Морфологія типів темпераменту

ХОЛЕРИК	САНГВІНІК	ФЛЕГМАТИК	МЕЛАНХОЛІК
ЗАГОСТРЕНИЙ КІНЧИК НОСА,   КОНУСОПОДІБНІ БРОВИ,   ПЕРЕНІССЯ БЕЗ ВИЇМКИ,   ПІДНЯТИЙ КІНЧИК НОСА,   ДОВГЕ ПЕРЕНІССЯ,   ВІДСУТНІСТЬ СКЛАДКИ ВЕРХНЬОГО ОКА,   ЯСТРУБИНИЙ НІС,   ГЛИБОКІ СКЛАДКИ ЩІК,   ВИСТУПАЮЧА ПЕРЕГОРОДКА НОСА,   ШИРОКЕ МІЖБРІВ’Я,   НИЗЬКА ВЕРХНЯ ГУБА,   МАЛЕНЬКІ ВУХА	ЛАСТОВИНКИ,   ПОХИЛІ ВЕРХНІ ГУБИ,   СВІТЛІ ОЧІ,   ВУЗЬКІ БРОВИ,   УВАЛЕНІ ЩОКИ,   ВЕЛИКІ КИСТІ,   МАЛЕНЬКІ ОЧІ,   ТОНКІ ВІКА,   НАЯВНІСТЬ РОТОВИХ БОРОЗЕН	КИРПАТИЙ,   ПІДНЯТИЙ КІНЧИК НОСА,   КОРОТКА СТРИЖКА,   ПЕРЕНІССЯ НИЖЧЕ ЗІНИЦЬ,   ТОВСТИЙ КІНЧИК НОСА,   ЦИЛІНДРИЧНІ ЗУБИ,   СПИНКА НОСА БЕЗ ГОРБИКА,   М’ЯКІ ВУХА,   УВІГНУТА ЛІНІЯ ВОЛОССЯ,   ТРИКУТНА МОЧКА	ОВАЛЬНИЙ ЧЕРЕП,   ВІДСТОВБУРЧЕНІ ВУХА,   ОПУКЛИЙ РОТ,   ВІДСУТНІСТЬ ЛОБОВО-НОСОВОГО КУТА,   ВІДСУТНІСТЬ ПОВЕРХОВО-ВНУТРІШНІХ РІЗЦІВ,   ВУЗЬКІ ВУХА,   КОРОТКІ НІГТІ,   ВИСТУПАЮЧИЙ ПРОФІЛЬ ОБЛИЧЧЯ,   ВИСОКЕ ПЕРЕНІССЯ

Характер – це сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, у ставленні до колективу, інших людей, праці, навколишньої дійсності та самої себе.

 

 

Зміст характеру особистості визначається суспільними умовами життя та виховання. Вчинки людини завжди чимось мотивуються, на щось або на когось спрямовуються. Проте заформоюнаміри, прагнення реалізуються по-різному. Це залежить і від обставин, ситуацій, в яких знаходиться людина, і від особливостей її характеру, особливо від темпераменту.

Риси характеру:

- моральні: колективізм, чесність, правдивість, товариство, чутливість, ввічливість тощо;

- вольові: витриманість, рішучість, самостійність, дисциплінованість тощо;

- емоційні: уразливість, упевненість, життєрадісність, пристрасність тощо;

- інтелектуальні: кмітливість, спритність, допитливість, цільність тощо.

Повнотахарактеру – це всебічний розвиток його головних структурних компонентів – розумових, моральних, емоційно-во­льових.

Цілісність характеру виявляється в єдності слова та діла або в її відсутності у вчинках.

Твердість і незалежність особистості в її прагненнях і переконаннях, у бо­ротьбі за досягнення окреслених цілей свідчать про визначеність її характеру.

Силахарактеру виявляється в енергійних діях, завзятті та ак­тивності в діяльності, боротьбі за доведення справи до кінця, незважаючи ні на які перешкоди.

 

 

МОЖЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ

 

Здібності – це індивідуально-психологічні особливості особистості, які є умовою успішного здійснення певної діяльності й визначають відмінності в оволодінні необхідними для неї знаннями, уміннями та навичками.

 

 

Здібності – реалізовані в діяльності потенційні можливості особистості.

Задатки – анатомо-фізіологічне підґрунтя здібностей. Умови реалізації задатківяк здібностей: діяльність, активна взаємодія з навколишньою дійсністю, на­вчання та виховання.

Під задатками розуміють певні морфологічні і функціональні особливості воїна як природні передумови розвитку здібностей.

Видатні індивідуальні здібності в одній чи кількох галузях діяльності називають талантом, а людей, що їх мають, – талановитими.

Найвищий щабель розвитку здібностей, що виявляються у творчій діяльності, результати якої мають історичне значення в житті суспільства, в розвитку науки, літератури, мистецтва, називають геніальністю.

Загальними називаються здібності, які певною мірою виявляються в усіх різновидах діяльності – у навчанні, праці, грі, розумовій діяльності тощо.

Спеціальні здібності виявляються у спеціальних різновидах діяльності.

Знання – категорія, що відображає істотні моменти зв’язку між пізнавальною діяльністю і практичними діями особистості.

Навичка – психічне утворення, завдяки якому особа спроможна виконувати певну дію раціонально, з належною точністю і швидкістю, без зайвих витрат фізичної та нервово-психічної енергії.

Уміння – використання особою наявних військово-професійних знань і навичок для вибору та здійснення прийомів дій відповідно до поставленої мети.

 

 

ПСИХІЧНІ СТАНИ