Кількісна і якісна економічна оцінка природних ресурсів та природних умов

Використання природних багатств країни повністю залежить від рівня розвитку продуктивних сил і, навпаки, наявність відповідних природних ресурсів і умов істотно впливає на розвиток продуктивних сил, прискорюючи або уповільнюючи динаміку їх.

Будь-яке обґрунтування розміщення продуктивних сил вимагає врахування кількісних і якісних параметрів природних умов і природних ресурсів, тобто обірунтування наявного природно-ресурсного потенціалу на певній території. Зростання економічного значення природних ресурсів і природних умов зумовлене тим, що вони розглядаються не тільки як предмети праці, а й як засоби виробництва. Природно-ресурсний потенціал розглядається як сукупність усіх можливостей, засобів, запасів, джерел, що є і що можуть бути мобілізовані та використані для досягнення певної мети. Ресурси визначають як наявні запаси, матеріальну цінність, можливість використання і як засоби виробництва. Таким чином, застосування цих понять для кількісної та якісної характеристики природних багатств відображає їх споживчу вартість і корисність використання для суспільного виробництва. Враховуючи наведене, поняття «природно-ресурсний потенціал» (ПРП) найбільш поширене в науках, що вивчають теорії, є одним з найбільш важливих факторів розміщення продуктивних сил і включає тільки вже вивчені елемен Найбільш чітке визначення природних ресурсів і умов у своїх працях дав А. Мінц. За його трактуванням, природні умови - це тіла і сили природи, які при певному рівні розвитку продуктивних сил суттєві для життя і діяльності людського суспільства і в невиробничій діяльності людини; природні ресурси — це тіла і сили природи, які на певному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності. Ресурси, що недостатньо вивчені на конкретній території, мають назву потенційних природних ресурсів.

Україна - достатньо розвинута держава і за запасами природних ресурсів займає провідне місце в Європі, зокрема за запасами залізної і марганцевої руд, сірки, кам'яного вугілля, калійної і кам'яної солей, і перше місце за кількістю орних земель

. Залежно від практичних факторів (перевезення ресурсів, розташування виробничих об'єктів, способів їх переробки) доцільно вибирати декілька критеріїв економічної оцінки:

0 поелементна оцінка окремих джерел природних ресурсів;

0 оцінка територіальних поєднань різних природних ресурсів;

Ш оцінка природних умов життя або виробництва.

Основними вимогами до системи кількісних і якісних економічних оцінок природних ресурсів є такі:

■=> визначення економічної сутності оцінок природних ресурсів і їх основних видів, деталізація та врахування призначення їх у сис темі управління народним господарством;

*Ф оцінення всіх природних ресурсів за єдиною методологічною основою (на методологічних принципах теорії трудової вартості);

•=> потенційно можливий ефект від їх використання;

=> врахування об 'єктивних природних умов, що не пов 'язані з при родними властивостями ресурсів. До них належать:

■ S поділ природних ресурсів на відтворювальні і невідтворювальні;

■ S неоднорідність продукції, що отримується при використанні різних природних ресу Економічна оцінка природних ресурсів (R) на основі рентної концепції, за пропозицією К. Гофмана, розраховується за формулою:

За оцінкою земель населених пунктів визначають:

♦ характеристику земельної ділянки з позиції придатності до
інженерно-технічних, промислових та житлових споруд;

+ величину суспільно необхідних витрат в процесі експлуатації (використання) землі;