Шляхи раціоналізації структури українського експорту та імпорту.

Експорт 47% зто (82,1 млрд.дол), імпорт-53 (88,8).

В структурі експорту товари 83%, послуги 15%-занадто мала частка послуг.

Експортує Україна переважно продукцію чорної металургії 33%, хіміко-індустріального комплексу 6,8%, агропромислового комплексу 9%, а також деякі машини та обладнання 11%, мінеральні продукти 13%.

Послуги: транспортні послуги 67%, ділові, професійні., технічні (13%), фінансові(4%), ремонтні(3,5%), подорожі (3%).

Імпорт: товари 93%, послуги 7%.

товари: V. Мінеральнi продукти 34,8%, XVI. Механічне обладнання; машини та механiзми, eлектрообладнання 13,4, VI. Продукцiя хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловості 10,6, Недорогоцінні метали та вироби з них 6,8, Транспортні засоби та шляхове обладнання 6.

послуги: транспортні (21%), фінансові (20%), Ділові, проф., тех. (16%),роялті та ліцензійні платежі (8%), а також комунікаційні, будівельні послуги.

***

-: сировинна орієнтація екс та ім, мала частка високих технологій; незначна частка послуг.

Пріорітети в експ діяльності:— подолання її сировинної орієнтації й вихід на світовий ринок, перш за все з високотехнологічною, наукомісткою продукцією машинобудування. Іт, Технічні послуги, туризм.

Традиційною основою українського товарного експорту становить продукція металургійної промисловості, машинобудування, хімічної та нафтохімічної промисловості, агропромислового комплексу, легкої, харчової промисловості.

Структура економіки України характеризується високою часткою видобувних галузей і аграрного комплексу, на розвиток яких витрачаються значні кошти. Частина продукції переробної промисловості у світових цінах збиткова - через високу собівартість, яка перевищує світові ціни.

Таким чином, основними орієнтирами України можуть стати:

- відновлення обсягу традиційного експорту продукції машинобудування як з використанням зовнішньої торгівлі, так і виробничої кооперації та технологічного сприяння;

- використання інвестиційного співробітництва з іншими країнами в галузі енергетики, металургії і об'єктів транспортування газу;

- використання унікальних високих технологій низки секторів промисловості з високим експортним потенціалом;

- концепцію захисту вітчизняного товаровиробника слід замінити на концепцію сприяння підвищенню конкурентоспроможності продукції.

Особливістю моделі імпорту є передусім те, що імпорт енергоносіїв, який становить значну вартісну частку всього обсягу імпорту, є слабко еластичним за ціною, а сам імпорт має високу кореляцію з експортом (відповідно до сировинно-енергетичних потреб експортно-орієнтованих галузей).

Для оптимізації імпортної політики перш за все необхідно усунути суттєву залежність України від критичного імпорту, в першу чергу, від паливно–енергетичних ресурсів. Першочергове завдання – диверсифікація постачальників паливно-енергетичних ресурсів. Також необхідно проводити результативну роботу щодо розширення розвідки та промислової експлуатації нових родовищ (запасів) мінеральної сировини; необхідно впроваджувати нові форми і методи як ресурсозбереження взагалі,; розробити і наполегливо реалізовувати державну імпортозаміщуючу програму.

Необхідно ефективно використовувати усі дозволені міжнародним законодавством і торговельними угодами методи тарифного і нетарифного регулювання (обмеження) небажаного імпорту. Для всієї продукції, що завозиться на ринок країни, необхідно, насамперед: запровадити жорсткі стандарти якості, в тому числі санітарно-ветеринарні норми, а також науково обґрунтовані норми (вимоги) щодо екологічності продукції; запровадити сучасні системи сертифікації продукції а також запровадити механізми квотування та ліцензування продукції. Запровадити ефективні механізми антидемпінгових розслідувань та процедур стосовно тих іноземних фірм, які можуть бути звинуваченими у недобросовісній конкуренції.

Послуги: пріоритет – ділові,проф.,тех. ліцензії

Геогр структура експорту та імпорту також є недосконалою: основним партнером залишається Росія (більше 30%, причому сальдо відємне тому можна говорити про залежність від росії-енергоносії). Також і інші країни СНД-разом 43% у зто. Проте зростає частка торгівлі з ЄС, особливо послугами, розвинуті країни мають стати пріоритетом.