Оцінка цінового ризику з урахуванням функцій користності.

Підприємництво в ринковій економіці завжди стикається з невизначеністю в оцінці кон'юнктури і перспективи ринку. Підприємець, якому потрібно прийняти практичне рішення про розміри вир-тва, не має, звичайно, цілком точного уявлення про те, яким буде виторг від продажу даного обсягу продукції, і керується декількома гіпотезами різного ступеня ймовірності і точності.

За ринкової економіки держава не несе відповідальності за зо­бов'язання і дії підприємства, труднощі ринку і наслідки втрат лягають на підприємство, позначаються на його фінансово-господарських результатах. Фактор ризику є сильним стимулом активізації підприємництва, енергійних дій його керівництва що­до вивчення можливостей ринку, раціоналізації діял-ті під­приємства, пошуку нових ринків і виробничих резервів.

Визначення ціни на реалізовану підприємством продукцію, по­слуги — найвагоміша складова підприємницького ризику. До цього потрібно додати ще ризик у визначенні ціни на використовувані си­ровину, матеріали, паливо, енергію, робочу силу та інші фактори вир-тва, на капітал. Помилка в розмірі ціни на реалізовані підпри­ємством продукти і послуги лише на 1% призводить до втрат, що становлять не менш як 1% виторгу від реалізації, а за еластичності ринкового попиту на продукцію підприємства такі втрати можуть становити 2—3%. За рентабельності продукції на рівні 10—12% помилка в ціні в 1% може призвести до втрати 5—10% прибутку. За еластичності попиту на продукцію підприємства ці втрати можуть подвоїтися, а то й потроїтися. Аналогічні втрати для підприємства мають місце й у разі визначення цін на сировину, матеріали, паливо та енергію, робочу силу та інші фактори вир-тва.

Підкреслимо, що вплив цін на фінансово-господарські резуль­тати підприємства в умовах ринку не обмежується лише необхід­ністю обчислення тих самих обсягів за новими цінами. Зміна цін на ринку впливає на попит і пропозицію, отже, змінюються об'ємні показники залежно від еластичності щодо цін.

Крім того, потрібно врах-ти, що в умовах значної інфля­ції, динамічності попиту і зміни цін як на продукцію, так і на па­ливо, сировину, матеріали, прогнозувати ціни навіть на коротко­строковий період досить важко і помилка в розмірі ± 5% — досить звичайне явище. Звідси зрозуміло, якою мірою визначен­ня цін пов'язане з ризиком.

У підприємницькій діял-ті важливо кількісно визначити ризик, щоб порівняти ступінь ризику альтернативних варіантів і вибрати той з них, який най>е відповідає стратегії ризику, прийнятої керівництвом. У ряді випадків ризик може бути зменшений за рахунок диверсифікаціі, страхування або отримання додаткової інформації.

Ринкова ціна за своєю природою є випадковою величиною, що в умовах кон'юнктури ринку внаслідок угоди купівлі-продажу на­буває одне і тільки одне можливе значення, яке наперед точно не­відоме і яке залежить від багатьох випадкових причин, що заздале­гідь не можуть бути повністю враховані учасниками угоди.

Випадкова величина — це змінна величина, конкретне значен­ня якої не визначене, залежить від випадку, але для якої визначе­но функцію розподілу ймовірностей. Остання й дає змогу аналі­зувати ступінь ризику.

В умовах обмеженої інформації для розрахунків цін зде>ого важко визначній емпіричну функцію розподілу ймовірностей. Тому в практичних розрахунках зручніше, мабуть, користуватися найчас­тіше вживаними в теорії ймовірностей стандартними функціями розподілу ймовірностей, зокрема: нормальним розподілом ймовір­ностей, розподілом Гауса, показниковим (експотенційним) розподі­лом, розподілом Пуассона. Практика розрахунків може показати й інші, зокрема емпіричні, розподіли ймовірностей.

За оцінювання ризику використовуються такі основні характеристики:

— математичне сподівання — значення економічного показ­ника, обумовленого визначеністю ситуації. Зазвичай визнач. як середньозважене за ймовірністю всіх можливих його значень, де ймовірність кожного значення використ. в якості пи­томих ваг, або статистичної частоти.

— абсолютне відхилення можливих випадкових значень еко­номічного показника від математичного сподівання цього показ­ника, тобто його середньозваженого за ймовірністю значення. Воно характеризує амплітуду мінливості цього показника. У разі реалізації товару на різних ринках або різним замовникам корисно зіставити абсо­лютні відхилення ціни від її середнього рівня. Великі абсолютні відхилення настроюють на можливість великого ризику.

— дисперсія — дає > загальну оцінку відхилень і являє собою середньозважене квадратів відхилень конкретних показ­ників (варіацій) від математичного сподівання, тобто серед­нього очікуваного його значення.

— середнє квадратичне відхилення, або стандартне відхи­лення — являє собою квадратний корінь із дисперсії. Це ймовір­на, статистична характеристика, що >е наближується до ін­туїтивних уявлень про оцінку мінливості кон'юнктури ринку ціннісних показників, оскільки зіставлення ведуться вже не з квадратами відхилень, а з квадратним коренем із суми квадрат­них відхилень.

— коефіцієнт варіації випадкової величини V(x) — являє со­бою виражене у % відношення середнього квадратичного відхилення до математичного сподівання:

На практиці часто важко визначити закон розподілу випадко­вої величини, доводитися задовольнятися гіпотезою, умовним припущенням. У таких випадках буває досить знати числові ха­рактеристики: математичне сподівання, дисперсію, середнє квад­ратичне відхилення, коефіцієнт варіації.