Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розрахунок необхідного виробничого оснащення
Вихідними відомостями для проектування і розрахунків технології, техніки, виробничого процесу слугує розгорнуте промислове завдання (виробнича програма) на палітурно-брошурувальні та оздоблювальні процеси (продовження табл. 6.1, гр. 51-59, див. початок табл. 6.1 у розд. 6.3). Результати розрахунків річного (місячного, змінного) завдання необхідні для визначення потрібного устаткування та робітників цеху, що проектується. Спочатку слід визначити річний ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування (ТЄф). Для цього можна скористатися методикою його розрахунку, наведеної у розд. 6.5, або спрощеним порядком при відсутності на підприємстві системи ППР: ■еф. = ' реж. ~~ (' рем. + 'тех.)> ("• 1) де Треж — режимний фонд часу, год. При однозмінній роботі це 2000-2100 год. на рік залежно від наявності вихідних і святкових днів у визначений календарний рік; Трем. — час на ремонт устаткування, год.; Ттех — час на технологічні зупинки, год. Вказані періоди часу розраховуються за формулами: -її і рем. — „,» (8-2) -Н.Ч. X = (ТР«с Т°гл.) 0/ ІТЄХ 10Q /0' (О-О) де U — сумарний час простою устаткування на ремонт, год.; Тн ч — нормативний термін служби устаткування, год.; Тогл — час на огляд устаткування впродовж року, год. 'огл. ~ О^огл.' (о-4) Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва х \о ш н
де о — кількість оглядів упродовж року;
tom — час на один технічний огляд, год. Приклади розрахунку річного ефективного фонду часу (ТЄф) наведено у табл. 8.1. На діючих підприємствах розрахунки Трем виконує служба головного інже-нера-механіка чи сервісна фірма з узгодженням їх у виробничому відділі. Приймається за основу після затвердження технічною дирекцією. Розрахунки необхідної кількості одиниць устаткування можна здійснити за потужністю машин чи за трудомісткістю технологічних операцій. При розрахунках за потужністю (продуктивністю) устаткування користуються формулами:
У= (8.5)
"••■н еФ- ' ^вир.' " де У — кількість одиниць устаткування; Мн — річне завантаження операції у натуральних одиницях продукції; М1П — річна продуктивність машини у натуральних одиницях продукції; Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва Приклад розрахунку ефективного річного фонду часу
Примітка. При однозмінній роботі нормативний термін служби устат- а при 3-х змінній роботі Тн г. Нвир — норма виробітки за годину (береться з довідника чи використовуються тимчасові норми конкретного підприємства); з — змінність роботи. При розрахунках за трудомісткістю слід дотримуватися такої формули: У= м т„ год. (8.7) де Мгод — трудомісткість виконання виробничої програми на конкретній технологічній операції (див. продовження табл. 6.1, графа 57) у нормо-годинах; Теф — річний ефективний фонд часу в одну зміну, год.; з — змінність роботи. Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва Таблиця 8.1 однозмінної роботи устаткування (ТЄф)
простої при ремонтах на термін служби, год.
| середньорічний час ремонту (Трем.)-
год.
| огляди одноразові (t0). год.
| річний час
на огляди,
Т 1 огл.
|
|
|
|
|
|
|
|
| 120,66 (92,82)
|
|
| 1.1
| 21,03
|
|
| 250 (192,3)
|
|
| 3,0
| 54,72
|
|
| 144,67 (111,27)
|
|
| 1,1
| 21,03
|
| кування (Тн г) збільшується на ЗО % (множиться на коефіцієнт 1,3), зменшується на ЗО % (ділиться на 1,3). Кількість машин (У) розраховують до сотих часток і округлюють до наступного цілого числа необхідної кількості робочих місць (див. продовження табл. 6.1, графи 58 та 59). Приклад розрахунку потрібної кількості касетно-ножових фальцювальних машин з пристроєм скріплення зошитів термонитками марки Stahl-Brehmer FS 100 при виробничій програмі 25,0 тис. зошитів наведено у табл. 8.2. Кількість потокових ліній (У), необхідних для виконання одного чи декількох груп замовлень, розраховують за формулою: ^вир.' ^еФ з (8 8) де Мн — кількість примірників видань, що підлягають обробці на потоковій лінії; Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва Таблиця 8.2 Приклад розрахунку кількості устаткування для фальцювання віддрукованих аркушів на машині Stahl-Brehmer FS 100 За виробничою потужністю машини у натуральному виразі За трудомісткістю у нормо-годинах Прийнята кількість машин (Упр)
Мн = 25,0 тис, зошитів; Нвир = 3,97 тис. зошитів/ год.; теф. = 1864 год.; Мі =1864x3,97x2 = = 14800,16 зошитів; у=_25000_ 14800,16 Мн = 25,0 тис. зошитів; Нчас = 15,1 хв на одиницю (1000 зошитів); Теф = 1864 год.; ЛГ 25000x15,1, ҐО У=-------- = 1,68 60x1864x2 для однозмінної роботи у = 2- при двозмінній Упр = 1 Теф — річний ефективний фонд часу роботи потокової лінії в одну зміну, год.; з — змінність роботи. Кількість кожного виду устаткування (робочих місць) на окремих операціях потокової лінії розраховують за формулою: У= t (8.9) Де *одн. ~ час на 0ПРаИювання одиниці видання (елементу, деталі) на обраному в потокову лінію устаткуванні, хв; tT — такт потокової лінії, хв, який визначено умовно для обробки одного видання на основному (провідному) устаткуванні потокової лінії. При проектуванні палітурних (реставраційних палітурно-брошурувальних) майстерень, офісів, макетних відділень, усіх підприємств дрібносерійного типу виробництва кількість устаткування на палітурно-брошурувальні процеси можна не розраховувати, а приймати для встановлення необхідний комплект машин (робочих місць) для проведення визначеного проектом технологічного процесу. Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва 8.4. Методи розрахунку витратних матеріалів Виробничі процеси ВПК для забезпечення продукування інформаційного потоку, крім енергетичного складника, використовують великий спектр різноманітних витратних матеріалів необхідної якості. Проектування післядрукарського виробництва базується на технологічних процесах і матеріальних потоках. До основних видавничо-поліграфічних матеріалів відносять такі, з яких складається готова поліграфічна продукція, — це папір, усі інші матеріали основ для друку; фарба, лак, клей, дріт, нитки, каптал, картон, покривний палітурний матеріал, пакувальний матеріал, диски і дискети ЕВ. До допоміжних — матеріали технологічного процесу, необхідні для здійснення виробництва продукції і функціонування обладнання, наприклад, фотоплівка, формні пластини, офсетні гумовотканинні полотнища, фарбові валики, трикотажні чохли зволожувальних валиків, сітчасті основи, змивні та мастильні засоби, зволожувальні та проявлювальні розчини тощо.
Нині всі матеріали прийнято називати витратними, оскільки всі вони витрачаються у процесі виробництва і мають певні норми технологічних втрат, пов'язаних з виробничим циклом (акліматизацією, підрізкою, підчисткою, розрізкою на заданий формат, обслуговуванням процесів тощо). Норми витрат матеріалів на одну облікову одиницю продукції слід обирати за довідниками [1-8], або користуватися тимчасовими нормами підприємств. Розрахунок матеріалів здійснюють виходячи з характеристик продукції, визначених у промзав-данні, і його результати краще звести у таблицю (табл. 8.3). Розрахунок кількості витратних матеріалів рекомендується проводити за наступними формулами. На формний процес: Вм = а-б-Ов-Фв-Кт.в., (8.10) де Вм — обсяг витрат матеріалу (фототехнічної плівки для фотоформ, формних пластин для друкарських форм), (см2); Розділ 3. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва Таблиця 8.3 Розрахунок необхідної кількості витратних матеріалів
а х б — площа (ширина на довжину) фізичного друкованого аркушу, см2; Ов — обсяг видання у фізичних друкованих аркушах; Фв — кількість фарб у визначених аркушах; Ктв — коефіцієнт технічних втрат, що враховує неминучі втрати матеріалу на виробництві. Прийнята облікова одиниця фототехнічних плівок — 1000 см2, формних матеріалів — 1 м2. При розрахунку кількості формних матеріалів для флексографічного і трафаретного друку слід враховувати кількість сюжетів на одній формі.
Розрахунок кількості паперу (основи) для друку роблять за формулою:
а-бд-HnKTR O^ 2-1000 де Пп — кількість паперу (основи для друку), кг; а х б — площа (ширина на довжину) фізичного друкованого аркушу, м2; д — маса 1 м2 паперу (основи для друку), г; Нв — наклад (тираж) видання, примірників; Ов — обсяг видання у фізичних друкованих аркушах; Ктв — коефіцієнт технічних втрат; Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва 2 — коефіцієнт переведення друкованих аркушів у основу для друку при двосторонньому нанесенні зображення; 1000 — коефіцієнт переведення маси паперу (основи для друку) у кг. Розрахунок фарби і фарбувальних речовин (картриджів): Фк_ __, (812) де Фк — маса фарби або іншої фарбувальної речовин (при одно- і багатофарбовому друкуванні), для кожної фарби, кг; Ов — обсяг видання; Нв — наклад видання; Мф — норма витрат фарби на 1000 фарбовідбитків стандартного формату 60 х 90 см, г; Ктв — коефіцієнт технічних втрат; Кпрв — коефіцієнт переведення формату видання до приведеного аркуша (60 х 90 см); 1000 — коефіцієнт переведення маси фарби у кг. Кількість покривного палітурного матеріалу на тираж книжкового видання можна здійснити за формулою: Пп.п.м. = Sn п м • Нв • Ктв, (8.13) Де ҐІп.п.м. ~~ кількість покривного палітурного матеріалу, м2; Sn п м — площа заготовки покривного палітурного матеріалу, м2; Нв — наклад (тираж видання), примірників; Ктв — коефіцієнт технічних втрат. Розрахунок палітурного картону: Ппк = де Пп к — кількість палітурного картону, кг; SK — площа заготовки картонної сторонки (визначається відповідно формату видання за довідником [9-10]), см2; h — товщина картону, см; р — щільність картону, г/см3. Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва Коефіцієнт технічних втрат (Ктв) зазвичай набуває меж 1,01...1,3 і навіть може доходити до 1,5 залежно від кількості технологічних операцій та їх складності, ступеня автоматизації, сумісності поопераційного обладнання у робочому потоці, якості матеріалу. Так, для розрахунку формних матеріалів достатньо прийняти Кт в рівним 1,03, покривного палітурного матеріалу або картону —1,11. Для розрахунку Кт в паперу слід дотримуватися загальноприйнятих норм [1-8] відходів на всі технологічні операції: розрізування рулонного паперу на аркуші; підрізка паперу на потрібний формат; приладка і друкування накладу; фальцювання віддрукованих аркушів; вставки блоків у палітурки тощо, які необхідно підсумувати. Також можна скористатися укрупненою нормою коефіцієнту використання паперу залежно від способу друку, типу друкарської машини і виду продукції. Наприклад, ця норма втрат для плоского офсетного друку на аркушевих машинах для книжково-журнальної продукції фарбовістю 1/1 становить 16%, для рулонних фарбовістю 4/4 — 22 % [5]. Відповідно до цих даних можна прийняти Ктв для розрахунку паперу та інших матеріалів основи для друку аналогічної продукції. Однак, розроблення державних норм втрат витратних матеріалів залишається актуальною.
8.5. Розрахунки виробничого персоналу Дільниці, цехи, майстерні, підприємства — всі операції ВПК не можуть працювати без професійно підготовлених кадрів, кількість яких при проектуванні повинна бути визначеною чіткими розрахунками. Важливим у проекті є розрахунок всього основного виробничого і управлінського персоналу та персоналу складських і допоміжних служб. Потребу слід розглядати залежно від кількості одиниць працюючого устаткування, а також структури виробництва. Не можна забувати про додаткові допоміжні дільниці та служби: підготовки матеріалів, контролю якості, ремонту й обслуговування устаткування, управління виробничим процесом й Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва інженерним господарством. Визначення потреби у кадровому персоналі (робітниках, управлінцях, службовцях, керівниках дільниць, цехів, усього підприємства) здійснюється відповідно до державних законів, встановлених тарифів і класифікаторів професій, а також структури організації. Кількісний склад працівників видавничо-поліграфічного виробництва визначається, у першу чергу, характером технологічних процесів, ступенем автоматизації, рівнем кооперування та спеціалізації. А також якісними параметрами — освіта, інтелект, досвід, кваліфікація та кількісними параметрами — чисельність, час і стаж роботи тощо. До персоналу виробничих цехів належать основні виробничники та допоміжні працівники, інженерно-технічні працівники (ІТП), службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП). обліково-конторський персонал (ОКП). Основні виробничники — це працівники, які виконують технологічні операції з виготовлення видань та паковань (тари), за результатами їх роботи підприємство виконує виробничу програму. До них належать оператори складання, сканування й опрацювання ілюстрацій, верстання, макетування на комп'ютерах; друкарі; палітурники; брошурувальники; ремонтники; електрики; сантехніки та інші. Допоміжні працівники — виконують роботи, спрямовані на обслуговування діяльності підприємства (цехів, дільниць, потокових ліній), тобто не залучені до безпосереднього виготовлення продукції. До них належать контролери відділу технічного контролю, наладчики устаткування, водії електрокар, комірники, вантажники та інші. Інженерно-технічні працівники (ІТП) — це фахівці, діяльність яких пов'язана з управлінням виробничими процесами на різних рівнях від дільниць цехів, відділів, до служб заводоуправління. Сюди належать керівники підрозділів, відділів, керівники (начальники) цехів, їх заступники, провідні інженери, технологи, конструктори, старші майстри, майстри дільниць, технічних бюро, інженери лабораторій та їх помічники, менеджери, економісти, механіки; керівники підрозділів інженерного забезпе- Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва чення: системотехніки, енергетики, теплотехніки, сантехніки, будівельники. До ІТП належать також головний інженер, технічний директор і президент (голова правління, директор) видавництва, поліграфічної фірми, репроцентру, книжкової бази тощо. Службовці — це персонал, який виконує роботи з обліку, звітності, постачання, фінансування, тобто діяльності дільниць цехів і підприємства (фірми) у цілому. Це бухгалтери, нормувальники, обліковці, охоронники, секретарі, референти, касири, завідувачі складів і т.п. Обліково-конторський персонал (ОКП) — це рахівники, копіювальники, оператори офісної техніки, креслярі, телефоністи, зв'язківці та інші. Вони займаються конторською діяльністю, пов'язаною з розмножуванням різної ділової документації, її обліку, виданням інформації тощо. Молодший обслуговуючий персонал (МОП) — виконує роботи з благоустрою й озеленення території поліграфічного підприємства, видавництва, книжкової бази тощо; прибирання приміщень цехів та обслуговування виробничників. Це двірники, садівники, прибиральники, гардеробники та інші. Розрахунок загальної кількості працюючих здійснюється за двома головними показниками: — трудомісткістю виконання обсягів робіт, визначеної у людино-годинах або машино-годинах залежно від того, ручні механізовані чи автоматизовані операції виконуються на конкретному робочому місці; — кількістю розрахованого (прийнятого) устаткування чи робочих місць цеху, дільниці, підприємства. Розрахунок основних виробничників (Рв) за трудомісткістю ручних операцій здійснюється за такою формулою: PB = ^Ns (8.15) •І еф. де Мгод — трудомісткість річного випуску продукції, людино-години; Теф — визначений річний ефективний фонд часу роботи виробничника, год. Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва Кількість основних виробничників за трудомісткістю механізованих і автоматизованих операцій підраховується за формулою: т, Мгод-Кр Рв= А еф. " м де Мгод — трудомісткість річного випуску продукції, машино-години; Кр — коефіцієнт, що визначає трудомісткість ручних робіт; Км — коефіцієнт багатоверстатного (потокового) обслуговування. У наведених формулах значення коефіцієнтів Кр і Км залежать від типу виробництва (дрібносерійне, серійне, багатосерійне, масове) та ступеня автоматизації і механізації обладнання. Найчастіше для масового виробництва у ВПК приймається Км = = 1,8...2,2; багатосерійного — Км = 1,5...1,8; серійного — Км = = 1,3... 1,5; дрібносерійного — Км = 1,1... 1,2. Значення коефіцієнта Кр, за яким визначається трудомісткість робіт, залежно від типу виробництва приймаються для багатосерійного — Кр = 1,02; серійного та дрібносерійного — Кр = = 1,05. В свою чергу, Мгод у формулі (8.16) визначається за наступною формулою: Мгод, = Теф. • Упр • Кзав., (8.17) де ТЄф — визначений річний ефективний фонд часу роботи основного устаткування, год; Упр — розрахункова (прийнята) кількість устаткування, одиниць; Кзав. — середній коефіцієнт завантаження устаткування. Кількість робітників для обслуговування розрахованої кількості устаткування визначається за формулою: Рр=у«рТ~Ь (8-18) -*■ еф. Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва де Рр — кількість робітників (осіб); Упр — прийнята кількість машин (верстатів, пристроїв), одиниць;
роб. єф. — річний ефективний фонд часу роботи робітника, год. Кількість робітників для бригадного обслуговування (Ррриг) прийнятої кількості машин визначається за формулою: рбриг. = де Крриг — кількість робітників (осіб) у бригаді для обслуговування машини (потокової лінії, агрегату). Потрібна кількість основних робітників на ручних операціях і процесах, на які відомі норми виробітку, визначається за формулою: мруч-
Рр-м^тГ1-' (8.20) вир. де Рр м — кількість робочих місць (робітників за переліком); гРУЧ. Мн — річне завантаження даної операції чи процесу, що виконуються вручну, у натуральному виразі (облікових одиниць продукції); Нвир — норма виробітку на даній операції (процесі) в облікових одиницях. Результати розрахунку кількості працюючих заносяться у табл. 8.4. Галузевих норм для визначення необхідного інженерно-технічного персоналу (персоналу управління та інженерно-технічного забезпечення), поки що, не має. Тож кількість цього персоналу визначається досвідом керівників підприємств, видавництв, репроцентрів, офісів залежно від структури цих установ: адміністративної, виробничої, управлінської, інженерних комунікацій. Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва Зменшення кількості робітників і допоміжних працівників, а також й ІТП, можна досягти за рахунок використання: виробничої логістики, гібридних і автоматизованих технологій, автоматичних потокових ліній, маніпуляторів (роботів), автоматизованих транспортних систем; новітніх комп'ютеризованих систем управління. До зменшення кількості персоналу приводить створення централізованих і автоматизованих складів, комп'ютеризованих служб обліку, розрахунків заробітної плати тощо. Таблиця 8.4 Загальна чисельність працюючих по цехам і дільницям на робочих місцях
Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва 8.6. Методичні рекомендації для перевірки знань 8.6.1. Запитання для самоперевірки 1. Основні технічні вихідні параметри для проектування післядрукарського виробництва. 2. Тенденції розвитку післядрукарських технологічних 3. Методи порівняльного системного аналізу, що можуть бути використані у передпроектних розробках палітурно-брошурувальних виробництв. 4. Фактори і умови, що стримують розвиток палітурно-брошурувальних технологій. 5. Переваги потокового виробництва на завершальних виробничих процесах у ВПК. 6. Переваги і недоліки комплексних технологічних процесів. 7. Методики розрахунків необхідної кількості палітурно-брошурувального устаткування.
8. Як розрахувати потужність устаткування для післядрукарського виробництва? 9. Що слугує вихідними даними для розрахунку витратних матеріалів? 10. Які фактори впливають на величину коефіцієнта технічних 11. Методика розрахунку робітничого (виробничого) 12. Які фактори впливають на зменшення кількості пра 8.6.2. Письмова контрольна робота Виконання письмової контрольної роботи полягає у вирішенні задач, варіанти яких наведені у навчальному посібнику: Друкарське і брошурувально-палітурне виробництво: Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва проектування та розрахунок технологічних процесів / В. С. Кар-пенко, В. Ґ. Сисюк. — Львів: УАД, 1999; у підрозділі 9.4: Книжкові додаткові елементи та інша продукція (завдання 1...30) та підрозділі 9.5: Брошурувально-палітурні матеріали (завдання 1...30). Оформлення звіту згідно вимог ДСТУ 3008-95 (див. розд. 1). 8.6.3. Самостійна На практичних заняттях в аудиторіях із залученням комп'ютерної техніки і програмного забезпечення продовжується виконання третього етапу «Виробничі розрахунки» самостійної розрахунково-графічної роботи «Проект» [21]. Рекомендується скористатися програмою розрахунків промислового завдання, використовуючи комп'ютерні програми Microsoft Excel для Windows, або Excel для Apple Macintosh. 8.6.4. Завдання для поглибленого 1. Перспективні напрями розвитку виробничих процесів у системах «in line» і «on-line». 2. Засоби, матеріали і дизайн художнього та конструктивного 3. Технологічні можливості й конструкційні особливості 4. Сучасне брошурувально-палітурне обладнання і принципи його побудови для потокового виробництва поліграфічної продукції. 5. Технічні параметри узгодженості роботи окремих одиниць устаткування у потокових лініях. Розділ 8. Проектування і розрахунок післядрукарського виробництва
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-27; просмотров: 339; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.14.70.203 (0.121 с.) |