Провідні жанрові форми у літературі першої чверті XVIII ст.

Провідні жанрові форми у літературі першої чверті XVIII ст.

Жанри: високі – героїчна поема, трагедія (Сумароков), ода (Ломоносов).
Середні – висока комедія (Сумароков, Фонвізін), дидактична поезія (Ломоносов), філософська і любовна лірика.
Низькі – сатира (Антіох), байка, фарсова комедія.

Загальна характеристика російського класицизму.

Буало проголосив маніфест класицизму. У Росії класицизм з’явився на століття пізніше і включав у себе риси просвітництва.

Риси:
- сфера розуму, а не серця;
- нормативність;
- перевага ідеї над образом;
- прагнення чіткого, ясного стилю;
- прагнення до замкнутих форм;
- орієнтація на античні зразки мистецтва;
- статичні герої;
- ідеалізація;
- гіперболізація риси;
- конфлікт почуття та обов’язку;
- самоаналіз.

Письменники:
1 етап – Тредіаковський, Антіох, Ломоносов, Сумароков – теоретики.
2 етап – Фонвізін, Капніст, Державін.
3 етап – Шифман, Хвостов.

Жанри:
Високі – героїчна поема, трагедія (Сумароков), ода (Ломоносов).
Середні – висока комедія (Сумароков, Фонвізін), дидактична поезія (Ломоносов), філософська і любовна лірика.
Низькі – сатира (Антіох), байка, фарсова комедія.

Ірої-комічна поема та її місце в системі поетичних жанрів другої половини XVIII ст.

ІРОЇ-КОМІЧНА ПОЕМА (від фей. iritos — героїчний + komikos — комічний) — жанр “високого” або фальшивого бурлеску, гол. засадою якого є умисна невідповідність між ‘низьким”, буденним, побутовим змістом і підкреслено високим, урочистим стилем.

Перша бурлескна російська поема Василя Івановича Майкова "Єлисей або роздратований Вакх" народилася на хвилі літературної полеміки, яка перейшла в нове покоління письменників 1770 рр. у спадок від Ломоносова і Сумарокова.

Специфіка російських травестійних поем полягала в зниженні античних образів не обов'язково за допомогою низького стилю, але переважно підбором певних сюжетних ситуацій, в яких комічна виворіт звичних міфологічних образів могла розкритися, або зміною мотивів поведінки відомих епічних героїв.

Розвиток прозаїчних жанрів у другій половині XVIII ст.

Розвиток літератури під впливом Просвітництва.

Найбільший вплав на російську літературу – вчення Джон Локка.

Представники: Новіков, Радищев, Фонвізін.

Проблеми: кріпацтво (гостра!), просування ідей просвітництва серед освідченнях дворян.

Просвітницький центр – перекладали твори, у 60-х роках поширювали друковані романи, видавництва, друкарні.

Популярні: сатирична публіцистика, мемуари, романи.

Романи: погані (любовні, авантюрні), добрі (моралізаторські, сімейні).

Класифікація роману: грецький, героїчного типу, шахрайський, філософський, роман-виховання (англійський), політичний.

Особливості творчості В.Капніста.

Характерною рисою творчості Капніста було те, що він завжди залишався поетом-громадянином в самому точному сенсі цього слова. При цьому він зумів зачепити такі питання суспільного устрою, які не втратили своєї злободенності і в наступні десятиліття російського життя.

Краще і найважливіше в ідейному відношенні твір Капніста - віршована комедія «Ябеда» - відкриває нову главу в історії вітчизняної драматургії і театру. «Невблаганна«Ябеда», - писав поет і драматург А. І. Писарєв, сучасник Пушкіна, - покрила вічною ганьбою криводушність і здирства злочинних служителів Феміди, і геній Капніста з'явився в усій красі... Здавалося... повстав з могили сам Аристофан».

«Цей твір, - говорив пізніше Бєлінський, - був шляхетним поривом обурення проти однієї з обурливих сторін сучасної йому дійсності».

Вся творчість поета, у всіх його відгалуженнях, являє собою чудовий приклад служіння батьківщині поетичним словом. Сам Капніст міг з повним правом сказати в автоепітафії:

"Друг муз, друг родины он был;

Отраду в том лишь находил,

Что ей, как мог, служа трудился."

Провідні жанрові форми у літературі першої чверті XVIII ст.

Жанри: високі – героїчна поема, трагедія (Сумароков), ода (Ломоносов).
Середні – висока комедія (Сумароков, Фонвізін), дидактична поезія (Ломоносов), філософська і любовна лірика.
Низькі – сатира (Антіох), байка, фарсова комедія.