Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Навчання в умовах бригадної організації праці
Бригадна форма праці — це така організація навчально-виробничої діяльності, при якій учні (члени бригади) у виконанні виробничого завдання об'єднані єдиним технологічним процесом, коли кожен з них виконує одну або кілька технологічних операцій, що становлять частину загального завдання бригади. Досягнення кінцевого результату діяльності колективу є якісною і кількісною оцінкою праці кожного члена бригади. В учнівських бригадах значно підвищується продуктивність праці, поліпшується використання робочого часу, з'являється зацікавленість кожного члена бригади і всієї навчальної групи в роботі без відстаючих, у підвищенні професійної майстерності. За характером технологічних процесів, ступенем розподілу й кооперування праці учнівські бригади можна поділити на три групи '. 1. Бригади, в яких учні, не пов'язані між собою технологічним процесом, виготовляють однакові вироби фронтально, кожен член бригади виконує індивідуальне ---------------- ^ 1 Див.: Батьішев С Я. Пути совершенствования производствен-ною обучения в средних ПТУ.—М, 1982 —С 8—9 завдання і звітує про свою роботу. Результати його праці впливають тільки на виконання заданої для своєї бригади програми. Хоч така форма і належить до нижчого ступеня організації праці в бригаді, характер діяльності учнів усе ж змінюється: зростає темп роботи, підтягуються відстаючі, запроваджується колективна звітність за кількість і якість праці. 2. Бригади, в яких учні виконують різні роботи за 3. Бригади, в яких робота учнів організовується за
У процесі теоретичного і виробничого навчання необхідно дати учням повне уявлення про переваги бригадної форми організації праці, права і обов'язки членів виробничої бригади, колективну відповідальність за виконання виробничого завдання та якість виконаних робіт, про систему оплати праці в бригаді тощо. Навчально-виховний процес із застосуванням бригадних форм організації і стимулювання праці в профтехучилищі впроваджується за етапами: підготовчий, основний, контрольно-заключний. Підготовчий етап, як правило, охоплює перше півріччя першого курсу. Цей етап є найскладнішим і найвідповідальнішим, від правильної організації його залежить успіх усієї наступної роботи. Разом з тим слід пам'ятати, що застосування бригадного підряду на практиці — процес творчий. Методична література дає тільки основні настанови і рекомендації. Успіх справи залежить від того, як вони реалізуються відповідно до конкретних умов. Метою підготовчого етапу є комплектування учнівських бригад і підготовка їх до колективної діяльності. Основними завданнями підготовчого етапу є: а) виявлення особистих і колективістських якостей учнів, робота з формування міжособистісних стосунків; б) цілеспрямована робота з підвищення особистого статусу кожного вихованця; в) підготовка учнів до колективної діяльності; г) ознайомлення учнів з основними правилами бригадних форм організації і стимулювання праці. Майстри та викладачі насамперед повинні досконало вивчити суть і завдання бригадного підряду у відповідній галузі промисловості: форми і методи організації самоврядування в групі, індивідуального й колективного змагання. Як правило, вивчення цих питань інженерно-педагогічними працівниками училища організовується у формі семінарів, шкіл передового досвіду. З цією метою для проведення лекцій про специфіку бригадних форм організації і стимулювання праці запрошуються спеціалісти підприємства-замовника, проводяться екскурсії для ознайомлення викладачів і майстрів з особливостями бригадного підряду в галузі, вивчається організація праці в передових бригадах підприємства-замовника.
Уже з перших днів занять визначаються професії, з яких буде здійснюватися навчання з використанням елементів бригадного підряду, розробляється необхідна навчально-методична документація, готується матеріально-технічна база. Основною навчально-методичною документацією є орієнтовна програма семінарів інженерно-педагогічних працівників училища з вивчення бригадних форм організації і стимулювання праці в галузях народного господарства, орієнтовне положення про раду учнівської виробничої бригади, положення про раду бригадирів навчальної групи училища; рекомендації щодо оцінки результатів навчально-виробничої діяльності членів бригади з допомогою коефіцієнта трудової участі (КТУ). Комплектуючи учнівські бригади, доцільно враховувати бажання учнів — хто з ким хоче працювати і хто з ким хоче товаришувати. Тут неприпустимі авторитарний тиск з боку майстра, «довільний» підхід. Бригади слід комплектувати з приблизно однаковою кількістю членів (5—6 чоловік). На думку психологів, такий первинний мікроколектив вважається найбільш стійким і керованим. Проте, враховуючи конкретну виробничу ситуацію, склад учнівської бригади можна збі- льшити до 10—15 чоловік, у цьому разі первинними мікроколективами будуть ланки. При навчанні будівельників, коли робота виконується на самостійних будівельних об'єктах, створюються комплексні учнівські бригади, до яких входять майбутні робітники різних професій і курсів навчання. Це дає змогу забезпечити повний комплекс будівельних робіт. Існують різні підходи до комплектування учнівських бригад за рівнем підготовки їх членів. Одні майстри включають до бригади учнів з однаковим рівнем успішності: до однієї бригади — з високим, до другої — з посереднім, до третьої — з низьким. Інші майстри комплектують бригади так, що до них входять учні як з високим, так і з посереднім рівнем >спішності. Обидва підходи мають свої переваги і недоліки, проте другий підхід найдоцільніший. Наприклад, у ПТУ № 6 м. Кіровограда роботу з організації бригадної форми праці в навчальних групах майстри виробничого навчання здійснюють протягом перших трьох місяців. А потім вступає в права учнівське самоврядування. Майстер виробничого навчання цього училища П. П. Тюпа спочатку привчає учнів до бригадної форми організації праці, прищеплює загальні трудові навички: акуратність, наполегливість, уміння доводити справу до кінця. Групу розбивають на п'ять бригад. Кожна бригада відповідає за санітарний стан ' майстерні й аудиторії, за дотримання техніки безпеки, громадської і трудової дисципліни, виконання робіт із самообслуговування в училищі з щотижневим чергуванням відповідних обов'язків. Тут розроблено критерії підвищення і зниження коефіцієнта трудової участі, визначено відповідну кількість балів для оцінювання робіт з урахуванням цих коефіцієнтів. Наступним кроком є розподіл функціональних обов'язків між членами бригади відповідно до їх індивідуальних особливостей. В учнівській бригаді може бути такий орієнтовний розподіл обов'язків: бригадир, заступник бригадира (ланковий); відповідальні за якість, матеріально-технічну підготовку уроку, збереження обладнання, інструментів, пристосувань; відповідальний за дотримання безпечних умов праці.
При розв'язанні питання про бригадира також можливі варіанти: майстер призначає бригадира з числа лідерів, авторитетних у групі, дисциплінованих і відповідальних учнів; бригадира обирають на загальних збо- рах бригади з наступним затвердженням його на зборах навчальної групи. Вибір варіантів залежить від досвід) майстра та побажань колективу. Результати вибору бригадирів оформлюють наказом по училищу. Бригадири виконують виробничі завдання нарівні з іншими членами бригади. Проте майстер повинен зважати на те, що певну частину часу вони витрачатимуть на виконання організаційних функцій, тому на це треба передбачити близько 20 % від фонду нормованого часу. Діяльність бригадира спрямована на досягнення високих навчально-виробничих (успішність, дисципліна, ініціатива, продуктивність праці, якість роботи тощо) і соціально-психологічних (товариська співпраця, взаємодопомога, взаємовимогливість і відповідальність) показників. Тому важливо, щоб бригадир мав високі навчально-виробничі показники і відповідні організаторські здібності. Він може не бути відмінником з усіх предметів, але обов'язково повинен мати авторитет серед товаришів. Бригадирами можуть обиратись і члени активу групи. На основі аналізу досвіду бригадного методу роботи в профтехучилищі можна виділити такі основні обов'язки бригадира учнівської бригади: участь спільно з майстрами у визначенні виробничого плану й денних завдань бригади; допомога майстрові в організації праці учнів, впровадженні передових методів, забезпеченні раціонального використання обладнання, економії матеріалів, електроенергії; доведення до учнів виробничих завдань з урахуванням їх виробничої підготовки і спеціалізації (під час розподілу праці); організація виконання робіт бригадою у встановлені строки з додержанням технічних умов і якості; контроль якості і продуктивності праці членів бригади, прийняття робіт і подання готової продукції майстрові або ВТК; врахування трудової участі кожного члена бригади у виконанні завдання і підготовка пропозицій з визначення коефіцієнта навчально-виробничої активності; вжиття заходів щодо забезпечення бригади матеріалами, інструментами, пристроями, перевірка організації робочих місць, дотримання правил безпеки і.охорони
«раці учнів; запобігання помилкам в експлуатації устаткування, інструментів, дефектів у роботі та інших порушень технологічного процесу; створення й дотримання в бригаді атмосфери взаємодопомоги, взаємоповаги, сприятливого психологічного клімату, бажання достроково і якісно виконати виробничі завдання; організація разом з майстром і профоргом змагання в бригаді і між бригадами, участь у підведенні підсумків і висуванні до заохочення кращих учнів; залучення членів бригади до участі в громадському житті групи, курсу, училища; підготовка пропозицій щодо вдосконалення організації і технології виконання бригадних завдань; участь у роботі ради бригадирів груп. Для того щоб бригадири учнівських бригад були справжніми помічниками майстра, потрібно навчати їх основ управлінської діяльності. В ряді профтехучилищ організовують факультативні курси бригадирів за спеціально розробленою програмою, що включає такі питання: бригадний підряд і госпрозрахунок, планування і облік роботи бригади, нормування і оплата праці за кінцевим результатом; основи трудового законодавства, соціально-недагогічиі основи управління бригадою. Проте в більшості випадків навчання бригадирів проводиться у формі індивідуальних бесід і консультацій майстрів у процесі спільного обговорення ходу і результатів виконання бригадних завдань. Підвищується роль ради бригадирів, зборів групи, виробничих нарад у навчанні бригадирів. Бригадна форма вносить зміни й до методики проведення інструктажів. Вступний інструктаж, як правило, охоплює колективне обговорення учнями проблем, пов'язаних з пошуками найраціональніших шляхів і засобів розв'язання виробничих завдань, економії матеріалів, обговорення питань взаємозв'язку теоретичних знань з їх практичним застосуванням; використання досвіду новаторів виробництва; колективне ознайомлення й обговорення технологічних карт, складених учнями, тощо. Обговорення проблем у бригаді сприяє розвитку самостійності учнів, творчої активності, ініціативи. Вступний інструктаж майстер розпочинає із спільних для всієї групи питань, а потім переходить до завдань окремим бригадам. На цьому етапі бригадири виступають у ролі помічників майстра й одночасно навчаються методики інструктажу. В міру набування бригадирам" відповід- ного досвіду майстер доручає їм проведення конкретної частини інструктажу. Нерідко під час вступного інструктажу виникають жваві дискусії з приводу того, що на виробництві не завжди дотримуються технологічних режимів, про які учні вже знають з уроків спецтехнології. У зв'язку з цим учні пропонують різні варіанти усунення виявлених недоліків. Під час поточного інструктажу, коли майстер перевіряє якість виконання завдань ланками і окремими учнями, особлива увага звертається на складність робіт, виконаних бригадами (ланками), їх співробітництво і взаємодопомогу. Він організовує колективне обговорення типових помилок, допущених учнями, і методів якнайшвидшого їх усунення. При цьому приділяється увага питанням економії часу, матеріалів, електроенергії. До цієї справи залучаються бригадири. Вони, як і майстер, ведуть облік роботи членів бригади з тим, щоб на заключному інструктажі доповісти про виконання навчально-виробничого завдання, відзначити позитивні та негативні сторони в роботі учнів. Після звітів бригадирів майстер робить докладний аналіз виконаної роботи групою в цілому і кожною бригадою зокрема, і після обговорення висновків виставляє оцінки.
Іноді обирається рада. бригадирів як оперативний орган для розв'язання різних питань, що виникають у процесі діяльності бригад. Як правило, до її складу входять: бригадири, староста групи, представники громадських організацій та учнівського ВТК. Рада бригадирів працює в тісному контакті з майстром виробничого навчання, учнівським активом групи. Рада займається не тільки виробничими й організаційними питаннями, а й виховними, сприяє розвитку почуття колективізму, товариської взаємодопомоги, особистої відповідальності кожного за виконання дорученого бригаді завдання; розглядає випадки порушень навчальної і трудової дисципліни і вносить пропозиції майстрові виробничого навчання або загальним зборам бригади про заходи щодо попередження порушень. Рада може клопотати про заохочення кращих бригадирів і можливі стягнення з тих, які не справляються зі своїми обов'язками, аж до зняття і заміни їх. Засідання ради бригадирів проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць. Рішення Ради оформляються короткими протоколами і доводяться до відома всіх членів бригад. Вони не повинні су- перечити внутрішньому розпорядку училища і учнівським нормам поведінки; приймаються більшістю голосів і обов"язкові для кожного члена бпигади. У разі незгоди в раді бригадирів розв'язання спірних питань виноситься на загальні збори групи — вищий орган самоврядування. На загальних зборах бригади розглядають плани роботи, підсумки виконання виробничих завдань, питання зміцнення трудової і суспільної дисципліни, успішності і відвідування занять кожним членом бригади. Тут же оцінюється їхня трудова і громадська активність, використання досвіду передовиків і новатооів виробництва, допомога учням, що не встигають, підводяться підсумки колективної роботи учнівських бригад в цілому. Ефективність бригадної форми організації праці значною мірою залежить від вибору системи планування і визначення основних принципів розподілу виробничих завдань між членами бригади, організації контролю за їх виконанням. Бригадний виробничий план оозробляється на основі загальноучилищного плану на рік, кваотал, місяпь. Після одержання планового завдання бригадири обговорюють його, а потім уточнюють на Раді бригадирів. Основними техніко-економічними показниками роботи бригади є: а) обсяг випуску товарної продукції; б) виконання плану за асортиментом; в) виробіток на одного учня; г) якість продукції (здача продукції з першого подання). Виробничий план бригади на рік складається з основних техніко-економічних показників на основі виробничого плану навчальних майстерень. Змінне завдання видається бригадирам, і вони здійснюють контроль за його виконанням. Основним критерієм оцінки діяльності бригади є кінцевий результат її роботи. Обсяг товарної продукції бригади розраховують на основі планового завдання за номенклатурою випуску продукції, визначених для училищ норм часу і розцінок. Перехід від індивідуальної до бригадної форми організації й стимулювання праці передбачає всебічний облік індивідуального виробітку учня. Узагальнюючим кількісним показником виступає коефіцієнт трудової участі (КТУ). Він використовується для оцінки особистого трудового внеску робітників, що працюють у виробничих бригадах. 10 276 Первинний облік навчально трудової участі може знижуватися і підвищуватися залежно від конкретного внеску кожного учня в досягнення запланованих техніко-еко-номічних показників бригади, успіхів у навчанні. Враховується сумлінне й активне ставлення до праці і навчання, громадського життя групи, училища, застосування передових методів праці, економія матеріалів, електроенергії, виконання робіт підвищеної складності, беруться до уваги невиконання виробничого завдання, пооушення трудової і технологічної дисципліни, техніки безпеки, випадки допущення браку, запізнення, пропуски занять без поважних причин, невиконання розпоряджень бригадира та інші недоліки, що негативно впливають на результати колективної праці. В основу розподілу заробітної плати покладено принципи не кількісного, а насамперед якісного виконання роботи, сумлінного ставлення до навчання і праці. Майстер разом з класним керівником розробляють і погоджують з учнівським профкомом і радою бригадирів критерії оцінки праці. Можливі відхилення від базового коефіцієнта трудової участі з урахуванням індивідуальних особливостей кожного учня. Наводимо зразок Положення про коефіцієнт на-вчально-виробпичої активності навчально-виробничих бригад: а) фактори, що зумовлюють підвищення коефіцієнта секцій, гуртків художньої самодіяльності — 0,05 активна участь у громадському житті групи, училища, Таким чином, максимальне значення КТУ учнів може дорівнювати 1,5: 1,5= (1+0,1+0,1+0,05+0,05+0,05+0,05+0,05+0,05); б) фактори, що зумовлюють зниження коефіцієнта участі: одержання незадовільних оцінок (з урахуванням теоре дорушення навчальної і трудової дисципліни, техніки без Отже, мінімальне значення КТУ може дорівнювати 0,5: 0,5 =(1 —0,1 —0,05—0,05—ОД —0,05—0,05—0,05—0,05). Для бригадирів учнівських бригад встановлюються такі додаткові показники КТУ: а) фактори, що зумовлюють підвищення коефіцієнта відсутність у бригаді відстаючих учнів — 0,05 відсутність у бригаді пропусків занять без поважних при б) фактори, що зумовлюють зниження коефіцієнта наявність у бригаді відстаючих учнів — 0,05 наявність у бригаді пропусків занять без поважних при Таким чином, основними показниками для оцінки кінцевого результату навчання членів виробничої бригади є: рівень успішності учнів з урахуванням теоретичного і виробничого навчання; якість виконання навчально-виробничих завдань; виконання норм виробітку; дотримання правил безпеки праці; дотримання норм навчальної, громадської і виконавської дисципліни; забезпечення порядку на індивідуальному і груповому робочих місцях; надання товариської допомоги членам бригади; участь у громадському житті колективу.' Відповідальність за якість роботи, строки виконан 1 Гладкий А. К-, Хижняк В. П. Подготовка учащихся ПТУ к работе в условиях бригадних форм организации и стимули-рования труда.— М, 1988.—С. 64.
10* діляється весь заробіток бригади, який визначається шляхом збільшення базового показника, прийнятого за умовну одиницю, за досягнення в роботі і зменшення його за кожне порушення. Загальний фактичний кое- | фіщєнт трудової участі для учнів встановлюється від 0,5 1 до 1,5, а для бригадирів — з урахуванням додаткових ^ показників. Загальний заробіток бригади з урахуванням реальних КТУ розподіляється між учнями таким чином: Заробіток учня >= загальний заробіток бригади X на КТУ _ сума К,ТУ членів бригади При визначенні рівня матеріального стимулювання праці КТУ може використовуватись по-різному. Так, у деяких профтехучилищах базову величину КТУ приймають за 1,25, а його максимальне значення подекуди доходить до 2,5. Вважаємо такий підхід недостатньо^об-грунтованим, бо в ПТУ з урахуванням КТУ розподіляється загальний заробіток учнів бригади, а не надбавка до тарифної ставки, як на підприємствах. Або інший приклад: у ряді профтехучилищ склалася практика визначення К'ІУ, виходячи з того, що КТУ в одного учня може збільшуватися тільки за рахунок зменшення КТУ іншого, причому сума позитивних показників повинна дорівнювати сумі негативних. Це призводить до штучного зрівнювання вихідних КТУ і суперечить вимогам об'єктивності в оцінці внеску кожного члена бригади у досягнення загальних результатів. Оволодіння професією триває протягом усього періоду навчання аж до передвипускної виробничої практики. У цей час усі роботи виконуються учнівськими бригадами (лайками), тобто завдання дається не індивідуально кожному учневі, а всій бригаді (бригадокомплек-тами). Якщо бригада виконує замовлення підприємств, інших організацій і установ, тоді між учнівською бригадою і виробництвом обов'язково укладається договір на підряд. В учнів формуються навички роботи на єдиний підряд (за кінцевим результатом); розподіл заробітної плати здійснюється за коефіцієнтом трудової участі кожного; створюються умови для оволодіння суміжними професіями; формуються навички керівництва первинними трудовими колективами (бригадир, ланковий, заступник бригадира), організації і здійснення громад-, ського контролю (учнівські ВТК, учнівський інспектор З техніки безпеки), набуваюіься навички реіельною хазяїна (економна витрата матеріалів, енергетичних ресурсів, робочого часу). ' Кожна \чнівська бригада за аналогією з робітничою повинна мати особовий рахунок — чекову книжку, ведення якої доручається учневі, що відповідає за матеріально-технічну підготовку занять. В особовий рахунок заносяться всі матеріали, інструменти, пристрої, що видаються бригаді для випуску продукції (нормокомплект). Поломки обладнання, інструментів і пристроїв, що трапляються в результаті неправильного, недбайливого ставлення, навмисне пс>вання, неекономна витрата матеріалів тощо відносяться на рахунок бригади, і вартість їх утримується з колективного заробітку. Рекомендується вести навчально-трудовий паспорт бригади протягом усього періоду її функціонування. Змагання між учнівськими бригадами на основному етапі навчання слід спрямовувати на досягнення високих результатів в оволодінні професійною майстерністю. Заключний період — передвипускна виробнича практика. В цей час учні можуть працювати на самостійних об'єктах у складі учнівських чи виробничих бригад або індивідуально прикріплюються до кваліфікованих робітників, безпосередньо вливаючись в матеріальне виробництво. Основна мета виробничої практики — вдосконалення професійних знань, навичок, практичне оволодіння досвідом новаторів і передовиків виробництва, адаптація до умов виробництва. У цей період використовуються різні форми навчання: а) учні працюють бригадами на самостійних об'єк б) учні працюють у складі виробничих бригад. Систе Успішно впроваджується бригадна форма організації праці в Заліщинському ПТУ № 7 Тернопільської області. Майстер виробничого навчання М. С. Щур уже в першому півріччі І курсу організовує в своїй групі бригади. При цьому враховуються індивідуальні особливості, інтереси і „здібності кожного учня, його погляди. Дівчата вчаться надавати допомогу одна одній. Головним зав- данням майстер вважає безперервне вдосконалення ділових і моральних якостей учнів, розвиток у них почут-гя товариськості. Коли всі добре пізнали одне одного і сформувався колектив, групу розбивають на 3—4 бригади і ланки (по 2—3 особи). Кожний член бригади виконує окреме завдання, результат його праці впливає ця виконання загальної програми. Підсумки підбиваються щотижня. На другому етапі учнівські бригади (6—8 чоловік) працюють над виконанням колективного завдання. До складу кожної бригади входять учні з активу групи. Кожній бригаді доводяться річні, квартальні і місячні виробничі завдання. У бригаді використовують коефіцієнт трудової участі, за яким визначають реальний внесок кожного члена бригади в загальні результати праці. Створено орган самоврядування навчальної групи — раду бригадирів, яку очолює майстер виробничого навчання. Таким чином, уже в навчальних майстернях учні готуються до роботи у складі виробничих бригад. Група майстра М. С. Щур виконує план виробничої діяльності на 108—120 %, забезпечує високу якість виготов-люваної продукції. Як приклад навчання учнів бригадних форм організації і стимулювання праці розгляньмо орієнтовну методику проведення уроку виробничого навчання з професії «маляр (будівельний); штукатур». Загальна тема: Комплексні роботи. Тема уроку: Оштукатурювання внутрішніх поверхонь. Робота виконується в складі учнівських бригад, (ланок) під керівництвом майстра виробничого навчання. Мета уроку: Закріпити набуті учнями навички і вміння з оштукатурювання внутрішніх поверхонь відповідно до норм виробітку штукатура II розряду. Довести до відома учнів, що поточний метод роботи, який передбачає розподіл праці і колективне співробітництво, підвищує продуктивність праці, сприяє економії часу і матеріалів. Перед кожним уроком майстер виробничого навчання проводить нараду з бригадирами протягом 10—15 хв, на якій знайомить із змістом письмового інструктажу на передбаченому уроці, показує найскладніші трудові прийоми, що вивчатимуться, для підготовки бригадирів до надання дійової допомоги членам бригади. Розподіляються завдання між бригадами. Майстер радить брига- дирам, як розподілити роботу з погляду не тільки її раціонального виконання, а й оволодіння і закріплення кожним учнем професійних навичок з певної теми. Хідуроку 1. Організаційна частина (3—5 хв). Група розподі 2. Вступний інструктаж (40 хв). Повідомлення теми Під час фронтального опитування використовується така форма колективної праці, як коментування відповідей учнів. Після бесіди майстер просить представників кожної ланки продемонструвати прийоми накидання розчину на стіну. Учні коментують виконані прийоми, вказують на помилки. Майстер ставить кілька проблемних завдань, які спочатку обговорюються в ланках, а потім найпідго-товленіші представники кожної ланки доповідають усій групі про висновки, що їх зробили, члени ланки, обговорюючи проблему. Для обговорення пропонуються такі проблемні питання: яка технологічна послідовність виконання роботи з оштукатурювання поверхонь вапняно-гіпсовим розчином? Чим вона зумовлена? Чи не суперечить боротьба за якість зростанню продуктивності праці і підвищенню заробітку учнів? Порівняння показників точності виконання простої, поліпшеної і високоякісної штукатурок. Чи є вони показниками якості виконаних робіт? Основні шляхи підвищення продуктивності праці. Які ви можете запропонувати способи підвищення продуктивності праці? Під час обговорення в ланці може виявитися, що якийсь учень не зрозумів матеріалу. В такому випадку йому легше звернутися до товаришів по ланці і попросити в них допомоги, ніж звертатися до майстра. Цей підхід стимулює прагнення учнів самостійно поповню- вати свої знання, щоб на наступному уроці бути більш підготовленими. У ході обговорення питання про шляхи підвищення продуктивності праці учні доходять висновку, що при виконанні навчально-виробничих завдань вони можуть підвищити продуктивність праці за рахунок кооперації, використання НОП, зокрема застосування потоково-розчленувального методу, коли одна ланка готує і доставляє розчин, друга — готує поверхню для оштукатурювання, третя — наносить грунт і набризк тощо. Таким чином, робота однієї ланки впливає на якість виконання завдання другою і третьою ланками. Учні переконуються, що кінцевий результат діяльності бригади у виконанні завдання є якісною і кількісною оцінкою праці кожного її члена. 3. Поточний інструктаж (4 год). Розподіл завдання між ланками. Цільові обходи майстром робочих місць учнів, які включають перевірку правильності організації учнями робочих місць, розподілу між ними обов'язків, послідовності виконання технологічного процесу, виконання трудових прийомів, організації змагання між ланками. У процесі роботи майстер стежить за характером взаємовідносин між учнями, як вони допомагають один одному, чи не перетворюється змагання на суперництво. Порівнюючи виконання завдань ланками, майстер залучає до оцінки якості роботи громадських контролерів, ланкових, підкреслює, що колективна діяльність допомагає і підвищує ефективність праці, розвиває почуття товариськості, відповідальності. Велику організаторську роботу виконує ланковий: він стежить за якістю роботи членів ланки, виступає в ролі громадського контролера з оцінки роботи в інших ланках, організує взаємодопомогу між членами ланки, допомагає майстру в організації змагання, фіксує результати роботи учнів для остаточного підведення підсумків. 4. Заключний інструктаж (1 год). Проводиться у формі виробничої наради по підведенню підсумків роботи учнівської бригади на уроці-Аналіз правильності виконання операцій, дотримання технологічного режиму, якості роботи проводиться у формі ділової гри, де учні виступають у ролі начальника виробництва, виконроба, бригадира. Після розподілу ролей майстер пропонує обійти і Оглянугй весь фронт робіт, після чого обговорити: ви* конання норм виробітку, дотримання технологічних процесів, застосування передових методів праці, якість роботи кожної ланки. Виконуючи роль того чи іншого відповідального працівника, учень дає оцінку роботи, відзначає позитивні моменти, аналізує недоліки, пропонує заходи щодо їх усунення. Обговорення підсумків роботи у формі ділової гри не тільки підвищує інтерес учнів до навчання, а й активізує їх розумову діяльність, сприяє формуванню творчого і відповідального ставлення до праці, ініціативи, стимулює колективний пошук у розв'язанні поставленої проблеми. § 3. спільна робота майстра
|
||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 304; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.19.162 (0.109 с.) |