Оцінка конкурентоспроможності регіону.

Набір показників для оцінки конкурентоспроможності регіону у методиках відрізняється їх кількістю, групами та способом отримання. Кількість показників, які використовуються у методиках оцінки конкурентоспроможності регіонів може коливатись від двох (В. Безугла) до 44 (С. Н. Смірнов, Ю. В. Симачов, Л. С. Засимова, А. А. Чулок). 3. В. Герасимчук, І. М. Вахович вказують, що при визначенні переліку показників слід керуватися наступними міркуваннями:

- вибрані показники повинні мати необхідну для проведення розрахунків статистичну базу;

- враховуючи цілі аналізу, показники повинні відображати найбільш суттєві властивості або характеристики системи і водночас їх кількість повинна бути обмежена;

- показники не повинні бути занадто взаємопов’язані, що може призвести до багатократного повторення інформації і викривлення достовірності результатів.

Керуючись цими правилами ми відокремили найсуттєвіші показники для визначення конкурентоспроможності регіону(табл.5).

Таблиця 5

Показники конкурентоспроможності Чернігівського регіону

Показник
Індекс обсягу сільського господарства (%)	86,9	127,2	107,9
сальдо(+,-), млн.дол.США	-13701,1	-33410,3	-18968,5
Оборот внутрішньої торгівлі		5463,8	6143,2
Індекс споживчих цін(%)	109,5	103,6	98,8
Середньомісячна заробітна плата,грн
Капітальні інвестиції, млн.грн.	2153,2	2289,1	3047,8

 

Часткові коефіцієнти по кожному показнику розраховуємо за формулою: (1)

де - частковий коефіцієнт по відповідному показнику;

Пз - значення показника певного регіону;

Пе - еталонне значення показника (найвище або нормативне).

Результатом формули (1) буде коефіцієнт, який лежить в межах [0; 1], причому коефіцієнт із значенням 1 буде мати лише регіон з найкращим значенням даного індикатора.

Вважаємо за доцільне проводити розрахунок часткових коефіцієнтів за формулою (1) - шляхом ділення значення відповідного показника регіону на еталонне значення (максимальне).

Варто зазначити, що не всі показники можна перетворити на часткові коефіцієнти із значенням в межах [0; 1] шляхом ділення на максимальне значення, адже для факторів- стимуляторів найкращим буде найвищий показник, а для дестимуляторів - найнижчий.

Більшість науковців вирішує цю проблему наступним чином. Якщо збільшення показника підвищує конкурентоспроможність (стимулятор), то коефіцієнт шукається за формулами (1). Якщо збільшення показника знижує конкурентоспроможність (дестимулятор), то частковий коефіцієнт розраховується за формулою:

(2)

де П з - фактичне значення показника для певного регіону;

П min - мінімальне значення показника;

П max ~ максимальне значення показника.

Таблиця 6