Система методичної роботи в профтехучилищі

Реформування професійної освіти, її перехід на но­вий господарський механізм, оновлення навчально-вихов­ного процесу — все цс значною мірою залежить від інже­нерно-педагогічних працівників, рівня їхньої професійної та загальнопедагогічної підготовки, соціальної активно­сті та творчого підходу до підготовки кваліфікованих ро­бітничих кадрів.

Особливого значення у становленні педагога профтех­школи, зазначено в Концепції професійної освіти Украї-

ни, наоуває ефективна система вдосконалення його про­фесійної майстерності. Систематичне підвищення квалі­фікації в галузевих та освітянських установах, що здійс­нюють ці функції, стажування на передових підприємст­вах, в організаціях, господарствах галузі, а також участь у роботі методичних об'єднань, шкіл передового педаго­гічного та виробничого досвіду, конференцій, семінарів тощо — її важливі складові частини.

Основні завдання методичної роботи в навчальних за­кладах різного типу визначаються, виходячи з Державної національної програми «Освіта», Концепції професійної освіти, Положення про професійний навчально-виховний заклад та з інших нормативних документів з урахуван­ням досвіду інженерно-педагогічних працівників, мож­ливостей училища, перспектив його розвитку.

Науково-методичні та методичні органи всеукраїнсько­го й обласного рівнів покликані забезпечувати заклади профосвіти навчально-прсграмною документацією, сучас­ними підручниками із загально технічних і спеціальних предметів українською га іншими мовами, новою мето­дичною літературою. Відповідно до Концепції запрова­джуються підручники нового покоління — єдині для пев­ної групи професій, що доповнюються навчальними по­сібниками з окремих професій.

Методичні служби покликані вивчати та аналізувати стан навчально-виховного процесу; надавати допомогу інженерно-педагогічним колективам у впровадженні но­вих форм і методів організації навчально-виховного про­цесу, в розробці методичних рекомендацій щодо його вдосконалення; допомагати навчальним закладам в ор­ганізації роботи педагогічних кабінетів і бібліотек; на­давати допомогу їх керівництву }г плануванні методич ної роботи, діяльності науково-методичних рад, організо­вувати заняття методичних секцій для різних категорій працівників профосвіти.

Окрему проблему становить визначення змісту на­вчання у нових типах навчальних -закладів профосвіти, організація і методичне забезпечення експериментальної роботи в опорних професійних навчально-виховних закла­дах, вивчення і впровадження передового педагогічного і виробничого досвіду. Реалізації цих завдань сприятиме створення інформаційно-пошукової системи, автоматизо­ваного банку даних про передовий педагогічний та ви­робничий досвід в Україні та за її межами.

В умовах переходу до ринкової економіки методичне

обслуговування державних навчальних закладів профос­віти України здійснюється за рахунок держбюджету, а інших — їх засновниками та на госпдоговірних умовах. В умовах реформування профосвіти, чіткого визна­чення цілей, основних принципів і концептуальних поло­жень її дальшого розвитку як системи державних на­вчальних закладів, покликаних забезпечувати потреби особистості та соціально-економічні потреби кожного ре­гіону України в кваліфікованих, конкурентоспроможних робітниках, можна визначити такі основні напрями мето­дичної роботи в закладах профгехосвіти:

формування педагогічної культури всіх працівників сучасної професійної школи, підвищення рівня педаго­гічної кваліфікації майстрів виробничого навчання, ви­кладачів та вихозателів;

комплексне методичне забезпечення предметів і про­фесій, вивчення, узагальнення та впровадження передо­вого досвіду професійної підготовки робітничих кадрів; удосконалення змісту професійної освіти, форм та ме­тодів організації навчально-виховної і виробничої діяль­ності на основі принципів" гуманізації, демократизації, поєднання навчання з продуктивною працею та враху­вання особливостей різних типів навчальних закладів (профтехучилище, середнє ПТУ, вище професійне учили­ще, технічний ліцей, ПТУ-технікум тощо);

вивчення, узагальнення та впровадження в навчаль­но-виховний процес передового педагогічного та вироб­ничого досвіду;

вивчення нових інформаційних технологій (поряд з традиційними), форм і методів навчання, що визначають авторський характер викладання та організації вироб­ничого навчання;

оволодіння методикою педагогіки співробітництва, спільної творчої діяльності інженерно-педагогічних пра­цівників та учнів, громадських організацій, самодіяльних об'єднань на підприємствах і за місцем проживання;

формування професійної майстерності викладачів ди­сциплін профтехциклу та майстрів виробничого навчан­ня, поєднання їхнього стажування на передових підпри­ємствах галузі, підвищення кваліфікації на курсах та в інститутах післядипломної освіти з колективними та ін­дивідуальними формами методичної роботи в училищі.

Розробляючи систему методичної роботи в професій­них навчально-виховних закладах різного типу, слід ура-яовувати особливості змісту та організації навчально-ви -

ховного процесу в кожному з них, а також відповідні змі­ни в управлінні підготовкою, перепідготовкою та в підви­щенні кваліфікації робітничих кадрів. Важливе значення в цій справі має і врахування нового механізму взаємо­відносин окремих училищ з підприємствами та органі­заціями і перспективних напрямів розвитку народного

господарства.

Основним принципом управління профосвітою в су­часних умовах є розширення планової, господарської та фінансової самостійності навчальних закладів. Водночас підвищується самостійність інженерно-педагогічних пра­цівників у визначенні змісту професійної підготовки, зо­крема регіонального (місцевого) компонента, та у виз­наченні форм і методів навчання і виховання, формуван­ня в майбутніх робітників міцних знань та професійної майстерності, соціальної і трудової активності.

Це зумовило необхідність створення нових управлін­ських структур у навчальних закладах та певної зміни традиційних підходів до керівництва навчально-виховним процесом. Так, вищим органом громадського самовряду­вання державного професійного навчально-виховного за­кладу є загальні збори (конференція), які за участю не менш як двох третин від загальної кількості працівників обирають раду навчально-виховного закладу. В її роботі з правом вирішального голосу беруть участь учні, інже­нерно-педагогічні та інші працівники училища, батьки, представники підприємств-замовників та громадськості. Загальні збори (конференція) визначають основні напря­ми розвитку училища, підвищення якості та ефективності підготовки робітничих кадрів, залучення додаткових фі­нансових асигнувань та зміцнення матеріально-технічної бази училища. Учасники зборів (конференції) затверджу­ють Статут училища, вносять до нього зміни, створюють тимчасові або постійні комісії, ради з різних напрямів навчально-виховної і виробничої діяльності училища, а також визначають їхні повноваження. На них також по­кладено функцію координування діяльності навчального закладу, підприємств та громадськості щодо вдоскона­лення роботи училища.

Рішення ради навчально-виховного закладу мають дорадчий характер. Вона має сприяти здійсненню само­врядування, розвитку ініціативи в спільній діяльності ко­лективу педагогів та учнів, а також підвищенню самостій­ності училища у розв'язанні питань організації навчаль-но-вихрвного щюцесу, в розширенні колегіальних, демо-

кратичних форм управління училищем, усіма його на­вчально-виробничими підрозділами. Зрозуміло, що _ від активності майстрів виробничого навчання, їхньої ініціа­тиви та конкретної участі в діяльності внутрішньоучи-лищних управлінських органів залежить розв'язання ба­гатьох важливих виробничих та навчально-методичних питань.

Відповідно до положення «Про професійний навчаль­но-виховний заклад» наказом директора створюється пе­дагогічна рада, яка розглядає питання організації та здійснення навчально-виховного процесу.

У сучасних умовах змінюються і функції педагогічних рад училища. Адже вони об'єднують викладачів, майстрів виробничого навчання та інших працівників училища на основі принципу колегіальності. Згадана рада обговорює та обирає варіанти змісту професійної освіти з урахуван­ням особливостей типу навчального закладу (профтех­училище, вище професійне училище, технічний ліцей, профтехучилище-технікум тощо). її члени аналізують різ­ні моделі навчальних планів, програм, альтернативних підручників і посібників, пропозиції щодо навчально-ви­робничих робіт учнів. Вони обговорюють та визначають найдоцільніші форми та методи організації навчально-виховного процесу та способи їх реалізації.

У ряді професійних навчально-виховних закладів ді­ють також методичні ради. До їх складу входять керів­ники методичних комісій, викладачі-методисти, керівни­ки авторських шкіл передового досвіду, заступники директора з питань павчально-виробничої, навчально-ви­ховної діяльності, завідуючі бібліотеками та інші пра­цівники, їхня діяльність спрямовується на забезпечення керівництва методичною роботою, її планування, коорди­націю, створення умов для впровадження результатів педагогічних експериментів, прогресивних форм і методів професійного навчання і виховання учнівської молоді. Все це сприяє підвищенню кваліфікації інженерно-педа­гогічних працівників, підтримці й розвитку їхніх ініціатив. Важливе місце в цій діяльності займають вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного дос­віду, аналіз авторських методик теоретичного й виробни­чого навчання. Спільно з підприємствами-замовниками педагогічна рада розробляє та затверджує варіативну (динамічну) частину професійного навчання, організовує роботу по створенню необхідних засобів навчання, мето-; дичних матеріалів, наочних та інших посібників. Вона

також приймає рішення та рекомендації з інших питань професійної діяльності викладачів та майстрів.

Для реалізації згаданих вище завдань у професійно­му навчально-виховному закладі можуть створюватись предметні секції та інші методичні об'єднання, в тому числі й майстрів виробничого навчання. Керівники предметної (циклової) комісії чи методоб'єднання спе­ціальних дисциплін і виробничого навчання з однієї чи кількох споріднених (суміжних) професій можуть бути обрані інженерно-педагогічними працівниками на їх за­сіданнях або затверджені наказом по училищу. Доціль­ність першого чи другого варіанта вирішує рада кожного училища або його педагогічна рада.

Підвищенню ефективності методичної роботи в учи­лищах різного типу сприяє її планування та організація на основі принципів і вимог науковості, цілеспрямованос­ті і систематичності, творчої спрямованості, дієвості, тіс­ного зв'язку із завданнями вдосконалення навчально-ви­ховної і виробничої діяльності, прогностичності.

§ 2. ЗМІСТ І ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

У професійних навчально-виховних закладах широко використовуються колективні та індивідуальні форми ме­тодичної роботи. Методична рада, методичні комісії чи об'єднання, інструктивно-методичні наради, школи пере­дового досвіду, проблемні семінари, науково-практичні конференції, тематичні лекторії, семінари-практикуми, педагогічні читання тощо — це форми колективної мето­дичної роботи В кожній з них активну участь можуть брати майстри виробничого навчання, організовуючи її разом з іншими інженерно-педагогічними працівниками. До цього слід додати, що за ініціативою майстрів та за­ступника директора училища з навчально-виробничої ро­боти ці організаційні форми можуть присвячуватись пи­танням вдосконалення професійної підготовки, пошуку нових форм проведення виробничої практики, діяльності навчально-виробпичих госпрозрахункових об'єднань.

Індивідуальна методична робота в професійному на­вчально-виховному закладі здійснюється в таких формах: самостійна методична робота інженерно-педагогічних працівників, у тому числі керівників училища, виклада­чів, майстрів виробничого навчання та вихователів, з

підвищення свого теоретичного рівня, педагогічної ква­ліфікації та професійної майстерності;

індивідуальна методична робота керівників училища з інженерно-педагогічними працівниками, надання їм ін-дизідуальної методичної допомоги, здійснення система­тичного індивідуального та групового консультування з актуальних питань удосконалення навчально-виховного процесу профтехучилища.

Підвищенню ефективності методичної роботи майстрів виробничого навчання сприяє її організація на діагнос­тичній основі. Такий досвід нагромаджено навчально-ме­тодичним кабінетом професійної освіти Миколаївської області. На основі положень концепції діагностування розроблено методичні рекомендації на допомогу майст-

-рам виробничого навчання з урахуванням запитів, що надійшли до кабінету від методистів і майстрів виробни­чого навчання. Автор цих рекомендацій, методист нав­чально-методичного кабінету Л. К- Дячківська, система-•изувала відповіді на ті запитання, котрі, за даними ді-.гностичних досліджень, викликають найбільші утруд-:ення у майстрів виробничого навчання.

Відповідно до цього матеріал рекомендацій було згру-

'повано за такими напрямами:

I. Виробниче навчання як частина цілісного навчаль-
ного процесу.

II. Планування і підготовка до занять.

1. Аналіз і коригування програм виробничого на­
вчання.

2. Добір навчальио-виробничих робіт і складання їх
переліків.

3. Розробка документації письмового інструктування
(інструкційна карта, технологічна карта, інструкційно-
технологічна карта).

III. Урок у навчальній майстерні.
А. Вступний інструктаж.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

2. Перевірка знань учнів за програмами спеціальних
дисциплін і виробничого навчання, пов'язаного з мате­
ріалом уроку.

3. Показ трудових прийомів і способів виконання
робіт.

4. Закріплення і перевірка засвоєння матеріалу вступ­
ного інструктажу.

Б. Вправи (самостійна робота учнів і поточне інструк-ування).

1. Критерії добору системи ьпраь.

2. Питання методики керівництва вправами на уроках

виробничого навчання.

3. Цільові обходи майстром виробничого навчання ро­
бочих місць учнів.

В. Заключний інструктаж.

1. Повідомлення майстра про досягнення мети уроку.

2. Підведення підсумків і аналіз виконання навчаль­
но-виробничих завдань учнівськими бригадами і групою

в цілому.

3. Розгляд типових помилок і характерних недоліків,
визначення шляхів їх попередження й усунення.

4. Аналіз дотримання учнями правил техніки безпеки,
організації праці та робочих місць, затрат робочого часу.

5. Організаційні питання, пов'язані з підготовкою до

наступного уроку.

6. Рекомендації щодо раціонального проведення під­
сумкового інструктажу.

IV. Сучасні форми організації праці майстра вироб­ничого навчання в ПТУ. Варіанти організації праці майст­рів виробничого навчання: «майстер — майстерня», «май­стер — навчальна група», «майстер — викладач».

У додатках до рекомендацій розглянуто форми навчан­ня (форми організації навчального процесу і відповідно навчально-виробничої діяльності учнів); методи вироб­ничого навчання; поєднання репродуктивної та проблем­но-пошукової діяльності учнів у процесі виробничого на­вчання; аналіз цілей навчання (під час навчання в на­вчальних майстернях, лабораторіях, на полігонах; під час навчання в умовах виробництва і в період виробничої

практики).

На окрему увагу заслуговують вміщені в додатку ос­новні питання змісту підготовки майстра виробничого навчання, які включають підготовку до навчального року (півріччя), до вивчення теми і відповідно до уроку.

Значну допомогу майстрам виробничого навчання та адміністрації училищ нададуть форми, за якими склада­ють переліки навчально-виробпичих робіт для вивчення операцій у навчальних майстернях, кабінетах, на підпри­ємстві; графіки переміщення учнів і ланок по робочих місцях; можливі форми інструкційних карт для вив­чення операцій і прийомів, що їх складають; карт техно логічної послідовності виконання навчально-виробничих робіт, попередження можливих дефектів, освоєння при­йомів роботи. *- 312

Цінність подібних рекомендацій полягає в тому, що в них ураховано специфіку професій, за якими готують робітників в училищах регіону, рівень професійної та загальнопедагогічної підготовки майстрів виробничого навчання, труднощі і нерозв'язані питання в їхній діяль­ності.

Підвищенню ефективності методичної роботи в проф­техучилищі сприяє її координація, перспективне і поточ­не планування, яке передбачає участь у її проведенні всіх викладачів, майстрів і вихователів. Організація роботи всіх інженерно-педагогічних працівників за єдиною за-гальноучилищною методичною темою є одним із засобів такої координації'. Важливо, щоб в її реалізації брали участь і майстри виробничого навчання.

Перспективні і поточні плани діяльності училища міс­тять окремий розділ, присвячений методичній роботі. В багатьох училищах складають «Єдині плани методич­ної роботи». З метою уникнення дублювання в них перед­бачається координування різних форм методичної робо ти, враховується зміст кожної з них, визначаються строки виконання. Проте це не означає, що планування в різних училищах має здійснюватися за одними зразками. Ін­женерно-педагогічний колектив кожного училища може вирішувати самостійно, як доцільно планувати методичну роботу з урахуванням мети професійної підготовки, особ­ливостей змісту, організаційних структур, форм і мето­дів, засобів навчання і виховання в конкретному профе­сійному закладі.

Важливу роль в організації методичної роботи в проф­техучилищі відіграє педагогічний (методичний) кабінет. У ньому систематизуються необхідна педагогічна, психо­логічна і спеціальна література, навчальні плани і про­грами з різних предметів, відповідна науково-технічна інформація, матеріали про передовий педагогічний та виробничий досвід, а також комплекти тематичних кар­ток. Відповідно до Закону України «Про освіту» дирек­торам училищ надано право вводити штатні посади за­відуючого методкабінетом або методиста

Використання матеріалів, систематизованих у педаго­гічному кабінеті, сприяє вдосконаленню самостійної мето­дичної роботи майстрів у процесі підготовки до уроків

¹ Кравцов Н. И. Организация методической работьі в сред-них профессионально-технических училищах и руководство ею.— М., 1986.-С. 20-21,

виробничого навчання, проведення практики на підприєм-стві-замовнику, до творчої роботи з учнями в позанавча-льний час. Діяльність педагогічних кабінетів спрямовує­ться також на надання методичної допомоги майстрам та іншим працівникам училища у вивченні, узагальненні та впровадженні передового педагогічного і виробничого досвіду, а також в їхній педагогічній самоосвіті.

Змістовну роботу з озброєння майстрів виробничого навчання педагогічними уміннями й знаннями проводить навчально-методичний кабінет ПТУ № 2 м. Південно­українська Миколаївської області в спеціально створеній на його базі педагогічній школі.

План роботи школи з цією категорією інженерно-пе­дагогічних працівників наведено на с. 315.

Заслуговує на творче використання досвід роботи ме­тодичного кабінету Маловисківського ПТУ № 16 Кіро­воградської області. На допомогу майстрам виробничого навчання і викладачам тут створено психолого-педагогіч-ний лекторій.

На базі училищного методкабінету проводяться проб­лемні семінари з вивчення досвіду майстрів і виклада-чів-новаторів. При кабінеті створено групу науково-педа­гогічної інформації, яка систематично випускає методичні та інформаційні бюлетені, поповнює новими, матеріалами куток «Панорама педагогічних ідей». Ця група щомісяця проводить «День інформації». Удосконаленню навчаль­но-виховної та виробничої діяльності в профтехучилищі присвячуються засідання «За круглим столом», творчі педагогічні дискусії.

Підвищенню ефективності педагогічного процесу спри­яє підготовка та проведення методичних виставок. У цьо­му училищі, наприклад, проводяться виставки методич­них розробок нестандартних уроків, дидактичних мате­ріалів, експонатів, виготовлених учнями під керівництвом майстрів.

З метою надання методичної допомоги майстрам та іншим інженерно-педагогічним працівникам в цьому кабі­неті створено тематичні картотеки і папки, в яких систе­матизовано необхідні матеріали, що систематично попов­нюються. Назвемо лише деякі з них: «На допомогу моло­дому майстрові виробничого навчання», «Сучасний урок», «Використовуйте у своїй роботі», «З досвіду організації виробничої практики», «Сучасні системи виробничого на­вчання», «Нові методи господарювання в профтехучили­щі й на виробництві», «Нові технології», «Народні тру-

План роботи педагогічної школи № 2 групи майстрів виробничого навчання

(3-го року навчання)

 

пор	Те\:а	Форма занять, кількість годин
І 2 3 4 5 6 8 9 10 11 12 13 14 15 16 18 19 21 22 23	Сучасний стан методики виробничого на­вчання Визначення рівня методичних знань і і мінь майстра Підготовка майстра до уроку Добір навчально-виробничїіх робіт і скла­дання їх переліку Перспективно-тематичне планування Робота з документацією майстра вироб­ничого навчання Встановлення міжпредметних зв'язків з дисциплінами теоретичного навчання Поурочне планування майстра Визначення мети уроку Зміст розділів поурочного плану Методи виробничого навчання Характеристика організаційних форм ви­робничого навчання Види уроків виробничого навчання, їх зміст і оформлення Форми і методи активного навчання на уроках виробничого навчання Виховання на уроках Розробка уроків із застосуванням мето­дів активного навчання Творчий звіт майстра із спеціальності «Коптрольно-вимірювальпі прилади і ав­томатика» Творчий звіт майстра із спеціальності «Електрик» Творчий звіт майстра про методичне за­безпечення спеціальності «Ремонт тепло­енергетичного обладнання» Творчий звіт майстра про методичне за­безпечення спеціальності -«Маляр-штука-тур» Учнівське самоврядування на уроках ви­робничого навчання Індивідуальна робота майстра з підви­щення педагогічної майстерності План самоосвіти	Лекція, 1 год Практичне занят­тя, 1 год Лекція, 1 год; об­мін досвідом Практичне занят­тя, 1 год Лекція, 1 год Практичне занят­тя, 1 год Лекція, 1 год Те саме»»» Лекція, 2 год Практичне занят­тя, 1 год Лекція, 2 год; семінар, 2 год Лекція, 2 год Практичні занят­тя, 6 год Обмін досвідом, 2 год Обмін досвідом, 2 год Тс саме » Семінар, 2 год Лекція, 1 год Практичне занят­тя, 1 год

 

дові традиції», «Національно-культурне відродження;,

та ін.

Керівники училищ повинні сприяти майстрам > вико­ристанні методичного дня з метою підвищення рівня про­фесійно-педагогічної кваліфікації та майстерності.

Однією з ефективних форм цієї роботи в закладах про­фесійної освіти є творчі об'єднання інженерно-педагогіч них працівників. Так, у ПТУ № 14 м. Миколаєва працює творче об'єднання майстрів виробничого навчання зби­рально-зварювальних професій, його завдання — вивчен­ня і впровадження нової техніки і технології в практику виробничого навчання, систематичне використання дос­віду новаторів і передовиків виробництва.

Сучасну суднобудівну промисловість не можна уявити без зварювання — основного технологічного процесу з'єд­нання металів і неметалічиих матеріалів на землі, під водою і в повітрі. Отже, і навчальна майстерня має бути на рівні сучасних вимог. Творче об'єднання майстрів ра­зом з учнями доклали багато зусиль, щоб їхня зварю­вальна майстерня являла собою сучасний виробничий клас з добре продуманим плануванням і розміщенням зварювальних агрегатів та машин. У майстерні розташо­вано ЗО зварювальних кабін, які обслуговує один шино-провід від спільної зварювальної машини ВМГ-5000.

Застосування шинопроводу дає змогу зменшити кіль­кість індивідуальних зварювальних випрямлячів, звільняє виробничі площі, підвищує електробезпечність робочих місць, якість зварювального шва. Зростає також еконо­мічність зварювання.

У збирально-зварювальному цеху № 11 виробничого об'єднання «Чорноморський суднобудівний завод», де проходять практику збиральники корпусів металічних су­ден і зварювальники, застосовують шведську потокову лі­нію, призначену для збирання і зварювання полотнищ, розмічування під установку набору площинних секцій, встановлення набору за розмічуваннями спеціальних пристроїв з наступним зварюванням. Застосування цієї потокової лінії підвищує продуктивність праці в 10—12 разів, звільняє робітників від важкої ручної праці, по­ліпшує якість збирально-зварювальних операцій.

На засіданні творчого об'єднання майстрів було ви­рішено навчати учнів роботи на шведській потоковій лі­нії у два етапи: в майстерні училища на тренажерах, а по­тім — у цеху заводу, в комплексі. В майстерні навчання здійснюється спочатку на тренажерах для стикування

тшстів площинних секцій, потім — на тренажерах длй встановлення таврових балок, і зрештою — на тренаже­рах для стягування секцій і блоків на стапелі.

Творче об'єднання майстрів виробничого навчання училища № 14 займається також винахідництвом, розроб­кою раціоналізаторських пропозицій. Так, майстри ви­робничого навчання збиральників корпусів металевих су­ден винайшли пристрої для гнуття декоративних сталь­них планок і для розкручування смути під час різання на прес-ножицях. Ці винаходи навіть під час виконання перших комплексних робіт збільшують продуктивність праці учнів у 10—12 разів.

Результатом такої творчої праці майстрів виробни­чого навчання є те, що 80—85 % їхніх вихованців учать­ся на «добре» і «відмінно»; 25—ЗО % одержують підви­щені розряди, а закріплюваність випускників на вироб­ництві досягає 80—85 %.

Плануючи методичну роботу в училищах різного типу, важливо передбачити обговорення нової літератури з проблем профтехосвіти, загальної педагогіки, сучасної техніки, технології, організації праці із спеціальності. Винятково важливе значення має також систематичне ознайомлення майстрів та інших працівників училища з результатами наукових досліджень з проблем профтех-педагогіки. Діяльність методичних рад, комісій, творчих груп майстрів і викладачів сприятиме визначенню кон­кретних шляхів використання і впровадження результа­тів наукових досліджень та передового досвіду.

Підвищенню ефективності методичної роботи сприя­тиме об'єднання зусиль інженерно-педагогічних працівни­ків училищ з відділом або бюро науково-технічної інфор­мації підприємств-замовників, територіальних (або між­галузевих) центрів науково-технічної інформації (ЦНТІ).

На формування у майстрів виробничого навчання готовності до виконання нових освітньо-виховних завдань, підвищення рівня їхньої педагогічної майстерності спря­мовується діяльність постійно діючих семінарів-практи-кумів. Наведемо орієнтовний навчально-тематичний план такого семінару-практикуму майстрів виробничого на­вчання, що діє при навч~ально-методичному кабінеті проф­техосвіти Хмельницької області.

Орієнтовний навчально-тематичний план постійно діючого семінару-практикуму майстрів виробничого навчання ПТУ *

 

О* о •ж

о ~^.~ Назва розділів о •- д х? з-. І ІІЕ И м Ч О в т

2 3 і2 3 4 1

Навчальний п.'ан Перспективи розвитку профтехосвіти від­повідно до Концепції професійної освіти України та Закону України «Про освіту» 2 > 2 — Основи соціальної психології в колективі 9 7 2 Особливості економічної діяльності ПТУ в сучасних умовах 4 4 — Організація та методика виробничого ка­вчання 26 13 13 Методика виховної роботи 8 3 5 Всього 49 28 20 Основи соціальної психології в колективі Основні характеристики колективу та гру­пи, міжособистісні стосунки в групі. Лі­дерство та керівництво в групі. Особливо сті юнацького віку 2 2 — Природа конфліктів та розв'язання кон­фліктних ситуацій Методи вивчення особистості та групи уч­нів. Психологічна характеристика учнів 2 1 " 1 Оплата праці учнів ПТУ. Матеріальне за­безпечення учнів (харчування, стипендії, одяг). Оплата праці майстрів гиробничо-го навчання та їх матеріальне стимулю­вання 3 2 1 Нові організаційні форми виробничого на­вчання та позанавчального трудового ви­ховання: учнівські кооперативи, малі під­приємства, навчально-виробничі дільниці 2 2 — Всього 9 7 2 Організація та меюдика виробничого навчання Процес виробничого навчання. Основні критерії професійної майстерності. Квалі­фікаційна характеристика, навчальний план та програма виробничого навчання для підготовки робітників інтегрованих професій 2 2 —

* Орієнтовний план розробили методисти Хмельницького облас­ного навчально-методичного кабінету Н. В. Божек та Л. М. Іва- ницька.

Продовження табл.

 

о-о %	Назза розлі тів	о о о „ т?'	її с;	х" х X Н ь-■~ ^ Я 3 «х ^ с та О в я
2 3 8 9 10 11 12 13	Планування виробничого навчання та нормування навчально виховних робіт Організаційні форми виробничого навчан­ня Методи виробничого навчання Активні методи навчання на уроках ви­робничого навчання (ділові ігри, ігри-вправи, бінарні уроки) Комплексне методичне забезпечення ви­робничого навчання (КМЗ). Паспорт КМЗ. Загальні вимоги до організації на­вчальних майстерень. Навчальні полігони, навчально-виробничі дільниці на виробни­цтві, Допоміжні служби навчальних май­стерень. Оснащення майстерень обладнан­ням та дидактичними матеріалами Виробниче навчання в майстернях: навчання учнів трудових прийомів та операцій; навчання виконання комплексних робіт Виробниче навчання в умовах виробницт­ва Виробнича практика. Методика розробки детальних програм виробничої практики. Організація роботи учнів у складі підряд­них бригад Облік та оцінка виробничого навчання Підготовка майстра виробничого навчання до занять. Розробка системи уроків з те­ми, розробка та аналіз плану уроку, пе­дагогічний аналіз уроку Методична робота майстра виробничого навчання. Участь майстра виробничого на­вчання в колективних формах виробничої роботи. Самостійна методична робота та самоосвіта майстра виробничого навчання Організація раціоналізаторської діяльності та технічної творчості учнів. Оволодіння передовою технологією та високопродук­тивними способами праці Всього Методика виховної роботи Актуальні проблеми молодого покоління в сучасних умовах. Сучасні молодіжні течії, організації та об'єднання	2 2 2 2 2 26	1 1 1 13	2 2 1 1 1 13

Продовження табл.