Чи впливає іонізуюча радіація на головний мозок людини .

Логановський Костянтин Миколайович

Резюме. Мета цього повідомлення — аналіз наявних даних щодо радіоцеребральних ефектів при опроміненні у дозах 8 тиж при дозах >20 мЗв на плід і >300 мЗв на щитовидну залозу in utero, а на 16 – 25- му тижні — >10 мЗв і >200 мЗв відповідно. Необхідне здійснення пожиттєвого активного нейропсихіатричного спостереження когорти внутрішньоутробно опромінених постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також експонованих на 0–1- х роках життя. Ці постраждалі перебувають під підвищеним ризиком розвитку різних нейропсихіатричних захворювань, включаючи шизофренію. Опромінення у дитинстві пов ’ язане із дозозалежним когнітивним зниженням у дорослому віці й нервово - психічними розладами, включаючи шизофренію, у подальшому житті. Можливими пороговими дозами віддаленого церебрального радіаційного ураження є малі дози 0,1 – 1,3 Гр на головний мозок у дитинстві. Радіаційно - асоційовані ефекти у дорослих встановлені при дозах >0,15 – 0,25 Зв. Дозозалежні нейропсихіатричні, нейрофізіологічні, нейропсихологічні та нейровізуалізаційні відхилення виявлені після опромінення при дозах >0,3 Зв, а нейрофізіологічні та нейровізуалізаційні маркери — при дозах >1 Зв. Пострадіаційне ураження головного мозку переважно локалізоване в лобно - скроневих ділянках домінантної півкулі й залучає як білу, так і сіру речовину головного мозку. Після опромінення характерні т а к і структурнофункціональні церебральні порушення: атрофія кори лобних і скроневих часток, зміни субкортикальних структур і провідних шляхів, особливо у домінантній гемісфері. Опромінення у дорослому віці є чинником ризику синдрому хронічної втоми як предиспозиції розвитку нейродегенерації, когнітивного дефіциту та інших нейропсихіатричних розладів, прискореного старіння центральної нервової системи, а також новою моделлю розвитку шизофренії. Дослідження радіаційних нейропсихіатричних ефектів необхідно продовжити.

Ключові слова: іонізуюче випромінювання, малі дози, аварія на Чорнобильській АЕС, головний мозок, радіочутливість, радіоцеребральні ефекти, внутрішньоутробне опромінення.

Whether low doses of ionizing radiation affect the human brain?

Loganovsky K N

Summary. The aim is to analyze the current evidences on radiocerebral effects following exposure to 20 mSv on fetus and >300 mSv on thyroid in utero; 16–25 weeks — >10 mSv and >200 mSv, respectively. A life span study should be done for the cohort of prenatally irradiated persons as a result of the Chernobyl accident,as well as those exposed at the age of 0–1 years. These survivors are under increased risk of different neuropsychiatric disorders, including schizophrenia. Radiation exposure in childhood is obviously associated with dose-related cognitive decline in adulthood and neuropsychiatric disorders, including schizophrenia, later in life. The possible dose thresholds of delayed radiation brain damage are the doses as low as 0.1–1.3 Gy on the brain in childhood. In adults, the radiation-associated cerebrovascular effects were obtained at >0.15–0.25 Sv. Dose-related neuropsychiatric, neurophysiological, neuropsychological, and neuroimaging abnormalities following exposure to >0.3 Sv, neurophysiological and neuroimaging radiation markers at doses >1 Sv were revealed. Postradiation brain damage is predominantly localized in the frontal-temporal areas of the left hemisphere and involves both white and gray matter of the brain. The cerebral structural and functional abnormalities after irradiation are characteristic as frontal and temporal cortex atrophy, changes of subcortical structures and neuronal pathways, mainly in the dominant hemisphere. Adulthood radiation exposure is the risk factor for the Chronic Fatigue Syndrome as the predisposition for neurodegeneration, cognitive deficit and other neuropsychiatric disorders development, accelerating CNS ageing, as well as the new model of schizophrenia. Studies on radiation neuropsychiatric effects should be realized.