Норми регулювання праці вагітних жінок і жінок ,які мають дітей.

Спеціальні гарантії встановлюються жінкам у зв'язку з материнством. Вони надаються для вагітних жінок і жінок, що мають малолітніх дітей, понад гарантії, встановлені для всіх працюючих жінок.

Трудове законодавство України встановило особливості правового регулювання праці вагітних жінок і жінок, які мають дітей. Зокрема:

1) передбачені гарантії при прийнятті на роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей.

Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.

При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.

 Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору; [36]

2) жінки, які мають дітей віком до 15 років, мають переважне право на укладення трудового договору про роботу вдома;

3) вагітним жінкам знижуються норми виробітку, норми обслуговування. Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою;

4) вагітні жінки переводяться на роботу, що є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів.

До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації.;

5) жінки, які мають дітей віком до 3 років, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку до 3 років;

6) особливості правового регулювання робочого часу вагітних жінок і жінок, які мають дітей. Зокрема:

— заборонено залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направляти їх у відрядження;

— залучення жінок, що мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, до надурочних робіт або направлення у відрядження можливе лише з їх згоди;

— вагітні жінки,  які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, мають право працювати на умовах неповного робочого часу.

Трудовим законодавством передбачені також особливості правового регулювання часу відпочинку вагітних жінок і жінок, які мають дітей. А саме:

1) жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини.

 Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна.

 При наявності двох і більше грудних дітей тривалість перерви встановлюється не менше години.

 Строки і порядок надання перерв установлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації і з врахуванням бажання матері.

 Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком; [8,с. 499-502]

2) право на соціальні відпустки у зв'язку з материнством.

 До соціальних відпусток належать: відпустка у зв'язку з вагітністю і пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після, а у разі ускладнення пологів або народження 2 і більше дітей — 70 календарних днів (жінкам, які належать до 1—4 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надається відпустка тривалістю 90 календарних днів як до, так і після пологів); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, тривалістю 7 календарних днів (якщо у працівниці є декілька підстав для надання такої відпустки, то її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів);[ 36]

Роботодавці за власний кошт можуть запроваджувати для жінок роботу на умовах скороченого робочого часу, встановлювати інші пільги та гарантії.

Для порівняння наведемо таблицю тривалості  відпусток  у зв'язку з вагітністю і пологами у різних країнах Заходу:

Країна	Тривалість відпустки
США	4—6 тижнів
Великобританія	29 тижнів
ФРН	14 тижнів, в разі передчасних родів і народженні двох і більше дітей - 18 тижнів
Японія	14 тижнів, в разі народження двох і більше дітей - 18 тижнів
Франція	16-36 тижнів
Швейцарія	8 тижнів
Бельгія	14 тижнів
Іспанія	14 тижнів
Швеція	12 тижнів
Італія	5 місяців
Данія	28 тижнів
Австрія	16-20 тижнів
Норвегія	18 тижнів
Греція	12 тижнів
Канада	17 тижнів
Нідерланди	12 тижнів
Ізраїль	12 тижнів

[7,с. 270]

3) пільговий порядок одержання щорічних відпусток.

 Вагітні жінки, жінки, які мають 2 і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, мають право на одержання відпустки повної тривалості у перший рік роботи до настання 6-місячного терміну безперервної роботи, право на одержання щорічних відпусток за другий і наступні роки роботи в зручний для них час, вагітні жінки мають право на перенесення щорічної відпустки у випадку настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами;

4) право на відпустки без збереження заробітної плати, що надаються працівниці в обов'язковому порядку на її вимогу.

 Наприклад, матері, які мають 2 і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, мають право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 14 календарних днів щорічно; для здійснення домашнього догляду за дитиною — тривалістю, визначеною у медичному висновку але не більше як до досягнення дитиною 6-річного віку; для догляду за хворою дитиною — тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ЗО календарних днів;

5) надання вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, путівок до санаторіїв та будинків відпочинку і подання їм матеріальної допомоги.

Власник або уповноважений ним орган повинен у разі необхідності видавати вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також подавати їм матеріальну допомогу.