Суть та еволюція маржиналізму.

Маржиналі́зм — напрям економічної теорії кінця ХІХ ст., який використовується в аналізі економічних процесів і законів граничної величини. Основна ідея — досл-ня граничних ек величин як взаємозв'язаних явищ ек сис-ми на різних рівнях — фірми, галузі, нацї ек-ки.

Найважливіші елементи маржинализму: Використання граничних величин. Суб'єктивізм. Статичність. Ліквідація пріоритету сфери виробництва, характерного для економічного аналізу класиків. Сприйняття ринкової економіки як рівноважної системи.

Об'єктивна зумовленість її появи полягала в змінах, що стались у цю добу в сусп-ек житті розвинутих країн Заходу під впливом НТП: перехід ек-ки в монополістичну стадію розв-ку, формування складніших форм госп-ня та взаємовідносин між виробником і спож-чем, інтенсивний процес розширення ринку поза нац межі.

головними принципами маржиналізму є:

1. ідеологічна нейтральність аналізу, тобто звільнення його від впливу ідеології;

2. перегляд предмета дослідження: провідною стає проблема раціонального розподілу обмежених ресурсів;

3. методологічний індивідуалізм, тобто пояснення економічних явищ поведінкою окремих індивідів;

4. статичний підхід, оскільки досліджується не те, як змінюється економіка, а те, як вона улаштована;

5. економічна раціональність, яка означає максимізацію суб'єктами господарювання своїх цільових функцій (корисності для споживачів і прибутку для виробників);

6. граничний аналіз; 7. математизаці.

У 70-ті рр. 19ст. виникла австрійс школа. Засновник Карл Менгер; представни-ки Бем-Баверк, Візер. Предмет ПЕ - поведінка і суб’єктивні мотиви госп суб’єкта, оцінка ним явищ госп життя. Об’єкт досл-ня - окреме госп-во, яке виділялося як найпростіша од-ця, типовий елемент кап сус-ва. Ідеал такого госп-ва - госп-во ізольованого суб’єкта – Робі-нзона. Кап госп-во розглядається як сук-сть таких окремих госп-в; вважали, що для досл-ня ек-ки в цілому, виявлення закономірності її розв-ку достатньо проаналізувати їх на прикладі 1-го ізольованого госп-ва. Такий метод досл-ня отримав назву “робінзонат”. Осн ек відносинами представники австр. шк. вважали відносини обміну (ринкові). Центральною в ек теорії була проблема цінності.

Теорія цінності– теорія граничної корисності. Визначний фактор цінності – кор-сть мат благ. Кор-сть - заг властивість мат благ щодо задоволення потреб. Осн методолог особивості: 1) ідеалістичне відображення процесів і явищ; 2) гол обєкт досл-ня є індивідуальне госп-во; 3) визнання першості обміну над В.

Кембрід. шк. У центрі уваги економістів кембриджської школи був механізм ринкового формування цін. А. Маршалл визнавав лише функціональний аналіз, тому всі три параметри ринку (ціну, попит, пропозицію) він розглядав разом, у їх взаємодії.

амер. шк. Засновник Джон Кларк Спираючись на методолог принципи австрійс школи, стверджував, що осн факторами розв-ку ек-ки є технолог і моральн, її основа - окреме ізольоване госп-во. Розробив власний метод. За аналогією з теорет механікою поділив ек-ну науку на 3 розділи: універсальну ек-ку; ек-ну статику; ек-ну динаміку. Осн з-ни сус-ва - саме статичні з-ни. Динаміку трактував як рез-т дії зовн сил, що ускладнюють розв-к і порушують рівновагу.

На відміну від своїх попередників розглядав 4 фактори В: І) капітал у грош формі: 2) капітальні блага (засоби В і земля); 3) д-сть під-ця; 4) праця робітника.

З-н спадної прод-сті праці й капіталу - кожний новий внесок праці у В за незмінних розмірів капіталу відбувається з меншою прод-стю, ніж попередній. Кожний наступний приріст капіталу за незмінної к-ті робітників хар-ся меншим обсягом виготовленої продукції - нижчою ефективністю, ніж попередній.

процес монополізації кап ек-ки визначає як засіб грабунку сус-ва та гальмування прогресу.