ІV Мотивація навчальної діяльності учнів.

Хід уроку

    І Організаційний момент

    Учитель. Доброго дня, мої любі діти! Рада знову бачити вас. Погляньте один одному у вічі, усміхніться, візьміться за руки, відчуйте підтримку один одного і тепло долонь.
Щира посмішка та тепло долонь - найкращий захист від хвилювання. Щоб відпустити тривогу, давайте полинемо у наш куточок спокою, де на лісовій галявині горить на сонці червоний кущ калини, який приваблює зір кожного прохожого.

    ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

    ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

(Звучить мелодія народної пісні «При долині кущ калини»).

Учитель. Вивчаючи тему "Дієслово як частина мови", сьогодні ви, учні, поглибите свої знання про морфологічні ознаки та синтаксичну роль дієслова. Одноразово збагатите своє мовлення народним фольклором про образ-символ калину "Без верби і калини нема України", - каже образне народне слово.

    Росте калина по тісних лісах, в гаях і дібровах. на схилах, на узліссях і лісових галявинах, її й біля хати садять. Калина коло хати - здавна найперша ознака оселі українця. Існував гарний звичай, який, на жаль, вже починають забувати. Біля щойно зведених осель на примітному місці в першу чергу висаджують калину. Калина - символ надійного життєвого опертя, родинного благополуччя й достатку.

    ІV Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.

    Сьогодні, учні, ми вирушаємо в уявну подорож "Зустріч з калинною".

    (На дошці карта з вказаними зупинками).

    На кожній зупинці ви одержуватимете граматичне завдання. Виконавши завдання, матимете змогу продовжити подорож (кожне завдання оцінюється балами). Отже, вирушаємо в подорож! Всі уважно слухайте завдання. (Клас поділено на команди "Калина" і "Вербичка")

    З упинка "Творча". Із прислів’їв, записаних на дошці, команда "Калина" виписує дієслова, що означають дію. Команда "Вербичка" - дієслова, що означають стан.

    1. Весною зелений вінок одягла,

    А потім той цвіт

    На червоне намисто міняє.

    Як вона зветься? Хто відгадає? (Калина).

    2. Любуйся калиною коли цвіте, а дитиною - коли росте.

    3. Похолодало, риба не ловиться, калина у цвіт убирається.

    Обидві команди відповідають на запитання:

    -Яка частина мови називається дієсловом?

    -Що означає дієслово? На які питання відповідає?

    -Як змінюється дієслово? Відповідь проілюструйте прикладами.

    -Що ви дізналися в попередніх класах про дієслово?

    Робота з підручником.

    Розгляньте таблицю на сторінці 17. Запам’ятайте форми дієслова, їх значення й граматичні ознаки. Розкажіть за таблицею про кожну форму дієслова.

    Учитель. Обидві команди добре впорались із завданням. Тепер ми вирушаємо до зупинки "Кмітливих".

    Міні-диктант.

    Стоїть півень над водою з червоною головою. У лісі-пралісі почервонілі хустки висять. У вінку червонолистім червоніє намисто, видивляється у воду на свою червону вроду.

    Відгадати загадки.

Запитання до команди "Калина"

    -Якими членами речення виступають спільнокореневі слова червоною, почервонілі, червоніють.?

    - На які питання вони відповідають?

    -Схарактеризуйте за таблицею (с.17) форми дієслова.

    Запитання до команди "Вербичка"

    - Якою частиною мови є дієслово червоніє? Назвіть граматичні ознаки дієслова.
- Якою частиною мови є слово червоною? Назвіть граматичні форми прикметника.

     - Які ознаки прикметника, дієслова має слово почервонілі? Формою якої частини мови воно є?

    - Які ознаки дієслова і прислівника має слово почервонівши?

    Учитель. Слово почервонілі вказує на ознаку предмета за дією.

    Команда "Калина" дає визначення дієприкметника.

    Дієприкметник - особлива форма дієслова, що вказує на ознаку предмета за дією і відповідає на питання: який? яка? яке?

    Команда "Вербичка" дає визначення дієприслівника.

Дієприслівник - особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, має ознаки дієслова і прислівника, відповідає на питання: що роблячи? що зробивши?

    Учитель. Не слід змішувати дієслова з іменниками-назвами дій.

Дієслова в українській мові мають три часи: минулий, теперішній і майбутній. У теперішньому і майбутньому часі дієслова змінюються за особами й числами, минулому - за родами.

    Зараз ми вирушаємо до зупинки "Знавці фольклору"

    Учитель. Калина - це символ рідної хати. У розлуці з цими неоціненними вартостями тужимо, згадуємо калину, і вона співпереживає разом з нами. Калина постає в уяві здатною чути, бачити, думати, говорити. Калина - також символ красивої дівчини.

    Конкурс на кращу легенду про калину. Учні по черзі розповідають почуті легенди про калину. Учасники команди "Калина" виписують дієслова і визначають постійні й змінні ознаки. Учасники команди "Вербичка" виписують дієслова, що означають дію.

    Перший учень. У легенді "Дівочий ліс" розповідається про мужню і сміливу Маринку. Завела вона турків-бусурманів у непрохідні нетрі.Там вона і загинула. Султан-турок стяв дівчині голову. Заструменіла гаряча кров. І де та крівця на камінь впала - калиною стала.

    Другий учень. Існує ще така пісенна легенда про походження рослини. Утік козак зі своєю милою, та ніде не міг звінчатися, і обернувся він терном у полі, а дівчина - калиною.

    Гра "Спіймай дієслово"

    Учитель читає пісню, а учасники обох команд долонями "ловлять" (плещуть) дієслова і визначаютьїх морфологічні ознаки.

    Вийшла синова мати того терену рвати,

    Дівчинина мати калини ламати.

    "Се ж не терночок - це ж мій синочок!" -

    "Се ж не калина - се ж моя дитина!".

    Команда "Калина" визначає граматичні ознаки іменника «калина». Команда "Вербичка" - граматичні ознаки іменника «терен».

    Гра "Хто швидше?".

    Списати з дошки речення. Визначити, якими головними членами речення виступають дієслова.

    Ой у лузі при дорозі

    Зацвіла калина...

    Виряджала в доріженьку

    Мати свого сина.

    Команда "Калина" робить фонетичний аналіз слова доріженьку, команда "Вербичка" - слова виряджала.

    Учитель.

    Висновок: дієслово в реченні найчастіше буває присудком і узгоджується з підметом (має те саме число, а в минулому часі однини і той самий рід).

    Найчастіше з калиною у цвіту порівнюють дівчину. І взагалі, калина як символ - це красива дівчина. У багатьох піснях дівчина порівнюється з калиною. Як дуб - парубок, так калина у піснях - дівчина.

    Лінгвістична гра "Прибери деревце"

    Лінгвістична розминка. На малюнку калина. Записати 1-2 відомі учням коломийки про калину. Команда "Калина" утворює від дієслів дієприкметники (можливі варіанти).

Зрубав хлопець калиноньку - та зробив сопілку,

ЇЇ голос калиновий причарував дівку.

    Команда "Вербичка" утворює від дієслів дієприслівники.

Сопілочко калинова, мала та тоненька,

Чую тебе з полонини, така-сь голосненька.

      Учитель. Образи-символи часто зустрічаємо у творчості українських письменників. Відлуння народних пісень зустрічаємо у вірші Лесі Українки.

    Чия то могила в полі при дорозі,

    Що над нею калинонька цвіте на морозі,

    що на тій калині листя кучеряве,

    А між цвітом білесеньким ягідки криваві.

    А зараз ми вирушим на зупинку "Літературну"

Конкурс на кращого читця вірша, де оспівано образ-символ калини.

    Перший учень. У поезії «Тече вода з-під явора» Т. Шевченка зустрічаємо образ-символ червоної калини:

    Тече вода з-під явора

    Яром на долину,

    Пишається над водою

    Червона калина.

    Зацвіла в долині

    Червона калина,

    Ніби засміялась

    Дівчина-дитина.

    Другий учень. Образ червоної калини зустрічаємо і в поезії І.Франка "Червона калино, чого в лузі гнешся?"

    Червона калино, чого в лузі гнешся?

    Чого в лузі гнешся?

    Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?

    До сонця не пнешся?

    Третій учень. У поезії М.Рильського:

    "Частувала дівчинонька

    Юнака,

    А ягода-калинонька

    Ой гірка!"

    Четвертий учень. Образ калини зустрічаємо і в поезії І. Драча:

    Читання учнем вірша "Калина"

    Та знаю: мене колисала калина

    В краю калиновім тонкими руками,

    І кров калинова, як пісня єдина,

    Горить в моїм серці гіркими зірками.

    V Закріплення вивченого матеріалу

Метод "Мікрофон"

- Яка самостійна частина мови називається дієсловом?

- Що нового ви дізналися про дієслово?

- Назвати особливі форми дієслова.

    Оцінювання.

    Домашнє завдання: параграф №3, вправа №37

 

Урок №2.

Тема уроку. Форми дієслова: неозначена форма, особові форми; дієприкметник; дієприслівник, безособові форми на -но, -то.

Мета: ознайомити учнів із формами дієслова, формувати вміння вирізняти особливі форми дієслова у реченні, вчити доречно їх використовувати у власному мовленні, збагачувати словниковий запас; удосконалювати культуру усного і писемного мовлення; виховувати любов і повагу до українських народних звичаїв, збагатити знання учнів про рушник, як невід'ємну частину нашого побуту.

Обладнання: підручник, таблиця, картки, вишитий рушник, презентація.

Хід уроку

І Організаційний момент

Учитель. Сьогодні, учні, у нас незвичайний урок. Проведемо його у формі гри. Для цього клас поділено на дві команди і дамо їм назви. Отже, назвіть свої команди.

- Команда 1 - "Козаки".

- Команда 2 - "Козачки".

Кожна гра має свої правила. У нас вони дуже прості. Змагання включає кілька етапів, під час проходження яких ви будете одержувати бали:

-за правильність відповіді;
- за швидкість;

Звичайно, будуть і зніматися бали:
- за підказку;
- за невміння себе поводити.

Гру оцінюватимемо за допомогою жетонів: червоний (призовий) - +3, жовтий (штрафний) - 3 бали.

ІІ Оголошення теми уроку.

ІІІ Актуалізація опорних знань учнів.

Інтерактивна вправа. Метод "Мікрофон".

- Що таке дієслово?

- Які основні форми має дієслово?

- Які форми дієслова є незмінними?

- На які питання відповідає неозначена форма дієслова?

- Які граматичні категорії можуть мати дієслова?

- Яким членом речення найчастіше виступає дієслово?

- Яким членом речення може бути дієслово в неозначеній формі?

- Пригадайте, які є особові займенники?

Лінгвістична розминка

Поставте, де треба, пропущені розділові знаки. Підкресліть особові дієслова як члени речення. Визначте особу цих дієслів.

З червня 2015 року у Києві створили найбільший у світі рушник. Студенти інституту декоративно- прикладного мистецтва розробили ескізи і нанесли їх на білу тканину, створюючи Дерево Життя.

Учасники команди "Козаки" визначають граматичні категорії дієприслівника створюючи, команда "Козачки" - граматичні категорії іменника рушник

- Як ви, учні, думаєте, чому рушники мають прямокутну видовжену форму? (Видовжені прямокутники рушників за формою нагадують поля, дороги. Засіяні зерном орнаментів, вони,певною мірою, і є символами ланів і доріг).

Гра "Чарівний клубок".

- Учасники команд "Козаки"і "Козачки складають речення із словом рушник. Зробити синтаксичний розбір речення.

Учитель. Цікаво знати, ще до початку АТО на Донбасі мирно і щасливо жили люди. 10 липня 2012 року 45-ти метровий український рушник намалювали у Луганську.

ІV Закріплення вивченого матеріалу.

Виписати із тексту усі наявні дієслівні форми.

"Хай стелиться вам доля рушниками!" - кажуть, бажаючи людям щастя і добра. Вишитий рушник можна порівняти хіба що з піснею. Майже в кожній, навіть найбіднішій оселі завжди на видному місці висіло декілька видів рушників. До речі, удвічі більше було господарських. "Утирач" використовували для рук і обличчя, "стирак" - для посуду, стола і лав, "божник" - для облямування дорогих ікон. Окремо зберігаються ритуальні рушники. Плечові, призначалися для сватів, весільні - для різноманітних весільних обрядів. Дуже гарно, коли при оформленні шлюбу молоді ставали на рушник.

Учитель. А на прощання хочеться сказати:

Шануйте, друзі, рушники,

Квітчайте ними свою хату,

То обереги від біди,

Ті, що дала вам рідна мати.

Записати транскрипцію слова щастя, любові ( "Козаки").

Від прикметника рідна утворити вищий і найвищий ступені порівняння прикметників ("Козачки").

Лінгвістична гра "Пізнайко"

Подані дієслова записати в неозначеній формі.

Не знаю. складаю, снися, нападають, здобуду, накинемо, засміймося, говоріть, братиму.

VІІ Підсумок уроку.

1. Оцінювання команд "Козаки" і "Козачки".

Рефлексійно-оцінювальний етап.

Метод "Незакінчене речення". (Учні на картках дописують речення).

- Сьогодні я дізнався...

- Я навчився....

- Я усвідомив...

VІІІ Домашнє завдання: пар. №4-5. Написати есе «Матусині рушники».

 

 

Урок №3

    Тема. Написання не з дієсловами.

    Мета: закріпити знання учнів про дієслово як частину мови; допомогти засвоєнню орфографічних норм написання не з дієсловами та іншими частинами мови, формувати навики складання речень за єдиною темою висловлювань. Донести до школярів відомості про вербу як національний символ, опоетизований в усній народній творчості й художній літературі; розповісти про практичні її використання нашими предками, поповнити знання учнів народним фольклором про вербу.

    Обладнання: таблиця "Написання не з дієсловами", підручник, дидактичний матеріал, учнівські малюнки.

    Тип уроку: урок осмислення нових знань.

    Епіграф:

Хід уроку

    І Організаційний момент

    ІІ Повідомлення теми, мети та завдання уроку

    ІІІ Мотивація теми і мети уроку

    На сьогоднішньому уроці, учні, розглянемо тему "Правопис не з дієсловами" і поведемо мову про вживання верби у народному фольклорі. Верба - здавна одна з найпоширеніших дерев на Україні, одне з найулюбленіших дерев у народі. Народна мудрість давно зауважила: де ростуть верби, там чисті джерела води. Недарма вербові прутики на сьогодні є надійним засобом для шукачів джерел води.

    ІІ Актуалізація опорних знань учнів.

    1. Вибірковий диктант

  Виписати дієслова, назвати звертання

    Не стій, вербо, над водою

    Рано-рано.

    Не стій, вербо, над водою

    Та ранесенько.

    Розвий, вербо, сімсот квіток

    Та гарнесенько!

    Хто ж тобі, вербо, кучері звив?

    Хто ж тобі, вербо, кучері підмив?

    Ізвив кучері буйний вітер,

    Підмила корінь бистра вода.

    Учитель. Нерідко верба символізує повноту життя, довголіття. Вербові гілки вивішували на воротах дому, вважаючи, що вони мають магічну силу відганяти злих духів.

    Запитання:

    -Як ви розумієте вислів «кучері звив»?

    -Назвати в пісні слова, вжиті в переносному значенні. Як називаються ці слова в художньому творі?

    - Виписаним дієсловам надайте неозначеної форми.

    ІІІ Актуалізація опорних знань про правопис не з різними (вже вивченими) частинами мови (фронтально).

     - В якій ролі може виступати не в нашому мовленні? (в ролі частки і префікса).

     - Які зміни відбуваються зі словами, коли до нього додається префікс не-? (Воно стає антонімом до твірного слова).

    - Чи впливає частка не на зміну лексичного значення слова? (Ні, вона є запереченням того, що названо словом).

    - Які загальні правила написання не з різними частинами мови ви можете визначити, спираючись на подані приклади:

    а) не зло, а добро; не глибокий, а мілкий
б) невисокий, неволя, неправда, недобрий.

    2. Самостійне опрацювання теми за підручником.

    Запитання за змістом вивченого.

    -Що спільного й відмінного з іншими частинами мови є в написанні не з дієсловами?

    Наведіть приклади.

    - Як ви напишете слова недобачити, недочувати, не доганяти?

    3. Спишіть з дошки прислів'я, розкрийте дужки, поясніть написання не.

(Не)спитавши броду, (не) лізь у воду. Дівка, як верба: її (не) поливай, а вона росте. Сук - (не) верба. Де (не) повернися, золоті верби ростуть.

    Учитель. Верба над ставом - традиційна прикмета. "Де срібліє вербиця, там здорова водиця". Верба - природній фільтр усяких домішок. У річці воду для пиття також брали під вербою. А де копали колодязі, на дно клали вербову невеличку дощечку, завбільшки в долоню. Це дезинфікує воду, поліпшує смакові якості води, надаючи їй вербового духу. У сухій вербі, гадали в народі, нечисті водяться. Уберегти дерево від висихання закликає купальська пісня "Не стій, вербо, над водою".

    Лінгвістична гра "Спіймай дієслово". Учитель читає купальську пісню, учні "ловлять" дієслово з не окремо (плещуть).

    Ой не стій, вербо, над водою,

    Да не пускай гілля по Дунаю,

    Ой Дунай-море розливає

    У верби корінь підмиває.

    Не стій, вербо, над водою,

    Бо холодна вода під тобою.

   ... Я садила вербу, я вже поливала, -

    Не приймається -

    Чекає мати сина - не вертається.

    Учитель. Здавна уславлені в народі й вербові вироби. Колись із цієї деревини виготовляли легкі та надійні вербові човни, олійниці, корита. З білої верби виготовляли кобзи та бандури. З вербових дощок робили вулики, майстрували дерев'яні ложки. Вербові гілки втикали в стелі хат, хлівів. Це, мовляв, оберігає худобу від біди.

    5. Словниковий диктант

    Неславити, нездужати, недочувати, неволити, нехтувати, ненавидіти, не був, не просили, незчутися, непокоїтися, недосолити, недоїдати.

    Контроль засвоєних знань. Робота в групах

    -Запишіть дієслова, що пишуться із не разом.(І група)
    -Сформулювати правила написання не з дієсловами.(ІІ група)

    Оцінювання.

    Домашнє завдання: скласти зв'язний текст із 6-7 речень на тему "Де срібліє вербиця...", параграф №6.

 

Урок №4

    Тема. Вид дієслова.

    Мета: дати учням поняття про категорію виду як одну з найхарактерніших особливостей дієслова, удосконалювати вміння учнів визначати вид дієслова та збагатити знання учнів народним фольклором про мак. Виховувати в учнів бережливе ставлення до природи.

    Обладнання: таблиця "Види дієслова», підручник, картки для індивідуальної роботи.

    Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

    Епіграф:

    Нема цвіту пишнішого, як маківочка,

Хід уроку

    І Організаційний момент

    ІІ Повідомлення теми, мети і завдання уроку.

    ІІІ Мотивація навчальної діяльності школярів.

    Учитель. Учні, на сьогоднішньому уроці ви навчитесь визначати вид дієслова і збагатите свої знання народним фольклором про рослину мак, красу якої описували, опоетизували українські письменники. Мак оспіваний і в хорових піснях та ігрових веснянках, а також у народних коломийках.

    Неповторна краса - рідкісне видовище природи, коли мак цвіте. Як і на городі коло хати, а ще пишніше, ще більш вражаюче, коли на узгірках, десь серед зела пшеничного, купочками, що порозбігалися, цвіте мак-самосів.

    ІV Актуалізація опорних знань учнів.

    1. Перевірка домашньої вправи.

    2. Спишіть з дошки прислів’я. Виділіть орфограму не з дієсловами. Підкресліть неозначену форму дієслова. Розкрийте зміст прислів'я.

    Не / брудни криниці, бо схочеш водиці. Не/ будь упертим, а будь одвертим. Не / відкладай на завтра того, що можеш зробити сьогодні. Не / вчи вченого їсти хліба печеного.

    2. Вибірково-розподільний диктант.

    Виписати з пісні дієслова і визначити вид.

    Ой з могили видно всі долини -

    Сизокрилий орел пролітає:

    Стоїть військо славне запорізьке -

    А як мак процвітає.

    Ой по горах сніги біліють,

    По долинах уже цвітуть маки.

    То ж не маки, то наші козаки,

    А козаки усе новобранці.

    Пояснити написання слів сизокрилий, запорізьке. Дібрати спільнокореневі слова до дієслова пролітає, виділити префікс.

    V Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

    1. Порівняйте дієслова. Поставте до них запитання. Які дієслова означають завершену дію, а які - незавершену. Відповідь аргументуйте.

    Цвісти - розцвісти, рости - вирости, рвати - зірвати

    2. Опрацювання таблиці "Вид дієслів".

    3. Робота з підручником. (1) пар. 7; Вправа №68 (усно), вправа №73 (письмово).

    4. Робота з сигнальними картками. Лінгвістичний турнір.

    Учитель читає народну чумацьку пісню "Ой по горах сніги лежать", де чумаки порівнюються з макими. Учні сигнальними картками показують вид.

    Ой по горах сніги лежать,

    По долинах води стоять,

    А по шляхах маки цвітуть -

    З Криму йдуть, рибу везуть.

    Учитель. Мак відомий з сивої давнини. Різні версії існують про походження рослини. То мак виникає із крові убитої людини, то з крові дракона. Вважалося, що квітка маку постала як символ поєдинку любові й ненависті. Чорна серцевина-ненависть. Ще здавна помітили, що мак навіює сон. У народі побутували легенди, перекази про те, як українські дівчата-полонянки обпоювали маковим напоєм ординців, ті засинали, а полонянки рятувалися.

    5. Римовий ярмарок. (Складання рим у коломийці про мак за опорними рядками).

Червоного маку, посію я грядку маку,

Легіник на дяку упав ми- ся в Новоселиці.

    Визначити вид дієслів.

    (Посію я грядку маку, червоного маку,

    Упав ми-ся в Новоселиці легіник на дяку).

    Учитель. Зерно маку вважалося своєрідним делікатесом в українських селян. Пекли, наприклад, пампушки з маком, медові маківники-коржики. Освяченим маком обсипали будинок чи навіть обійстя, коли підозрювали, що покійники ходять. Вважали, що злі духи бояться маку-самосійки. І поки злий дух не визбирає маку усього до зернини - до хати не підступить. А скільки гарних загадок складено про рослину, красиву квітку, повну маківку.

    6. Лінгвістична гра "Який вид?"

    Учитель читає загадки, учні сигнальними картками визначають вид дієслова.

    Стоїть півень на току в червоному ковпаку.

    Стоїть пані в червоному сарафані,

    Вітер війне, то й лист опаде.

    Чернець-молодець у землю пішов,

    Червону шапочку знайшов і на верх вийшов.

Робота у групах

1) Зробити синтаксичний розбір речення "Стоїть півень на току в червоному ковпаку"
2) Зробити розбір за будовою слова підбіжить.

    Лінгвістична гра "Кмітливий редактор"

    Утворіть дієслова недоконаного виду з (и) в корені. Які голосні звуки чергуються? Запишіть пари дієслів, позначте орфограму букви е-и в коренях слів.

    Зібрати, вибрати, здерти, розстелити, підперти.

    Учитель. Не злічити й порівнянь, в яких опоетизована краса макового цвіту. що із дівочою вродою зіставляється: "Дівчина, як маківка", "Червоніє, як маків цвіт". У народній свідомості й дотепер побутують перекази і живуть уявлення про високі та пишні трави, які колись росли в степах українських. А серед них і маки цілими плесами процвітали.

    ІV Закріплення вивченого матеріалу. Спостереження з елементами аналізу.

    1. Запишіть пари дієслів. Визначте, чим відрізняються слова в кожній парі.

Рвати-зірвати. зрадити-зраджувати, сіяти-засіяти, вирядити-виряджати. брати-узяти.

    2. Творче завдання.

    Утворіть дієслова доконаного виду за допомогою чергування голосних звуків. Витікати, привозити, замітати, допомагати.

    VПідсумок уроку. Оцінювання

VІ Домашнє завдання: пар.№7, написати есе-мініатюру "Нема цвіту пишнішого, як маківочка, нема роду ріднішого, як матіночка"(учні 1 групи). Виконати вправу 75(учні 2 групи).

 

 

Урок №5

    Тема. Перехідні і неперехідні дієслова.

    Мета: дати учням поняття про перехідні і неперехідні слова, виробити в школярів уміння визначати їх у тексті; збагатити знання учнів колисковими коломийками. Виховувати в учнів шанобливе ставлення до найдорожчої людини - матері.

    Обладнання: таблиця, підручник, картки для індивідуальної роботи.

Тип уроку: комбінований.

    Епіграф:

          Колишу тебе, синочку,

         Та на руках ношу

         Я тобі, любий синочку,

         Щастя-долі прошу.

        (Народна творчість)

Хід уроку

    І Мотивація навчальної діяльності школярів

    На сьогоднішньому уроці ви навчитеся визначати перехідні і неперехідні дієслова, одноразово збагатите свої знання колисковими піснями, які вам співали ваші матусі, бабусі, коли ви були маленькі.
    Мабуть, жодне слово в світі не вміщує стільки ласки і ніжності, стільки почуттів і глибокого змісту, як слово "мама". Ним означена перша свідомість дитини, ним доросла людина вінчає найбільшу радість, а то й найбільшу печаль. Мати з дитиною - символ буття на землі. Мати благословляє перший подих дитини, першу посмішку, перший крок, першу радість і перший сум.

    ІІ Актуалізація опорних знань учнів

    В грамзаписі звучать колискові коломийки. Виписати дієслова і визначити вид.(І група – доконаний, ІІ група– недоконаний).

    Та завішу колисочку я на яворочку,

    Та буду в ній колисати малу дитиночку.

    Аби тобі, зозуленько,друге перо впало,

    Збудила мені дитиночку,

    Була би ще спала.

Хід уроку

    І Організаційний момент

    ІІ Повідомлення, теми, мети та завдання уроку

    ІІІ Мотивація навчальної діяльності

    Учитель. Категорія часу дієслова виражає відношення її до моменту мовлення про неї. Змінювання за часами - найхарактерніша ознака дієслова, що відрізняє його від іменних частин. Одночасно ми поведемо мову про наші верховинські красуні-ялинки, які щедро оспівані в українському фольклорі.

    ІV Актуалізація опорних знань учнів

    1. Фронтальне опитування

    1. Коли не з дієсловами пишеться разом, а коли окремо? Сформулюйте правила. Навести приклади.

    2. Які є види дієслова?

    3. Чи можуть дієслова одного часу вживатися замість іншого?

    V Сприймання й розуміння учнями нового матеріалу

    1.Аналіз таблиці. Змінювання дієслів теперішнього часу с. 33.
2.Яка різниця у змінюванні дієслів теперішнього і минулого часу? Зверніть увагу! Дієслова теперішнього часу змінюються за числами і особами.

    Виконання вправ №85 (усно), №87 (письмово).

    Вибірковий диктант

Виписати з казки дієслова теперішнього часу і визначити вид.

    Ялина була колись дивною, незрівнянною красунею, і до неї посватався вуж. В разі відмови він погрожував людям посухою, повінню, голодом, мором. Люди вирішили віддати красуню, привезли її до озера, а з води не вуж виходить, а прекрасний юнак - водяний бог.

    Цілих п'ять років подружжя жило щасливо. Аж якось брати красуні підстерегли момент, викликали вужа із води і порубали його на частини. Засумувала, затужила тоді невтішною тугою дружина. Боги змилостивились над нею, побачивши таку велику тугу, і обернули нещасну на ялину, дочку її - на осику, а синів - на дуба і ясена.

    Учитель. Любив ялину класик української літератури М.М.Коцюбинський. А як сприймає маленький герой чудового оповідання Михайла Коцюбинськго "Ялинка" звістку, що батько через нужду хоче зрубати й продати його любиме деревце?

    Міні-диктант

    "На блакитні очі в білявого Василька набігли сльози. Йому жаль стало зеленої стрункої ялинки, що одна звеселяла зимою садок. Батько глянув на сина. Василько замовк, прочитавши у тому погляді невимовний смуток".

Завдання. Підкресліть дієслова теперішнього часу. Розкажіть про теперішній час. Яка різниця у змінюванні теперішнього і минулого часу?

    Учитель. Менше, ніж інші "пісенні" рослини нашого краю, оспівана ялина у піснях. Але й такі в українській фольклорній творчості є. В них бринить тихе зачудування вічнозеленою красунею.

      V Узагальнення і систематизація знань.

    1. Списати з дошки коломийки, визначити час.

    Визначте особу і число дієслів теперішнього часу, в якій вони вжиті.

    У зажурі черемшина, у зажурі калина,

    Лиш ніколи не сумує зелена ялина.

    Повішу я колисочку на тебе, ялинко,

    Колишися, дитинонько, дівчинко-косичко.

    В полонині на ялині два голуби спали, одне крильце постелили, другим-ся вкривали.

     1. Зробити морфемний розбір слова дитинонько (учні І групи).

    2. До слова постелити дібрати спільнокореневі слова, виділити корінь і твірну основу (учні ІІ групи).

    3. Пояснити написання слова не сумує (учні ІІІ групи).

    Міні-переказ тексту "Ялинка".

    Ніякої ніколи ялинки у нас удома не було. Різдв'яних свят ми чекали, але не для ялинки - ми ходоли до дядька й до дядини колядувати та щедрувати, носили бабусі вечерю. А за це нам давали цукерки та по "золотій" копійці - для цього дядько й бабуся приберігали новісінькі копійки, "золоті", як ми їх називали...

    Завдання:

    Визначте особу й число дієслів теперішнього часу за їх закінченням.

    Учитель.

    - Що нового ви дізналися на уроці?

    - Які висновки зробили для себе?

Підсумок уроку.Оцінювання.

    Домашнє завдання: пар.№9, вправа №544. Дієслова їхати, перемагати, вчити, клеїти запишіть в усіх особах і числах теперішнього часу.

   
    Урок №7

    Тема. Часи дієслова. Минулий час. Правопис словосполучень - ться, -шся.

    Мета: закріпити і поглибити знання учнів про часи дієслова, пояснити їм правопис дієслів, а також дієвідмінювання у минулому часі; домогтися вироблення в учнів уміння розрізняти часові форми дієслів, змінювати слова за особами, використовувати вивчені правила на практиці. Виховувати в учнів повагу до материнських оберегів.

    Обладнання: таблиця "Минулий час", вишивані рушники, дитячі малюнки,індивідуальні картки.

    Тип уроку: комбінований.

    Епіграф:

    Забудеш Вітчизну і матір - висохне коріння твого роду.

                                                                                (Народна творчість)

Хід уроку

    І. Організаційний момент.

    ІІ Повідомлення теми, мети та завдання уроку

    ІІІ Мотивація теми і мети уроку.

    Учитель. На сьогоднішньому уроці ви закріпите і поглибите знання про часи дієслова і збагатите свої знання народним фольклором про материнські обереги.

    І V Актуалізація опорних знань учнів

    Прочитати написані на дошці прислів'я. Виписати дієслова, визначити їх час, число і рід. Виділити суфікси та закінчення у словах.

    Матері ні заслужити, ні купити. Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде та скоро розтане. На сонці добре сидіти, а коло мами жити.

    Учитель. Мама, мати, матусенька, ненька... Скільки ласки, тепла таїть це магічне слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдобріша, найкраща, наймиліша. ЇЇ очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах, материнська ласка гріє нас до старості. Не випадково народ слово «мати» поставив поряд із словом «Вітчизна».

    ІІІ Сприймання і усвідомлення нового матеріалу

Робота з підручником. Колективне опрацювання матеріалу таблиці, с.35 (за посібником Заболотний О.В.,Заболотний В.В. Українська мова:навчальний посібник для учнів 7 класу)

    Розгляньте таблицю. Які суфікси і закінчення дієслів минулого часу в чоловічому, жіночому та середньому родах та в множині?

    -Яку дію означають дієслова минулого часу? Як вони змінюються?

    1. Слухання запису"Пісні про рушник". Виписати дієслова минулого часу (І група), теперішнього часу (ІІ група).
2. Списати з дошки речення. Подані в дужках дієслова поставити в формі минулого часу.

    Материнський рушник. Він (символізувати) чистоту почуттів, глибину любові до своїх дітей. Мати (виряджати сина) в дорогу, (дарувати) вишитий рушник, як оберег від усякого лиха.

    1. Зробити синтаксичний розбір речення. Мати, виряджаючи сина в дорогу, дарує вишитий рушник, як оберег від усякого лиха (учні І групи).

    2. Зробити фонетичний розбір  рушник (учні ІІ групи)

    Лінгвістичний турнір "Завдання-змагання".

    Хто швидше напише речення зі словами мати, калина, рушник, щоб вони були:

    а) підметами (І група);

    б) додатками (ІІ група), вживаючи дієслова минулого часу

    4. Диктант-гра "Злови дієслово".

    Слухайте уважно текст, як почуєте дієслово, сплескуйте в долоні. Визначте час.

    Благослови, Берегине - мати,

    День новий зустрічати,

    А ми будем тобі молитись,

    Щоб нашому роду не переродитись.

    Благослови, Берегине,

    Всю мою Україну.

    5. Графічний диктант

    1.Мати і Батьківщина - найсвятіше для нас(І група).

    2.Із Берегині починається Батьківщина.(ІІ група).

    3. Мати і Батьківщина - наші обереги(ІІІ група).

    6. Спишіть, додаючи другу частину прислів’я. Виділіть закінчення дієслів, поясніть їх написання, особливості вимови.

    1) Друзі пізнаються....

    2) Де тонко, там і...

    3) Хто з правдою зріднит..ся, той...

    4) Вчення в щасті скрашає, а...

    5) З ким поведе..., в того й...

    6) З добрим поживе.. - добро й...

    Зробіть фонетичний розбір слів «боїться, скрашає».