Розділ 2. Аналіз конкурентоспроможності Чернігівського регіону

Аналіз сучасних тенденцій розвитку Чернігівської області

Таблиця 2

Соціально – економічний стан Чернігівської області у 2010-2012рр. за даними Головного управління статистики у Чернігівській області

Показники	2010р.	2011р.	2012р.
Промисловість(%)	99,8	98,0	98,1
Індекс обсягу сільського господарства(%):	86,9	127,2	107,9
- тваринництво (%)	98,0	81,8	147,6
- рослинництво (%)	81,3	42,4	110,3
Будівельна діяльність(%)	61,9	14,7	91,7
Транспорт(%)	3,3	3,1	66,4
Зовнішньо - економічна діяльність:	х	х	х
- експорт, млн.дол.США	6204,2	7114,7	7687,0
- імпорт, млн.дол.США	19905,3	40525,0	26655,5
- сальдо(+,-), млн.дол.США	–13701,1	-33410,3	-18968,5
Оборот внутрішньої торгівлі, млн.грн.	4385,0	5463,8	6143,2
Індекс споживчих цін(%)	109,5	103,6	98,8
Середньомісячна заробітна плата,грн
Ринок праці,тис. осіб	19,1	15,9	15,4
Кількість безробітних	15,7	16,4	15,3
Капітальні інвестиції, млн.грн.	2153,2	2289,1	3047,8
Чисельність населення(тис.осіб):	1109,7	1098,2	1088,5
- народжуваність			х
- смертність			х

 

Показники соціально – економічного стану Чернігівського регіону показують нам те, що стан області поганий, це нам показують такі показники, як: промисловість, яка з кожним роком зменшується; сальдо – весь час від’ємне, так як імпорт в регіоні переважає над експортом, хоча експорт і зростає, але це не показує значних змін; населення, яке з кожним роком зменшується. Але є і показники, які покращуються з кожним роком – це індекс обсягу сільського господарства, який зріс за три роки на 21%; будівельна діяльність зросла майже на 30%; транспортні перевозки також збільшились: вантажні зросли на 76%; пасажирські на 18,4%. Індекс споживчих цін в регіоні знизився з 2010 по 2012 рр. приблизно на 10%. Заробітна плата зросла на 603грн.. Кількість безробітних зменшується, але це може бути зумовлено тим, що зменшується кількість працездатного населення. Досить позитивним є те, що в регіон збільшився приплив капітальних інвестицій, він зріс на 894,6 млн. грн., також те, що збільшилась народжуваності та зменшився рівень смертності.

Таблиця 3

Валовий регіональний продукт Чернігівського регіону

 

Всього, у фактичних цінах, млн. грн.
У розрахунку на одну особу, у фактичних цінах, грн.
У порівняних цінах, у відсотках до попереднього року	110,0	100,1	103,4	106,5	102,3	89,6	100,0	107,8

 

За три роки (2009-2011рр.) спостерігається позитивна тенденція, ВРП зріс на 21165-14636=6529млн.грн, або на 18,2%.

Оцінка і виявлення конкурентних переваг Чернігівського регіону

Станом на 1 січня 2013р. в Чернігівській області 20444 суб’єкти господарської діяльності налічувалося в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Це на 0,5% більше, ніж на відповідну дату 2012р.

Повідомляє Головне управління статистики у Чернігівській області.

Протягом 2012р. було взято на облік 874 суб’єкти, знято з обліку – 561.

За ознакою особи в області налічується 19364 підприємств – юридичних осіб та 1080 – без права юридичної особи (філій, представництв, інших відокремлених підрозділів).

Найпоширенішими організаційно-правовими формами господарювання залишаються товариства з обмеженою відповідальністю та приватні підприємства, відповідно, 23,3% та 18,6% від загальної кількості суб’єктів ЄДРПОУ.

У територіальному розподілі найбільша кількість підприємств розташована в містах Чернігів (8676), Ніжин (1113), Прилуки (1087) та Чернігівському районі (906), а найменша – Срібнянському (202), Талалаївському (249), Варвинському (276) та Куликівському (287) районах.

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ СИЛЬНИХ І СЛАБКИХ СТОРІН КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЧЕРНІГІВСЬКОГО РЕГІОНУ, СПРИЯТЛИВИХ ТА НЕСПРИЯТЛИВИХ ЧИННИКІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, ЯКІ НЕОБХІДНО ВРАХОВУВАТИ ПРИ ФОРМУВАННІ САНАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ

Внутрішнє середовище	Зовнішнє середовище
І. Сильні сторони	ІІ. Можливості
1. Широкий асортимент товарів; 2. Фахова підготовленість технологічних працівників; 3. Компетентність вищого керівництва; 4. Зорієнтованість виробництва на задоволення вимог споживача; 5.Тісні зв’язки з постачальниками ресурсів і збутовими організаціями. 6. Доступ до ринків збуту.. 7.Наявність кваліфікованих кадрів у традиційних галузях промисловості. 8.Значна частка родючих ґрунтів. 9.Наявність покладів корисних копалин. 10.Наявність потужних підприємств паливно-енергетичного комплексу, харчової, хімічної, машинобудівної, легкої галузей промисловості, здатних виробляти конкурентноспроможну продукцію.	1. Залучення додаткового капіталу; 2. Державна підтримка; 3. Більш повен використання наявних виробничих можливостей; 4. Збільшення об’ємів постачання сировини за рахунок інтеграції з сільськогосподарськими виробниками. 5. Деформація структури промисловості, високий ступінь зношеності основних фондів. 6. Недостатнє технічне переоснащення підприємств. 7. Складна демографічна ситуація (від’ємний приріст, мала народжуваність, незадовільний стан здоров’я населення). 8. Поступове виснаження основних родовищ нафти і газу. 9. Недостатні капіталовкладення в розвідку корисних копалин, зокрема нафтогазорозвідку.
III. Слабкі сторони	ІV. Загрози
1. Відсутність достатнього обсягу власних фінансових ресурсів; 2. Технічно застаріле обладнання; 3. Зношеність основних фондів; 4. Сезонність постачання сировини; 5. Висока собівартість продукції; 6. Висока вартість капіталу; 7. Слабка позиція у конкурентній боротьбі; 8. Вразливість підприємств до конкурентного тиску; 9. Збитковість господарської діяльності; 10. Нераціональне управління дебіторською заборгованістю. 11. Посилення транскордонного і міжрегіонального співробітництва. 12. Модернізація існуючих промислових підприємств та будівництво нових.	1. Уповільнений темп зростання ринку; 2. Недосконале законодавство; 3. Нестабільна політика уряду; 4. Підвищення цін на енергоносії; 5. Високий рівень конкуренції на ринку. 6. Вичерпання розвіданих природних ресурсів. 7.Наявність тіньового сектора економіки. 8. Нерозвиненість внутрішнього ринку, низька купівельна спроможність населення. 9. Висока інтервенція іноземних товарів. 10. Збереження високого рівня відсоткових ставок за користування банківськими кредитами. 11. Обмеженість коштів підприємств на розробку і виробництво інноваційної продукції.

Отже, після проведеного аналізу ми бачимо, що Чернігівському регіону

притаманні як позитивні так і негативні ознаки. Позитивними моментами є те що Чернігівщина має кваліфіковані кадри, гарний доступ до ринків збуту, потужні підприємства. Але негативних ознак набагато більше, так як Чернігівський регіон – це депресивний регіон, тому що він має від’ємний приріст населення, значну застарілість підприємств, виснаження родовищ природного газу, високі ціни на продукцію, перевага на ринку іноземних товарів та багато інших проблем.