Оцінка безпечності і стандартизація біологічно активних добавок до їжі

Розробка і широке практичне застосування БАД до їжі, як джерело дефіцитних у харчовому раціоні природних БАР, є важливою частиною оптимізації харчування населення. Використання ефективних і безпечних БАД дозволяє підвищити опір-ність організму до негативного впливу, поліпшити якість життя людини. Серед за-реєстрованих БАД вітчизняного і зарубіжного виробництва половина приходиться на БАД, які містять компоненти рослинного походження.

Оцінка безпечності і ефективності БАД є основним завданням експертизи й ре-єстрації даного виду продукції.

Токсичність БАД рослинного походження пов’язана як з їх контамінацією пато-генними мікроорганізмами, радіонуклідами, важкими металами, пестицидами, так і здатністю наявних у рослинній сировині БАР за умов підвищених доз їх надхо-дження в організм викликати побічні ефекти.

Оцінка безпеки БАД до їжі (у тому числі рослинного походження) здійснюється у відповідності з санітарними правилами і нормами — СанПіН 2. 3.2.1078 — 01 «Гігієнічні вимоги безпеки і харчової цінності харчових продуктів». Згідно з цим документом, у БАД визначають вміст токсичних елементів (свинець, миш’як, ртуть, кадмій); пестицидів, радіонуклідів, а також цілу низку мікробіологічних та інших показників

У БАД на основі чистих субстанцій (вітаміни, мінеральні речовини, органічні кислоти) або їх концентрати (екстракти рослин) з використанням різних наповню-вачів, у тому числі сухі концентрати для напоїв, кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів не повинна перевищувати 5⋅104 КУО/г. Бактерії групи кишкової палички не допускаються в 0,1 г продукту, Е.coli — в 1 г, патогенні мікроорганізми, у тому числі бактерії роду Сальмонела — у 10 г, дріжджі і плісені — у 100 г.Крім того, в додатку СанПіН перераховані БАР, компоненти їжі і продукти, що є їх джерелами, які можуть проявляти шкідливу дію на здоров’я людини у разі ви-користання для виготовлення БАД до їжі (заборонені для застосування у складі БАД компоненти).

Цей перелік включає:

— рослини, які містять сильнодіючі, наркотичні, психотропні або отруйні речо-вини;

— речовини, не властиві їжі, харчовим і лікарським рослинам;

— неприродні синтетичні речовини, які не є ессенціальними факторами харчу-вання;

— антибіотики;

— гормони;

— потенційно шкідливі тканини тварин, їх екстракти і продукти переробки, у тому числі матеріали ризику передачі агентів пріонових захворювань;

— тканини і органи людини;

— спороносні мікроорганізми (B.Subtilis, B.Lichenifornus та ін.); представники родин і видів мікроорганізмів, серед яких розповсюджені умовно-патогенні варіан-ти мікроорганізмів (Entoracoccus faecalis, Eschirichia, Candida); живі дріжджі.

З 2003 року МОЗ введено в дію додаток до СанПіН 2.3.2.1153-02 «Гігієнічні вимоги безпеки і харчової цінності харчових продуктів», де включено список ро-слин (177 найменувань), які не можуть бути використані у складі БАД до їжі. У цьому списку перераховані рослини, які містять наркотичні, психотропні, от-руйні і сильнодіючі речовини (аконіт, беладонна, коноплі, чистотіл, конвалія, блекота, мак та ін.).

Додаток включає також перелік рослин та продуктів їх переробки, які не підля-гають включенню до складу однокомпонентних БАД. До таких рослин відносять звіробій, женьшень, лимонник китайський, елеутерокок та ін.

Актуальність чіткої стандартизації БАД до їжі з включенням цих рослин, пояс-нюється тим, що за стимулюючою активністю вони розрізняються у десятки разів; такі ж відмінності спостерігаються і за токсичністю.

Рослини цієї групи мають виражені побічні ефекти

Біологічно активні добавки (БАД) до їжі широко використовуються населенням як джерела необхідних організму сполук. Разом з тим, частина БАД, які містять у своєму складі рослині компоненти із лікарських рослин, можуть викликати побічні ефекти, у тому числі важкі. Дуже часто побічні ефекти зумовлені безпосередньо лі-карськими рослинами.

Аналіз публікацій показує, що компоненти рослинного походження також мо-жуть викликати важкі побічні ефекти. Наприклад, для регулювання маси тіла і як тонізуючий засіб БАДи, які містять ефедру, зумовлюють підвищення артеріального тиску, втрату свідомості. На основі цього в США заборонено виробництво і продаж БАД, що містять ефедру.

В кінці 90-х років появилися повідомлення про гепатотоксичність БАД, які міс-тять кореневища кави, що призвели в 2004 р. до заборони їх використання в ряді країн (США, Канада, Німеччина, Великобританія). Встановлена нефротоксичність і канцерогенна дія на епітелій сечовивідних шляхів арістолохієвої кислоти, тому в Росії заборонено виробництво і використання цих БАД.

Аналізом безпеки і стандартизації БАД, до складу яких входять часник, ехіна-цея, женьшень, звіробій, валеріана, розторопша, кава та ін. було встановлено, що вміст у них аліцину, цикорієвої кислоти, гіперицину та інших речовин відрізняється

Ю4

у 5—10 разів. З використанням БАД, які містять ці речовини, спостерігаються різні побічні ефекти, у тому числі важкі: кома, кровотеча, інфаркт міокарда.

«Седативні» рослини (валеріана, меліса, хміль, подорожник та ін.) не проявля-ють виражені побічні дії, але можуть порушувати координацію рухів, особливо ко-ли до складу БАД входять два і більше таких компонентів.

Більшість рослинних компонентів можуть викликати незначні побічні ефекти (алергічні реакції, нудота, подразнення, порушення перистальтики, головна біль), які не є небезпечними для організму і, як правило, проходять після відміни БАД.

Значну небезпеку представляють рослини, які викликають побічні ефекти, що повільно розвиваються. Це відноситься до рослин, які мають канцерогенну, мута-генну, гепатотоксичну і нефротичну дію (бораго, аїр, мати-і-мачуха). Токсичні ефе-кти цих рослин пов’язані з вмістом у них піролізідінових алкалоїдів. Більшість цих рослин заборонені для використання у складі БАД.

Небезпечними можуть бути і рослини, які впливають на згортання крові. Вста-новлено, що антикоагулянтну активність проявляють: люцерна, арніка, селера, ім-бир, женьшень, кінський каштан. Антикоагулянтний ефект пов’язаний з наявністю в цих рослинах кумарину або саліцілатів.

Не слід використовувати довготривалий час БАДи, які містять у своєму складі рослини, що характеризуються гормональною активністю: люцерна, аніс, жень-шень, солодка.На етикетці наведено додаткові відомості про можливі БАД, уточнення доз і курсу прийому, що дозволяє більш об’єктивно оцінити спектр активності БАД і знизити ризик виникнення побічних ефектів.

Різні компоненти, які містяться в лікарських рослинах, можуть впливати на фе-рменти біотрансформації (ізоферменти цитохрома Р-450) і транспортери лікарських засобів (глікопротеін-Р), що виступають у ролі їх індукторів або інгібіторів. Індук-тори ізоферментів цитохрома Р-450 прискорюють біотрансформацію лікарських за-собів, що призводить до зниження їх концентрації й послаблення фармакологічних ефектів. Інгібітори переважно гальмують біотрансформацію лікарських засобів, що сприяє підвищенню їх концентрації і ризику розвитку побічних ефектів.

Здатність індукувати або інгібірувати ізоферменти цитохрома Р-450 виявлена у значній кількості лікарських рослин, що входять до складу БАД (звіробій, ехінацея, хміль, розторопша, часник, лимонник, елеутерокок, бузина, солодка та ін.). Зміню-вати ефективність лікарських засобів можуть і деякі фрукти (грейпфрут), червоне вино.

Серед лікарських рослин найбільш ефективним є звіробій, який змінює дію по-над 50 % лікарських засобів. Саме тому на етикетках БАД, які містять звіробій, по-винна міститися інформація: не застосовувати разом з прийомом лікарських за-собів.

Здійснювати аналітичний контроль за вмістом у БАД конкретних біологічно ак-тивних речовин, які викликають побічні ефекти в даний час неможливо, оскільки вони часом зумовлені дією кількох речовин.

Рослини, що потенційно небезпечні завдяки можливим побічним ефектам (осо-бливо екзотичні рослини і недостатньо вивчені відносно безпеки), забороняються до використання у складі БАД у встановленому порядку.