Розрахунок потужності друкарського устаткування

Друкарське виробництво головний чинник загаль­ного виробничого процесу. На основі його параметрів і вимог взаємопов'язуються всі інші технологічні та виробничі процеси поліграфічного комплексного виробництва. Результати розра­хунків потужності друкарського устаткування входять до складу вихідних даних, необхідних для розрахунків формних і опоря­джувальних процесів.

Раціональний вибір того чи іншого друкарського устаткуван­ня для виготовлення поліграфічної продукції визначає ефек­тивність виробництва. Вирішальним фактором вибору техно­логії друкування і технічних характеристик друкарських машин завжди є характер продукції. Однак, одну і ту ж продукцію мож­на продукувати на різних типах друкарських машин.

Структура друкарського устаткування підприємства визнача­ється обсягом роботи, характером продукції, типом і трудоміст­кістю виробництва, особливостями обраної технології: спосіб друку; формат; тип друкарського устаткування (аркушевий чи рулонний друк); фарбовість видань (табл. 6.2).

У процесі проектування при розрахунках необхідної кількості машин для продукування тієї чи іншої продукції у визначений термін, розрізняють такі часові параметри: календарний, ре­жимний, річний ефективний та плановий фонди часу роботи ус­таткування.

Календарний фонд часу (Т_{к ф}) при однозмінній роботі дорів­нює добутку числа календарних днів за рік на тривалість робочої зміни без врахування втрат часу. При зміні тривалістю 8,2 год. календарний фонд часу становитиме:

Т_{к ф} = 365 ■ 8,2 = 2993 год. (6.3)

Режимний фонд часу (Т_реж) визначають, приймаючи до ува­ги вихідні та святкові дні, а також скорочені на одну год. перед­святкові дні. При п'ятиденному робочому тижні:

Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

Таблиця 6.2 Коливання трудомісткості виробництва залежно від технічних і якісних характеристик видань

 

 

Технічні парамет­ри видань	Трудомісткість виробничих процесів
на друк	виготовлення дру­карських форм	палітурно-брошуру­вальні процеси
Формат	зростає або зменшується залежно від зрос­тання чи зменшення формату порівняно з приведеним стандартом (60 х 90 см)	при зростанні фор­мату можливі зміні кількості зошитів і методів скріплення, а, отже, й тру­домісткості
Обсяг	збільшується пропорційно зростанню	може змінитися тип обкладинки (палітур­ки)
Наклад (тираж)	збільшується про­порційно зростанню	залежить від вибору друкарської машини; можливе зростання у зв'язку із необхід­ністю виготовлення додаткових ком­плектів	збільшується про­порційно накладу
Фарбовість	на однофарбових ма­шинах збільшується пропорційно кількості фарб; на багатофарбових — ускладнюється технологічний про­цес	збільшується відповідно зростан­ню кількості фарб	не впливає
Ілюстративність	змінюється тип дру­карської машини і спосіб друку	ускладнюється тех­нологічний процес; можливі зміни техно­логії виготовлення форм	не впливає
Тип палітурки	впливає опосередко­вано запежно від конкретного типу	змінюється кількість деталей (елементів) оформлення видання і, у зв'язку з цим, змінюється тру­домісткість вироб­ництва	зі зміною типу палітурки зростає трудомісткість техно­логічних і виробничих процесів

Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

Т_реж. = 2993 - [(104 + 8) -8,2 + 6)] = 2069 год. (6.4)

Річний ефективний фонд часу роботи устаткування (Т_еф) — це той час, коли машина використовується виключно для робо­ти, — виконання робочої програми. Його розраховують шляхом вилучення з режимного фонду часу вимушені втрати, пов'язані з простоєм устаткування:

'еф. ⁼ ' реж. ~ ('•рем. ⁺ t_3yn. ⁺ *техн.) ^г°Д-> (о.5)

де t_peM — середньорічний плановий час простою устаткуван­ня у процесі ремонту;

*зуп. ~~ сумарний час профілактичних оглядів і технічних пе­ревірок устаткування;

t_TexH — час технологічних зупинок, який визначається діючи­ми нормами виробітку у відсотках від режимного фонду часу.

t_peM і t₃y_n. визначаються на підставі положення про планово-попереджувальні ремонти (ППР) устаткування поліграфічних підприємств, яке встановлює терміни і регламентований пе­релік операцій усіх видів планового ремонту і технічного обслу­говування (Т01-Т05).

Для газетного виробництва Т_Єф можна визначати не на рік, а на заплановано критичні проміжки часу — місяць, тиждень, най­більше завантажений день і навіть години для розрахунків необ­хідної потужності та потрібної кількості машин саме на цей період. Так само можна розрахувати і необхідну кількість устаткування для виготовлення будь-якої продукції у визначений час.

Резерв часу визначається, як правило, саме для газетного виробництва, яке має певну специфіку необхідності певного резер­ву потужностей, що забезпечує гарантований своєчасний випуск газет. Для машини Рондосет-Петит RO-96/2, наприклад, перед­бачається 20 % резервного часу, а для ПОГ-60 — 10 % від Т_еф.

Плановий фонд часу роботи друкарської машини (Т_пл) — це той час, упродовж якого машина виконує конкретну виробничу роботу; час, який витрачається лише на підготовку машини до друку (приладка, приправка) і на основну роботу, коли машина друкує продукцію. Кожний елемент роботи друкарського устат-

Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

кування — річна кількість приладок і друк тиражів — рахуються окремо. Сумарно час на приладку і друк (t_np + ї_др) визна­чається у годинах на умовно приведений середній тираж (Н_сер), що планується.

Плановий фонд часу основної роботи (Т_пл) визначається шляхом віднімання резерву часу з нормативного фонду основ­ної роботи.

Для розрахунків необхідної кількості того чи іншого устатку­вання потрібні такі вихідні нормативи:

• річний ефективний фонд часу роботи устаткування (Т_Єф) при визначеному режимі змінності;

• норми виробітку устаткування (Н_вир) або норми часу (Н_час) при виконанні технологічних операцій;

• обсяг завантаження устаткування (робочого місця) у нор­мованих одиницях (натуральних або часових).

Розрахунок устаткування на всіх технологічних процесах ре­комендується виконувати за міжгалузевими нормами часу і ви­робітку, або нормами технологічного проектування (НТП) під­приємств поліграфічної промисловості, розробленими Діпро-НДІПоліграфом, а також ВАТ «УНДІПП ім. Т. Г. Шевченка». У всіх випадках норми для розрахунків повинні бути технічно обґрун­товані, тобто вони повинні враховувати існуючі можливості техніки і людини. За відсутності державних і галузевих норм ви­користовують місцеві норми, або встановлюють їх шляхом дослідження. Як правило, при освоєнні (запуску в роботу) ново­го устаткування встановлюють тимчасові норми виробітку, які приблизно на 20 % нижчі паспортних потужностей обладнання. Тож, при проектуванні можна скористатися тимчасовими норма­ми підприємства, однак, лише з дозволу керівництва підприємства.

Тимчасова норма виробітку продукції за годину (Н_вир) визна­чається, зазвичай, як середньозважена величина по галузі, роз­рахована залежно від технічних характеристик видань і техніч­них можливостей машини. Для друкарських машин подається у тисячах: аркушепрогонів, друкованих аркушах-відбитках чи фарбовідбитках за годину; для формного устаткування — у кіль­кості виготовлених форм; для палітурно-брошурувальних про­цесів — у тисячах зошитів, блоків, готових виробів.

Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів __________

Норма часу (Н_час) на машиноприладку (машиноприправку) визначається відповідно до міжгалузевих чи діючих на підприємстві норм, як середньозважена величина по галузі, розрахована залежно від технічних характеристик видань (група складності) та можливостей друкарської машини (наявність ав­томатичної зміни друкарських форм, засобів налаштування фарбової та зволожувальної систем тощо). Наводиться у довід­никах у годинах чи хвилинах на формоприлагоджування чи ма-шиноприлагоджування.

Під формоприлагоджуванням (формоприладкою) розуміють підготовку до друку однієї друкарської форми, з якої можна одержати відбитки в одну фарбу, на одній стороні паперового аркушу (металевого чи пластикового листа, полотна). Напри­клад, у рулонній офсетній друкарській машині, що друкує у 4/4 фарби — вісім формоприладок, а в односторонній двофарбовій аркушевій офсетній машині — дві. У однофарбовій двосторонній друкарській машині також дві. Машиноприлагоджування (маши-ноприладка) передбачає одночасне прилагоджування всього комплексу друкарських форм встановлених у машину.

Норми технологічного проектування, розроблені ДіпроНДІ-Поліграфом, охоплюють усі основні процеси поліграфічного ви­робництва на виготовлення форм, друк і комплекс опоряджу­вальних та оздоблювальних процесів на широко розповсюдже­не у 80-х роках минулого століття обладнання. Норми були роз­роблені для підприємств багатосерійного і масового виробниц­тва. Для організацій з виробництвом малосерійного і серійного типу ці норми технологічного проектування необхідно застосо­вувати з понижувальним коефіцієнтом ідентичних норм виро­бітки (чи підвищувальним для норм часу). Для більшості ана­логічного устаткування вони можуть бути орієнтовно викорис­тані й сьогодні, бо при розробці були науково-дослідно обґрун­товані. Слід також враховувати факт можливого перевиконання норм на 5...10 %.

Орієнтовну річну потужність друкарських машин у облікових одиницях, наприклад, аркушепрогонах, розраховують за фор­мулою:

Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

^і¥1річ.м. д '-П-сер.» (6.6)

*" ГТГЇТ.-ЇТГ "^

' прил. _п

Д^{е м}річ.м. ~" річна продуктивність друкарської машини у арку-шепрогонах;

Н_сер — середній умовно визначений наклад (тираж) видань, тис. примірників;

*прил. ~~ термін (час) однієї машиноприладки, год.;

п — продуктивність машини (число обертів) за годину, об./год.

■ сер,

Т_еф.
Вираз g фактично представляє річну кількість ма-

• прил. „

t „„„„+-

шиноприладжувань (К_п). Тоді річна потужність друкарської машини у аркушепрогонах може бути визначеною за формулою:

Мріч.м. = ^кп ■ Н_сер.. (6.7)

З формул (6.6, 6.7) видно, щорічна потужність друкарських машин не є постійною, а залежить від тиражності видань, які на цій машині друкуються, і розрахована потужність може змінюва­тися у широких діапазонах. Вона змінюється також залежно від характеру друкарської форми, тобто групи складності продукції, яку приймають залежно від числа обертів (п) машини.

При проектуванні зручно використовувати залежність К_п = = f(H_cep). Як видно з рис. 6.4, за річною кількістю машиноприла-джувань (ордината К_п) за графіком залежності К_п = f(H_cep) мож­на визначити річну кількість друкарських форм. А річна потуж­ність друкарської машини М_{річ м} відповідає будь-якій точці на графіку К_п = f(H_cep) і може бути визначена добутком координат

"ТІ ' "сер."

Використовуючи графік залежності К_п = f(H_cep), можна побу­дувати систему графіків, що відображають вплив накладів і об­сягів (об'ємів) видань на річний виробіток друкарської машини у примірниках MpJJ™, тобто залежність Mj?™'=f (H_cep.,O_cep.),

Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

'сер.

сер.

Рис. 6.4. Залежність кількості машиноприладжувань К_п від середньої річної тиражності видань

Якщо річна продуктивність друкарської машини розрахована в аркушепрогонах, а середній обсяг видань визначено у фізич­них друкованих аркушах, то:

м

М:

о

прим.. річ.м.'

річ.м.

сер.

(6.8)

 

м

сер.

ґ-\ _ річ.м.

-у прим. ■'■"річ.м.

(6.9)

М

прим. г-,- річм. — річна продуктивність друкарської машини у

примірниках;

^мріч.м. ~ річна продуктивність друкарської машини у аркуше­прогонах;

О,

середній обсяг видань у фізичних друкованих

хер. аркушах.

Технічні показники (технологічні параметри) видань у про­мисловому завданні (див. табл. 6.1) є усередненими величина­ми. Тому завантаження дільниць і цехів на діючому виробництві у зв'язку з відхиленнями реальних обсягів і накладів від середніх величин будуть впливати на кількісні показники всіх етапів ком­плексного виробничого процесу, але цей вплив на різних етапах буде різним.

Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

Зміна середніх накладів у першу чергу приводить до зміни річної потужності друкарських машин — зростає зі збільшенням накладів, і навпаки зменшується з їх зменшенням. Зростання накладу при незмінних обсягах видань призводить до зростання завантаження у палітурно-брошурувальному виробництві. При високій тиражостійкості друкарських форм зростання накладів видань не приводить до зростання формного виробництва. При зменшенні середніх накладів формне виробництво зростає. Зміна середніх обсягів видань при незмінних накладах і кількості назв призводить до змін у завантаженні обробних процесів, не зачіпаючи інших етапів виробництва (див. табл. 6.2).

Усі ці коливання відображаються на завантаженні устаткуван­ня у ВПК й викликають диспропорції у виробництві, особливо на діючих поліграфічних підприємствах. Використання таких попе­редньо розроблених графіків і таблиць не лише спрощує розра­хунки при проектуванні, але й дозволяє оцінювати кількісні по­казники додрукарського, друкарського і післядрукарського тех­нологічних процесів у натуральних одиницях.

Наявність декількох облікових одиниць, за якими можна роз­рахувати потужність друкарських машин і які можна використа­ти на різних стадіях технологічних розрахунків, вимагає викори­стання перевідних коефіцієнтів для переходу від однієї облікової одиниці до іншої. А саме переведення залежить від параметрів друкарських машин. Такі коефіцієнти наведено у табл. 6.3.

Умовні позначення, які вжито у табл. 6.3:

m — характеристика форматних можливостей друкарської машини (т = 1 — для машини одинарного формату, m = 2; m = = 0,5; m = 0,25 відповідно для машин подвійного, половинного і четвертинного формату);

п — характеристика числа задруковуваних сторін аркуша (ли­ста) при одноразовому прогоні у машині (п = 1 — для машин од­ностороннього друку, п = 2 —для машин двостороннього друку);

^кприв. — коефіцієнт приведення будь-якого стандартного формату до формату 60 х 90 см;

Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

Перевідні коефіцієнти для переходу

 

Облікова оди­ниця	А "прг	"ф.в.с.	"ф.м.
д "прг	—	тп	П
"ф.в.с.	m-n	—	т
"ф.м.	п	1 т	—
А "прив.	^Кприв.'^т'^п	■Чірив.	■Чірив.'^т
Фф.с.	т(Фл+Ф3)	Фл+Фз П	П1(ФЛ+Ф3) П
Фф.м.	Фл+Ф3	Фл+Фз т • п	Фл+Фз П
^Рф.прив.	КПрив.-т(Фл+Ф3)	Кприв.(Фл+Ф3)п	Кпри,-т(Фл+Ф3)п

ф_л+Ф₃ — фарбовість машин для нанесення фарби з лицьової сторони (Ф_л) та зі звороту (Ф₃) задруковуваного матеріалу (дру­кованої основи);

А_прг —аркушепрогін;

Аф _{в с} — фізичний друкований аркуш-відбиток стандартного формату;

Аф _м — друкований аркуш-відбиток у форматі машини;

Чірив.

приведений аркуш-відбиток;

Фф.с. ~~ фарбовідбиток стандартного формату;

Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

Таблиця 6.3

від однієї облікової одиниці до іншої

 

 

 

 

"прив.	Фф.с.	Фф.м.	^прив.
•"^- прив. ' Ш " "	т(фл+ф3)	Фл+Фз	Кприв;т(Фл+Ф3)
	п	т • п	п
к -"- прив.	Фл+Фз	Фл+Фз	К прИБ.(Фл +Ф3)
	п	п	п
•"- прив. ^11Х	т(Фл+Ф3)	Фл+Ф3	Кприв.-т(Фл+Ф3)
—	**■ прив. ' **■ Фл+Фз	■*■*■ прив. '*" ф +ф ^*^Л ^vt^3	п
Фл+Фз
Фл+Фз -^ прив. ""	—	т
к "^ прив.
Фл+Фз ^ прив. " ^ *	т	—
■"- прив. " І"-
Фл+Фз п	■чірив.	^прив.'^	—

Фф.м. ~~ фарбовідбиток у форматі машини;

Ф_прив — приведений фарбовідбиток.

У табл. 6.3 показник облікової одиниці, що наведено у боко-вику, дорівнює показнику, що стоїть у шапці, помноженому на коефіцієнт, що знаходиться на перетині відповідного рядка і стовпчика. Так, наприклад, кількість приведених аркушів-від-битків (А_прив) пов'язані з аркунепргонами (А_прг) таким співвід­ношенням:

Априв. ~ "прг ■ "^прив/ ^m " ^п> (о. 10)

Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

а з числом фарбовідбитків у форматі машини (Фф._м.) — відпо­відно до співвідношення:

А - (Т> ^прив- ^тП (6 1"П

А_прив.-Ф_ф._м. _фл+фз (Ь.П)

Загальну потужність можна визначити у приведених фар-бовідбитках. Для розрахунку кількості продукції за цим показни­ком з промислового завдання беруть кількість назв (н), середній обсяг (О_сер) одного примірника видання у друкованих аркушах-відбитках стандартного формату, середній наклад (тираж) у ти­сячах примірників (Н_сер), фарбовість видання з лицьової і зво­ротної сторони продукції (Ф_л, Ф₃).

Для розрахунку в натуральних одиницях аркушевої односто­ронньої продукції можна скористатися такою формулою:

^мф.прив. ^{= н} ' °сер. " ^Нсер. " ^Кприв. ' ^фл> (6.12)

Д^е Мф.прив. ~~ приведених фарбовідбитків, тис;

н — кількість назв продукції;

О_сер — середній обсяг одного примірника продукції, друко­ваних аркушів-відбитків стандартного формату;

Н_сер — середній наклад, тис. примірників;

К_прив — коефіцієнт приведення до стандартного формату 60 х 90 см.

Для двостороннього друку половина обсягу видання дру­кується з лиця аркушів, а друга половина — зі звороту. Тоді фор­мула (6.12) буде мати такий вигляд:

"*■ ф.прив. Н • VJ _СЄр/ П _СЄр • ЇХ _Пр_ИВ_ ~. \ О. ІО )

Продуктивність друкарської машини показує скільки, про­дукції даного виду може бути виготовлено на цій машині за пев­ний період часу (як правило, за один рік) при повному викорис­танні її можливостей.

Вид продукції визначається її призначенням, дизайном, на­кладом (тиражем, заводом), нормою часу на приладження, нор-

Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

мою виробітку за годину на друк. Повне використання можливо­стей машини означає, що розрахунок необхідно вести, виходя­чи з умов друку видань при максимально можливому форматі та роботі всіх секцій і всіх фарбових апаратів. Річний фонд часу ос­новної роботи устаткування (Т_Єф) тоді буде використано у повному обсязі лише на високопродуктивні технологічні проце­си приладження і друкування.

Час, витрачений на приладжування (приправку) одного ком­плекту друкарських форм і друкування з них одного накладу, на­зивають часом виготовлення одного виду продукції (Т_{ч п}) й виз­начають за формулою:

Н_се

*■ ч.п. ~* *прил. Тт ' (О. 14)

-П-вир.

Д^е Т_ч._п. — ^час виготовлення певного виду продукції, год.;

*прил. ~ норма часу на приладжування (приправку) всього комплекту друкарських форм (машиноприладжування), год.;

Н_вир — норма виробітку на друкування, тисяч аркушепро-гонів за одну годину;

Н_сер — середній наклад, тис. примірників.

Річне число використаних комплектів друкарських форм Д|'™ (кількість приладжувань (приправок) за рік) визначається ділен­ням прийнятого річного фонду часу основної роботи машини (Т_Єф.) на час виготовлення одного накладу, що узгоджується з розрахунками потужностей друкарських машин (див. формули 6.6 та 6.7):

т т

тт річне _ ^Х Є(р. _ ^Х еф.

^форм Т_ч._п, Нсе/ (6.15)

прил. ті

"•вир.

г-і- • Л Р^1чна

Річну кількість аркушепрогонів А_прг можна визначити пере­множивши річне число приладжувань на середній тираж (на­клад, завод, прогонний тираж), що друкується після кожного приладжування:

Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

Т • Н

д річна _ ту річне тт _ ^х еф, ^{х х} сер.

^лпрг іДформ ' ^сеР- тт /о -і Сі\

t +

^L ПрИЛ, ' тт

вир.

Для переведення аркушепрогонів у інші одиниці можна ско­ристатися коефіцієнтами переведення (див. табл. 6.3). Так, про­дуктивність друкарської машини у приведених фарбовідбитках (Ф_прИв.) розраховують за формулою:

ф ₌д_Рі_Чна._к._т/ф _+ф ч ^Теф.-Н_сер.К_прив-т(ф_л+ф₃)

^прив. А_прг iV_npHB lll\KiJ р-ки _з) ^.

"- прил. тт

вир.

Розрахунок необхідності у друкарських машинах (будь-якого іншого обладнання) для проектованих видань можна виконати двома методами, що дають однаково вірні результати.

Перший метод ґрунтується на розрахунках за натуральною продукцією і потужністю машини у натуральних одиницях вимі­ру; другий — за трудомісткістю (верстатомісткістю) техно­логічних процесів у годинах.

За першим методом необхідне число одиниць устаткування обчислюють діленням визначеного обсягу продукції у натураль­них одиницях (аркушепрогонах, друкованих аркушах-відбитках, фарбовідбитках) на річну виробничу потужність машини, визна­чену у тих же облікових одиницях.

Необхідна кількість обладнання (устаткування), на яке визна­чена натуральна річна потужність у обумовлених облікових оди­ницях, розраховується за формулою:

^У=~мї-> (6-18)

де У — кількість устаткування, одиниць; М_н — річне навантаження на дану технологічну операцію в облікових натуральних одиницях продукції;

Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

МІ — річна потужність даної одиниці обладнання у натураль­них облікових одиницях продукції.

Розрахунок можна провести також знаючи річне завантажен­ня даної технологічної операції у годинах:

М
У=-^-, (6.19)

•"• еф.

де М_год — річне завантаження визначеного типу устаткуван­ня у годинах;

Т_Єф — річний ефективний фонд часу роботи машини, год.

Кількість друкарського обладнання можна розрахувати також більш точно і скорпульозно і за такою формулою:

У=-------------------------

тт і TT Н"^п

-*-*- вир. ** вир. -П- вир. (6.20)

Т_еф.

де Зф>3ф»-3| _ число (кількість) заміни форм (формопри-ладжувань) залежно від групи складності та тиражності;

t-j, t₂,...t_n — час на заміну форм (формоприладжування) за­лежно від групи складності, год.;

М^ М₂,...М_П — річний виробіток машини за групами склад­ності у натуральних одиницях (наприклад, тис. аркушепрогонів);

Н', Н²,... Н^п ~~ норми виробітку за групами складності у

визначених облікових одиницях;

п — група складності, п = 1; 2; 3; 4;

Т_Єф — річний ефективний фонд часу роботи машини, год.

На однотипних машинах проектують виготовлення накладів усіх типових видань. Якщо ж продукція виготовлена для різних видань на певній технологічній операції й характеризується при­близно однією і тією ж складністю, то для цієї технологічної опе­рації використовують одні й ті ж норми часу чи виробітку. Тоді річне завантаження устаткування у натуральних одиницях про­дукції (аркушепрогонах, аркушах-відбитках, фарбовідбитках,

Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

примірниках тощо) сумується незалежно від групи складності для визначення розрахункової кількості обладнання.

У такому методі розрахунків кількість устаткування даного типу при однозмінній роботі визначається за формулою:

М
У=—^—, (6.21)

■І еф. "вир.

де М_н — річне завантаження устаткування у натуральних облікових одиницях продукції.

Якщо виготовлення продукції вимагає більш точних розра­хунків (у бізнес-планах, місячних планах цехів і дільниць), то по­передньо розраховують верстатомісткість (трудомісткість) у ма­шино-годинах для кожної розрахункової одиниці продукції, а потім розраховують сумарну трудомісткість (верстатомісткість) її виготовлення на даному типі устаткування. Тоді кількість устат­кування визначатиметься так:

М
У= iv^, ₍₆₂₂₎

¹ еф." ^d

де М_год — сумарна трудомісткість (верстатомісткість) при виготовленні даного виду продукції на вказаному робочому місці, год;

з — змінність роботи устаткування.

Одержане за розрахунком число машин (У) округляється до цілого числа, яке називають прийнятим числом необхідного ус­таткування (У_пр). Якщо дробова частина числа більша за 0,01, то його округляють у більшу сторону до цілого числа.

Для випадку, коли прийнята кількість машин більша за розра­ховану, то можна визначити додаткову кількість продукції М_дод, яку можна буде виготовити з використанням цих додаткових по­тужностей за формулою:

МЛУ™-У)

М_дод.=-------- у*------ ■ (6.23)

_____________ Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

Ці розрахунки слід виконувати лише для друкарських машин, щоб потім визначити необхідність у додаткових необхідних по­тужностях формного та палітурно-брошурувального виробниц­тва, щоб узгодити пропускну здатність усіх цехів підприємства.

За результатами розрахунків складаються зведені відомості на оснащення, у яких вказують тип (модель) устаткування, кількість одиниць, габарити, необхідну площу кожного робочого місця, потужність енерговитрат й іншого необхідного інженер­ного оснащення. Для розробки особливого виду нестандартно­го оснащення на окремі технологічні процеси, машини, зразки та їх елементи (деталі), складають технічні завдання (ТЗ), де вказується особливий характер продукції, умови роботи, не­обхідну потужність та наводять інші необхідні дані.

Визначення кількості та планового завантаження устаткуван­ня — найбільш важлива і складна процедура у процесах техно­логічних розрахунків. При одному і тому ж обсязі роботи заван­таження може змінюватися у залежності від технологічного про­цесу та організації виробництва. Тому попередньо необхідно де­тально розробити технологічний процес і визначити за конкрет­ними технічними характеристиками видань можливості викори­стання тої чи іншої конкретної моделі друкарської машини.

Умовно приведений тираж (наклад) видань (Н_уп) по кожній друкарській машині розраховується як середній фізичний разо­вий тираж конкретної групи видань, що плануються. Визна­чається як середньозважена величина по числу назв та середніх обсягів видань, що друкуватимуться на кожній конкретній дру­карській машині впродовж року.

Такий наклад визначається суто умовно, виходячи з досвіду практики та розрахованої перспективи випуску тієї чи іншої про­дукції. Слід зважити на тенденцію останніх років щодо зростан­ня кількості назв та зменшення тиражів видань. Слід пам'ятати про фактор упливу зростання накладів на збільшення умовного приведеного тиражу та прямо пропорційно на потужність дру­карських машин.

Основна бажана вимога до форматів аркушевих друкарських машин — вони повинні бути у форматі видання або кратні цьому

Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

формату (х 2; 0,5; 0,25). Формат рулонних машин повинен бути кратним формату видань за розміром віддрукованого аркуша і не менше його по ширині полотнища паперу (плівки). Оптималь­ний варіант, коли формат видань і машин співпадають.

Річну виробничу потужність (ВП) будь-якої друкарської маши­ни можна розрахувати за спрощеною методикою (табл. 6.4).

Час на прилагоджування (приправку) і друк (Т_пд> див. табл. 6.4, гр. 8) одного умовно приведеного тиражу визначається за формулою:

FT

T„«=-|jp- + H_n, (6.24)

■ вир.

де Т_пд — час на прилагоджування (приладку, приправку) і друк, год.;

Н_уп — умовно приведений середній наклад (тираж) видань;

Н_вир — норма виробітки друкованої продукції за годину;

Н_п — норма часу на машиноприладку, год.

Річна виробнича потужність (ВП, див. табл. 6.4, гр 9 і гр. 10). Визначається у мільйонах (аркушах-відбитках стандартного формату ВП_арв) для книжково-журнальної та будь-якої іншої ар­кушевої продукції та у мільйонах газет (ВП_ПГ) приведених до формату 4 х А2 (59,5 х 84 см) за формулами:

ВП_арв= ^ТмІІ^уп, (6.25)

^Р 1000 -Т_пд ^{v ;}

де ВП_арв — потужність у аркушах-відбитках друкованої продукції;

Т_пл — плановий фонд часу, год.

6П_ПГ= ^Тм ^ ■ (0,5), (6.26)

ГІД

1000 Т

де ВП_ПГ — потужність газетного виробництва приведеного до формату А2, обсягом у 4 полоси;

 

Приклади розрахунку виробничої потужності друкарського ус

ю

 

 

 

Назва, марка і формат (мм) друкарської машини	Ефектив­ний фонд часу ос­новної двозмінної роботи ус­таткування (Теф.). год.	Резерв часу, %., год.	Плановий фонд часу роботи (Тпл), ГОД.	Умовно приведе­ний середній наклад (тираж) (Нуп), тис. прим.	Норма виробітки продукції за годину ('■вир./> тис. прим.	Норма часу на машино- приладку (Нп), год.	Ча при і д (Тпд
Однофарбова рулон­на офсетна машина Рондосет-Петит RO-96/2, 1680x1200		20 %; 702		108,3 (4хА2)		1,66
Однофарбова рулон­на офсетна машина ПОГ-60,600 х 420		10%; 357		10 (4 х A3)		0,45
Двофарбова аркуше­ва офсетна машина Rapida 72 К, 520 х 720		—			5,56	0,91
Двофарбова аркуше­ва офсетна машина Dominant 72 PN, 485 х 660		_			5,31	1,17

 

Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

0,5 — коефіцієнт, який використовується для переведення га­зет формату A3 до формату А2 при їх друкуванні форматом A3.

Розрахунок кількості потрібного друкарського устаткування залежно від наявного промзавдання на виготовлення тієї чи іншої друкованої продукції за визначений термін часу, можна здійснити за формулою:

М_н
"' ^{n +} bW (6.27)

У—,

■*■ пл

де У — розрахункова кількість друкарських машин (як прави­ло, не ціле число);

К_п — кількість машиноприладок необхідних для виконання промзавдання;

Н_п — норма часу на одну машиноприладку, год.;

М_н — кількість одиниць продукції (аркушепрогонів, аркушів-відбитків, фарбовідбитків) машинного формату наявних для продукування, тис;

Н_вир — норма виробітки друкованої продукції (аркушепро­гонів, аркуше-відбитків, фарбовідбитків), тис./год.;

Т_пл — плановий фонд часу (на рік, місяць, тиждень тощо) ро­боти машини при встановленій змінності, год.

При виконанні розрахунку часу, необхідного на приладку і друк (Т_пд) всього промислового завдання, формула набирає простішого вигляду:

y=~^aL- (6.28)

■І пл

Для остаточного встановлення кількості необхідного за проектом приведеного устаткування (У_пр.) необхідно округлити до наступного цілого числа. Річну виробничу потужність (ВП) розраховувати як рекомендовано у табл. 6.4 доцільно тільки для бізнесових орієнтирів. Тому округляти розрахункову кількість машин до цілого числа можна тут у ту чи іншу сторону.

___________ Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

6.6. Методичні рекомендації для перевірки знань

6.6.1. Запитання для самоперевірки

1. Поясніть необхідність класифікації технологій друкування.

2. Головні етапи класифікації технологій друкування.

3. Класифікаційні ознаки методів друку на нинішньому етапі у різних авторів.

4. Параметри і критерії вибору технології друку.

5. Поясніть головні технологічні характеристики друкарських машин (аркушевих і рулонних).

6. Технічні параметри друкарських машин.

7. Гібридні технології друкування.

8. Основні технічні параметри і технологічні характеристики газетних агрегатів.

9. Технологічні характеристики і технічні параметри книжко­во-журнальних рулонних машин.

 

10. Головні терміни, одиниці та параметри для розрахунку друкарського устаткування.

11. Розрахунок потужності друкарського устаткування: го­ловні одиниці і методики розрахунку.

12. Поясніть різницю між розрахунковим і прийнятим числом необхідного устаткування.

6.6.2. Письмова контрольна робота «Проект»

В цьому розділі передбачається виконання етапів 1; 2; 3 самостійної розрахунково-графічної роботи «Проект» [15], спрямованої на поглиблення та засвоєння знань з проекту­вання технологічних і виробничих процесів видавничо-полі­графічної справи. Робота виконується на практичних заняттях в аудиторіях із залученням комп'ютерної техніки і програмного забезпечення. Студенти можуть здійснювати розрахунки у па­кеті Microsoft Excel за обраною і обґрунтованою з поміж наведе-

Розділ 6. Проектування і розрахунок друкарських процесів

них у розд. 6 методик розрахунків, або скористатися рекомен­даціями методичних вказівок (етап 3) [15].

Звіт і оцінювання рівня виконання розрахунково-графічної роботи здійснюється за шкалою поетапного розподілення балів, заохочень і штрафів, що наведено у методичних вказівках.

6.6.3. Контрольна письмова робота

Виконання письмової контрольної роботи полягає у вирішенні задач, варіанти яких наведені у навчальному посіб­нику: Друкарське і брошурувально-палітурне виробництво: про­ектування та розрахунок технологічних процесів / В. С. Кар-пенко, В. Г. Сисюк. — Львів: УАД, 1999; у підрозділі 9.1: Схема спусків сторінок (завдання 1...30); 9.2: Варіанти фальцювання аркушів (завдання 1...ЗО); 9.6: Річна потреба технологічного ус­таткування; 9.7: Розрахунок устаткування для виконання кон­кретного замовлення.

Оформлення звіту згідно вимог ДСТУ 3008-95 (див. розд. 1).