Професійних якостей майбутніх робітників

Основними завданнями спільної роботи підприємст­ва і профтехучилища є створення і розвиток навчально-матеріальної бази училища, робота з професійної орі­єнтації, участь підприємства в організації і вдоскона­ленні навчально-виховного процесу в училищі, розподіл випускників і використання їх на виробництві тощо.

Співдружність трудових і педагогічних колективів має сприяти обгрунтованому розподілу випускникіз профтехучилищ відповідно до першочергових потреб у кадрах, ефективному використанню трудових ресурсів, зростанню продуктивності праці молодих робітників, по­ліпшенню їхньої трудової і професійної підготовки, про­фесійної орієнтації і консультації, організаційно-мето­дичної роботи.

Політехнічну, трудову і професійну підготовку учнів профтехучилищ, спрямовану на виховання робітників високої кваліфікації, можна забезпечити, якщо: здійс­нюється тісний взаємозв'язок вивчення основ наук із сис­тематичною участю в посильній, суспільно корисній про­дуктивній праці в навчальних майстернях і на підпри­ємстві, в бригадах і ланках, у різних видах праці, створюються належні умови для оволодіння майстрами передовими методами праці тощо.

Організаційно-методична робота профтехучилища і підприємства охоплює укладення договору про співро­бітництво, який передбачає перспективне планування, підведення підсумків, пропаганду передового досвіду

співдружності батьків і громадськості, проведення спіль­них семінарів викладачів ПТУ із залученням спеціа­лістів підприємств-замовників, організацію екскурсій ви­кладачів профтехучилища на виробництво, знайомство їх з технологією виробництва, змістом праці робітників, інженерно-технічних працівників та ін.

Спільна робота проводиться на основі договору про співдружність, в яком-у чітко визначені зобов'язання обох сторін. Підприємство зобов'язується надавати допо­могу училищу в обладнанні навчальних майстерень і кабінетів, доборі і підготовці інженерно-педагогічних кадрів, керівників гуртків, організації факультативних занять.

Наведемо фрагменти договору між Івано-Франківсь­ким виробничим об'єднанням «Карпатпресмаш» і ПТУ №21.

1. Забезпечити навчальні майстерні обладнанням,
якого не вистачає (наводиться перелік верстатів, напів­
автоматів тощо).

2. Виділити запасні частини, технічне обладнання
навчальних майстерень (відповідно до заявок учили­
ща).

3. Забезпечити профтехучилище різальним та вимі­
рювальним інструментом відповідно до вимог програми.

4. Надавати практичну допомогу в ремонті облад­
нання навчальних майстерень.

5. Придбати обладнання для кабінетів інформатики,
програмовані мікрокалькулятори — 60 шт., забезпечити
лабораторну базу ПТУ необхідними приладами.

6. Визначити перспективні потреби в кваліфікованих
робітничих кадрах.

7. Забезпечити училище вантажним автотранспор­
том.

Училище, в свою чергу, зобов'язується: проводити стажування майстрів на підприємстві, покращувати якість виробничого і теоретичного навчання майбутніх робітників. З цією метою планується проведення відкри­тих уроків, взаємовідвідування занять з участю спеці­алістів підприємства, а також поліпшення технічної ос­нащеності кабінетів і майстерень технічними засобами навчання, обчислювальною технікою, наочними посіб­никами.

Договором також передбачається забезпечення учи­лища необхідною інженерно-педагогічною інформацією; направлення викладачів та майстрів на споріднені під-

приємства, в училища інших областей України для вив­чення передового досвіду, забезпечення набору учнів для задоволення потреб виробничого об'єднання «Кар­патпресмаш» у робітничих кадрах. Заплановано прово­дити випускні кваліфікаційні екзамени на виробництві з участю осіб, відповідальних за навчання в цехах; вклю­чати в умови змагання між цехами й бригадами питан­ня, пов'язані з участю колективів у підготовці молодих робітників відповідно до критеріїв якості.

Колектив училища зобов'язується своєчасно і якісно виконувати виробничі завдання підприємства, план при­йому ї" випуску учнів відповідно до заявок підприємст­ва, забезпечувати додержання ними встановленого на підприємстві режиму, правил безпеки, санітарії і гігієни; спільно з середніми школами і молодими робітниками підприємства проводити конкурси професійної майстер­ності, олімпіади, спортивні змагання, суспільно корисні заходи.

Договір про співдружність укладається не тільки між інженерно-педагогічним і трудовим колективом підпри­ємства в цілому, а й між бригадою робітників виробни­цтва і групою училища, між окремими робітниками-на-ставниками і учнями.

Позитивні результати дає співробітництво трудових колективів і учнів на рівні виообничих бригад і навчаль­них груп. Майстер профтехучилища і бригадир склада­ють спільний план роботи, що передбачає проведення конкуосів професійної майстерності між членами бри­гади і учнями, організацію вільного часу. На час про­ходження виробничої практики створюється учнівська рада, яка оцінює внесок кожного робітника в кінцевий результат роботи бригади із застосуванням коефіцієн­та трудової участі (КТУ).

Як відомо, бригадними формами організації праці охоплено понад 70 % усіх робітників, зайнятих у про­мисловості і будівництві, а це означає, що дві третини випускників ПТУ, що приходять на виробництво, мають бути підготовлені до праці в бригадах. Бригади, якими керують учні, створюються в училищі вже на І курсі.

До ради бригадирів у кожній групі входять бригади­ри, староста, інші активісти. Вони працюють під керів­ництвом майстрів, які залучають учнів до планування виробничих завдань, спільно з бригадирами здійснюють контроль за їх виконанням. Між колективами бригад організовано змагання за краще виконану роботу, яке

проходить під девізом «Від високої якості роботи кож­ного ■— до високої ефективності роботи групи». Між уч­нівськими бригадами училища і бригадами підприємст­ва укладаються договори про співдружність. Завдяки впровадженню бригадних форм організації навчально­го процесу покращується успішність учнів, підвищують­ся продуктивність праці, почуття відповідальності за свої вчинки і справи всієї групи.

У нинішніх умовах, коли відмовилися від централі­зованого планування прийому та випуску учнів, проф­техучилище не зобов'язане працевлаштовувати своїх ви­пускників. Проте на практиці договірні умови з підпри­ємствами та господарствами існують, хоча ефективність цих відносин залежить від особистих стосунків керівни­ків профтехучилищ та виробничих об'єднань, від авто­ритету училища.

Як правило, учні проходять практику там, де" вони згодом працюватимуть. На кожного учня укладається окремий договір, з одного боку — директором ПТУ і з другого —• керівником підприємства. В договорі обумов­люються всі питання проходження виробничої практики учнів з зазначенням зобов'язань сторін і строків.

У професійно-технічному училищі № 94 м. Лисичан-ська активно діє комісія учнів з організації позаурочних заходів, співдружності з підприємством і підшефною школою, роботи гуртожитку, розвитку культури і спор­ту, попередження правопорушень. Спільна робота орга­нів самоврядування групових і виробничих колективів забезпечує наступність у вихованні управлінської актив­ності учнів профтехучилищ і молодих робітників.

Комплексне розв'язання поставлених завдань потре­бує злагоджених дій адміністрації училищ та підпри­ємств, громадських організацій, трудових і інженерно-педагогічних колективів. До них приєднуються всі служ­би і підрозділи підприємства (відділи кадрів, технічно­го навчання, праці і заробітної плати, лабораторії НОП та ін.). Форми участі зазначених служб у роботі з уч­нями ПТУ визначаються на місцях, з урахуванням конк­ретних умов діяльності трудових і інженерно-педагогіч­них колективів.

Особливої уваги потребує підготовка порівняльних показників спільної діяльності колективів підприємства і профтехучилища. При підведенні підсумків врахову­ються кількість проведених заходів (зустрічей, екскур­сій, змагань), а також окремі зміни в характері учнів,

їхні трудові досягнення (виконання виробничих планів, дисципліна праці, участь у раціоналізаторській роботі тощо). Рекомендуємо майстрам разом з класними керів­никами аналізувати показники, які сприяють професій-, ному становленню майбутніх робітників: активність, тру­дову дисципліну, творчий підхід до справи, продуктив­ність праці, виконання норм виробітку тощо.

Важливим показником є рівень соціально-психоло­гічної готовності педагогів, майстрів і робітників до спів­праці. Виховні можливості кожного колективу залежать від взаємного інформування, взаєморозуміння, взаємодо­помоги педагогів і робітників.

Серед багатьох показників слід виділити один із го­ловних, зумовлених метою їх впливу, а саме ■— рівень психологічної готовності учнів до соціально відповідаль­ної праці в умовах сучасного виробництва. Його харак­теризують багато якостей, які умовно можна поділити на три групи. Перша: високий рівень саме професійної підготовки учнів, їх професійна мобільність і широта підготовки, що дозволяє переходити від одного виду трудової діяльності до іншого, відповідно до зміни умов праці. Друга: високий рівень загальноосвітньої, політех­нічної і професійної підготовки. Третя: моральна готов­ність випускника виконувати соціальну роль робітника високої кваліфікації.

Для забезпечення системи єдиного виховного впливу на учнів як в училищі, так і на виробництві, необхідно встановити єдині вимоги, визначити відповідні форми і методи навчання і виховання майбутніх робітників, до­могтися взаємодії громадських організацій училища і виробництва в професійній підготовці і вихованні. Важ­ливо забезпечити обмін передовим досвідом навчально-виховної роботи між майстрами та інструкторами ви­робничого навчання, навчати і виховувати учнів на конк­ретних прикладах передовиків виробництва, трудових традиціях підприємства, широко залучати кращих кад­рових робітників до розв'язання проблем навчальної групи.

Широкого розповсюдження у справі формування в учнів професіоналізму набули такі форми організації змагання, як «Відмінник якості», «Кращий за просЬесі-єю», «За економічність застосовуваних технологій*. «Кра­ща група училища», «Група високої культури».

Основними шляхами формування у майбутніх робіт­ників професійного інтересу в спільній діяльності учи-

ж

лища і підприємства є: роз'яснення їм значення продук­тивної праці; обов'язкова участь вихованців у продук­тивній праці, їх трудова діяльність на підприємстві по­руч із кадровими робітниками-наставниками з обов'яз­ковим чітким обліком результатів; створення належних психолого-педагогічних умов.

У сучасних умовах госпрозрахунку і самофінансуван­ня, впровадження технологій, які не потребують участі людей, автоматизації, стають непотрібними багато опе­рацій, робочих місць і навіть ряд професій. У зв'язку з цим практикуються прямі договірні зв'язки профтехучи­лища з виробництвом. Якщо раніше у формуванні пла­нів прийому і випуску працівники училища не брали участі, то з впровадженням договірних зв'язків колек­тиви профтехучилищ складають ці плани спільно з під­приємствами, для яких училище готує робітників, ви­значають, з яких професій слід вести підготовку, а від яких відмовитись. У договорі чітко визначаються пра­ва і обов'язки обох сторін.

Цей документ розпочинається з того, що підприємст­во повинно подати училищу конкретне замовлення: скіль­ки і з яких професій слід готувати робітників. Вироб­ництву невигідно мати зайві робочі руки, і воно змуше­не ретельно планувати і прогнозувати, які робітники будуть потрібні через рік, через п'ять років. Для більшої мобільності майбутніх робітників необхідно готувати че з вузької спеціальності, а давати широку професію. Та­ка договірна система ефективно позначається на рівні професіоналізму молодих робітників, закріпленні їх в обраній професії на виробництві. Адже випускник упев­нений, що йому гарантована робота за спеціальністю відповідно до його кваліфікації.

Договором зумовлюється стажування майстрів ви­робничого навчання на підприємстві, проведення конкур­сів професійної майстерності працівників училища та підприємства.

Таким чином, до основних форм спільної діяльності профтехучилища і підприємства слід віднести: включен­ня учнів до комплексних виробничих бригад, шкіл пе­редових методів праці; проведення виробничої практики самостійними учнівськими бригадами; індивідуальне нав­чання в складі виробничих бригад; договірні зв'язки «профтехучилище — підприємство» з визначенням обся­гу і змісту підготовки майбутніх робітників.

У нових соціально-економічних умовах змінюється

механізм взаємодії професійно-технічних училищ і під­приємств.

Орендний підряд — одна із форм господарювання, яка надає навчальним закладам системи профтехосвіти додаткові економічні стимули для роботи по-новому.

іірофтехосвіті в навчалпно-виробничій діяльності не­обхідна повна чи часткова оренда. Нині колектив нав­чального закладу лише формально володіє засобами виробництва. Держава, як власник, диктує умови нав­чально-виробничого процесу, систему оплати праці.

Інші відносини з'являються, коли засоби виробницт­ва передані трудовому колективу на умовах оренди. Держава, передаючи колективу орендарів засоби вироб­ництва, дає йому право власності (в межах орендного договору) на ці засоби виробництва, а отже, і на ство­рюваний колективом училища прибуток. Взаємовідно­сини в такій системі будуються вже на передачі влас­ності за договором у повноправне володіння з гаранті­єю, що в межах орендного договору ніхто не зможе її відібрати. Колектив ПТУ самостійно організовує нав­чально-виробничий процес, самостійно визначає номен­клатуру робіт за профілем підготовки кадрів, обирає систему розподілу прибутків і оплати праці. За держа­вою залишається контроль якості підготовки спеціаліс­тів, які випускаються орендним колективом. Найважли­вішою метою оренди в профтехосвіті є підвищення ефективності навчально-виробничого процесу і якість під­готовки конкурентоспроможних робітників найшвидши­ми темпами при найменших витратах.

Об'єктом оренди можуть стати окремі дільниці (це­хи) навчально-виробничої діяльності і виробничого нав­чання. Це потребує від колективу і від майстрів вироб­ничого навчання, по-перше, високої кваліфікації, сер­йозної методичної і практичної підготовки; по-друге, сучасного обладнання, на якому можна організувати ви­пуск якісної продукції і ефективний навчальний процес з використаннЯхМ найновіших методів виробничого навчання і технології конкретного виробництва; по-тре­тє, добре організованого постачання сировини і мате­ріалів.

Вирішальну роль при переході на оренду відіграє створення колективу орендарів.

Запровадження орендних відносин в систему проф­техосвіти спрямоване на пошук найдієвіших стимулів до навчання і праці учнів, на їх прагнення підвищити свій

теоретичний і практичний рівень підготовки в навчаль­них закладах і на виробничій практиці.

Важливою складовою діяльності майстра виробни­чого навчання є його участь у профорієнтаційній роботі, яка починається з проведення профорієнтаційних захо­дів у школах і триває протягом усього часу підготовки майбутнього робітника в професійному навчально-ви­ховному закладі.

Цінний досвід такої роботи нагромаджено у Володи-мир-Волинському ПТУ № 23 Волинської області майст­ром виробничого навчання В.М.Богданом. Фахівець своєї справи, людина постійного творчого пошуку, він багато уваги приділяє психологічній установці учнів на оволо­діння професією електрика, домагається, щоб ця уста­новка згодом перетворилася на стійкий професійний ін­терес, захопленість. Інтерес до професії електрика він намагається викликати у молоді ще під час профорієн­таційної роботи серед учнів шкіл області та району. А в тих, хто прийшов на навчання в групи електриків, май­стер починає формувати стійкий професійний інтерес, важливою ознакою якого є наявність усвідомлення тео­ретичних знань і практичних умінь.

Робота з групами нового набору починається, як пра­вило, з анкетування, яке допомагає спланувати навчаль­но-виховний процес так, щоб максимально врахувати ін­дивідуальні особливості учнів, їхні уподобання, плани на майбутнє, пов'язані з професією, тощо. Анкета містить також запитання, яких моральних якостей вимагає від людини ця професія. Аналіз відповідей на це запитання стає відправним пунктом для планування виховних за­ходів.

Майстер багато уваги приділяє комплексному мето­дичному забезпеченню уроків, вбачаючи в цьому голов­ну передумову результативності навчання. Добре облад­нані робочі місця учнів в електромонтажній майстерні доповнюються змістовними матеріалами, які майстер розробив з усіх тем програми.

Активізації навчальної діяльності учнів на уроках сприяє також використання ігрових моментів (ігри-конкурси), технічних диктантів, вікторин, розв'язання ви робничих ситуацій, захист учнями своїх ідей.

Учні з груп електриків, де проводить виробниче нав­чання В. М. Богдан, під час екзаменів демонструють ви­сокий рівень професійної підготовки.

контрольні запитання і завданні

1. Розкрийте завдання передвипускної виробничої практики.
Складіть план роботи майстра виробничого навчання на періед
підготовки до передвипускної виробничої практики.

2. Коли і хто розробляє докладну програму практики? Хто
здійснює керівництво? Проаналізуйте зміст цієї програми з окремої
професії і визначте відповідність її змісту поставленим завданням.

3. Які умови визначають вибір форм організації навчання в
період практики? Проаналізуйте обрані вами форми організації
навчання і визначте рівень їх ефективності в конкретних умовах
виробничої практики.

4. Які особливості проведення інструктажу в період виробни­
чої практики? Складіть план проведення вступного інструктажу
в зв'язку із зміною об'єкта практики.

5. У чому полягають організаційно-методичні особливості про­
ведення поточних інструктажів у період практики? Визначте між-
предметні зв'язки змісту робіт, які учні виконують під час прак­
тики, з дисциплінами профтехциклу.

6. Укажіть основні напрями взаємодії підприємства і ПТУ.

 

7. Які основні складові договору взаємодії підприємства і
профтехучилища з підготовки майбутніх робітників?

8. У чому полягає співробітництво робітничих та учнівських
бригад?

9. Назвіть основні шляхи формування в майбутніх робітників
професійної стійкості на основі спільної діяльності ПТУ і підпри­
ємства.