Система факторів розвитку міжнародного поділу праці. , їх вплив на сучасну зовнішньоекономічну політику України.

Серед факторів розв-ку МПП треба відзначити:

прир-кліматичні та географ умови (клімат, прир рес-си, розміри території, чисельність насел, ек-географ розташування);

технічний прогрес (науково-техн досягнення, передові технології, розвитнута вир інфрастр-ра);

соціально-економічні умови (досягнутий рівень ек і науково-техн розв-ку; механізм організації нац вир-ва; механізм організації зовн-ек відносин).

Раніше Україна спиралася на перший вид факторів при визначенні профілю своєї економіки та позиції на світ ринку. Укр - ек-ка з розвинутими добувними галузями, АПК, металургією, важким машинобуд. НТП додав нові фактори, що переорієнтували Укр на вир-во високотехнологічної продукції (аєрокосмбуд, літакобуд, напіпровідники, легкозварювання, розв-к технопарків).

Якісні зміни у МПП змушують Укр брати до уваги такі фактори:

1. осн орієнтири укр виробників: технологічний фактор, світ норми, ємність ринку, виходячи з яких і визн-ся розміри, продуктивність підприємства, якість прод, рівень затрат.

2. вимога іти в ногу з НТП і керування світ стандартами (особливо для експортно-орієнт сектора економіки)

3. недоцільність розв-ку багатогалузев економіки і самозабезпечення країни – м спеціалізація і кооперування з країнами, що мають чіткий профіль у м ек співроб-ві. Для Укр осн сфери м спеціалізації: гірничо-металургійна промисл, окремі галузі машинобуд, с\г вир-во і туризм.

4. пошук власого місця у світ госп структурі

Укр може претендувати на участь у МПП завдяки таким факторам: геополіт становища моста між Зах Європою та азіатським континентом, наявність дешевої та освіченої роб сили, с/г ресірсів та рекреац-турист можливостей, великого ринку товарів та послуг, спільного географ та ек простору тощо.

Для входження Укр у сис-му МПП: нарощення Е і одночасне зменшення промислов І, відновлення внутр попиту на експортну продукцію, розв-к режиму вільної торгівлі з СНД, вступ до СОТ, ↑ експортної частки машинобуд і високотехнолог прод, співпраця з розв країнами, удосконалення закон-ва, вирішення проблеми енергетичної залежності.

Україна має значний потенціал як для виробництва товарів, так і для надання міжнародних послуг. При цьому вона повинна робити ставку на сучасні фактори міжнародного поділу праці і насамперед, на НТР.

 

Питання міжнародної економіки у теоріях економічного розвитку.

переважають чотири основних напрями аналізу: 1) модель лінійних стадій зростання; 2) теорія структурних перетворень; 3) революційна теорія, що пояснює слаборозвиненість Третього світу залежністю і пануванням багатих країн і 4) неокласична контрреволюція на основі ідей вільного ринку. в останні роки виник ще один – п'ятий підхід, пов'язаний з новою теорією ендогенного зростання.

В 1950-і – напочатку 1960-х рр. багато теоретиків розглядали процес розвитку як серію послідовних стадій економічного зростання, через які повинна пройти будь-яка країна. Згідно з такою теорією країнам Третього світу для того щоб повторити історичну еволюцію більш розвинених країн, було потрібно лише добитися оптимальних рівнів і комбінації інвестицій, заощаджень і іноземної допомоги. Розвиток в цьому випадку розумівся як синонім високих загальних темпів економічного зростання.

Лінійні стадії зростання в 70-і рр. поступилися місцем двом конкуруючим напрямам економічної (і ідеологічної) думки. Ядром першого напряму був аналіз структурних змін: сучасні економічні теорії і статистика використовувалися для побудови картини структурної еволюції, через яку повинна пройти "типова" країна, що розвивається, перш ніж в ній почнеться самопідтримуванне зростання. Другий напрям – теорія зовнішньої залежності – був більш радикальним і носив політичне забарвлення Ця теорія розглядала феномен слаборозвинутості з точки зору відношення сили всередині країни і на міжнародній арені, структурних і інституційних диспропорцій в економіці

У 80-і рр. переважав четвертий підхід – неокласична контрреволюція в економічній думці, в якій упор робився на позитивну роль вільних ринків, відвертість економіки і приватизацію неефективних збиткових державних підприємств. Причиною невдач вважалося дуже велике державне втручання в економіку.

в кінці 1980-х - початку 1990-х рр. - нову теорію зростання. Її автори намагалися пояснити, чому ряд країн розвивається успішно, а інші знаходяться в стагнації, а також чому навіть в неокласичному світі вільних ринків держава може зіграти важливу роль в процесі розвитку.