу відповідно до їхньої функціональної спрямованості. Стан реалізації цих програм оцінюється щоквартально. Узагальнена інформація надається керівництву Державного центру зайнятості для ухвалення відповідних рішень.

За словами представника ДЦЗ, у центрах зайнятості створено ґендерні центри (куточки) або бібліотеки, де зберігаються підручники, інформаційні буклети, література та нормативно-правові акти з ґендерної проблематики. У кожному базовому центрі зайнятості проводяться інформаційні семінари, які включають ґендерні питання та роз’яснення щодо реалізації ґендерної політики. Інтернет-центрах, комп’ютерних класах відвідувачі можуть ознайомитися з інформацією з ґендерної проблематики на веб-сторінках державної служби зайнятості [27]. Координацію цього напряму роботи в базових центрах зайнятості здійснюють фахівці ДЦЗ. В окремих центрах зайнятості створено жіночі клуби, наприклад, «Я, родина та робота», «Я успішна жінка», «Жінки, об’єднуймося» тощо, де успішні жінки діляться своїм досвідом з іншими.

Роботодавцям забороняється в оголошеннях про вакансії пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яку можуть виконувати виключно особи певної статі. Прикладом може бути театр, що публікує оголошення про вакансію для актора-чоловіка, або лікарня, що дає оголошення про роботу для акушерки-жінки. Роботодавці не можуть висувати різні вимоги, віддаючи перевагу представникам однієї статі, вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про їхнє особисте життя, плани щодо народження дітей. При цьому дискримінацією за ознакою статі не вважаються: спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини; обов’язкова строкова військова служба для чоловіків, передбачена законом; різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом; особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов’язані з охороною їхнього репродуктивного здоров’я; позитивні дії – спеціальні тимчасові заходи щодо подолання дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України. Водночас, жінки у певних професіях і секторах

– особливо у неформальній економіці, де переважають невизначені або приховані трудові відносини

– не обов’язково отримують цей захист.

Незважаючи на ці заборони, у 70 відсотках оголошень про прийняття на роботу зазначено умови щодо статі претендентів на вакансії. Жодних санкцій за порушення законодавства у цьому аспекті не передбачено. Саме жінки першими відчувають на собі негативні наслідки економічної кризи, такі як,

урізання соціальних пакетів, звільнення, скорочення робочого часу, зменшення заробітної плати. Всеукраїнському об’єднанню солідарності трудівників відомі випадки, коли при найманні на роботу роботодавець віддавав перевагу чоловікам або незаміжнім жінкам перед заміжніми жінками, жінками з дітьми, вагітними жінками. Проте жодних скарг від таких жінок не надходило.

Практика також свідчить про наявність дискримінації молодих жінок «на біологічних підставах», а саме у зв’язку з вагітністю, пологами та доглядом за дитиною. Яскравим прикладом такої ситуації є вимоги в оголошеннях про прийняття на роботу неодруженої жінки без дітей або заміжньої жінки з дорослими дітьми. Часто буває, що жінки віком до 35 років стають об’єктом сексуальних домагань з боку керівників або колег, іноді в обмін на підвищення заробітної платні або посади.