Система роботи практичного психолога з проблеми адаптації першокласників до школи

І етап. Профілактика дезадаптації майбутніх першокласників

до школи має велике значення, оскільки вчасно й успішно проведена превентивна робота психолога буде сприяти адаптації дітей. З чого ж складається профілактична робота?

1. Робота з майбутніми першокласниками (підготовча група або діти, документи яких уже подали в перший клас школи):

1.1. Психологічна діагностика готовності дітей до навчання в школі містить дослідження:

• рівня розвитку пізнавальних процесів;

• рівня довільності;

• мотиваційної готовності;

• соціально-психологічної готовності (уміння спілкуватися в групі однолітків, готовності грати соціальну роль школяра).

Мета: збирання даних для консультування батьків майбутніх першокласників, виявлення дітей «групи ризику» щодо дезадаптації до школи і, відповідно, для адекватної побудови подальшої роботи психолога з дітьми, учителями й батьками.

1.2. Індивідуальне консультування батьків (у разі потреби й учи­телів), а також надання рекомендацій щодо подальшого розвитку дитини й підготовки її до навчання в школі.

1.3. Систематична участь психолога в заняттях із підготовки дітей до школи: релаксаційні вправи, ігри з розвитку навичок спілкування в групі, розвитку пізнавальних процесів.

1.4. Індивідуальна корекційна робота.

1.5. Складання картотеки «групи ризику» щодо дезадаптації до школи в 1-му класі на базі інформації, отриманої в процесі пси-ходіагностичного обстеження дитини, бесіди з батьками, з анамнезу (анамнез психолог складає за результатами бесіди з батьками і вклю­чає інформацію з медичної карти дитини).

1.6. Психологічна освіта батьків майбутніх першокласників на батьківських зборах із питань вікових особливостей, готовності до школи, проблеми адаптації до школи, спілкування з однокласни­ками, виховання дітей.

1.7. Психологічна освіта вчителів, які працюватимуть з 1-ми кла­сами, на педагогічних консиліумах, засіданнях методичних об'єднань із питань вікових особливостей, готовності до школи, проблем адапта­ції першокласників, спілкування педагога з дітьми, їхнього навчання.

1.8. Індивідуальне консультування вчителів із питань індивіду­альних психологічних особливостей дітей «групи ризику» щодо дезадаптації до школи.

2. Проведення профілактичних занять з учнями 1 -х класів (1—2 за­няття на тиждень протягом І семестру) за програмою «Психологічна абетка для першокласників» (Т. Аржакаєва, І. Вачков), «Розвивальна робота психолога на етапі адаптації дітей до школи» (Т. В. Азарова, М. Р. Бітянова).

II етап. Контроль за процесом адаптації першокласників до школи

Цей етап роботи проводиться в жовтні — листопаді. Він дає можливість виявити дітей із труднощами в адаптації і вчасно надати їм необхідну психологічну допомогу. Адже від того, наскільки дитина адаптується до шкільного життя, залежать і подальші її успіхи в школі, і психологічний комфорт у житті. Особливу увагу психолог приділяє дітям «групи ризику» щодо дезадаптації.

Контроль адаптації включає:

1. Спостереження психолога.

Мета: вивчення особливостей навчальної роботи й поведінки учнів на уроці, особливостей взаємин між однокласниками, стилю взаємин між учителями і дітьми.

2. Дослідження процесу адаптації першокласників до школи за допомогою психодіагностичних методик:

• малюнок «Мій клас»;

• малюнок «Що мені подобається в школі»;

• малюнок «Школа тварин»;

• «Колірний тест відносин»;

• анкета Н. Г. Лусканової «Рівень шкільної мотивації й адаптації».

3. Індивідуальні бесіди психолога з уиителями перших класів.
Мета: збирання інформації про дітей.

4. Виявлення групи учнів, у яких виникли труднощі в процесі адаптації. Таку «контрольну групу» психолог складає за результатами спостережень, досліджень, бесід з учителями. До неї відносять учнів з низьким рівнем адаптації або дезадаптації.

5. Повторне анкетування за методикою Н. Г. Лусканової учнів «контрольної групи» для перевірки вірогідності отриманого резуль­тату (проводиться у випадку, якщо перше анкетування проходило в груповій формі й отриманий результат не узгоджується з резуль­татами, отриманими за іншими методиками).

6. Складання аналітичного звіту за результатами дослідження проблеми адаптації першокласників до школи.

7. Повідомлення узагальнених результатів дослідження, надання загальних рекомендацій психолога з даної проблеми на нараді вчи­телів, батьківських зборах.

III етап. Дослідження причин труднощів в адаптації в дітей «контрольної групи»

Щоб намітити правильний шлях корекції, слід чітко визначити причини труднощів. Даний етап роботи включає індивідуальне до­слідження особливостей розвитку пізнавальних процесів, особистості дитини, міжособистісних відносин у родині й у групі однолітків, особливостей сімейного виховання,

У нашій роботі ми використовували такі методи:

1. Спостереження психолога.

2. Індивідуальні бесіди з дітьми.

3. Анкетування вчителів, батьків за методиками;

• карта адаптації першокласників (заповнює психолог разом з учителем) (додаток 9);

• методика «Експертна оцінка адаптованості дитини до школи» (додаток 7) складається з двох частин; першу частину заповнює вчи­тель, другу—батьки, у результаті можна визначити рівень адаптації дитини до школи;

• анкета для батьків першокласників (додаток 8).

4. Індивідуальні бесіди з учителями, батьками (якщо потрібно, психолог складає анамнез).

5. Індивідуальна діагностика:

5.1. Особливостей пізнавальних процесів:

• методика «Десять слів» (дослідження слухової механічної пам'яті, працездатності);

• методика «Запам'ятовування геометричних фігур» (дослідження зорової пам'яті);

• методика «Коректурна проба», «Знайди відмінності» (дослі­дження уваги);

• методика «Назви одним словом», «Четвертий зайвий», «Матриці Равена» (серія А), «Склади картинку», «Візерунки на кубиках Коса» (дослідження мислення й конструктивної діяльності);

• методика «Графічний диктант» (дослідження слухового спри­йняття, довільності, просторового орієнтування, уміння працювати за зразком, розвитку графічних умінь).

5.2. Вивчення особливостей особистості:

• «Тренінг-тест» (працездатність, тип нервової системи дитини);

• методика дослідження мотивації навчання в першокласників (додаток 6);

• «Неіснуюча тварина»;

• «Будинок. Дерево. Людина».

5.3. Вивчення міжособистісних відносин:

• у групі: методика «Соціометрія» (варіант проведення з викори­станням листівок);

• у родині: методика «Малюнок родини».

6. Дослідження особливостей стилю сімейного виховання:

• опитувальник батьківського ставлення (А. Я. Варга, В. В. Століна);

• опитувальник «Яке місце у Вашому житті займають діти?».

IV етап. Індивідуальне консультування вчителів і батьків за ре­зультатами досліджень

На цьому етапі психолог дає рекомендації вчителям, батькам з пи­тань індивідуальних особливостей психічного розвитку, особливостей навчання, виховання, адаптації дитини до школи, причин труднощів, що виникли в процесі адаптації, навчання. Мета цієї роботи — залу­чити батьків, учителів до вирішення проблем дитини. Також психолог пропонує батькам провести відповідну корекційну роботу, пояснюю­чи, яка її мета і в чому вона полягатиме. Нагадуємо, що для проведення індивідуальної роботи психолога з дитиною необхідний дозвіл батьків, а, крім того, часто буває потрібна і їхня допомога.

На наш погляд, найважливішим завданням цього етапу роботи пси­холога є не тільки надання професійних рекомендацій, а і об'єднання власних зусиль, зусиль батьків, учителів для надання всебічної допо­моги дитині в подоланні проблем.

Veman. Корекційна робота з першокласниками, у яких виникли труднощі в процесі адаптації до школи. Залежно від виявлених причин труднощів, що виникли в процесі адаптації дитини до школи, психолог визначає напрями корекційної роботи:

• розвиток пізнавальних процесів;

• розвиток мотиваційної сфери;

• розвиток довільності;

• корекція тривожності;

• розвиток навичок спілкування в групі;

• корекція агресивності.

Планування й організація психокорекційної роботи

Ефективність корекційної роботи багато в чому залежить від того, як вона організована. Важливими моментами в організації корекцій-них занять є:

• вибір форми корекційної роботи;

• розробка програми корекційного курсу;

• визначення необхідної періодичності і тривалості занять;

• організація співпраці з учителями й батьками дитини;

• підготовка місця проведення занять і наочного дидактичного матеріалу.

Корекційна робота може здійснюватись як в індивідуальній, так і в груповій формі. Індивідуальні корекційні заняття необхідно проводити у випадках, коли в дитини спостерігається специфічне або більш серйозне, ніж в інших дітей, відставання або порушення, що внеможливлює її повноцінну роботу в групі.

Корекційна група може мати однорідний і неоднорідний склад.

Однорідні групи, до складу яких входять учні, що мають однотипні проблеми, доцільно формувати в разі корекції пізнавальної сфери. У цьому випадку підбір дітей слід здійснювати відповідно до рівня роз­витку якостей, робота над якими планується в групі. Занадто великий діапазон розбіжностей між дітьми за цим параметром небажаний.

Формування неоднорідної групи, у якій зібрані діти, що мають різні проблеми, доцільне при корекції емоційно-вольових і поведінкових складностей, за наявності комунікативних проблем. Так, наприклад, у групу розвитку комунікативних навичок бажано включити не тільки дітей, які мають труднощі в спілкуванні, а й 1—2 учнів із середнім або високим рівнем розвитку комунікативних умінь. Це підвищить ефективність роботи даної групи.