Адекватне харчування і його практична реалізація

Нова система адекватного харчування — це сучасна організація раціонального життєзабезпечення людини в умовах агресивного навколишнього середовища.

Основними напрямками наукових досліджень за системою адекватного харчу-вання є:

• розробка науково обґрунтованих підходів до створення комплексної системи адекватного харчування як фундаментальної основи вітчизняної профілактичної охорони здоров’я;

• створення теоретичних і практичних основ об’єктивної систематизації насе-лення за групами здоров’я;

• експертна оцінка сучасного стану світового і вітчизняного товарного ринку продуктів адекватного харчування і на цій основі створення цілісної концепції ролі і задач харчової індустрії у вирішенні проблем адекватного харчування;

• розробка нових видів спеціального технологічного обладнання, технічної й технологічної документації на нові види продуктів адекватного харчування з різ-номанітним вмістом біологічно активних речовин і сполук, а також здійснення промислового випуску цих продуктів на основі простих технологій із застосуван-ням екологічно чистої рослинної сировини;

• розробка теоретичних і практичних основ проведення цілеспрямованих ліку-

вально-оздоровчих заходів серед різноманітних функціональних груп населення з

використанням широкого асортименту продуктів адекватного харчування.

Нова система адекватного харчування природна і досконала. Вона дає можли-вість людині чинити опір агресивній дії оточуючого середовища, дозволяє зберегти і зміцнити природне здоров’я, а також позбавитися від хвороб, не змінюючи своїх звичок, повсякденного раціону харчування і ритму життя.

В своїй основі нова система адекватного харчування поділяє традиційну меди-цину на два самостійних і рівноправних функціональних напрямки: медицину шви-дкої допомоги і профілактичну.

Науковою основою нової системи адекватного харчування є світова концепція, згідно якої хвороби людини мають чотири негативних фактори:

• порушення роботи функціональних систем (імунної, гормональної, нервової, кровоносної та ін.):

• порушення складу функціонування норм флори;

• загальне забруднення організму (у тому числі хвороботворною мікро-флорою);

• порушення клітинного метаболізму.

Харчові продукти адекватного харчування дозволяють нормалізувати «парамет-ри здоров’я».

Для нормального клітинного харчування необхідна велика кількість нутрієнтів, які можуть змінюватися в межах доби й сезону, з врахуванням місця проживання, віку, стресів та ін. Нова система адекватного харчування враховує наведені факто-ри. Для цього в раціон харчування включають спеціальні продукти чи харчові до-бавки, що забезпечують надходження в організм необхідного набору речовин: ві-тамінів, незамінних амінокислот і поліненасичених жирних кислот ω-3 і ω-6, ряду мікроелементів, деяких вуглеводів, харчових волокон та інших життєво важливих речовин. Водночас мінімізується надходження в організм небажаних речовин: хо-лестерину, тваринних жирів, гормонів, синтетичних сполук та інших.

У 80—90 роках ХХ ст. формується нова теорія збалансованого харчування, яка декларує ряд закономірностей:

• структура харчування повинна бути змінена: в харчуванні повинні переважати продукти рослинного походження, а споживання тваринних продуктів має бути ко-нтрольованим;

• правильний раціон має включати помірну кількість жирів (не більше, як 25— 30 % енергетичної цінності), солі (не більше, як 5 г на добу) та цукру (не більше, як 8—10 % енергетичної цінності раціону);

• раціон повинен включати достатню кількість різноманітних свіжих фруктів та овочів.

Директор Інституту харчування РАМН акад. В. А. Тутельян вважає, що основ-ними напрямками концепції здорового харчування державної політики є:

• ліквідація дефіциту повноцінного тваринного білка і мікронутрієнтів;

• розширення асортименту продуктів вітчизняного дитячого харчування;

• забезпечення безпечності харчових продуктів;

• обізнаність населення і спеціалістів з основами здорового харчування. Їжа є носієм енергії, пластичних матеріалів, біологічно активних речовин (БАР)

і з нею надходить в організм людини близько 50 % життєво важливих речовин.Всі біологічно активні речовини можна розділити на дві групи: ендогенні (внут-рішні) і екзогенні.

До ендогенних відносяться хімічні елементи (кисень, водень, калій, натрій, кальцій та ін.), низькомолекулярні регулятори процесів обміну (АТФ, глюкоза, ад-реналін) та високомолекулярні біополімери (ДНК, РНК, білки). Вони входять до складу організму, беруть участь у процесах обміну речовин і мають виражену біо-логічну та фізіологічну дію.

Екзогенні БАР включають сполуки, що надходять в організм з їжею та водою (білки, жири, вуглеводи, вітаміни) або з лікарськими препаратами.

БАР їжі можуть виконувати в організмі пластичні функції (утворення клітин, тканин), поповнювати організм енергією і сприяти його нормальному функціону-ванню.

Їжа сучасної людини відзначається не стільки різноманітністю, скільки її над-лишком. За останні століття кількість рослинної їжі у раціоні зменшилась у два ра-зи. Частина продуктів включає синтетичні сполуки: консерванти, барвники, емуль-гатори, стабілізатори. У США застосовують близько 8 тис. харчових добавок. Загальна маса харчових добавок складає 532 тис. тонн на рік.

За останніми даними, для нормального функціонування організму щоденно по-трібно понад 600 БАР, у тому числі не менше 17 вітамінів, 20 амінокислот, 60 міне-ральних сполук та ін.

Особливостями БАР рослинної сировини та їх терапевтичного впливу є:

1. Загальною особливістю сільськогосподарських та лікарських рослин є наяв-

ність у їх складі БАР, яким притаманна лікувальна дія. Багатовіковий досвід народ-

ної медицини базується на науковій основі. Із всіх наявних в Україні видів рослин

вивчено близько 10 тис. Ці дослідження дозволили з’ясувати вплив рослинних ма-

теріалів на організм людини, оскільки рослинний світ брав найактивнішу участь у

формуванні фізіологічних процесів живих організмів.

БАР рослин належать до найрізноманітніших хімічних класів органічного й не-органічного світу і чим багатший раціон харчування людини фруктами, овочами, травами, тим більше шансів на підтримання нормального здоров’я та запобігання багатьох захворювань.

Лікувальну дію рослин пов’язують з тим, що вони під час росту синтезують ве-лику кількість БАР, які можна розділити на дві групи:

• безазотисті сполуки: крохмаль, цукри, глікозиди, альдегіди, кетони, жири, ефірні олії, целюлоза, таніни, органічні кислоти;

• азотисті сполуки: алкалоїди, білки, аміди, нуклеїнові кислоти, ферменти, віта-міни, гормони.

У рослинних матеріалах більшість БАР знаходиться в такому співвідношенні, завдяки якому вони зразу й повністю включаються у метаболічні процеси людсько-го організму.

2. Наступною особливістю рослинних матеріалів є те, що їх складові компонен-

ти за хімічною структурою подібні або повністю ідентичні фізіологічно-активним

речовинам організму людини, зокрема його метаболітам (вітаміни, амінокислоти,

ферменти).

Наприклад, основна діюча БАР наперстянки, конвалії, грейпфрутів — серцеві глікозиди, за своєю структурою є похідними спиртів, тобто метаболітів організму.

3. Важливим для БАР рослин є те, що вони дуже рідко зумовлюють ускладнен-ня, у тому числі алергію, тому їх можна використовувати порівняно тривалий час. «Не буває отруйних ліків, бувають отруйні дози» (Парацелос).

У рослинній сировині є комплекс БАР з широким спектром фармакологічної активності. До основних складових біологічно активного комплексу відносять: цу-кри, крохмаль, клітковину, інулін, пектинові речовини, вітаміни та мікро- і мікро-елементи.

5. Рослини вважають невичерпним джерелом для отримання складних гормона-льних та інших препаратів. Наприклад, з деяких рослин виготовляють БАР, які ана-логічні гормону, що виробляється в організмі наднирковою залозою.

6. Нові сполуки рослин, які виявляють у рослинах, досліджують за хімічною бу-довою та структурою і, виявивши лікувальні властивості, вчені отримують можли-вість синтезувати аналогічні препарати.

7. Вилучені з рослин БАР можна успішно комбінувати із синтетичними препа-ратами, завдяки чому досягається посилення їх взаємної дії на організм, а наявність рослинного компоненту позбавляє організм людини від небажаної побічної дії син-тетичних препаратів.

8. Більшість рослин мають радіозахисну дію і тому їх використовують як БАДи або для їх виготовлення. Рослини за особливостями радіозахисної дії поділяють на три групи:

• рослини, які зменшують радіоактивне забруднення організму;

• рослини з антиоксидантною дією;

• рослини, які зміцнюють стан імунної системи та організму в цілому. Рослини першої групи проявляють антагоністичну дію на радіонукліди, а другої

і третьої — непряму дію, оскільки вважаються адаптогенами, які адаптують орга-нізм до впливу радіації та інших шкідливих факторів, завдяки підвищенню його за-хисних властивостей.

Погіршення здоров’я може мати місце у разі перевищення енергетичної цінності їжі енергетичним витратам організму та невідповідності хімічного складу раціону хімічним і фізіологічним потребам людини.

Порушення харчового статусу може відбуватися за рахунок:

• надлишкового споживання тваринних жирів;

• дефіциту поліненасичених жирних кислот, особливо ω-3;

• дефіциту повноцінних тваринних білків;

• дефіциту вітамінів С, В1, В2, фолієвої кислоти, ретинолу, Е, β-каротину та ін.;

• дефіциту макро- (кальцію й заліза) та мікроелементів (йоду, селену, фтору, цинку);

• недостатнього надходження харчових волокон.

З метою зменшення негативного впливу наслідків глобалізації акад. В. А. Туте-льян пропонує:

• збільшити фізичне навантаження людини і раціональніше використовувати природні ресурси,

• цілеспрямовано прискорювати еволюцію щодо виведення нових сортів сільсь-когосподарських культур (наприклад, відомий жовтий рис, який синтезує β-каротин);

• у харчовій промисловості раціонально поліпшувати хімічний склад продуктів (збагатити їх вітамінами, білками, харчовими волокнами, знизити частку цукру й жиру);

• підвищити роль індивідуальних заходів (додаткове приймання вітамінів і мік-роелементів).

• Отже, складовими здорового харчування можна вважати:оптимальний асортимент харчових продуктів;

• доступність і різноманітність продовольчих товарів;

• гармонійний склад харчового раціону.

Паралельно з розвитком та становленням теорій харчування обґрунтовувалися різні його концепції. Найактивніше поширюються концепції вегетаріанського, ре-дукованого й роздільного харчування.

Вегетаріанське харчування буває жорстке (харчування тільки рослинними про-дуктами); лактоово-вегетаріанство (рослинними, молочними і яйцями); лактовеге-таріанство (харчування рослинними і молочними продуктами).

Редуковане харчування ґрунтується на постійному різкому обмеженні спожи-вання їжі — у середньому в 2—3 рази менше від норми. Цей вид харчування широ-ко застосовують у дієтотерапії для регуляції маси тіла у разі її надлишку.

Роздільне харчування передбачає роздільне споживання різних за хімічним складом продуктів, його практикують індійські йоги.

З інших нетрадиційних напрямків харчування пропагуються концепції харчу-вання макробіотиків (довгожителів) і пращурів (сироїдіння, сухоїдіння), індексів харчової цінності (очкова дієта), абсолютизація оптимальності харчування (ідеаль-на дієта) та ін.

Харчування макробіотиків передбачає 10 ступенів духовного росту, чим вищий ступінь, тим вужчий асортимент харчових продуктів.

Концепція індексів харчової цінності — її суть полягає у тому, що цінність хар-чових продуктів визначається тільки за однією ознакою — вмістом у них енергії (без урахування хімічного складу продуктів).

Прихильники концепції абсолютизації оптимальності харчування створюють іде-альний раціон для всіх людей без врахування їхньої біохімічної індивідуальності.

Розробляються індивідуальні дієти і програми способу життя, адаптовані до особливостей організму людини в залежності від групи крові, оскільки існує зв’язок між групою крові та особливостями функціонування організму людини в цілому.

Відображенням потреби у збільшенні оздоровчої функції їжі стала концепція оптимального харчування. Згідно з нею для забезпечення здоров’я до раціону хар-чування сучасної людини повинні входити природні харчові продукти, а також зба-гачені біологічно активними речовинами і біологічно активні добавки, що містять мікронутрієнти.

Сучасні дані науки про харчування дають змогу виділити чотири сторони біоло-гічної дії їжі на організм і відповідно 4 різновиди харчування

Раціональне харчування має певний режим і враховує фізіологічні потреби ор-ганізму в поживних речовинах.

Превентивне (функціональне) харчування — це скореговане раціональне харчування з урахуванням чинників ризику захворювань багатофакторного походження (атероскле-роз, гіпертонія, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, патологія органів травлення).

Лікувально-профілактичне харчування — близьке до раціонального з підсилен-ням тих чи інших специфічних функцій їжі щодо запобігання несприятливому впливу шкідливих виробничих факторів.

Дієтичне (лікувальне) харчування — раціональне харчування, що його призна-чають переважно хворим людям, враховуючи їхній стан здоров’я.

Науково обґрунтоване харчування різних вікових і професійних груп населення, не-залежно від його різновиду базується на вченні про функції їжі, на фізіолого-гігієнічних вимогах до харчового раціону, режиму харчування і умов прийому їжі

У кожному продукті харчування превалюють сполуки певного призначення. Тому умовно розрізняють 4 основні групи продуктів:

• енергетичного призначення (хлібобулочні, макаронні, круп’яні, кондитерські вироби, картопля, цукор, жири і жирові продукти);

• пластичного призначення (м’ясо, риба, молоко, яйця і продукти з них);

• біорегуляторного, пристосувально-регуляторного і захисно-реабілітаційного призначення (овочі, фрукти, ягоди, печінка тварин і риб, продукти дієтичного хар-чування та ін.);

• сигнально-мотиваційного призначення (цибуля, часник, петрушка, та інші пряні рослини).

Раціони, що містять певну кількість продуктів кожної групи, надійно забезпе-чують гомеостаз організму і підтримують на високому рівні функціональні систе-ми. Тривала відсутність у раціоні будь-якої групи продуктів призводить до пору-шення обміну речовин і діяльності різних органів і систем.

Звичайна їжа, що складається із тваринних і рослинних продуктів, засвоюється добре: білки — на 84,5 %, жири — на 94 %, вуглеводи — на 95,6 %.

В основу сучасних уявлень про здорове харчування покладено концепцію опти-мального харчування, яка передбачає необхідність і обов’язок повного забезпечення потреб організму не тільки в енергії, ессенціальних макро- і мікронутрієнтах, але йбагатьох мінорних харчових біологічно активних компонентах їжі, перелік і зна-чення яких буде поповнюватись. Розроблені «Рекомендовані рівні споживання хар-чових і біологічно активних речовин». Формула їжі ХХІ століття, на думку проф. Тутельяна В.А., передбачає постійне використання в раціоні, поряд з традиційними натуральними харчовими продуктами, виробів із генетично модифікованих джерел за умови поліпшених споживних властивостей і підвищеної харчової цінності, фун-кціональних харчових продуктів, збагачених ессенціальними сполуками і мікрону-трієнтами та біологічно активних добавок до їжі у вигляді концентратів мікронут-рієнтів та інших мінорних харчових біологічно активних речовин.