Де зберігають віднайдені археологами пам’ятки.

Розповідь керівника з елементами бесіди

- Як ви вважаєте, де зберігаються речі знайдені археологами? (в музеї)

Археологічний матеріал, здобутий під час розкопок, передається до державного музею. Слово «музей» прийшло до нас з грецької мови, воно означає житло муз, тобто богинь – покровительок мистецтв. Тепер це слово означає установу, де зберігаються важливі пам’ятки минулих часів: знаряддя праці, предмети побуту, книги, монети, документи.

Музеї бувають історичні, художні, літературні, природничі, технічні тощо. Історія музею сягає в сиву давнину на кілька тисяч років. Перші музеї в Україні відкрилися майже 200 років тому. Один із найстаріших музейних закладів нашої держави Національний музей історії України в Києві. В музеях зберігаються експонати, які відображають історію України від найдавніших часів до сьогодення.

- До якого музею передаються археологічні знахідки, здобуті під час розкопок на території нашої області?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Гра «Продовжи речення»

Кожен гуртківець по черзі називає одне поняття, термін, речення, що стосуються теми заняття, щоб побудувати зв’язну розповідь.

Бесіда

- Звідки історики дізнаються про минуле?

- Про які групи історичних джерел ви дізналися?

Складання таблиці «Історичні джерела» в конспекті та на дошці

Речові	Писемні	Усні

VІ.Висновок

Отже, наука історія має помічницю – археологію. Для вивчення життя людей у найдавніші часи найбільше значення мають археологічні розкопки, під час яких знаходять залишки матеріальної культури – знаряддя праці, предмети побуту, залишки жител, одягу. За ними можна дізнатися як жили люди в давнину.

Тема: Залюднення території України. Палеоліт України. Перша людина на території України. Ранній палеоліт. Пізній палеоліт. Доба Homo sapiens.

Мета: -ознайомлюючи гуртківців з життям людей на території України в епоху палеоліту, простежити еволюцію:

- людини від архантропа (пітекантропа) до неоантропа (кроманьйонця);

- знарядь праці і занять людей;

- форм співжиття людей (соціальної організації);

- релігійних вірувань і мистецтва (духовного розвитку), а також – впливу природного середовища на розвиток людини, її господарську діяльність;

– дати уявлення про гіпотези появи людини на Землі, особливості взаємодії природи та предків людини;

– розглянути основні риси епохи палеоліту, найбільш відомі археологічні пам’ятки України і Рівненщини;

– розвивати навички роботи з джерелами інформації, археологічними знахідками, аналізувати історичні факти й події, складати хронологічні таблиці.

– вміння свідомо читати адаптований історичний текст

– познайомити з поняттями й термінами: первісність, австралопітек, палеоліт, гурт первісних людей, збиральництво, полювання;

– виховувати інтерес до історії, шанобливе ставлення до історичних пам’яток.

 

Тип заняття: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиця археологічної періодизації, картки, друковані завдання, карта України, атласи, фотокартки, зразки археологічних знахідок.

 

 

Хід заняття

І. Організаційний момент

Повідомлення теми та мети заняття.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Керівник.

- Пригадайте, з якими термінами ми познайомились на попередньому занятті.

1. Наука про речові пам’ятки історії це:

а) нумізматика;

б) топоніміка;

в) археологія.

 

2. Яка роль археології у вивченні найдавнішого минулого?

3. Поясніть, чому історичні джерела називають «слідами минулого» або «мимовільними свідками часу».

4. Як називають вченого, який здійснює розкопки й вивчає давні речі та споруди?

5. Що знаходять археологи?

6. Навіщо люди створюють музеї?

7. Підберіть синоніми до слова «музей».

8. Як називають річ чи документ, виставлені в музеї?

Гра «Заверши речення» « Історичними джерелами можуть бути...»

 

ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності

Керівник. У цьому навчальному році ми розпочали систематичне вивчення давньої історії України за допомогою археологічних досліджень. Давайте пригадаємо:

– Що таке історія?

– Що вивчає всесвітня історія?

– Який період всесвітньої історії ви вивчили на уроках у школі?

– Які його хронологічні межі?

– Вивчаючи історію стародавнього світу, з якими регіонами земної кулі ви знайомилися? (Показати їх на карті.)

– Чому саме ці регіони (Єгипет, Передня Азія, Індія, Китай, Середземномор'я) були в центрі нашої уваги?

– Чи відомо вам що відбувалося в ті часи на території, яку займає сучасна Україна? (Маємо лише окремі, фрагментарні відомості.)

Отже, перед нами стоїть завдання: ознайомитися з тими подіями, явищами, процесами, які відбувалися на території сучасної України в давні часи, тобто з давньою історією України.

IV. Вивчення нового матеріалу

Давня історія України є складовою всесвітньої історії і відображає загальноісторичні закономірності. Уже в палеоліті територія України була залюдненою. Особливо сприятливі природні умови склалися на наших землях у післяльодовиковий час, вони прискорювали появу й розвиток стародавніх суспільств, які підтримуючи плідні контакти з сусідами, зробили значний внесок у світову цивілізацію.

Населення, що проживало на території України, починаючи з епохи палеоліту, пройшло у своєму розвитку той самий історичний шлях, який був притаманний його південним сусідам – близькосхідним цивілізаціям, лише трохи «приглушений» місцевими умовами.

Керівник.

Історія починається тоді, коли з'являється сама людина. Отже, нам потрібно з'ясувати, коли з'явились люди на території України. Насамперед повторимо, що ми знаємо про походження людини з уроків історії.

– Які є точки зору щодо проблеми походження людини?

Теорії походження людини:

Релігійна – творіння людини Богом або богами;

Космічна – позаземне походження людини;

Еволюційна – виникнення людини в процесі еволюції;

Антропогенез – процес виділення людини з тваринного світу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.

 

– Коли, на думку вчених, з'явилися люди на нашій планеті?

– Де було знайдено рештки найдавніших людей?

– Кого слід вважати найдавнішою людиною? (Або: Які ознаки, на думку вчених, свідчать про появу найдавнішої людини, про її виокремлення від світу тварин?)

Єдиної точки зору щодо проблеми походження людини на сьогодні не існує. Найбільш прийнятною є така. Спільним пращуром людей і сучасних людиноподібних мавп вважається викопна людиноподібна мавпа дріопітек (жила близько 20 - 14 млн., р. тому на території Африки, Південної Азії та Південної Європи). Близько 5млн.р. тому дріопітеків змінили австралопітеки —людиномавпи (або мавпи, що стояли на порозі олюднення) безпосередні предки сучасної людини, їх залишки було знайдено лише в Африці. Після австралопітеків настала епоха найдавнішої людини.

Серед учених немає одностайної думки, кого треба вважати найдавнішою людиною. Є дві точки зору.

1. Людиною можна вважати ту істоту, для якої праця стала необхідністю, яка вміє виготовляти знаряддя праці, не може існувати без них.

2. Ознакою появи найдавнішої людини повинні бути не найдавніші знаряддя праці, а утвердження основних біологічних відмінностей між мавпою та людиною: пряма хода (прямоходіння), розвинута рука з протиставленим великим пальцем та високорозвинутий мозок з об'ємом не менш як 800 куб. см.

З огляду на це одна частина дослідників вважає найдавнішою людиною істоту, яку названо «людина вміла» – Ноmо habilis або презинджантроп (кістки знайдено більш як в 10 пунктах Східної та Південної Африки, поряд з ними – найдавніші знаряддя праці), інша частина вчених архантропа (пітекантропа), відомого під назвою «людина прямоходяча» (рештки його виявлено в Африці, Південно-Східній Азії, на території сучасної Європи). Прибічники обох точок зору сходяться на тому, що найдавніша людина з'явилася близько 2- 3 млн. років тому.

 

– Які фактори сприяли розвиткові людини?

На думку деяких учених, вирішальний вплив на олюднення мавпи та подальший розвиток людської істоти справили природні умови. Вони сприяли різким змінам екологічної ситуації в давнину. Упродовж існування найдавнішої людини на Землі постійно зберігалася тенденція до зниження температури. Періоди наступу льодовика змінювалися міжльодовиковими періодами. З півночі на південь змінювався рослинний і тваринний світ. Різкі зміни в природному середовищі стимулювали розвиток, були своєрідним фільтром, який могли подолати лише найорганізованіші групи мавп, а потім і гомінідів.

Як вважають науковці, деякі особливості людини не можна пояснити самою лише еволюцією від мавпи (наприклад, протиставлення великого пальця). Така особливість могла з'явитись лише в результаті мутації того гурту мавп, який стояв біля витоків людського роду. Однією з можливих причин мутації називають вплив радіоактивного випромінювання з уранових покладів півдня Африки під час давніх глобальних катаклізмів. Крім того, вважають, що внаслідок всесвітніх катастроф ситуація, яка спричинила появу першолюдини, могла повторюватись.

Залежно від матеріалу, з якого вироблялися знаряддя праці найдавніша історія людства поділяється на кілька епох: палеоліт (стародавній кам´яний вік), мезоліт (середній кам´яний вік), неоліт (новий кам´яний вік), епоха бронзи, міді, заліза.

Керівник. При вивченні цієї теми найбільші труднощі виникають через надзвичайно великий обсяг навчального матеріалу. Оскільки перші люди з'явились на українських землях сотні тисяч років тому, то ми повинні показати вміння орієнтуватися в історичних подіях такої тривалості, що просто важко собі уявити! Допоможе в цьому в першу чергу знання періодизації найдавнішої історії.

Для кращого запам'ятовування нового матеріалу пропоную записувати терміни та назви в конспект та знаходити місце розташування об’єктів на карті. Зараз ми оглядово ознайомимося з основними рисами палеоліту та особливостями життя людей в цей період. А наприкінці заняття узагальнимо вивчений матеріал

.

– Коли ж з'явилася людина на території України?

Первісна людина з’явилася на території України близько мільйона років тому, в часи раннього палеоліту. Це були архантропи (прадавні люди). Об’єм їхнього мозку – 800-1300 куб см, зріст 160-170 см.

Почалося використання вогню й одягу, споруджуються перші житла, складаються початкові форми людських колективів, зароджуються ідеологічні уявлення та першопочатки мистецтва. Основним заняттям людей було збиральництво та полювання на дрібних тварин. Основне знаряддя праці – ручне рубило, яке вироблялося з каменю. В Україні виявлено близько 30 стоянок людей того часу: біля села Королеве (Закарпаття), міста Амвросіївка (Донецька обл.) та ін.

Життя первісних людей значно ускладнювалося надзвичайно різкими змінами клімату, пов’язаними з періодичним похолоданням, а також геополітичними катаклізмами (землетрусами та ін.). Приблизно 150 тис. років тому, наприкінці другого зледеніння, з’являються люди нового типу – неандертальці: невисокі на зріст (150-160 см), сутулі, з масивною головою, їхній мозок відповідав об’єму мозку сучасної людини, досягаючи 1600 куб. см. Спосіб життя неандертальця стає більш «цивілізованим»: значно удосконалюється виробництво крем’яних і кам’яних знарядь, мисливської зброї, будуються перші житла, використовується вогонь, виникають зародки родового ладу, виготовляється перший одяг зі шкур, зароджується мова і мистецтво. В багатьох печерах, в яких проводилися розкопки, зустрічаються поховання у відповідності з певними релігійними віруваннями.

В Україні відомо понад 200 поселень неандертальців: у Наддніпрянщині, Подесенні, Наддністрянщині, Прикарпатті і Закарпатті, на Донеччині. Палеолітична людина. Останків самої палеолітичної людини на Україні ще дуже мало – кілька кісток ноги та рука (Кіїк-Коба), два фрагменти черепа (Чулатів І, Новгород Сіверський), нижня щелепа (Валява біля Перемишля) й зуб дитини (Пушкарі I). Про її расову приналежність не можна чогось певного сказати. Проте за аналогією із знахідками в Західній Європі можна припускати, що вона належала до т. званого «неандертальського» типу (homo primigenius), не трималася ще вертикально, не володіла розчленованою мовою, однак переважала тварин розвиненішим інтелектом, користувалася вогнем, виробляла примітивне знаряддя, полювала на тварин.

У період пізнього палеоліту (40-10 тис. р. до н.е.), коли клімат України характеризувався як континентально-холодний, а землю вкривали лісотундра і степ, з’являється людина сучасного типу – кроманьйонець (гомо-сапієнс – людина розумна). В межах України відомо близько 800 пізньопалеолітичних пам’яток – поселень. В цей період склався родовий лад, коли люди об’єднувалися в племена. На зміну першій формі існування людського суспільства – первісному стаду прийшла родова община, відбулася племінна організація суспільства. Родинні зв’язки велися по материнській лінії (матріархат). Основними заняттями населення було збиральництво та полювання. Люди навчилися виготовляти знаряддя праці із каменю, одяг, споруджувати житла, добувати вогонь. Намітився поділ праці між чоловіком і жінкою. Чоловіки займалися переважно полюванням, а жінки – домашнім господарством. Кроманьйонці вміли виготовляти багато різних знарядь праці, використовуючи для цього кістки звірів. Значного розвитку набуває мистецтво, в тому числі перші музичні інструменти, з’являються зародки вірувань: анімізм (культ предків, вшанування померлих), тотемізм (віра в спільного предка з тварин чи рослин), фетишизм (поклоніння предметам неживої природи).

VI. Закріплення вивченого.

Керівник. Отже, узагальнимо.

Кам’яний вік – найдовший культурно-історичний період у розвитку людства, коли основні знаряддя праці виготовлялися переважно з каменю, кістки та дерева. Тривав від появи першої людини (близько 2 млн. р. тому) до віку обробки металів (4 тис. р. до н.е.). Умовно вчені кам’яний вік поділяють на палеоліт, мезоліт, неоліт та енеоліт.

Палеоліт – (давньокам’яний вік)тривав від появи першої людини (2.5 млн. р. тому) і до 11 тис. р. тому назад (99% часу історії людства).

В Україні відомо понад однієї тисячі поселень палеоліту. На території України проживали люди кількох типів:пітекантроп (архантроп) – 1 млн.-150 тис. до н.е.; неандерталець (палеантроп) – 150-35 тис. до н.е.; кроманьйонець – близько 35 тис. до н.е. Палеоліт поділяють на ранній, середній та пізній.

А) РАННІЙ ПАЛЕОЛІТ тривав від появи першої людини до 150 тис. р. тому

(30 стоянок). 1 млн. років тому – поява першої людини на території України

Найдавніших людей, які з’явилися на території України називають архантропи.

Архантропи – найдавніші викопні люди.

Перші люди вели привласнююче господарство.

Привласнююче господарство (привласнювали дари природи) – збиральництво, мисливство.

Знаряддя праці первісних людей: кам’яне рубило, палка-копачка

Найдавніші люди проживали первісним людським стадом.

Стоянки на території України часів раннього палеоліту: найдавніша на території України – с. Королеве (Закарпаття), м. Амвросіївка (Донбас), с. Лука-Врублівецька (Житомирщина).

Б) СЕРЕДНІЙ ПАЛЕОЛІТ тривав від 150 тис. р. тому до 35 тис. р. тому.

За часів середнього палеоліту близько 150 тис. років тому з’являється тип людини – неандерталець. Розпочинається льодовиковий період (мустьєрська епоха). В Україні південна межа максимального зледеніння орієнтовно проходила повз таких сучасних міст як Львів, Ковель, Житомир, Кременчук, Миргород, Суми. Різке похолодання призводить до зменшення рослинного світу (флори) і появи величезних тварин (мамонтів, шерстистих носорогів, північних оленів, печерних ведмедів…).

Залишається привласнююче господарство – на перше місце виходить загінне полювання, збиральництво.

Жили первісним стадом.

Знаряддя праці: удосконалене ручне рубило, кам’яні гостроконечники для списів, скребла.

Неандертальці навчилися добувати вогонь (близько 300 тис – 100 тис. років тому). Загорталися у шкури тварин. З’являються основи мови та зародки духовної культури й релігійних уявлень (поховання, різьблений орнамент, ознаки образотворчого мистецтва).