Характеристика держави як суб’єкта міжнародного економічного права.

Під суб'єктом права взагалі розуміють особи (фізичні і юридичні), які відповідно до закону наділені здатністю мати суб'єктивні права та юрид обов'язки, що дає їм можливість брати участь у відповідних правовідносинах. Головним суб'єктом МЕП є держава. Держава - політ форма організації суспільства, яка виражає обумовлену ек ладом політ владу пануючого класу або всього народу.

Держави можуть бути різними за своїми соц-ек с.мами, політ режимом, формою правління та формою держ устрою. Але незалежно від цього кожна з них на основі свого суверенітету має право бути суб'єктом міжн-прав відносин і, зокрема, МЕВ.

До ознак будь-якої держави слід віднести такі: 1) публічна влада; 2) держ суверенітет; 3) територіальний поділ населення; 4) держ апарат; 5) податкова система; 6) право.

Правосуб’єктність держави: - міжн правоздатність - здатність мати права і обов’язки з МП, бути суб’єктом правовідносин; - міжн дієздатність - здатність незалежно здійснювати свої суверенні права і нести обов’язки з МП.

Д як суб'єкт МП здійснює безпосередні зносини з іншими Д, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у діяльності МОрг в обсязі, необхідному для забезпечення нац інтересів у політ, ек, екологічній, інформаційній, технічній, культурній і спортивній сферах. Незалежно від того, хто є конкретним учасником міжнародних економічних відносин, які межі їх компетенції, які виникають при цьому права або зобов'язання,— в усіх випадках єдиним суб'єктом цих відносин виступає держава. Саме вона як суб' єкт міжнародних відносин і відповідно МЕП наділена всім обсягом правоздатності. Вона, а не хто інший, несе відповідальність за виконання зобов'язань, які випливають з між нар договорів і угод. Винятком з цього правила є відносини, в яких юр особою постає не держава, а якийсь інший орган, що виступає від свого імені. У таких випадках він і несе самостійну відповідальність за своїми зобов'язаннями.

Держава має одну надзвичайну особливість – імунітет (лат.- звільнення від чого-небудь). У МП імунітет держави розглядається як принцип, відповідно до якого державі або її органам не може бути пред'явлений позов у суді інозем держави.

Міжнародно-правове регулювання різних форм співробітництва.

Організац-ні форми співр-ва: - МЕк співр д-ви з д-вою; - співр-во д-ви з МО, зокрема з економічними(на правах повноправного членства); - співр-во д-ви з МО, зокрема з економічними (на правах асоційованого членства); - співр-во д-ви з групою д-в; - співр-во д-ви в рамках МО з іншими державами які є її членами; - співр-во держ через певну МО з іншими державами які не є її членами.

Співробітництво — міцні економічні зв’язки, на основі спільних, попередньо вироблених і узгоджених намірів, які закріплені в угодах довгострокового характеру. В даному випадку мається на увазі міжнародне співробітництво, що проявляється в формах МЕД: зовн. торг-ля тов-ми та посл-ми; транскордонний рух кап-лів; м/н. кредит; міграція РС; м/н. валют-фін. відн-ни; уч-ть в дія-ті м/н. ек. орг-цій; цільове м/н. співроб-во в наук-тех. та еколог-х галузях; спільне розв’язання ек. засобами глоб. проблем роз-ку.

В міжнародному праві регулювання міжнародної діяльності здійснюється на національному, міжнародному і наднаціональному рівні.

Національний рівень.

На національному рівні МЕД регулюється нормами національного законодавства. Ці норми застосовуються тільки до економічних суб‘єктів, що є суб‘єктами МЕД даної країни за її законодавством. Таким чином, діяльність іноземних суб‘єктів МЕД і інших держав не підлягає регулюванню на національному рівні, доки ця діяльність не відбувається на території даної країни.

Основу правової бази України складає Конституція України, ЗУ ''Про ЗЕД" від 16 квітня 1991 р, Митний кодекс України, "Про підприємництво'' 1991 р. і "Про підприємства в Укр" від 27 березня 1991 р. та ін, ЗУ «Про інвестиційну діяльність», «Про міжнародний комерційний арбітраж», «Про міжнародні договори України», «Прр НАц.Банк», «Про банківську діяльність», «Про режим іноземного інвестування», «Про систему валютного регулювання», тощо.

Міжнародний рівень.

На міжнародному рівні МЕД регулюється нормами міжнародного економічного права, що втілені в його джерелах – міжнародних економічних договорах, рішеннях міжнародних економічних організацій, міжнародно- правових звичаях тощо. Суб‘єктами МЕП є лише держави і міжнародні організації, тобто на цьому рівні регулювання МЕД відбувається шляхом визначення прав і обов‘язків держав в сфері МЕД. Найвпливовішими є рішення міжн орг типу ООН і СОТ, що регулюють відносини даного характеру майже в всьому світі.

Наднаціональний рівень.

На наднаціональному рівні держави, що входять до певних блоків або угрупувань, частково позбавлюються самостійності в прийнятті рішень в деяких галузях шляхом делегування повноважень наднаціональним органам управління, рішення яких в межах їх компетенції є обов‘язковими до виконання всіма державами-членами даного угрупування, тобто на цьому рівні регулювання МЕД відбувається в рамках інтеграційних угрупувань і носить характер встановлення норм здійснення МЕД для групи держав. Можна вважете це таким самим внутрішнім законодавством певної групи, що базується і не суперечить!! Наднаціональним актам. Прикладом є ЄС.