Базові потреби особистості та їх задоволення в педагогічному процесі.

Формування складових здоров’я, в тому числі і психічного можливе при побудові природо відповідної школи, природо відповідного педагогічного процесу, які будуються на врахуванні вікових та індивідуальних особливостей учнів, задоволення їх базових потреб.

Я.А.Коменський міркував велично і просто: як у трав, дерев, тварин різноманітні природні особливості – з одним треба поводитись так, з іншими інакше, і не можна користуватись для всіх одним і тим же методом, так існує подібний хист і у людей.

Й.Г.Песталоцці стверджував: «Кінцева мета будь-якого наукового предмета полягає в основному в тому, щоб удосконалювати людську природу, розвивати її на максимальному рівні. Не розвиток науки, а розвиток людської природи уявляється … священним завданням. Тому не людська природа повинна бути приведена у відповідність із науковими предметами, а наукові предмети з людською природою». Не лише зміст навчального матеріалу, але і весь устрій шкільного життя слід привести у відповідність із природою дитини.

Наведемо ієрархію потреб (за А.Маслоу):

1.Фізіологічні потреби в їжі, воді, теплі, рухах, здоров’ї, житті, сні, захисті від стихійних сил.

2.Потреба в безпеці, захисті від насилля і погроз (соціально-економічна стабільність, захищеність, позбавлення від страху життєвих невдач).

3.Потреби у спілкуванні, прихильності, любові (сім’я, друзі, приналежність до певних груп однодумців).

4.Потреби в оцінці й повазі (престиж, статус у колективі, визнання, увага, досягнення успіхів, схвалення, авторитет, розуміння).

5.Потреба у пізнанні, прагнення багато знати, вміти, розуміти, досліджувати.

6.Естетичні потреби (прагнення до гармонії, симетрії, порядку, краси).

7.Потреби в само актуалізації, прагнення до реалізації своїх здібностей і розвитку власної особистості.

На думку Л.М.Толстого «Виховання – це прагнення однієї людини зробити іншу подібною до себе. Виховання як навмисне формування людей за раніше створеними зразками – безплідне, незаконне й неможливе. Це перетворене на принцип прагнення до морального деспотизму».

Свобода як базовий педагогічний чинник не просто відповідає певним абстрактним привабливим ідеалам, але й педагогічно ефективним засобом навчання і виховання. Свобода дає головний поштовх для саморозвитку сил людини. Право на свободу – природне, невід’ємне право дитини, отримане нею від народження, свобода – це її природний стан, основа розвитку природного потенціалу.

Якою ж повинна бути школа, щоб забезпечити право дитини на свободу, вільний вибір та життєтворчість? Це школа, де забезпечуються базові потреби дитини.

· Задоволення потреби в рухах, їжі, воді, здоров’ї, сні свіжому повіті.

Правильний ріст і розвиток дитячого організму неможливі без забезпечення його повноцінним харчуванням. Про це постійно повинні турбуватись медичні працівники, вихователі, педагоги, батьки.

У процесі життєдіяльності організму витрачається значна кількість теплової і механічної енергії. Витрати енергії у дітей до 6 років у повному спокої становлять 42 ккал. За добу на 1 кг маси тіла, а при м’язовій і розумовій активності обмін речовин в організмі дітей посилюється.

Різні харчові речовини, які надходять в організм з їжею дитини, використовуються не тільки для поповнення енергетичних затрат, зумовлених життєдіяльністю, а й служать пластичним матеріалом, з якого будуються клітини різних органів. Тому для нормального росту і розвитку організм дитини повинен регулярно одержувати у певній кількості необхідні харчові речовини: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі та воду.

Для дітей початкової школи властива рухова активність, тому в приміщеннях необхідно створити умови для вільного активного пересування. В ігрових кімнатах діти можуть обрати діяльність за власним бажанням та інтересами, змінювати її за своїми потребами. Діти об’єднуються у групи за інтересами, а спілкування з учителем, навіть у найбільш нерішучих дітей, стає невимушеним.

Бажано створити різні за функціональним призначенням центри: ігровий, пізнавальний, центр психологічного розвантаження. В ігрових центрах можна передбачити куточок сюжетно-рольових, будівельно-конструкторських, дидактичних, рухливих ігор. Центр пізнавальної діяльності може містити куточок читача, слухача, письменника, театралізованої діяльності, куточок дослідника. В центрі художньо-творчої діяльності можна розмістити куточок малювання, аплікації, ліплення, конструювання.До центру психологічного розвантаження включити куточок усамітнення (відпочинку) та зелений куточок. Створення таких умов для рухової активності дітей, їх творчості, самопізнання та самореалізації буде позитивно впливати на самопочуття дитини, її адаптацію до шкільного життя.