Поняття типологічної класифікації мов.

Кожна мова організована за спільними структурними ознаками і обєднуються у типи.

Типологічна класифікація мов – групування мов за особливостями їх структури незалежно від спорідненості.

Найзручнішим для типологічних досліджень є морфологічний рівень. Це зумовлене тим, що кількість морфем у мовах достатня для їх типологічного групування, до того ж морфеми більш стійкі щодо змін порівняно з іншими мовними одиницями.

За морфемною будовою слова виокремлюють чотири типи мов: ізолюючий, аглютинуючий, флективний та інкорпоруючий.

ІЗОЛЮЮЧІ МОВИ. Для них характерні незмінність і морфологічна нерозчленованість слів. Ізолюючі мови мають лише один різновид морфем – корінь. Граматичне значення виражається з допомогою порядку слів. Ознаки цього типу мов притаманні сучасній китайській мові і вєтнамській.

АГЛЮТИНУЮЧІ МОВИ. В них корінь незмінний і тому внутрішня флексія відсутня. В цих мовах афікси у межах слова характеризуються високим ступенем самостійності, оскільки чітко відмежовуються один від одного і зберігають своє значення незалежно від місця у слові. До цих мов належать тюркські мови, більшість фінно-угорських, японська, мови банту.

ФЛЕКТИВНІ МОВИ. У них корінь змінний, причому ця змінність може виявлятися як внутрішня флексія, тобто здатність кореня виражати своїм чергуванням граматичне значення. У флективних мовах афікси не самостійні, вони зливаються з коренем і формально і за змістом. До флективних мов належать індоєвропейські мови і більшість афразійських.

ІНКОРПОРУЮЧІ МОВИ. До них входять складні комплекси, які є водночас і словами, і реченнями. Цей тип мов представлений деякими палеоазійськими мовами та більшістю індіанських мов Америки

 

Флективні мови синтетичної та аналітичної будови.????????????????????

ФЛЕКТИВНІ МОВИ. У них корінь змінний, причому ця змінність може виявлятися як внутрішня флексія, тобто здатність кореня виражати своїм чергуванням граматичне значення. У флективних мовах афікси не самостійні, вони зливаються з коренем і формально і за змістом. До флективних мов належать індоєвропейські мови і більшість афразійських.

Флективні типи представлені як аналітичними, так і синтетичними мовами.

У синтетичних мовах засобами вираження граматичних значень є афіксація, внутрішня флексія, редуплікація (повторення кореня), суплетивізм (вираження граматичної форми слова іншим коренем), наголос.

Флекивні мови діляться:

- флективні синтетичні, які оперують тільки внутрішньою флексією (арабська мова);

- флективні синтетичні, які мають внутрішню і зовнішню флексію (українська мова);

- флективні аналітичні, в яких поєднуються використання внутрішньої і зовнішньої флексій з активним вираженням граматичних значень службовими словами (англійська мова).

 

Значення письма в історії суспільства. Предметне «письмо», піктографія, ідеографія.

Звукова мова зручна для контактного спілкування, але передати її в просторі та часі без спеціальних засобів дуже важко. Тому цілком природно,що людство шукало допоміжний засіб передачі інформації, який би усунув названі перешкоди. Таким засобом стало письмо.

Винайдення письма без перебільшення можна вважати за важливістю другим після мови винаходом людства. Поява письма знаменувала інтелектуальну революцію. Люди отримали можливість передавати свій досвід прийдешнім поколінням. Це вплинуло на прискорення розвитку науки, техніки, культури та й загалом усієї цивілізації.

Навіть у наш час, коли винайдені засоби зберігання й передачі на відстань звукового мовлення (технічні засоби мовлення, радіо), роль письма в житті суспільства нітрохи не зменшилася.