Лірика як літературний рід: види, жанрові різновиди

Лірика (грецьк. lyrikos – лірний; твір, виконаний під акомпанемент ліри):

1) рід художньої літератури, що у формі естетизованих переживань осмислює сутність людського буття, акцентує на внутрішньому світі людини, її думках, почуттях;

2) віршовий твір, в основі якого лежить образ-переживання.

Ознаки ліричного роду:

1) експресивність і сповідальність (відтворення емоцій, переживань, почуттів суб’єкта);

2) відсутність традиційної сюжетної будови; наявність ліричного сюжету – розвитку почуття, пафосу;

3) особливе емоційно-виражальне мовлення, концентрація поетичних фігур і прийомів;

4) особлива рядково-ритмічна організація.

 

Види лірики:

· Епіталама

· Панегірик

· Дифірамб

· Мадригал

· Еклога

· Епітафія

· Ода

· Романс

· Медитація

· Послання

· Гімн

· Думка

· Псалом

· Пісня

· Канцона

· Сонет

· Лірична поема

· Ліричний портрет

· Вірш та ін.

Жанрові різновиди лірики:

· Громадянська (патріотична, політична, соціальна)

· Інтимна (любовна, психологічно-особистісна)

· Філософська

· Релігійна

· Пейзажна.

 

Епос як літературний рід: види, жанрові різновиди

Епос (грецьк. epos – слово, розповідь) – це:

1) літературний рід, у якому художньо-естетична картина життя зображується через розповідь, здебільшого об’єктивований перебіг подій, їх сюжетний розвиток, описи й оформлюється прозовим мовленням;

2) оповідна поезія героїчного змісту (в давнину).

 

Ознаки епічного роду:

1) розповідь про подію;

2) сюжет;

3) прозове мовлення;

4) умовна об’єктивованість картини буття;

5) описовість.

 

Епічні форми та види:

1. Мала форма:

· Нарис

· Есе

· Новела

· Оповідання

· Казка

· Гумореска

· Усмішка

2. Середня форма:

· Епічна поема

· Повість

3. Велика форма:

· Роман

· Роман-епопея.

 

Жанрові різновиди епосу визначаються в межах кожного виду.

 

Драма як літературний рід: види, жанрові різновиди

Драма (грецьк. drama – дія) – це:

1) літературний рід, який творить художню картину життя через дію та молення;

2) драматичний твір соціального чи побутового характеру, що розгортається в постійній напрузі.

 

Ознаки драматичного роду:

1) сценічність (костюми, міміка, жести, мовленнєва виразність, відсутність епічних описових елементів);

2) динамічність дії;

3) гострий конфлікт;

4) особлива мовленнєва організація: монологи, діалоги, полілоги;

5) умовне розігрування події.

 

Драматичні види:

· Трагедія

· Комедія

· Власне драма

· Мелодрама

· Трагікомедія

· Інтермедія

· Мірабль

· Міракль

· Мораліте

· Водевіль

· Фарс

· Ауто

· Соті та ін.

 

Жанрові різновиди драми:

Трагедія – історична, психологічна, соціально-психологічна;

Драма – міщанська, реалістична, інтелектуальна, соціально-побутова, соціально-історична, соціально-психологічна тощо;

Комедія – побутова, соціально-побутова.

 

Суміжні та проміжні змістоформи

Суміжні змістоформи – це поєднання у творі ознак різних літературних родів. Наприклад, епічного та ліричного, ліричного й драматичного тощо.

 

Види суміжних змістоформ:

1. Ліро-епос:

· Ліро-епічна поема

· Байка

· Роман у віршах

· Балада

· Співомовка

2. Ліро-драма:

· Драматична поема

3. Епо-драма:

· Драма для читання (епічний театр).

Проміжні змістоформи – це твори, які не можемо віднести до певного літературного роду, оскільки деякими своїми ознаками вони виходять за межі художньої літератури, тісно пов’язуючись з історією та реальністю.

 

Види проміжних змістоформ:

1. Мемуари (спогади про пережите):

· Щоденник

· Нарис

· Епопея

· Роман

· Повість

· Оповідання

· Есе

· Літопис

· Літературний портрет

· Лист некролог

· Записна книжка та ін.

2. Художня біографія:

· Оповідання

· Повість

· Роман

· Есе.

Лекція В

Тема: Теорія автора.

План

1.Уявлення про автора в літературознавстві.

2. Форми вияву авторства в літературі.

3. Теорія автора в інтерпретації різних шкіл (самостійно).

Література

1. Виноградов ВА. В. Проблема авторства и теория стилей. – М.!961.

2. Компаньон А. Демон теории. Литература и здравый смысл / пер. с фр. – М., 2001.

3. Проблема автора в художественной литературе / под ред. Б. О. Кормана. – Устинов, 1985.

4. Рымарь Н. М., Скобелев В. П. Теория автора и проблема художественной деятельности. – Воронеж, 1994.

5. Хализев В. Е. Теория литературы. – М., 2002 (гл. 1, разд. 4).

6. Введение в литературоведение: уч. пос. / Л. В. Чернец, В. Е. Хализев, А. Я. Эсалнек и др.; Под ред. Л. В. Чернец. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ВШ, 2006. – 680 с. – С. 68–81, 300–322.