Показники економічного зростання

 

 

Абсолютний приріст

=

ВВП реальний

—

ВВП базового року

реального ВВП

поточного року

-

__

Темп приросту

=

ВВП реальний

ВВП

х 100%

реального ВВП

ВВП

базового року

Абсолютний приріст

ВВП реальний

реального ВВП у

поточного року

ВВП базового року

розрахунку на одну

=

Чисельність населення

—

Чисельність населення

особу

поточного року

базового року

Темп приросту

ВВП реальний

реального ВВП у

поточного року

ВВП базового року

розрахунку на одну

=

Чисельність

–

Чисельність

х 100%

особу

населення поточного

населення базового

року

року

 

 

Чинники економічного зростання

 

Економічні чинники

 

· Чинники пропозиції:

 

- кількість та якість природних ресурсів;

 

- кількість та якість трудових ресурсів;

 

- обсяг основного капіталу;

- технологічний рівень.

 

· Чинники попиту.

 

· Чинник ефективності

 

Неекономічні чинники

 

· Соціокультурні чинники.

· Інституційні чинники.

· Культурно-духовні чинники.

· Політичні чинники.

 

· Демографічні чинники

 

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

 

1. Держава вирішує ті проблем, які недоступні ринковій системі:

 

· розвиток фундаментальної науки;

· забезпечення соціальних гарантій та соціального захисту;

· збереження природного середовища та невідтворювальних ресурсів.

 

2. Держава сприяє структурній перебудові виробництва, зорієнтованій на прискорений розвиток галузей, які визначають науково-технічний прогрес, стимулює впровадження ресурсозберігаючих та екологобезпечних технологій.

 

3. Держава проводить антициклічну стабілізаційну політику (фіскальну та грошово-

 

Таблиця 10.4

 

Динаміка ВВП України

	Зростання (зменшення) обсягу виробництва ВВП
Роки	(% до попереднього року)
ВВП	ВВП у розрахунку на одну
	особу
	-9,9	-10,2
	-14,2	-14,3
	-22,9	-22,6
	-12,2	-11,5
	-10,0	-9,3
	-3,0	-2,2
	-1,9	-1,2
	-0,2	0,6
	5,9	6,7
	9,2	11,1
	5,2	6,3
	9,6	10,5
	12,1	13,0
	2,7	3,5
	7,3	8,1
	7,9	8,6

Джерело: www.ukrstat.gov.ua

 

				Таблиця 10.5
	Економічне зростання у світі
		Зростання обсягу виробництва ВВП в розрахунку на одну
Країна		особу (у % за рік)
		1948-1972 рр.		1972-1995 рр.
Канада		2,9		1,8
Франція		4,3		1,6
Німеччина		5,7		2,0
Італія		4,9		2,3
Японія		8,2		2,6
Велика Британія		2,4		1,8
США		2,2		1,5

Джерело: Манків Грегорі Н. Макроекономіка. / Пер. з англ. – К.: Основи, 2000. – С.147.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

 

1. Чим спричиняються коливання економічної кон‘юнктури?

 

2. Дайте характеристику класичного ділового циклу.

 

3. Проаналізуйте причини спаду економіки України у 90-і роки ХХ ст.

 

4. Охарактеризуйте економічні цикли за тривалістю.

 

5. Який вплив має циклічний розвиток на національну економіку?

 

6. Що означає зайнятість населення? Що таке повна зайнятість?

 

7. Кого можна назвати безробітним? Хто має утримувати безробітних і впродовж якого часу?

 

8. Які основні види безробіття і як вони пов‘язані між собою?

 

9. Визначте рівень безробіття в країні «А» за умови: чисельність працездатного населення складає 20 млн. осіб, а зайнятих – 17 млн. осіб.

 

10. Проаналізуйте динаміку безробіття в Україні в 90-х роках ХХ ст.

 

11. У чому полягають економічні втрати від безробіття?

 

12. В чому полягає сутність інфляції? Назвіть її основні типи.

 

13. Назвіть показники виміру інфляції.

 

14. Обчисліть темп інфляції, якщо в країні «В» у 2008 р. рівень інфляції складав 115%, а у 2007 р. – 108%.

 

15. Скільки років необхідно, щоб в національній економіці ціни подвоїлися,

 

якщо темп інфляції складає 5%?

 

16. Які існують види інфляції?

 

17. Які Ви знаєте основні шляхи подолання інфляції?

 

18. Що спільного і в чому відмінність понять ―економічне зростання‖ і

 

―економічний розвиток‖? Яка роль при цьому еволюції економічної системи?

 

19. В чому сутність економічного зростання? Які основні його типи?

 

20. Охарактеризуйте чинники економічного зростання.

 

ТЕМА 11. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА. ГРОШОВО-КРЕДИТНА

 

ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

 

Кредитори мають кращу пам'ять, ніж боржники.

 

Бенджамін Франклін

 

Немає витонченішого і надійнішого способу підірвати самі основи суспільства, ніж зруйнувати його грошову систему. Цей процес пробуджує усі руйнівні сили, …і все це відбувається так, що ніхто не може збагнути, у чому річ.

 

Джон Мейнард Кейнс

 

Людство упродовж своєї історії зробило три великі винаходи: вогонь, колесо і центральний банк.

 

Віл Роджерс

 

 

Макроекономічна структура ринкової економіки передбачає

 

функціонування фінансового ринку, важливими складовими якого є грошовий

 

та кредитний ринки. На цих ринках об‘єктами попиту та пропозиції стають

 

гроші та кредитні ресурси, які здійснюють безпосередній і складний вплив на

 

економічні процеси. Саме тому держава регулює ці ринки і через грошово-

 

кредитну політику впливає на економічне зростання, темпи інфляції чи рівень

 

безробіття.

 

Мета вивчення теми – розгляд суті та інструментів грошово-кредитної

 

політики та її впливу на економіку.

 

У результаті вивчення теми студент повинен

 

знати поняття: попит на гроші для операцій,попит на гроші як активи,

 

загальний попит на гроші, пропозиція грошей, банк, банківська система

 

центральний банк, комерційні банки, кредит, облікова ставка, обов‘язковий

 

резерв, операції на відкритому ринку, кредитно-грошова політика, політика

 

дешевих грошей, політика дорогих грошей;

 

вміти: відрізняти функції Центрального банку від функцій комерційних

 

банків; пояснити відмінність між пасивними, активними та комісійними

 

операціями комерційних банків; пояснити функціонування грошового ринку;

 

пояснити значення кредиту в національній економіці; аналізувати стан кредитної системи в Україні і умови кредитування; опанувати практику використання грошово-кредитних інструментів у ринковій економіці; оцінювати і аналізувати грошово-кредитну політику держави; проаналізувати ефективність політики дешевих грошей та політики дорогих грошей.

 

 

ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА

 

 

Функціонування грошового і кредитного ринку забезпечується за допомогою банківської системи. Банківська система – це сукупність фінансових установ, які займаються банківською діяльністю згідно існуючого законодавства і регулюють грошовий обіг в країні. Головними ланками сучасної банківської системи виступають центральний банк (в Україні – Національний банк України),

 

комерційні банки та спеціалізовані банківські установи (іпотечні, ощадні,

 

інноваційні, зовнішньоторговельні банки тощо). Згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність», НБУ здійснює емісію паперових грошей, зберігає офіційні золотовалютні резерви і здійснює регулювання грошового обігу,

 

кредиту і валютного курсу.

 

Функціями комерційних банків є акумуляція вільних грошових коштів,

 

проведення розрахунків та платежів, надання кредитів та створення кредитних грошей. Усі банківські операції поділяюся на пасивні (нагромадження та формування своїх грошових ресурсів), активні (розміщення та розподіл акумульованих коштів з метою отримання прибутку) та комісійні. До комісійних операцій відносять довірчі (тимчасове управління майном, передача спадщини,

 

прийняття цінностей на зберігання), торговельно-комісійні (операції із золотом,

 

валютою, цінними паперами), інкасові (банк проводить операції від імені та за рахунок своїх клієнтів за різними документами), переказні та акредитивні операції

 

(переказ грошей від одного клієнта іншому).

 

Банківська система в цілому прискорює рух грошових ресурсів і створює можливості раціонального їх використання, прискорює розрахунки між

 

ринковими суб‘єктами. Переважна більшість грошового обігу - безготівкова,

 

оскільки вона набагато ефективніша і вигідніша, як для суспільства загалом, так і для економічних суб'єктів зокрема. Безготівкові розрахунки - платежі без готівки,

 

перерахування банком сум з рахунків платників на рахунок отримувачів або зарахування взаємних вимог юридичних осіб.

 

Крім банківської системи грошово-кредитний ринок обслуговують також спеціалізовані фінансово-кредитні інститути – страхові компанії, пенсійні фонди,

 

кредитні спілки, інвестиційні фонди тощо.

 

Ринок грошей є сукупністю двох сторін – пропозиції грошей та попиту на гроші, взаємодія яких встановлює рівноважну відсоткову ставку. Вартість грошей, тобто їхня купівельна спроможність є обернено залежною від цін та товари і послуги. Відсоткова ставка, яка є ціною грошей, виступає альтернативною вартістю грошей Відсоткова ставка та кількість грошей відіграють важливу роль в економіці – вони впливають на рівень ділової активності в країні, рівень цін та зайнятість.

 

Пропозиція грошей залежить від діяльності центрального та комерційних банків, а також від ввозу i вивозу валюти. Якщо не брати до уваги фактор ввозу і вивозу валюти, то можна вважати, що пропозиція грошей не залежить від ставки відсотка, а регулюється грошовою політикою центрального банку. Основними складовими грошової пропозиції є готівка (металеві і паперові гроші), чекові рахунки (грошові агрегати М1), внески на нечекових ощадних рахунках, дрібні строкові вклади (грошовий агрегат М2), великі строкові депозити (грошовий агрегат М3).

 

Загальний попит на гроші складається із попиту на гроші для операцій і попиту на гроші як активи. Попит на гроші для операцій – це кількість грошей,

 

необхідні людям для використання як засіб обігу (для платежів) і яка перебуває в прямій залежності від змін номінального ВВП і в оберненій залежності від швидкості обігу грошової одиниці. Попит на гроші як активи – кількість грошей,

 

яку люди хочуть зберегти як заощадження (кількість фінансових активів у грошовій формі) і яка змінюється в оберненій залежності до динаміки відсоткової

 

ставки – при високій ставці відсотка доцільніше вкладати гроші на строкові рахунки чи у фінансові активи та мати менше готівки і навпаки.

 

На ринку грошей взаємодія попиту на гроші та їх пропозиції визначає відсоткові ставки. Рівноважна ставка відсотка відповідає точці перетину кривих загального попиту на гроші та пропозиції грошей, тобто це така ставка, за якої обсяг попиту на гроші та їх пропозиція є однаковими.

 

Рівноважна ставка процента може змінюватися як внаслідок зміни в попиті на гроші, так і внаслідок зміни у їх пропозиції. Збільшення пропозиції грошей за незмінного попиту на гроші знижує відсоткову ставку. Зменшення пропозиції грошей за сталого попиту на гроші підвищує відсоткову ставку.

 

Відсоткова ставка впливає на обсяги iнвестицiй та споживання в економiцi,

 

оскільки вона виступає ціною кредитних ресурсів. Кредит – це система відносин з приводу акумуляції та використання тимчасово вільних грошових засобів на умовах повернення з виплатою відсотка за користування позикою. Суб‘єктами кредитних відноси є кредитори і позичальники. Кредит дозволяє скоротити час на задоволення виробничих і особистих потреб.

 

Функціонування кредиту передбачає існування таких принципів кредитування: поверненість, строковість, платність, цільовий характер і забезпеченість. В сучасних умовах ринкової економіки існують різноманітні форми та види кредиту. За об‘єктом позик та суб‘єктами кредитних відносин розрізняють такі основні форми кредиту – комерційний, банківський, державний, споживчий,

 

іпотечний та міжнародний кредит. Класифікація кредитів за його видами здійснюється з урахуванням строковості кредиту, цільових потреб позичальника,

 

принципів відшкодування, ступеня ризику тощо.

 

Здійснюючи безпосередній вплив на безперервність процесу виробництва і прискорення реалізації товарів і послуг, кредит прискорює швидкість обороту грошових ресурсів. Кредит впливає на процеси виробництва та споживання економічних благ, виступаючи важливим інструментом державного регулювання економіки і суттю грошово-кредитної (монетарної) політики.

 

Грошово-кредитна політика полягає в зміні маси грошей в обігу (пропозиції грошей) з метою забезпечення зростання обсягів національного виробництва,

 

досягнення низького рівня безробіття та стримування інфляції. Зміна обсягу грошової пропозиції здійснюється центральним банком шляхом регулювання розмірів надлишкових резервів.

 

Основними інструментами грошово-кредитної політики є операції центрального банку на відкритому ринку; зміна резервних норм; зміна облікової

 

(дисконтної) ставки.

 

Комерційний банк повинен тримати обов'язкові резерви у вигляді касової наявності чи у формі депозитів, вкладених у центральний банк. Обов'язковий резерв виступає як певний процент від вкладів клієнтів (депозитів) Цей процент носить назву резервної норми, вона встановлюється центральним банком для комерційних банків. Надлишок фактичного резерву банку над обов'язковим становить його надлишковий резерв, який і виступає джерелом надання позик або інвестування.

 

Облікова ставка – ставка відсотка, який центральні банки стягують за позики, надані комерційним банкам. Операції на відкритому ринку представляє собою скуповування і продаж цінних паперів уряду комерційними банками.

 

Грошово-кредитна політика в умовах економічного спаду спрямована на збільшення пропозиції грошей, що стимулює збільшення обсягу національного виробництва та рівня зайнятості. Така політика спрямована на зниження відсоткової ставки, вона отримала назву ―політики дешевих грошей‖. Для цього центральний банк купує цінні папери у населення та комерційних банків, знижує резервну норму та облікову ставку.

 

В умовах же інфляційного піднесення центральний банк повинен прийняти рішення про зменшення грошової пропозиції, що повинно спричинити підвищення процентної ставки, скорочення інвестицій, зменшення обсягів виробництва та стримування підвищення цін. Такими рішеннями можуть бути:

 

продаж центральним банком державних цінних паперів, підвищення резервної

 

норми та підвищення облікової ставки. Такий набір заходів одержав назву

 

―політики дорогих грошей‖.

 

Серед розглянутих інструментів грошово-кредитної політики найбільш ефективними є операції на відкритому ринку. Реалізація державних цінних паперів дозволяє за короткий час суттєво вплинути на сукупну грошову масу, яка є в обігу. Два інших інструменти хоч і використовуються урядами багатьох країн,

 

проте не викликають суттєвих змін в пропозиції грошей. Навіть якщо центральний банк знизить резервну норму, комерційний банк не обов'язково розширюватиме видачу кредитів. Через регулювання облікової ставки центральний банк впливає лише на ту частину грошей, яку комерційні банки позичають у нього, а це всього 2-3 % кредитних можливостей комерційних банків.

	БАНКИ ТА БАНКІВСЬКА СИСТЕМА
			Структура банківської системи
Центральний банк	Комерційні банки		Спеціалізовані
НБУ					банківські установи
		Інвестиційний банкспеціалізується на фінансуванні і
		кредитуванні підприємств
		Інноваційний банкздійснює переважно венчурні(ризикові)
		операції, забезпечуючи наукові дослідження, проекти, «ноу-хау»
		Іпотечний банкнадає довготермінові(на25-30років)кредити
		під заставу нерухомості (або для її придбання), в тому числі землі
		Ощадний банкобслуговує населення через залучення грошових
		заощаджень і надає кредитні, розрахункові та інші послуги
		Зовнішньоторговельний банкздійснює операції з кредитування
		експорту та імпорту за зовнішньоторговельними розрахунками
		·	регулює грошову пропозицію;
		· зберігає обов‘язкові резерви комерційних банків;
		· кредитує комерцiйнi банки і контролює їхню діяльність;
Функції		·	здійснює	розрахункове	касове	обслуговування
		комерційних банків та інших кредитних установ;
		· зберігає золотовалютні резерви країни;
НБУ		·	здійснює емiсiю грошей;
		· виступає гарантом кредитів, що надаються державі з-за
			кордону під заставу державного валютного фонду;
		· купує i продає іноземну валюту i платiжнi документи в
			iноземнiй валюті, регулює валютні ринки
		· приймають грошові внески від підприємств і населення;
		·	ведуть поточні рахунки;
Функції		·	здійснюють чекове обслуговування;
	·	приймають заощадження;
комерційних
·	надають різноманітні кредити;
банків
	·	здійснюють купівлю-продаж цінних паперів;
		· виконують операції за довіреністю;
		· зберігають цінності у сейфах тощо

 

 

ГРОШОВИЙ РИНОК: