Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Полісенсорність використання засобів наочності.
Чотири століття тому «батько» принципу наочності Я. А. Коменський наголошував, що все, що можна бачити, слід показувати, що чути — подати слуховим, що має смак — смаковим, що має запах — нюховим органом, а що можна відчути кількома органами — треба сприймати всіма відчуттями (полісенсорно). Але принцип все ж був названий за найсильнішим з них — наочним. З роками ідея полісенсорності забувалась. Народне прислів'я «краще один раз побачити, ніж сто разів почути» бездумно переносилось у школу, хоч у навчанні ще краще — побачити і почути або побачити, почути і розповісти комусь про це, до того ж записати або намалювати чи створити своїми руками щось подібне. Деякі вчеиі-педагоги, спираючись на дослідження фізіологів, твердять, що понад 90 % ін^о^мації людина сприймає зором, а тому головна — зорсга навчальна наочність Але шкільна, наукова, теоретик'11 інфоомація сприймається переважно через слово і практичні дії учня. Тому треба враховувати різні відчуття учнів у навчанні, особливо найуживаніші і найефективніші — зорові, слухові, мовнорухові (промовляння учнями вголос), тактильно-моторні (практичні дії). Експерименти і дослідна практика педагогів-новаторів підтверджують високу ефективність навчання, коли всі учні постійно розповідають один одному засво°ний ними навчальний матеріал, аналізуючи при цьому наочні зображення і спираючись па базальні моделі, в яких схематично зафіксоване головне, або виконуючи певні практичні вправи. Найдоцільніше таке поєднання різних відчуттів у слабопідготовлених групах профтехучилища: за короткий строк вдається сформувати основні знання і вміння у найслабших учнів, коли вони одночасно бачать, чують, промовляють вголос вивчене і практично застосовують його у виробничих діях. 5. Забезпечення зворотного зв'язку, стимулювання (заохочення) і корекція наочного навчання. Часи, коли навчання базувалось лише на авторитарному викладанні та виконанні вказівок педагога учнями, відходять у минуле. Дослідження фізіологів, психологів і педагогів переконують, що результативне навчання можливе лише тоді, коли педагог знатиме, як засвоєно учнем кожний етап («крок») навчання, а учень, діставши схвалення за успішний крок вперед, відчуватиме задоволення
12 276 від своєї маленької перемоги над незнанням або невмінням. Якщо педагог цього не досяг, йому потрібно поліпшити, змінити на краще (скоригувати) процес навчання. Найлегше цього досягти шляхом наочного навчання, коли учні самостійно аналізують наочний посібник, обговорюють динамічну демонстрацію (наприклад, кіно- чи відеофільм професійного змісту) або шляхом показу майстром певної виробничої операції. Забезпечити правильне розуміння кожним учнем того, що, як і чому саме так треба здійснити,-— це важливий крок до свідомого формування у нього вміння, а потім і навички. Для цього майстрові треба розбити майбутні дії учня на окремі «кооки», створивши правильні наочні зображення кожного і демонструючи їх після виконання учнем певної дії (наприклад, через кодоскоп чи діапроектор). Тоді буде виконуватись психологічне правило: «дія учня->-перевірка її правильності у порівнянні з наочним еталоном-^нова дія тощо». Найкраще таке навчання здійснювати за допомогою тренажерів (про що йтиметься далі), але за відсутності цих дорогих пристроїв можна перевірити правильність дії на плакаті-схемі, на якому певні частини закриваються непрозорими накладками з написаним на одному боці знаком запитання (?), а на другому-—неправильним розв'язанням проблеми, що поставлена перед учнем. В одеському ПТУ № 14 виготовлено такий плакат-схему циркулювання машинного масла в системі змащення корабля. Ті місця, які потрібно змастити, закриваються накладкою. Після повідомлення учня про те, яке рішення він обрав, накладка або зовсім знімається (при правильному розв'язанні), або перевертається зворотним боком, де вказані наслідки помилкового розв'язання. У багатьох училищах викладачі спецпредметів та майстри виробничого навчання використовують зроблені руками учнів рухомі динамічні посібники, наприклад динамічну таблицю, що демонструє рух поршня у цй-ліндоі двотактного двигуна внутрішнього згоряння і відповідну зміну напряму руху газів. Демонстрування такої рухомої таблиці дає змогу організувати обговорення здогадок учнів (про що йшлося в прикладах до дидактичної закономірності наочної демонстрації за часов'бю ознакою).
Для оперативного забезпечення зворотного зв'язку можна використати наочні ілюстративні схеми і довідкові таблиці з матеріалознавства, створені В. І, Васи-лівим (машинобудівні матеріали (альбом].— Тернопіль, ЇУь'г). ьони демонструються після відповіді (аоо виконання дн], щоб підтвердити правильність її або скори-гуваги подальшу діяльність учня на виправлення своєї помилки (і обгрунтування нового варіанта,). Слід пам'ятати, що забезпечення позитивно-стимулюючого підкріплення на кожному етапі виконання учнем найскладнішої виробничої операції дає високий навчальний ефект, про що свідчить досвід педагопв-нова-торів. 6. Дидактичні аспекти формування виробничих навичок учнів профтехучилищ на тренувальних пристроях. і оловне призначення тренувальних пристроїв — це формування вмінь і навичок професійної діяльності учнів. Перші тренажери, що значно швидше, дешевше і якісніше забезпечували формування професійних назичок, з'явилися ще в минулому столітті. Проте наукового осмислення і масового застосування вони набули лише в середині XX ст. Узагальнення науково-психологічних теорій і практики створення і використання тренажерів у навчанні деяких професій (токарів, водіїв, наладчиків та ін.), здійснене у посібнику Ю. 3. Гільбуха «Тренировочньїе уст-ройства в профессиональном обучении» (К., 1979), орієнтує майстра винятково на індивідуалізоване навчання в тренажерному класі (для чого потрібно 15—ЗО тренажерів на одному уроці). Дидактична специфіка (на відміну від психологічної) пов'язана з такими першорядними проблемами роботи з тренажерами в класпо-урочному навчанні: дидактизацією конструкції тренажерів (як при їх створенні, так і для вдосконалення вже працюючих пристроїв); розробкою методики (технології) навчання на тренажерах, що враховує специфіку профтехучилища, виходячи з принципів дидактики і закономірностей навчання. Розгляньмо їх докладніше: 1. Дидактизація конструкції тренажерів. Щоб забезпечити плідну навчальну роботу всіх 15—ЗО учнів протягом 45-хвилинного уроку в умовах нестачі необхідної кількості тренажерів (менше ніж по 1 на учня), треба 12» або змінити конструкцію, або збільшити їх інформаційні можливості, а саме: а) змінити конструкції тренажера. Наприклад, викладач сільського ПТУ Л° 51 Запорізької обл. В. М. Солодкий створив систему тренажерів-додатків до тракторів, тягачів, автомашин та інших транспортних засобів, що допомагають формувати навички впевненою водіння у типово-екстремальних, аварійно-небезпечних умовах, наприклад, виїзд з гаража і в'їзд в нього, під'їзд до естакади завантаження, різні маневри заднім ходом (зчеплення з різними агрегатами для сільгоспробіт) і багато інших. Пристрої на муфтах, що пробуксовують, електро-датчиках не лише фіксують правильні дії, а й імітують у разі помилки аварійну ситуацію. Так досягається передбачення небезпечних помилкових рішень уже в процесі тренування. Новаторський підхід В. М. Солодкого дає можливість ефективно використовувати механізаторський парк училища на уроках, значно підвищити продуктивність навчальної праці педагога й учнів.
Останнім часом у профтехучилищах виготовляють приставки до дорогих тренажерів у вигляді дешевих пристроїв, які допомагають усім учням групи засвоїти певні навички на уроці, а потім (як результат навчання) — завершити роботою на тренажері; 0} збільшити інформаційні можливості тренажерів. Одним із сучасних варіантів є підключення тренажерів до дисплейних класів або до ЕОМ. У такому разі один учень користується тренажером, а решта незалежно від нього працюють на клавіатурі дисплеїв. Ще один — доступний для кожного профтехучилища варіант — залучення всіх слухачів групи до колективної роботи (навіть при наявності лише одного тренажера) у різних ролях: суддів, арбітрів, опонентів і просто активних глядачів — у процесі ділової гри типу естафети, змагання тощо. 2. Розробка методики (технології) навчання на тренажерах. Висвітлюючи цю складну і майже не розроблену проблему, ми наголошуємо на дидактичних вимогах, а саме: а) перед початком роботи з тренажером треба ак б) потім слід передбачити систему майбутніх дій уч- ня на тренажері. Цей етап повинен супроводжувати всі наступні дії з тренажером доти, доки сформується автоматична навичка. Тут доцільне словесне випередження (дедалі все більш скорочене) кожного етапу практичних дій учня; в) створити модель орієнтовної основи тренувальних Однак слід зауважити, що психологія навчання наголошує переважно на необхідності формування безпомилкових дій, в той час як для практики необхідне також моделювання типових помилок і навіть аварій, наприклад, ковзання машин на льоду при повороті, дії електрика при обриві проводу під струмом тощо. На тренажерному полігоні, створеному В. М. Солодким, передбачено, наприклад, проїзд через глибокий рівчак (щоб замочити гальмівні колодки), а потім виїзд на пагорб і стрімкий з'їзд з нього при різкому повороті дороги. Якщо учень не просушив гальма, неминуче «занесення» на повороті.
Таке навчання формує не тільки навичку безпомилкових дій, а й навичку свідомого своєчасного виправлення допущених помилок для запобігання аварії; г) забезпечити активну роботу всіх учнів групи при Можливі елементи ігор, наприклад естафети або змагання, коли група розбита на кілька підгруп і кожний учень по черзі швидко виконує певну складну дію на тренажері, наприклад, включення мотора, а потім визначається перемога певної команди за безпомилкові дії з урахуванням часу, витраченого на них (див. § 2 розд. III). Ефективні за певних умов взаємоконтроль, взаємо- оцінка і взаємонавчання учнів (наприклад, при наявності тренажерів, які забезпечують роботу на них одночасно двох і більше учнів). Проте оцінка повинна бути об'єктивною, справедливою, тактовною і доброзичливою, інакше вона може завдати великої шкоди навчанню, навіть надовго загальмувати формування навички в емоційно вразливих учнів; д) особливе значення для самоутвердження учня на виробництві має організація поступового переходу від первинного ознайомлення з виробничими діями і повільного виконання їх до автоматизації в швидкому темпі при забезпеченні високої якості. Тут істотну роль можуть відіграти певні доповнення до тренажерів за допомогою технічних засобів навчання, наприклад, демонстрування кінофільму або фонозаписів ритмічної музики в темпі, який сприйнятний для учнів і стимулює виконання. Система тренування на тренажерах, яка враховує дидактичні принципи і закономірності наочного навчання, безумовно, сприятиме ефективному формуванню виробничих навичок учнів профтехучилищ. Контрольні запитання і завдання 1. У чому полягає сутність передового досвіду? Яка відмін 2. Проаналізуйте і порівняйте критерії передового педагогіч 3. Назвіть методи вивчення передового досвіду, їх роль у цьо 4. Як здійснюється ознайомлення учнів з досягненнями вироб 5. Складіть план вивчення передового досвіду, що рекомендо 6. Чи потрібне поєднання демонстрації кіно із словом учня або 7. Існує думка, що наочне навчання стримує розумовий розви
8. На основі дидактичних закономірностей наочного навчання 9. Готуючись до уроку чи позаурочного заходу, ви бажаєте
10. Ви готуєтесь до передвипускної практики. З якої тематики 11. Які ви знаєте знахідки окремих майстрів, що впроваджені ДОДАТКИ 1. Понятійний словник Автоматизація — застосування в роботі автоматичних приладів, машин. Автоматизація виробництва — найвищий етап розвитку машинної техніки; грунтується на застосуванні автоматичної системи машин і є могутнім фактором підвищення продуктивності праці. Базальна модель (апгл. Ьазе) — наочний посібник, що дає змогу виявити головне в навчальному матеріалі. Бригадна форма організації праці — організація навчально-виробничої діяльності, за якої учні — члени бригади у виконанні виробничого завдання об'єднані єдиним технологічним процесом; кожен з них виконує одну або кілька операцій, що становлять частину технологічного процесу й забезпечують виконання завдання бригади. Досягнення кінцевого результату діяльності колективу є якісною і кількісною оцінкою праці кожного члена бригади. Бригада робітників — первинний трудовий колектив робітників, де створюються матеріальні цінності та формується особистість робітника. Вивчення передового виробничого досвіду — своєрідне педагогічне дослідження причин і факторів високих досягнень кваліфікованого робітника або майстра шляхом тривалого спостереження за його діяльністю в процесі навчання і виховання майбутніх робітників. Впровадження передового педагогічного або виробничого досвіду—застосування передового досвіду за ініціативою інженерно-педагогічних працівників відповідно до потреб училища та з урахуванням створених для цього умов. Виробнича практика —складова частина навчального процесу, необхідна для підготовки робітників та спеціалістів, сприяє зміцненню й перевірці набутих учнями теоретичних знань, встановленню тісного зв'язку навчальних закладів з виробництвом. Виробнича практика учнів організовується на підприємствах, оснащених сучасним устаткуванням. її обсяг, зміст і строки передбачені навчальними планами та програмами навчальних закладів. У профтехучилищах різного типу виробниче навчання з передвипускною виробничою практикою є основою професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. Виробниче навчання — планомірно організований процес спільної діяльності майстра та учнів, спрямований на формування в них таких практичних професійних знань, навичок та умінь, які відповідають сучасному рівню техніки і технології виробництва. Крім того, виробниче навчання сприяє вихованню в учнів якостей сучасного робітника, розвитку розумових, фізичних сил і здібностей, творчого ставлення до праці. Виробничий досвід — досвід промислових підприємств (колективів, бригад, дільниць, цехів, змін, окремих працівників), який ха- рактеризуе досягнутий рівень виготовлення і реалізації продукції для задоволення потреб людей, народного господарства. Виробничий процес — сукупність як природних впливів і перетворень, так і впливів людини — трудових процесів, унаслідок яких дістають продукт, або, в ширшому розумінні, корисний виробничий результат. Трудовий процес — провідний фактор виробництва. Трудовий процес — тільки частина виробничого процесу. Лише в окремих випадках трудовий процес збігається з виробничим, наприклад під час збиральних і монтажних операцій, які виконуються вручну. Трудовий і виробничий процеси не збігаються в хімічному виробництві, сільському господарстві, де особливо велика роль природних процесів. Трудовий процес прийнято розчленовувати на частини, які послідовно звужуються: операція, прийом, дія, рух. Вступний інструктаж (вступне інструктування) — сукупність методів і прийомів виробничого навчання, які використовуються на початку занять з метою підготовки до активного, безпомилкового і свідомого виконання трудових завдань. Гностичний — пізнавальний, той, що сприяє пізнанню суті і логіки предмета, який вивчається або досліджується. Групування споріднених професій і спеціальностей — проводиться з метою створення типової й уніфікованої навчально-програмної документації на основі спільності змісту навчання за темами предметів професійно-технічного циклу і виробничого навчання. За основу береться стрижнева професія. Для встановлення ступеня спільності, спорідненості з стрижневою професією виявляються найтиповіші ознаки. Дидактика — педагогічна наука, що вивчає теорію освіти і навчання. Динамічна демонстрація — показ рухомої наочності (кіно-, відео-фільми та ін.) або навчальних об'єктів у стані руху, розвитку, поетапної видозміни (табчиці, схеми, предмети, деталі, машини та ін.). Евристичні способи поєднання слова і наочності — способи, що спонукають учня самостійно аналізувати наочність, творчо використовувати її в навчанні і праці. Екологічне правопорушення — протиправна поведінка, яка порушує встановлений екологічний1 правопорядок і завдає шкоди природі, здоров'ю людини або створює реальну загрозу для неї. Екологічне правопорушення може бути кримінальним (екологічний злочин), адміністративним, цивільним, дисциплінарним. Екологічний правопорядок — це система принципів і правил, які регулюють взаємодію окремих людей, суспільства і природи в інтересах раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища і здоров'я людей. Економіка — наука про ведення господарства; певна сукупність виробничих відносин, економічний базис суспільства, господарство країни, яке включає відповідні галузі та види виробництва. Кожному способу виробництва притаманна своя економіка, яка відзначається характером власності на засоби виробництва, метою його розвитку, формами та методами господарювання. Економічна культура — частина загальної культури, що яваяє собою єдність економічних знань, економічного мислення, переконань, умінь, навичок та раціональної трудової діяльності з їх реалізації на практиці; інтегративна якісна риса особистості, її основа— економічні знання, які повинні бути усвідомлені, перетворені на переконання та використані у практичній діяльності в економії ній сфері. Економічне виховання — систематичний, цілеспрямований процес, засвоєння учнями економічних знань, розуміння економічних закономірностей розвитку суспільства і на цій основі формування в них економічного мислення, відповідних якостей, умінь і навичок економічної діяльності. Тут взаємодіють набуття економічних знань, перетворення їх на переконання, формування умінь та навичок економічної діяльності. Цей процес складний і багатогранний. Він включає: економічне виховання в процесі вивчення теоретичних дисциплін, економічне виховання в процесі виробничого навчання та виробничої практики; економічне виховання в позакласній роботі, в сім'ї. Заключний інструктаж — сукупність методів виробничого навчання, які використовуються з метою підведення підсумків виконання трудових завдань і об'єктивного оцінювання підсумків виконання трудових завдань. Знання — система понять, засвоєних людиною. Загальний обсяг і якість знань, які мають бути засвоєні в процесі навчання, визначаються навчальними програмами теоретичних дисциплін, а обсяг і якість знань з професії — кваліфікаційними характеристиками і навчальними програмами спеціальних дисциплін. Ілюстровані способи поєднання слова і наочності — способи, що грунтуються на наочному відображенні і супроводженні словесних пояснень педагога. Інструктаж (інструктування) — сукупність методів виробничого навчання, чітко визначена система вказівок, рекомендацій, які стосуються способів трудових дій, умінь, здібностей. Інтеграція наукового знання — процес взаємопроникнення структурних елементів (наукової діяльності, інформації, методології) різних галузей, окремих компонентів знання, який супроводжується зростанням різня їх узагальненості, компактності, ущільненості та організованості. Кваліфікаційна характеристика — перелік знань, навичок, умінь, якими повинен оволодіти робітник відповідної професії та кваліфікації. Джерелом для розробки кваліфікаційної характеристики є тарифно-кваліфікаційні довідники, складені для окремих професій і спеціальностей у конкретній галузі промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку тощо. Кваліфікація — ступінь професійної підготовки працівника, наявність у нього знань, умінь і навичок, необхідних для виконання певного виду роботи. Залежно від оволодіння певною сукупністю знань, умінь та навичок, рівня кваліфікації працівника спеціальна кваліфікаційна комісія присвоює йому певний тарифний розряд згідно з вимогами тарифно-кваліфікаційного довідника. Комплексна бригада — бригада, укомплектована робітниками різних (суміжних) професій. Корекція навчання (скоректувати або скоригувати — це вносити виправлення, поліпшувати щось)—виправлення, поліпшення навчання внаслідок ус) ненпя недоліків. Майстер-викладач — інженерно-педагогічний працівник ПТУ, який в одній навчальній групі викладає курс спеціальної технології і веде виробниче навчання. Поєднання в одній особі обов'язків викладача спецтехнології і майстра створює сприятливі умови для тісного взаємозв'язку теорії та практики, оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками, вміннями. Майстер-викладач повинен Мати не нижче п'ятого розряду з професії та нищу шжс-нерно-педагогічну або середню спеціальну освіту. Метод вправ — повторне, багаторазове виконання трудових дій з метою формування в учнів стійких умінь та навичок. Міжпредметні комплексні завдання — завдання із спеціальності, що дають учням можливість узгоджувати міжпредметні зв'язки і зв'язки теоретичного навчання з виробничим, а також контролювати, як учні практично застосовують здобуті знання в ході виконання навчально-виробничих робіт, які прогалини в їхній теоретичній підготовці заважають ефективному оволодінню професією. Виконання міжпредметних комплексних завдань викликає в учнів інтерес до знань з обраної професії, необхідність свідомо, творчо і з високою відповідальністю ставитися до оволодіння професійними знаннями, навичками та вміннями. Моделювання в навчанні (модель —це зразок, еталон, схема) — створення моделі предметів, явищ, теоретичних знань або практичних дій. Мотивація — система мотивів або стимулів, які спонукають поведінку і діяльність людини. Навичка — здатність людини в процесі цілеспрямованої діяльності виконувати її окремі дії автоматично, без спеціально спрямованої на них уваги. Разом з тим це дії, сформовані в процесі вправляння, що входять у структуру складніших дій. Навчальний план — документ, обов'язковий для організації навчально-виховного процесу. В ньому визначені перелік предметів (крім тих, що обираються вільно) і послідовність їх вивчення, кількість годин, які відводяться на вивчення кожного предмета, консультації, а також перелік предметів, винесених на екзамени, структура навчального року, строки його початку і закінчення, час канікул. Навчальні плани не можуть бути змінені без дозволу обласного (міського) управління освіти. Основні положення, які містять навчальні плани, не можуть бути змінені без дозволу Міністерства освіти України. Навчально-виробнича картка використовується для письмового інструктування учнів в умовах самостійної роботи; у ній визначаються навчальна мета, об'єкти робіт, обладнання та пристрої, інструменти і матеріали, детально описані вправи, прийоми робіт з конкретної теми. Новаторський виробничий досвід — принципово новий, прогресивний виробничий досвід, впровадження якого забезпечує значне підвищення продуктивності праці і якість виготовленої продукції. Операційна система виробничого кавчання — послідовне оволодіння прийомами виконання окремих операцій, не обов'язково пов'язаних між собою в межах єдиного технологічного процесу, незалежно від виду продукції. Операційно-комплексна система виробничого навчання — послідовне оволодіння прийомами виконання окремих операцій і на цій основі комплексних робіт, які являють собою певну комбінацію цих операцій. Операційно-потокова система виробничого навчання — послідовне формування всіх виробничих операцій, умінь та навичок, що відповідають певній потоковій лінії, певному технологічному процесу. Операційно-предметна система виробничого навчання — послідовне оволодіння прийомами виконання окремих виробничих операцій, формування відповідних умінь і навичок у процесі виготовлення окремих виробів, складність яких постійно зростає. Операція — це складова частина технологічного, а отже, і трудового процесу. В металообробці операція — це частина технологічного процесу, здійснювана на одному робочому місці над однією або одночасно кількома деталями до переходу до наступної деталі чи групи деталей. Стосовно процесів хімічного і металургійного виробництва операція визначається як частина процесу, що протікає на одному робочому місці і характеризується зміною предмета праці: подача (підвезення) матеріалів, завантаження, плавлення, промивання, фільтрування, розчинення, вивантаження та ін. Основні операції будівельних робіт — це стадії (етапи) технологічного процесу. Педагогічний досвід — досвід перетворення загальної педагогічної ідеї в конкретну навчально-виховну практику; система прийомів, форм і методів діяльності майстра або викладача з підготовки кваліфікованих робітників. Педагогічний консиліум — різнобічне обговорення та експертна оцінка педагогічного явища, зокрема здібностей, рис характеру учнів, рівня ефективності навчально-виховної діяльності. Передовий виробничий досвід — це найефективніші (з соціальної і економічної точки зору) науково-технічні досягнення, способи, прийоми, методи, форми організації виробництва, праці і управління, цю на них базуються. Передовий педагогічний досвід — це досвід досягнення високої майстерності, впровадження якого сприяє забезпеченню ефективності навчально-виховного процесу відповідно до сучасних та перспективних потреб педагогічної практики. Перцепція — сприймання, пізнавання чого-небудь органами чуття (зоровим, слуховим тощо). Письмовий інструктаж (письмове інструктування)—сукупність методів виробничого навчання, при використанні якого інструктивна інформація подається у письмовій, а не в усній формі. Поточний інструктаж (поточне інструктування) — сукупність методів виробничого навчання, при використанні якого майстер здійснює цільові обходи робочих місць учнів з метою перевірки їх організації, правильності виконання прийомів, користування вимірювальними інструментами, технічною документацією, дотримання техніки безпеки тощо. Предметна система виробничого навчання — послідовне формування умінь і навичок для виготовлення всіх деталей завершеного виробу. Принцип врахування індивідуальних особливостей учнів — положення, яке грунтується на використанні методів виробничого навчання на основі обов'язкового врахування індивідуальних особливостей учня. Принципи навчання — нормативні вихідні положення, на які обов'язково слід спиратися майстрам виробничого навчання та викладачам у педагогічній діяльності. Принцип науковості і доступності виробничого навчання — нормативне положення, яке грунтується на поєднанні у навчанні сучасних технічних та технологічних засобів і прийомів діяльності з доступністю їх засвоєння учнями ПТУ. Принцип систематичності і послідовності — нормативне положення, яке доводить необхідність послідовності та систематичності у виробничому навчанні, при відборі змісту навчального матеріалу та визначенні засобів виробничого навчання. Проблемне навчання — один з видів розвиваючого навчання, істотною відмінністю якого є зближення психології навчання з психологією мислення людини. Його суть полягає у впровадженні пошукової діяльності учнів, що починається з постановки питань, створення проблемних ситуацій, розв'язання проблем і проблемних завдань відповідно до вимог навчальних програм, підручників та посібників; може реалізуватись у викладанні й поясненні педагогом навчального матеріалу, в різноманітній самостійній діяльності учнів. У проблемному запитанні, на відміну від непроблемного, завжди є прихована суперечність. Воло не має готової схеми розв'язання і цим передбачає можливість нестандартних відповідей. Програма педагогічного мінімуму — документ, яким визначається зміст курсів «Педагогіка» та «Психологія» для вивчення викладачами та майстрами, які не мають педагогічної освіти. Оволодіння інженерно-педагогічними працівниками ПТУ педагогічним мінімумом сприяє забезпеченню достатнього методичного рівня теоретичних та практичних занять з предметів професійно-технічного циклу, а також виробничого навчання. Програма технічного мінімуму — документ, яким визначається зміст таких предметів, як основи організації та економіки, техніка і технологія певної галузі народного господарства. Оволодіння знаннями про певну галузь виробництва, для якої конкретне училище готує робітників, дає змогу викладачам загальноосвітніх предметів здійснювати політехнізацію викладання цих дисциплін, взаємозв'язок їх з виробничим навчанням та предметами професійно-технічного циклу. Продуктивна діяльність — діяльність учня, спрямована на відтворення набутих знань, навичок та умінь у видозміненій формі. Вона передбачає самостійну творчу діяльність учнів. Завдання, для розв'язання яких необхідна продуктивна діяльність, належать до продуктивних. їх виконання потребує творчого, нестандартного підходу до розв'язування, а також високого рівня узагальнення інформації, вміння самостійно робити висновки. Продуктивна праця — праця в сфері матеріального виробництва, що характеризується високим рівнем його ефективності. Професійна самостійність — сукупність властивостей особистості, які в процесі діяльності забезпечують усвідомлення її мети, створення мотивації, що відповідає цій меті, вибір способів дій, що ведуть до досягнення мети, способів корекції дій, необхідних для одержання правильного результату. Професійний інтерес — спрямованість особистості на успішне оволодіння обраною професією внаслідок усвідомлення її суспільної і особистої значущості та емоційної привабливості. Стійкість інтересу виражається в тривалості його збереження і в його інтенсивності. Про стійкість інтересу свідчить подолання труднощів у здійсненні діяльності, яка сама по собі інтересу не викликає та виконання якої є умовою здійснення діяльності, що цікавить людину. Професійні здібності — сукупність досить стійких, хоч і таких, що змінюються під впливом виховання, індивідуально-психологічних якостей людини, яка визначає успіх навчання певної трудової діяльності, здійснення її і вдосконалення в ній. Професіограма — характеристика професій, яка включає основні вимоги, що висуваються до особистісних якостей людини (розумових, фізичних, психологічних тощо). Професія — вид трудової діяльності, що визначається метою і характером трудових функцій (гірник, металург лікар, будівель- ник). Під професією слід розуміти таку форму розподілу праці або видів трудової діяльності, яка потребує певних теоретичних знань і практичних навичок та умінь, здобутих шляхом загальної або спеціальної освіти і практичного досвіду і необхідних для виконання певної роботи. Репродуктивна діяльність — діяльність учня, спрямована на репродукцію, механічне відтворення здобутих знань, навичок і вмінь, діяльність за готовим зразком. Завдання, для розв'язання яких достатньо репродуктивної діяльності, належать до репродуктивних завдань. їх виконання передбачає відтворення відомого, а також нескладних узагальнень і висновків. Ретро-демонстрація (від ретро — зворотний) — повернення до раніше показаного з метою поглибленого аналізу факту, події тощо. Розвиваюче навчання — спрямованість реалізації принципів, методів і прийомів навчання на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей учнів: сприймання, мислення, пам'яті, уяви тощо. В процесі оволодіння знаннями учень просувається і в своєму розвитку. Методика розвиваючого навчання передбачає інтенсивну розумову роботу учнів шляхом організації проблемного навчання, запровадження системи пізнавальних завдань, озброєння їх прийомами пізнавальної діяльності. Самоконтроль — усвідомлена регуляція людиною власної поведінки і діяльності з метою.забезпечення відповідності їх результатів поставленим цілям, вимогам, нормам, правилам, зразкам. Мета самоконтролю полягає як у попередженні, так і у виправленні допущених помилкових дій чи операцій. Завдяки коригуючій функції самоконтролю людина може реалізувати запропонований їй кимось або самостійно прийнятий план діяльності.
|
||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 180; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.128.206.228 (0.082 с.) |