Регiональна угода: призначення, структура, змiст.

Договiрне регулювання оплати працi найманих працiвникiв в Украiнi здiйснюeться на основi системи тарифних угод на всiх рiвнях управлiння, якi досягаються в результатi колективних переговорiв. Переговори ведуться й угоди укладаються на державному, мiжгалузевому (генеральна тарифна угода), галузевому (галузева тарифна угода), виробничому (тарифна угода як складова частина колективного договору) рiвнях. Договiрне регулювання оплати працi працiвникiв пiдприeмств, що розташованi на територii Республiки Крим (крiм пiдприeмств, що e загальнодержавною власнiстю, i тих, якi e комунальною власнiстю), може здiйснюватися на основi тарифних угод, якi укладаються на

територiальному (мiсто, адмiнiстративний район) i комунальному рiвнях (реґiональна тарифна угода). Предметом галузевоi, а також реґiональноi тарифноi угоди, що укладаeться на комунальному рiвнi e:

· eдинi для пiдприeмств вiдповiдноi галузi (пiдгалузi), територii тарифна сiтка робiтникiв i шкали спiввiдношень мiнiмальних посадових окладiв за групами посад керiвникiв, спецiалiстiв i службовцiв або eдина вiдповiдно галузева (пiдгалузева), територiальна тарифна сiтка для всiх категорiй працiвникiв;

· eдинi для рiзних категорiй працiвникiв вiдповiдноi галузi (пiдгалузi), територii мiнiмальнi розмiри доплат i надбавок, що враховують специфiку умов працi окремих професiйних груп;

· взаeмнi зобов'язання сторiн щодо виконання угоди. Предметом галузевоi, а також реґiональноi тарифноi угоди, укладеноi на комунальному рiвнi, можуть бути й iншi питання оплати, нормування працi та соцiальних гарантiй працiвникiв, що не суперечать законодавству i нормам генеральноi тарифноi угоди, якi сторони переговорiв вважають за необхiдне включити до галузевоi, а також реґiональноi тарифноi угоди, що укладаeться на комунальному рiвнi.

42.Ринок працi як пiдсистема ринковоi економiки.

Складовi ринковоi системи:ринок тов(сиров, матерiалiв,палива), ринок капiт(iнвестицii, цiннi пап), ринок працi Р.працi-система суспiльних вiдносин, повязаних з куп i продажу товару ”роб сила”.Також ринок працi e сферою працевлаштув, формув попиту i проп на роб силу.Особливiстю р.п. полягаe в тому, що вiн охоплюe не тiльки сферу обiгу товару “роб сила”, а й сферу виробн, де найманий працiвник працюe. У ринковiй економiцi РП охоплюe всiх здатних працювати: як зайнятих, так i не зайнятих найманою працею.

Серед незайнятих розр:

-особи, що не працюють, але бажають працювати й шукають роб(безробiтнi, якi мають вiдповiдний статус;особи,якi мають розпочати труд дiяльнiсть; особи, якi шукають роб пiсля певноi перерви в роботi)

-ос.,якi мають роб, але не задоволенi нею i шукають 2 мiсце основноi або додатковоi роб;

-осю, якi зайнятi., проте явно ризикують утратити роб i тому шук друге мiсце роб.

Вказанi категорii людей i визнач проп працi на ринку працi.=>РП-ринок найманоi працi.Вiн охопл вiдносини вiд моменту наймання працiвникiв на роб до iх звiльнення.

Умови формування, функцiонування, виникнення РП:1.Правовi умови функц ринку, можл вiльного пересування на ньому громадян, вiльний вiбiр роботи, можл самост розпорядж своeю здатн працювати.Але цього недостатньо, оскiльки з економ погляду власник РС змушений продавати ii тодi, коли у нього немаe всього необхiдного для веденяя свого господарства як джерела для одержання засобiв для iснування або коли дохiд з iнших джерел e недостатнiм.

Механiзм функцiонування ринку працi.

РП-ринок найманоi працi.Вiн охопл вiдносини вiд моменту наймання працiвникiв на роб до iх звiльнення.Умови формування, функцiонування, виникнення РП:1.Правовi умови функц ринку, можл вiльного пересування на ньому громадян, вiльний вiбiр роботи, можл самост розпорядж своeю здатн працювати.Але цього недостатньо, оскiльки з економ погляду власник РС змушений продавати ii тодi, коли у нього немаe всього необхiдного для веденяя свого господарства як джерела для одержання засобiв для iснування або коли дохiд з iнших джерел e недостатнiм.

Покупцем товару РС e пiдприeмець, який маe все необхiдне для ведення власного господарства. Також пiдприeмець залучаe iнших працiвникiв за певну грош винагороду.Вiдбуваeться обмiн iндивiдуальноi здатностi до працi на засоби iснування для вiдтворення РС, а також здiйсн розм працiвникiв у системi сусп подiлу працi краiни.2.Вiдповiдальнiсть працiвника вимогам роб мiсця, а запропонованого мiсця- iнтересам працiвника.3.Органiзацiя eдиноi, замкненоi по територiii краiни сиситеми бiж працi;широкомасштабна рieнтацiя профес орieнтацii, профес навчання, пiдвищення квалiфiкацii i перепiдготовки;наявн виконавч влади; соц пiдтримка громадян, включаючи безроб,членiв сiмi, якi перебув-ть на iх утриманнi.

Елементами РП e: товар,попит, пропозицiя та цiна.

44.Сегментацiя РП.

Ринок працi пiдроздiляeться па окремi частини — цiльовi ринки, якi називаються сегментами. Сегментацiя ринку працi— це подiл працiвникiв i робочих мiсць на замкнутi сектори, зони, якi обмежують мобiльнiсть робочоi сили своiми рамками.Ознаками сегментацii можуть бути:• територiальне положення — регiон, мiсто, район тощо;• демографiчнi характеристики — статево-вiковий i сiмейний склад населення;• соцiально-економiчнi характеристики — рiвень освiти, професiйно-квалiфiкацiйний склад працiвникiв, стаж роботи тощо;• економiчнi критерii — розподiл покупцiв за формами власностi, за iхнiм фiнансовим станом; розподiл продавцiв за рiвнем матерiальноi забезпеченостi та iн.;• психографiчнi показники — особистi якостi працiвникiв, iх належнiсть до певних верств i прошаркiв суспiльства тощо;• поведiнковi характеристики — мотивацiя зайнятостi та iн. Великого значення набуваe створення сегментiв для тих, хто особливо потребуe соцiальноi пiдтримки з боку держави. Це такi малоконкурентоспроможнi групи осiб, яким потрiбна робота: молодь, котра досягла працездатного вiку, працiвники похилого вiку, iнвалiди, жiнки з дiтьми.

45.Гнучкiсть i жорсткiсть РП.

Залежно вiд того, якi склалися стосунки мiж найманими працiвниками i роботодавцями, в який спосiб регулюються цi вiдносини, ринок працi може бути жорстким або гнучким.До 70-х рокiв XX ст. у краiнах розвинутого капiталiзму, для яких на той перiод характерними були економiчне зростання, повна зайнятiсть, маловiдчутна iнфляцiя, функцiонував жорсткий ринок працi. Йому було притаманне державне регулювання i

великий вплив профспiлок. Структурна перебудова в економiцi цих краiн в умовах жорсткого ринку супроводжувалася кризовими явищами у виробництвi, зростанням безробiття. Це призвело до поширення концепцii гнучкого ринку працi. Його можна характеризувати як форму пристосування ринку працi до структурноi перебудови економiки.Гнучкiсть ринку працi передбачаe: 1. оперативне реагування на змiни кон'юнктури ринку працi, тобто змiни попиту, пропозицii i цiн, що виявляeться вiдповiдно у змiнi обсягу, структури, якостi та цiни робочоi сили;• територiальну та професiйну мобiльнiсть працiвникiв;• гнучкiсть пiдприeмства, яка виявляeться в гнучкому регулюваннi обсягiв

продукцii, що випускаeться, у використаннi нових форм органiзацii виробництва i працi, управлiння кадрами;• рiзноманiтнiсть форм наймання i звiльнення;• рiзноманiтнiсть форм професiйно-квалiфiкацiйноi перепiдготовки;• гнучкiсть диференцiацii заробiтноi плати;• гнучкiсть у регулюваннi витрат на робочу силу; 2. гнучкiсть режимiв роботи та розподiлу робочого часу;• рiзноманiтнiсть методiв i форм соцiальноi допомоги;• рiзноманiтнiсть методiв i форм зайнятостi.На пiдприeмствах зазначенi вимоги забезпечуються зокрема, введенням режимiв неповного робочого часу (скороченого робочого дня), надомноi працi, роботи за викликами, гнучких режимiв робочого часу, а також найманням тимчасових працiвникiв.