Вивчення рухомості дріжджів у препараті « висяча крапля »

Для приготування «висячої краплі» дослідний матеріал наносять на   середину знежиреного покривного скла. Потім беруть предметне скло з     заглибленням, на його краї наносять тонкий шар вазеліну, і скло, повернувши заглибленням униз прикладають до покривного скла таким чином, щоб краплина знаходилась у центрі заглиблення.

Предметне і покривне скельце перевертають. Таким чином крапля знаходиться у герметично закритій вологій камері. Для того, щоб стінки камери не запітніли, предметне скло і заглиблення зволожують.

В якості матеріалу на дослідження рухомості використовують молоді (6...12...18 годинні, але не старше однодобових) бульйонні культури. Можна брати і молоді агарові культури.

Для цього попередньо готують суспензію на стерильному фізіологічному розчині або в стерильній воді.

Для дослідження під мікроскопом звужують діафрагму і заходять край краплі за сухою слабкою (8х) системою об'єктиву. Знайдену краплину пересувають у центр поля зору і роздивляються під імерсійним об'єктивом.

Для цього: на поверхню покривного скла наносять краплину кедрової олії, імерсійний об'єктив опускають під контролем ока збоку на препарат в краплю кедрової олії і злегка її розчавлюють (не допускають щоб об'єктив торкався покривного скла), а потім, спостерігаючи в окуляр, повільно піднімають тубус мікроскопу до отримання ясного зображення.

Приготування забарвлених препаратів

Приготувати мазки дріжджів різної форми і забарвити їх фарбою по Муромцеву. Промікроскопувати препарати і замалювати клітини різної форми, у тому числі і ті що брунькуються.

Необхідно уважно продивитись окремі клітини для виявлення диференційованого ядра, по-контрастності забарвлення виявити вакуолі і запасні речовини (жир, глікоген); замалювати клітини дріжджів різної форми і виявленні в них включення.

Забарвлення мазків по Муромцеву.

І-й розчин – фуксин основний 0,15 гр, спирт етиловий 96% 20 мл, карбонова кислота кристалічна 10 гр.

ІІ-й розчин – метиленова синька 25 гр, вода дистильована 200 мл:

Обидва розчини змішують і фільтрують крізь паперовий фільтр.

! ФОРМА ЗВІТУ:

1. Замалювати мікроскопічну картину пліснявих грибів. Описати їх морфологічні ознаки.

___________________ ____________________ ____________________ ____________________ ____________________

_________________ __________________ __________________ __________________ __________________

2. Занотувати етапи приготування препарату «розчавлена» і «висяча» краплі

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________3. Замалювати мікроскопічну картинку препарату дріжджів

___________________ ____________________ ____________________ ____________________ ____________________ ____________________

_________________ __________________ __________________ __________________ __________________ __________________

s Питання для закріплення

 

1. Назвіть етапи приготування препарату «розчавлена» та «висяча» крапля з плісняві.

2. Назвіть етапи приготування препарату «розчавлена» та «висяча» крапля з дріжджів.

3. Охарактеризуйте морфологічні властивості і рухомість дріжджів у цих препаратах.

 

œ Висновки: _______________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка_____________

Підпис викладача                        _____________(__________________)

Дата «___» ________ 20__р.

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

ТЕМА: «Приготування поживних середовищ»

Мета: Ознайомитись з основними поживними середовищами, які застосовуються у промисловості, навчитись їх готувати; ознайомитись з роботою термостатів, автоклавів, стерилізаторів; оволодіти технікою посіву.

 

Після проведення лабораторної роботи студент повинен:

ð знати: методику і техніку приготування поживних середовищ, їх склад та призначення; способи і режимі стерилізації;

ð вміти: готувати поживні середовища, а також готувати посуд до стерилівзації

s Контрольні питання

1. Які ви знаєте поживні середовища, за призначенням?

2. Які речовини повинні міститись у поживних середовищах?

3. Чому не існує єдиного поживного середовища для вирощування мікроорганізмів?

4. Пастерізація і стерилізація, їх сутність і значення.

5. Надайте характеристику існуючім способам стерилізації.

Місце проведення: Лабораторія мікробіології

2 Хід роботи

1. Інструктаж з охорони праці

2. Інструктаж по виконанню роботи (роботу виконує кожний студент)

2.1 Ознайомитись з основними видами поживних середовищ, вивчити їх склад, зробити розрахунок їхкількості

2.2 Зварити середовище (згідно завдання), відфільтрувати його, встановити рН середовища, розлити по колбах, пробірках, підписати назву середовища, дату виготовлення

2.3 Виготовити ватні пробки для пробірок, колб, закрити ними герметично середовища

2.4 Ознайомитись з улаштуванням і роботою термостату, автоклаву, стерилізатора та іншого обладнанням лабораторії, ТБ

2.5 Простерилізувати поживні середовища

2.6 Зробити посів на різні поживні середовища

Прибирання робочих місць

Оформлення звітів

Захист звітів

1 Забезпечення роботи:

1. Обладнання і матеріали: автоклав, термостат, стерилізатор, електропіч, каструлі, терези, сухі поживні середовища, індикаторні папірці, воронки, колби, вата, марля, нитки, штативи для пробірок, пергамент, пробірки зі скошеним агаром, чашки Петрі з МПА, культури мікроорганізмів, рідке середовище.