Освоєння нового інформаційного простору

 

Останнім часом додатково до обслуговування спільноти ЧСЧ так би мовити в «реальному часі» волонтери «Фундації рожевого трикутника» почали «експансію» в малазійських віртуальних он-лайн чатах ґеїв і форумах з питань чоловічого здоров’я. Вони неформально спілкуються з їхніми дописувачами, відповідають на питання, дають поради, поширюють інформацію про свою Фундацію. Планується також створити корпоративне ім’я користувача, що легко впізнається та запам’ятовується, а також доступний для пошуку профіль з інформацією про «Фундацію рожевого трикутника» та попередження ВІЛ. До речі, ця тактика вже широко застосовується, напр., південноафриканською ВІЛ-сервісною організацією для ЧСЧ «Проект Трикутник» (Triangle Project) з Кейптауна. З часом засновники «Фундації рожевого трикутника» мають намір започаткувати службу електронної розсилки новин своєї та споріднених організацій ЧСЧ, якщо на це вистачить фінансових спроможностей.

 

 

Загальні висновки та рекомендації

 

Розглянутий в цьому розділі досвід роботи дроп-ін-центрів для ЧСЧ в деяких країнах світу дозволяє зробити наступні загальні висновки та рекомендації стосовно ефективного впровадження аналогічних програм соціально-медичної допомоги цій цільовій групі на вітчизняному терені:

 

Забезпечення сталого фінансування з боку зовнішніх і вітчизняних донорів; проведення активної інформаційно-роз’яснювальної роботи серед місцевих громад, впливових громадських діячів, органів самоуправління та державних органів влади; розвиток і зміцнення робочих зв’язків з державними органами соціальної опіки є важливою запорукою налагодження успішної роботи контактних центрів для ЧСЧ (як і у випадку з СІН або ЖКС).

 

Ретельна оцінка специфічних потреб місцевої спільноти ЧСЧ і сегментація споживачів соціально-медичних послуг на основі різниці в цих потребах також є важливою складовою успішного стратегічного планування роботи будь-якого дроп-ін-центру, зважаючи на соціальну неоднорідність спільноти ЧСЧ.[45] Наприклад, потреби ЧСЧ, які належать до так званого середнього класу, відрізняються від потреб аналогічної категорії населення з низьким рівнем доходів або секс-робітників.

 

Сприяння самоорганізації та зміцненню інфраструктури спільноти ЧСЧ має неоціниме значення, особливо для ЧСЧ з низьким рівнем доходів, представників культурних і національних меншин, секс-робітників.

 

Активне залучення самих ЧСЧ на всіх етапах розробки, реалізації та оцінки відповідних програм дозволяє більш ефективно задовольняти потреби цієї цільової групи. Наприклад, залучення ЧСЧ до виїзної інформаційно-освітньої роботи забезпечує доступ до неформальних мереж і місць зустрічей цільової групи, а також допомагає ефективно пропагувати серед її представників різноманітні прийоми більш безпечного сексу та альтернатив проникному сексу.

 

Надання дроп-ін-центрами комплексних медичних послуг та/або налагодження партнерських стосунків зі спеціалізованими медичними центрами, які враховують специфіку роботи з ЧСЧ, усуває перешкоди в задоволенні потреб цієї категорії населення в профілактиці ВІЛ і захисті свого сексуального здоров’я.

 

Залучення програм соціально-медичної допомоги ЧСЧ та самих представників цільової групи до дослідницьких проектів, напр., вивчення кращих шляхів профілактики ВІЛ в цій спільноті, дає змогу ЧСЧ зробити свій внесок у визначенні соціально-медичних потреб даної спільноти та налагодити необхідний зв’язок з урядовими програмами профілактики ВІЛ.

 

Допомога уряду країни в розробці специфічних кампаній сексуальної освіти для ЧСЧ в межах національної програми боротьби з ВІЛ/СНІДом сприяє уникненню недоліків, які припустили, напр., урядовці деяких країн, що розвиваються. В цьому розділі вже згадувалося, як в Індії після проведення досить успішних інформаційно-освітніх кампаній профілактики ВІЛ, які—через брак психологічних і соціологічних досліджень ЧСЧ—були спрямовані переважно на СІН і ЖКС, значна частина чоловічого населення дійшла висновку, що найбільш ризикованим є пенісно-вагінальний контакт з жінкою через здатність її піхвових секретів переносити ВІЛ, в той час як відносно сухий анус робить секс «набагато безпечнішим». В результаті популярність послуг котхі неабияк зросла.

 

Нарешті моніторинг політичної ситуації в країні та активна співпраця з рухом за права лесбійок, ґеїв, бісексуалів і трансґендерних осіб не тільки допомагає зміцнити місцеві спільноти ЧСЧ, позитивним чином вплинути на ставлення громадськості до цієї категорії населення, але й поліпшує імідж ВІЛ-сервісної організації, яка працює з ЧСЧ, в очах багатьох донорів, тому є корисною стратегією підтримки фінансування її програм.

 

 

Післямова

 

Звичайно, важко порівнювати досвід роботи ВІЛ-сервісних програм і організацій в різних країнах світу з огляду на різне соціально-економічне, законодавче та політичне становище, а також часом несхожі епідеміологічні фактори, які превалюють в кожній з них. На це неодноразово вказували західні дослідники.[46] Проте пильне спостереження за тенденціями в профілактиці ВІЛ дає змогу виокремити підходи, які виявилися більш успішними, ніж інші. Наприклад, головною характеристикою країн, яким вдалося попередити широкомасштабну передачу ВІЛ/СНІДу гетеросексуальним шляхом стали попереджувальні стратегії зменшення шкоди від зловживання наркотиками серед СІН. Такі стратегії допомагали стримувати епідемію в межах цієї групи і таким чином запобігли її виходу в широкі прошарки населення.[47]

 

Менше аналогічних досліджень проводилося серед таких спільнот, як ЖКС і ЧСЧ. Проте практичний досвід ВІЛ-сервісних організацій в багатьох країнах світу демонструє ефективність саме впровадження таких програм профілактики ВІЛ серед цих уразливих категорій населення, які базуються на зменшенні ризику та пропаганді більш безпечних статевих зносин. На підставі опрацьованої інформації[48] автор цього звіту дійшов висновку, що, зокрема, при вирішенні соціально-медичних проблем секс-бізнесу завжди треба пам’ятати, що статус є дуже важливим питанням для секс-робітниць і робітників. Тому необхідно якомога ширше залучати ЖКС до планування, реалізації та оцінки програм допомоги та тренінгу волонтерів. Необхідно всіляко розвивати та зміцнювати можливості спільноти ЖКС самостійно відстоювати свої права та інтереси. Те саме стосується й ЧСЧ.

 

Для отримання результату в боротьбі з розповсюдженням вірусу імунодефіциту людини необхідний комплексний міждисциплінарний підхід. Тим паче, що наслідки епідемії в Україні вже відбиваються не тільки на індивідуальному рівні, але й на сімейному, галузевому, регіональному, національному.

 

З урахуванням необхідності вищезазначеного міждисциплінарного підходу та представленого в цьому огляді досвіду діяльності дроп-ін-центрів для СІН, ЖКС і ЧСЧ можна сформулювати мінімальний набір послуг з профілактики ВІЛ серед представників цих уразливих до ВІЛ категорій населення. Для зручності та наочності зведемо його в наведену нижче таблицю.

 

 

Компоненти мінімального пакету послуг з профілактики ВІЛ серед СІН, ЖКС і ЧСЧ
Аутріч-робота та консультування за принципом «рівний—рівному»	Поширення профілактичної інформації стосовно ВІЛ/СНІДу шляхом взаємодії з цільовими групами населення (зокрема, з використанням консультантів з-поміж рівних, групових заходів та акцій, телефонних «гарячих ліній», дроп-ін-центрів, інтерактивних Інтернет-чатів тощо)
Залучення засобів масової інформації	Поширення профілактичної інформації стосовно ВІЛ/СНІДу, розробленої та спрямованої спеціально на СІН, ЖКС і ЧСЧ, за допомогою ЗМІ (напр., телебачення, відео, радіо, преса, друковані матеріали, зовнішня реклама, WWW тощо)
Розповсюдження презервативів (і лубрикантів)	Розповсюдження чоловічих кондомів і жіночих презервативів разом з лубрикантами або їхній соціальний маркетинг
Добровільне консультування та тестування на ВІЛ	Добровільне тестування на ВІЛ, яке поєднується з наданням консультацій під час отримання результатів клієнтами
Лікування ІПСШ	Діагностика та лікування ІПСШ професійним медичним персоналом
Обмін голок і шприців для СІН	Обмін голок та шприців, навчання безпечним ін’єкційним прийомам; може супроводжуватися замісною терапією в межах, дозволених чинним законодавством
Зв’язки зі спеціалізованими медичними закладами та органами соціальної опіки	Забезпечення зв’язків зі спеціалізованими медичними закладами та органами соціальної опіки для людей, які живуть з ВІЛ. Сюди відносяться медичні заклади, які надають антиретровірусну терапію, психологічну допомогу тощо, а також державні органи та заклади, які надають соціальну допомогу та підтримку

 

 

В цій таблиці позначені шість базових компонентів мінімального пакету послуг з профілактики ВІЛ для СІН, ЖКС і ЧСЧ, а також їхніх партнерів/клієнтів, поєднання яких має на меті допомогти цільовим групам засвоїти регулярні практичні заходи зі зменшення шкоди ін’єкційного вживання наркотиків і ризику незахищених статевих стосунків. Ці компоненти включають в себе: (1) аутріч-роботу та консультування за принципом «рівний—рівному»; (2) залучення засобів масової інформації; (3) розповсюдження презервативів (і лубрикантів—особливо для ЖКС і ЧСЧ); (4) добровільне консультування та тестування на ВІЛ; (5) лікування ІПСШ та (6) обмін голок і шприців для СІН. Напевно, не можна очікувати, щоб одна організація або заклад забезпечували надання водночас всіх компонентів цього пакету. Скоріш за все таке завдання виконується завдяки скоординованим діям різних організацій, донорів та інших зацікавлених сторін. Крім того, налагодження зв’язків між окремими компонентами цього пакету допомагає ефективно забезпечити профілактичні потреби цільових категорій населення, про які йшлося в цьому огляді. Також додатковий сьомий компонент, тобто забезпечення зв’язків зі спеціалізованими медичними закладами та органами соціальної опіки, дає можливість людям, які одержали позитивний результат тестування на ВІЛ, отримувати додаткові послуги.

 

До бажаних підтримуючих елементів втручання, які полегшують впровадження зазначених профілактичних заходів і підсилюють їхню ефективність, можна додати між іншим дії, спрямовані на подолання стигми та дискримінації СІН, ЖКС і ЧСЧ, гуманізацію законодавства та державної політики стосовно цих категорій населення, мобілізацію цих спільнот.

 

А зручним осередком реалізації багатьох індивідуальних і групових профілактичних заходів, а також згуртування спільнот служать вже добре відомі читачеві дроп-ін-центри.

8. Посилання та рекомендована бібліографія