Сполуки неметалічних елементів ізГідрогеном

Сполуки неметалічних елементів ізГідрогеном складаються змолекул.

Атоми в них сполучені ковалентними зв’язками.

Фізичні властивості. Більшість сполук неметалічних елементів із Гідрогеном за звичайних умов є газами, а гідроген фторид HF(за температури нижче 19,5 °С) і вода — рідинами. Усі ці сполуки безбарвні; чимало їхможна виявити за характерним запахом —неприємним, іноді різким.Температури плавлення і кипіння сполукіз Гідрогеном неметалічних елементів кожної групи періодичної системи зростають зізбільшенням відносних молекулярних мас1.

Проте сполуки елементів 2_го періоду вода, амоніак і фтороводень — «випадають»із цієї залежності. Аномально високі температури їх плавлення і кипіння зумовлені існуванням водневих зв’язків між молекулами.

Вам відома аналогічна залежність для алканів С n H2 n +2.

Найбільшу розчинність у воді мають сполуки галогенів із Гідрогеном та амоніак.

Метан дуже слабо розчиняється у воді через неполярність молекул СН₄, неможливість утворення ними водневих зв’язків і нездатність до дисоціації.

Розчини сполук галогенів із Гідрогеном іСульфуру з Гідрогеном у воді виявляють властивості кислот. Досить полярні зв’язки Н– Е зумовлюють дисоціацію молекул цих сполуку водному розчині з утворенням катіонів

Гідрогену:

HCl↔H⁺ + Cl^–;

H₂S↔H⁺ + HS^–;

HS^–↔H⁺ + S^2–.

Водні розчини HCl, HBr і HI поводяться як сильні однооснoвні кислоти, HF — як кислота середньої сили, а H₂S — як слабка двохоснoвна кислота.

Хлороводень і хлороводнева кислота

Фізичні властивості.

Хлороводень — безбарвний газ із різким запахом, важчий за повітря, добре розчиннийу воді. За температури 20 °С і нормального тиску в 1 л води розчиняється 445 л цього газу. У вологому повітрі гідроген хлорид

«димить» унаслідок утворення дрібних краплинок його водного розчину.

Хлороводень сильно подразнює дихальні шляхи. Тому досліди із цим газом та його концентрованим водним розчином (концентрованою хлоридною кислотою) проводять у витяжній шафі.

Хлоридна кислота

Водний розчин гідрогенхлориду називають хлоридною кислотою.Тривіальна назва цього розчину — соляна кислота. Вона зумовлена тим, що раніше длядобування кислоти використовували природну сіль (натрій хлорид).

Майже насичений водний розчин гідроген хлориду (масова частка HCl у

ньому становить 34—36 %) називають концентрованою хлоридною кислотою.

Із цього розчину постійно виділяється хлороводень.

Хлоридна кислота належить до сильних кислот; ступінь її дисоціації в розбавлених розчинах перевищує 90 %.

Хімічні властивості.

1)Хлороводень безпосередньо взаємодіє з амоніаком, лугами, органічними речовинами тощо:

У лабораторній практиці здебільшого використовують не газуватий хлороводень, а його водний розчин – хлоридну кислоту, вона є сильною кислотою:

2)у водному розчині хлоридна кислота майже повністю дисоціює на йони:

*Поясніть, чому і як молекула HCl розпадається на йони у водному розчині.

HCl ↔ H⁺+Cl^-

3)взаємодіє з металами, які стоять в ряду активності (ряд стандартних електродних потенціалів) перед воднем:

4)взаємодіє з основними та амфотерними оксидами:

 

5)взаємодіє з основами та амфотерними гідроксидами:

NaOH + HCl = NaCl + H₂O

Fe(OH)₃ + 3HCl = FeCl₃ + 3H₂O

6)взаємодіє з солями:

Унаслідок взаємодії хлоридної кислоти та її солей з розчином арґентум нітрату утворюється білий сирнистий осад аргентум хлориду, нерозчинний у нітратній кислоті:

Арґентум нітрат AgNO3 – реактив на хлоридну кислоту та її солі

* Для трьох останніх реакцій складіть йонно-молекулярні рівняння.