Торгівля товарами широкого вжитку.

Зовнішньо торговельний обмін товарами широкого вжитку має свої особливості, що пов'язано з дуже широкою номенклатурою цих виробів і різноманітними послугами, що надаються в процесі виробництва, обміну та споживання готових виробів. Світовий ринок споживчих товарів поділяється на різноманітні сегменти, які утворюються різними категоріями покупців з особливими національними або регіональними запитами, традиціями, уподобаннями, а також межами платоспроможного попиту. Тому умовою успішної торгівлі цією групою товарів є ретельне вивчення особливостей кожного із зарубіжних ринків та адаптація до його потреб існуючих уже в номенклатурі виробництва товарів, або розробка нових відповідно до існуючих вимог.

Успішний продаж товарів широкого вжитку на світовому ринку неможливий без відповідної рекламної підтримки.

Основним каналом розповсюдження товарів широкого вжитку є роздрібна торгівля, де продавець (експортер) має можливість спілкування зі споживачами та отримання інформації щодо їх запитів, уподобань, рівня та динаміки попиту на товар тощо. За інших рівних умов визначальними для реалізації цих товарів на світовому ринку чинниками є їх якість, новизна та для більшості країн прийнятна ціна.

Пєреважна більшість товарів широкого вжитку на світовому ринку реалізується через незалежні торговельні компанії: агентські доми та їх фірми; багатопрофільні торговельні доми та компанії

Торгівля машинно-технічною продукцією:

• значне скорочення життєвого циклу більшості видів товарів, постійне оновлення номенклатури та асортименту, штучне моральне старіння;

• перехід від одиничних до системних продажів і створення відповідних товарів; комплектуючі, доповнюючі та супутні товари;

• підвищення вимог до економетричних, гігієнічних, еколог параметрів товару та дизайну;

• необхідність відповідності машин, обладнання, комплектую-чих вимогам Міжнародної організації стандартів (ISO);

• динамічніший розвиток торгівлі товарами та машинно-технічними комплексами виробничого призначення порівняно з машинно-технічними виробами культурно-побутового призна-чення;

• вищі темпи зростання експорту машинно-технічної продук-ції порівняно з її виробництвом, що зумовлено процесами реін-дустріалізації;

• зосередження 80 % світового експорту продукції машино-будування у 12 індустріально розвинутих країнах; при цьому 50 % світового експорту припадає на Японію, Німеччину та США;

• концентрація імпорту машинно-технічної продукції в індус-тріально розвинутих країнах:;

• активна політика національних урядів щодо стимулювання експорту машинно-технічної продукції та захисту нац товаровиробників.

Світовий ринок послуг і товарів інтелектуальної власності.

Торгівля послугами

У товарній структурі світової торгівлі послугами скоротилась частка транспортних послуг, є збільшення частки ту-ристичних послуг. Най-динамічніше на сьогодні розвивається міжнародна торгівля уп-равлінськими, правовими, бухгалтерськими, аудиторськими, інформаційними, кадровими, банківськими, страховими, дослід-ницькими, рекламними, посередницькими, сервісними та марке-тинговими послугами.

На міжнародному рівні поширення дістали такі методи регу-лювання міжнародної торгівлі послугами: двосторонні і багатос-торонні угоди та угоди в межах спеціалізованих міждержавних організацій.

Міжнародна торгівля послугами має ряд специфічних рис:

• послуги надаються та споживаються в основному одночасно і не зберігаються, а тому надання більшості видів послуг базується на прямих контактах між їх виробниками та споживачами;

• послуги не проходять через митний ко-нтроль і не оформлюються вантажною митною декларацією;

• купівля-продаж послуг на світовому ринку тісно взаємодіє з міжнародним рухом капіталу та міграцією робочої сили;

• ринок послуг функціонально пов’язаний зі світовим ринком робочої сили;

• для послуг у значно більшому ступені ха-рактерним є врахування конкретних умов виконання робіт і визначених вимог споживача;

• сфера послуг, як правило, більше захищається державою від іноземної конкуренції, внаслідок чого в міжнародній торгівлі послугами існує більше протекціоністських перешкод і конкурентних бар’єрів, ніж у торгівлі товарами;

• не всі види послуг, на відміну від товарів, можуть бути при-датні до широкого залучення в міжнародний обмін (це стосується насамперед побутових і комунальних послуг).

Товари інтелект власн. Міжнародна торгівля патентами, ліцензіями та інжиніринговими послугами утворює специфічний сегмент світового ринку послуг, на якому продаються науково-технічні знання, що є результатами наукових досліджень, проектних, конструкторських робіт і досвіду їх промислового освоєння. Як товар тут виступають продукти інтелектуальної праці, що мають не тільки наукову, а й комерційну цінність, і втілені у формі патентів, товарних знаків, промислових зразків, різноманітної документації.

Продукція інтелектуальної праці реалізується на світовому ринку або шляхом купівлі-продажу, або шляхом налагодження відносин, що виникають у звязку з отриманням тимчасового права користування результатами наукових досліджень і розробок на основі міжнародних ліцензійних угод, а також контрактів на надання технічних послуг типу інжиніринг.

Залежно від характеру предмета та правової основи міжна-родні операції з торгівлі продукцією інтелектуальної праці поділяються на дві форми: торгівля патентами та ліцензіями і торгівля науково-технічними послугами (інжиніринг).