Деталі для з’ єднання ланок машин.

Серед розглянутих способів з'єднань (див. рис. 11, 12) най­більшого поширення набули роз'ємні жорсткі, які здійснюються гвинтами, болтами, шплінтами, шпонками та іншими деталями.

Різьбові з'єднання — найпоширеніший вид з'єднання деталей ма­шин. Вони характеризуються простотою конструкції, зручністю у збиранні й розбиранні, універсальністю і високою надійністю. Основний недолік різьбових з'єднань — висока концентрація напружень у деталях з'єднання.

Рис. 11

 

 

Рис. 12

Різьбові з'єднання складаються з деталей із зовнішньою та внутрішньою різьбою. Всі деталі з зовнішньою різьбою називаю­ться гвинтами, а з різьбовим отвором — гайками.

Гвинти. Гвинт — це циліндричний металевий стрижень  (рис. 13 а, б), на якому нарізана різьба 3 для вкручування в одну зі з'єдну­вальних деталей — з головкою різної форми 2 (її може і не бути); 1 — шлиця (паз) для викрутки, 4 — конусоподібний кінець гвин­та (див. рис.13 а). Конуса на кінці гвинта може і не бути. Форма гвинта залежить від призначення гвинта.

Залежно від спрямування гвинтової лінії у гвинтах може бути права і ліва різьба. Всі гвинти залежно від їх призначення умовно поділяють на упорні, притискні, стягуючі, установочні, шарнірні. Такий умов­ний розподіл дає уявлення про можливості виконання того чи іншого регулювання.

 

Рис. 13                                   Рис. 14

Упорний гвинт призначений для кріплення однієї деталі до ін­шої. При цьому торець 1 різьбового стрижня гвинта впирається в поверхню однієї з деталей (рис. 14, б). Після послаблення гвинта одну деталь можна повернути відносно другої або перемістити відносно їх осі. Як приклад розглянемо кріплення голки 3 в голководі 1 за допомогою гвинта 2 (рис. 14, а). За допомогою упорного гвинта 2 кріпиться човник 6 до човникового вала 5 за допомогою трьох гвинтів 4 (див. рис. 14, а). Показаний на рисунку гвинт один, але човник кріпиться за допомогою трьох гвинтів 2 (див. рис. 12).

Притискний гвинт призначений для кріплення однієї деталі до іншої. Наприклад, кріплення шарнірної лапки 3 на стрижні 1 за допомогою гвинта 2 (рис. 15 а, б).

Стягуючий гвинт (клемове з'єднання) використовується для кріплення однієї роз'ємної деталі до другої стягуванням першої. Після послаблення гвинта можливе переміщення або поворот однієї деталі відносно іншої. Наприклад, кріплення поводка 2 (рис. 16 а, б) на голководі 1 за допомогою стягуючого гвинта 3 (див. рис. 16 а, б)

Рис. 15

   

Рис. 16

Установочний гвинт призна­чений для кріплення однієї де­талі до іншої у точно визначено­му положенні. Прикріплення може здійснюватися гвинтом з конусо­подібним кінцем, виконаним на кінці різьбового стрижня, або з плоским кінцем, який впираєть­ся в деталь. Таке з'єднання доз­воляє після послаблення уста­новчого гвинта здійснювати пе­реміщення однієї деталі віднос­но іншої. Як приклад такого з'єднання розглянемо кріплення кривошипа 3 (рис. 17 а, б) на валу 1 гвинтом 2.

З'єднання певних деталей ма­шин за допомогою шарнірного гвинта з циліндричним шарніром (рис. 18 а, б) дає можливість виконувати рух однієї деталі відносно іншої в одній (вертикаль­ній або горизонтальній) площинах. Шарнірний гвинт з конусним шарніром (рис. 19 а, б) дає мож­ливість здійснювати рух однієї деталі відносно іншої у похилій площині. Наприклад, з'єднання шатуна 1 і коромисла 2 за допо­могою гвинта 3 (див. рис. 19 а, б).

               

             

Рис. 17                                                       Рис. 18                                                      

Рис. 19

 

Гвинт з кульковим шарніром (рис. 20) застосовується для нежорсткого з'єднання деталей. Внаслідок такого з'єднання деталей одна з них може рухатися у просторі.

 

До шарнірних гвинтів також відноситься центровий гвинт (рис. 21, а) та центровий палець (рис. 21, б), який потім закріплюється гвинтом. Центровий гвинт і центровий палець ма­ють відшліфований конусний кінець 1 (див. рис. 21 а, б) і в па­рі з іншим гвинтом або пальцем призначені для підтримування валів. Як приклад розглянемо на рис. 22 вал підйому 3, вал пе­реміщення 4, що підтримуються в центрових пальцях 1.

     

Рис. 20                       Рис. 21

Рис. 22

Болти. Болт — циліндричний стрижень з різьбою і головкою 1 (рис. 23) (шестигранною, рідше чотиригранною, напівкруглою тощо).

Рис. 23

Зварюванням називають технологічний процес з'єднання металевих чи неметалевих частин за допомогою місцевого нагріву зварювальних ділянок до рідкого чи пластичного стану. На сьо­годні зварювання є основним видом нероз'ємних з'єднань у су­часному машинобудуванні. Наприклад, з'єднання коромисла 1 з валом 2    (рис. 24 а, б).                                     

Рис. 24