Педагогічне керівництво позакласною роботою з фізичного виховання

Успішність позакласної роботи з фізичного виховання значною мірою залежить від адекватності розподілу обов'язків між педагогами навчального закладу, їхньої компетентності й узгодженості дій. Тому наведу найбільш загальну схему розподілу цих обов'язків.

Вчитель із фізичної культури очолює систему інструктивно-методичних заходів. Він проводить семінари, інструктажі, показові тренувальні заняття, індивідуальні консультації. На нього покладені загальні корегування й контроль діяльності шкільного колективу фізичної культури (за наявності останнього). На когось із учителів з фізичної культури можуть бути покладені функції організації позакласної чи позашкільної роботи з фізичного виховання; в такому разі він бере безпосередню участь в організації та проведенні масових фізкультурних заходів, очолює роботу секцій загальної фізичної підготовки, фізкультурних груп, що комплектуються з урахуванням інтересів учнів, спортивних секцій та груп початкової підготовки дитячо-юнацьких спортивних шкіл для учнів, які бажають займатися обраним видом спорту, координує діяльність педагогів та учнівських громадських організацій з планування та проведення позакласних заходів, надає консультативну й іншу допомогу раді шкільного колективу фізичної культури (за наявності останнього).

Класний керівник в умовах повсякденного спілкування з учнями свого класу має сприятливі можливості для залучення якомога більшої кількості учнів класу до систематичних занять фізичними вправами. Він піклується про участь класу в масових фізкультурних заходах (що повинно відбиватися на плануванні ним виховної роботи), стимулює участь окремих учнів у групових позакласних заняттях, організує туристські походи й прогулянки, контролює виконання учнями свого класу доручень шкільного колективу фізичної культури (за наявності останнього), проводить регулярну ранкову гімнастику тощо.

Педагог (викладач конкретного предмету) бере безпосередню участь у проведенні фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі навчального дня, зокрема фізкультурних хвилин і пауз, занять фізичними вправами на подовжених перемінах.

Директор навчального закладу забезпечує єдину спрямованість дій усіх педагогів, передбачає в загальному плануванні діяльності навчального закладу роботу секцій загальної фізичної підготовки, фізкультурних груп, що комплектуються з урахуванням інтересів учнів, спортивних секцій та груп початкової підготовки дитячо-юнацьких спортивних шкіл для учнів, які бажають займатися обраним видом спорту, проведення масових фізкультурних заходів, за узгодженням з учителями з фізичної культури виносить найбільш актуальні питання позакласної роботи з фізичного виховання на обговорення педагогічної ради.

Перед наступною лекцією прошу повторити питання "Складення плану-конспекту уроку".

 

ЛЕКЦІЯ 14

МЕТОДИКА ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ШКОЛІ

План.

1. Необхідність і специфіка планування роботи з фізичного виховання.

2. Складення річного плану-графіку.  

3. Складення поурочного робочого плану.

3.1. Визначення та планування навчальних, оздоровчих і виховних задач.

3.2. Технологія складення поурочного робочого плану.

 

1. Необхідність і специфіка планування роботи з фізичного виховання

Раціональне планування навчально-виховної роботи з фізичного виховання учнів середнього та старшого шкільного віку є важливою умовою ефективності педагогічного процесу шкільного фізичного виховання. Одразу звертаю вашу увагу на те, що планування роботи з предмету "Фізична культура" за своїм змістом значно відрізняється від планування роботи з інших учбових предметів. Це зумовлене специфікою процесу навчання руховим діям, структурою шкільної програми з фізичної культури й необхідністю розв'язувати не лише освітні й виховні, але й оздоровчі задачі з метою цілеспрямованого впливу на фізичний розвиток учнів, підвищення функціонального стану їхнього організму.

Планування роботи з фізичного виховання може бути загальним і поурочним. Основним документом першого типу планування є план-графік черговості проходження програмного матеріалу в навчальному році, або річний план-графік. Поурочне планування – це планування навчально-виховного процесу на уроках. Воно здійснюється у формах поурочних робочих планів і планів-конспектів окремих уроків. Складення планів-конспектів окремих уроків – документів планування навчальної роботи, які визначають зміст, послідовність виконання і дозування вправ, організаційні та методичні особливості кожного з уроків – є невід'ємною частиною підготовки вчителя до уроку (поряд із вивченням спеціальної літератури, особистої рухової, мовленнєвої та іншої підготовки тощо). З огляду на це методику й технологію складення плану-конспекту уроку ми докладно розглядали при вивченні теми "Вимоги до уроку з фізичної культури та підготовка до нього вчителя". Наразі нам залишається розглянути методику та особливості складення річного плану-графіку та поурочного робочого-плану.

 

2. Складення річного плану-графіку

Річний план-графік черговості проходження програмного матеріалу складається, як правило, на рік для кожної паралелі класів. Для розробки такого плану вам необхідно провести певну підготовчу роботу, яка буде складатися з декількох етапів.

1. Проаналізувати можливості учнів та умови занять, зіставити їх з програмними вимогами, окреслити кількість годин, які ви плануєте відвести в даному навчальному році на вивчення кожного розділу (теми). Обсяг часу, який необхідно витратити на засвоєння різних тем, навіть в обов'язковій частині програми, дається в програмі, але він є приблизним; вам необхідно його конкретизувати залежно від конкретних умов. Як ви знаєте, більшість модулів нині буде формувати сама школа залежно від її матеріального й кадрового забезпечення, бажання учнів з урахуванням регіональних традицій, тому ви повинні розробити так звану "сітку годин", що будуть відведені на засвоєння тем за цими варіативними модулями.

2. Пронумерувати в кожному розділі програми теоретичні відомості й фізичні вправи, що будуть складати зміст модулів. Наприклад, при вивченні футболу можна запропонувати такі вправи: удар по м'ячу, що летить (1), обманні рухи (2), зупинка м'яча, що опускається (3), удар по м'ячу головою (4), викид м'яча з-за бокової лінії (5), двосторонні ігри (6). П

3. Розподілити години та учбовий матеріал за чвертями й скласти річний план-графік.

Графічно його може бути представлено у вигляді двох таблиць. Найменування рядків для обох таблиць однакові. Це розділи програми, що стосуються, по-перше, виконання практичних вправ – як обов'язкової (наприклад, біг, стрибки, вправи для формування правильної постави), так і варіативної (наприклад, легка атлетика, футбол, плавання, боротьба) частини, по-друге, засвоєння теоретичних знань. Кожна з таблиць містить по 4 стовпчики, кожен із яких відповідає одній навчальній чверті. У клітинках фіксується кількість годин. Різниця між таблицями в тому, що в першій стовпчики означають кількість годин, відведених на вивчення розділів (тем) за чвертями, а в другій – розподіл фізичних вправ за чвертями в годинному вираженні. Заповнюючи клітини, не забувайте про те, що таблиці повинні чітко відбивати черговість проходження програмного матеріалу в часі.

 

3. Складення поурочного робочого плану

Поурочний робочий план – це документ, який планує навчальну роботу з фізичного виховання на певний період навчання (як правило, це чверть, рідше півріччя). Він складається на підставі річного плану-графіку з урахуванням реального виконання навчальної роботи в попередніх чвертях і в найбільш узагальненому вигляді являє собою послідовне викладення змісту кожного уроку даної чверті. Головною метою складення поурочного робочого плану є детальна розробка учбового матеріалу відповідно до принципів систематичності, послідовності, доступності учбового матеріалу для учнів; забезпечення можливостей розв'язувати задачі й досягати цілей фізичного виховання в державній системі освіти з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей розвитку організму підлітків та юнаків.

Методика складення поурочного робочого плану передбачає декілька послідовних операцій. Найпершою з них є формування конкретних навчально-виховних задач на даний період (чверть), спочатку стрижневих задач навчально-виховного процесу в даній чверті, потім задач освітніх, оздоровчих, фізичного виховання з професійною спрямованістю, виховних. Усі задачі мають бути чітко сформульовані з урахуванням викладення теоретичних знань, формування рухових умінь і навичок, розвитку рухових якостей, особистості учнів. Після формування задач розробляються основні засоби та шляхи їхнього розв'язання, для чого виконується ще декілька послідовних операцій:

1) визначення видів вправ (гімнастика, легка атлетика, рухливі ігри тощо), що будуть вивчатися протягом чверті (на основі кількості годин та уроків, відведених на кожний вид вправ у річному плану-графіку на дану чверть);

2) визначення нормативів, які повинні мати конкретні кількісні показники.

До цього додам, що для правильної постановки задач необхідно опрацювати шкільну програму з точки зору видів рухової активності, а також матеріали попереднього року навчання. Це дасть змогу визначити як нове, що ви вводите в учбовий матеріал, так і те, що вимагає повторення з метою закріплення.

 

3.1. Визначення та планування навчальних, оздоровчих і виховних задач

Під навчальними задачами тут ми розуміємо задачі навчання руховим діям. Визначаючи ці задачі на чверть, слід мати на увазі, що деякі з фізичних вправ вивчаються послідовно в декількох класах, тому важливо виявити знання, вміння й фізичні якості, які мають учні перед вивченням нового матеріалу. Іншими словами, важливо знайти зв'язок між вивченням даного виду матеріалу на протязі принаймні декількох навчальних років. Це дає змогу визначити стрижневу задачу навчання на чверть, окреслити вимоги до техніки вправ, що вивчаються, з урахуванням змісту програми на наступні роки. Далі необхідно сформулювати конкретні задачі й розробити основні засоби та шляхи їхнього вирішення. Їх можна оформити у вигляді таблиці, в перший стовпчик якої заносяться конкретні задачі, у другий – засоби й методичні прийоми, що відповідають цим задачам.

Послідовність засобів залежить від структури навчання руховій дії.

1. Черговість вивчення елементів фізичної вправи за взірцем її техніки, що включає опис її основи, деталей, характеристик. Спочатку доцільно поставити приблизно такі запитання: а) яку частину фізичної вправи необхідно засвоїти; б) якої характеристики рухів ви плануєте досягти на уроці при виконанні учнями фізичної вправи?

2. Визначення умов практичного застосування фізичної вправи (в стандартних чи ускладнених умовах, у поєднанні з іншими діями, у грі тощо). Це полегшує конкретизацію задач закріплення та вдосконалення рухової дії.

3. Окреслення завдяки кількісним показникам тривалості роботи з удосконалення рухової дії (за умови підвищення фізичних чи вольових зусиль). На останньому етапі навчання доцільно поставити таке запитання: що саме в даній фізичній вправі чи за яких умов слід удосконалити? Наприклад: удосконалити стабільність верхньої прямої подачі м'яча, чи вдосконалити точність подачі м'яча за підвищеного емоційного навантаження.

4. Повідомлення основ знань про техніку рухової дії, значення її складових, вплив даної фізичної вправи на організм, правила забезпечення безпеки при виконанні, страховки й допомоги.

Оздоровчі задачі можуть розв'язуватися різними шляхами, наприклад: 1) розподіл за уроками конкретних освітніх задач з урахуванням характеру впливу на організм засобів і методів, що використовуються для їхнього розв'язання; 2) включення до уроку спеціальних розвиваючих вправ і рухливих ігор, що компенсуватимуть недостатній оздоровчій ефект деяких вправ освітньої спрямованості. Визначаючи такі задачі, ви маєте брати до уваги дані фізичного стану й підготовленості школярів. Якщо необхідно, можна поставити, наприклад, таку задачу: "зміцнити дихальні м'язи". Подібні задачі успішно розв'язуються при поступовому збільшенні впливу спеціальних фізичних вправ.

Плануючи розвиток фізичних якостей, пропоную дотримуватися наступної схеми.

1. На основі тестування рівня розвитку фізичних здібностей визначити загальну й конкретні задачі. При цьому слід точно визначити, яка саме фізична якість і з якою метою буде вдосконалюватися, врахувати, щоб розв'язання цієї задачі було реально можливим в установлений часовий період. Конкретні задачі повинні визначатися на основі біомеханічного аналізу фізичної вправи, що буде вивчатися, та особливостей прояву фізичних якостей при її виконанні. Це дозволить відбити у формулюванні задач спрямований вплив на відповідні м'язові групи.

2. Розробити засоби й методи, адекватні поставленим задачам та особливостям вправи. При цьому важливого значення набуває вибір методики змін навантаження від уроку до уроку при збереженні єдності загального та індивідуального підходів. Особливу увагу слід приділити методам, що дозволяють змінювати характер і величину впливу фізичних вправ без зміни їхньої кількості й концентрації в часі (наприклад, за рахунок зміни амплітуди рухів, вихідного положення тощо).

3. Оцінити всі існуючі чинники, які можуть прямо чи опосередковано вплинути на результати роботи.

4. Визначити кількість уроків, на яких буде здійснюватися розвиток фізичних здібностей.

5. Вибрати критерії успішності роботи учнів у розв'язанні загальної та конкретних задач, визначити терміни тестування.

У старших класах, особливо в спеціалізованих професійних навчальних закладах, іноді виникає необхідність рекомендувати певні засоби фізичної підготовки залежно від орієнтації учнів на певну професію. Від цього можуть залежати й конкретні задачі, наприклад, вдосконалення координаційних здібностей у виконанні окремих рухів у різних положеннях і позах, чи вдосконалення швидкості реакції на різні сигнали, чи вдосконалення здібностей виконувати певні рухи без зорового чи слухового контролю тощо.

Визначення та планування виховних задач на чверть здійснюється на основі спостережень за поведінкою учнів, бесід із ними, аналізу їхніх вікових особливостей, рівня вольових якостей. Послідовність дій при цьому вже знайома: окреслити конкретні задачі (внести їх у лівий стовпчик таблиці); розробити шляхи їхнього розв'язання; розробити відповідні методи та прийоми (внести їх у правий стовпчик таблиці паралельно задачам). Важливо також встановити зв'язок, які засоби й методи розв'язання освітніх, навчальних, оздоровчих задач (задач фізичного розвитку) створюють передумови для одночасного розв'язання виховних задач.

Після того, як усі задачі розплановані, необхідно розподілити їх за уроками чверті. Ефективність цієї операції залежить від уміння вчителя адекватно зіставити складність рухової дії, що вивчається, з можливостями учнів та умовами, в яких буде відбуватися навчальний процес. При цьому пропоную використовувати наступні операції: 1) вивчення конкретної рухової дії доцільно здійснювати на суміжних уроках; 2) на одному уроці недоцільно вивчати рухові дії, що негативно взаємно впливають одна на одну; 3) задачі, що розв'язуються на уроці, мають вимагати від учнів різноманітної пізнавальної діяльності, а засоби – здійснювати різнобічний вплив на фізичний розвиток; 4) кількість і якість задач, що розв'язуються на одному уроці, повинні відповідати можливостям учнів і матеріальному забезпеченню уроку.

 

3.2. Технологія складення поурочного робочого плану

Технологія оформлення поурочного робочого плану після визначення та планування всіх задач, методів і прийомів передбачає застосування як графічного, так і текстового методу. При цьому нам необхідно навчитися складати декілька варіантів таблиць. Але насамперед звертаю вашу увагу на те, що при графічному оформленні важливу роль відіграють скорочення чи умовні позначення. Наприклад, можуть застосовуватися наступні умовні позначення: ВК – вивчення рухової дії під контролем учителя; З – закріплення рухової дії; В – вдосконалення рухової дії до рівня вмінь і навичок; О – облік знань, умінь і навичок, показників контрольних тестів; ОТ – оцінка техніки вправ, що вивчаються.

На підставі таблиць, що вже були складені на попередніх стадіях, у першу чергу доцільно скласти загальний графічний робочий план. Він складається з двох блоків. До першого блоку заносяться навчальний заклад, клас, період планування (чверть), кількість уроків у чверті, з них окремо учбових годин за видами вправ (наприклад: легка атлетика (а), плавання (б), рухливі ігри (в) й т. д.). Другий блок складають задачі на чверть. Його можна побудувати за наступною схемою.

1. Ознайомити учнів з основами знань за наступними темами (тема А, тема Б, тема В й т. д.).

2. Повторити матеріал з метою закріплення (тема А, тема Б, тема В й т. д.).

3. Навчити техніці виконання вправ (вправа А, вправа Б, вправа В й т. д.).

4. Сприяти розвиткові рухових якостей шляхом використання наступних прийомів (якість 1 – прийоми А, Б, В й т. д.; якість 2 – прийоми А, Б, В й т. д.).

5. Прийняти контрольні нормативи з засвоєння техніки рухових дій та фізичної підготовленості (докладний опис).

Розподіл учбового матеріалу в поурочному робочому плані оформлюється у вигляді іншої таблиці (взірець – у Додатку). Вертикально вона складається з двох великих блоків. Правий блок поділяється на стовпчики, кожен із яких послідовно відповідає певному уроку з фізичної культури. Лівий може оформлюватися по-різному. Один із варіантів – занесення туди учбового матеріалу з поділом на 2 блоки: "теорія" і "практика". У блоці "теорія" кожний рядок відповідає певній навчальній темі. Блок "практика" включатиме: 1) загальнорозвиваючі вправи з предметами (слід вказувати, з якими саме), чи в русі, чи на місці, чи в танці, й т. д.; 2) загальні види вправ; 3) вправи на розвиток певних рухових якостей; 4) рухливі ігри з певними елементами, естафети тощо. Напроти кожної теми чи вправи лівого блоку в кожному стовпчику правого блоку ("номер уроку") систематизовано і послідовно, зі збереженням вимог навчання руховим діям і розвитку рухових якостей, проставляються знаки "+" (як у Додатку) чи певні умовні позначення (ВК, З, В, О, ОТ та інші). Лівий блок може оформлюватися не за темами, а відповідно до поставлених завдань (освітніх, навчальних, оздоровчих, виховних). Правий при цьому заповнюється аналогічно.

Проставляти знаки у правому блоці за кожним із уроків необхідно з урахуванням того, скільки видів діяльності та які вправи планується виконати на конкретному (за номером) уроці. Кількість умовних знаків повинна оптимально забезпечити зайнятість учнів на протязі всього уроку. Розставляючи знаки по горизонталі (за рядками), слід брати до уваги, що для розв'язання певних навчальних задач на кожну вправу доцільно відводити декілька уроків, а потім повертатися до них через певний час, щоб не було втрачено зв'язку рефлексів "рухового стереотипу". Контрольні нормативи плануються на той уроку, перед яким дану вправу було повторено на декількох поспіль попередніх уроках.

Для позначення результатів тестування фізичної підготовленості складається таблиця, яка включає 2 вертикальні блоки: до лівого за номерами заносяться контрольні вправи-тести (кожному тесту відповідає рядок таблиці), до правого – бали оцінювання. Правий блок поділяється на стовпчики (по одному стовпчику на бал). Іноді правий блок поділяється ще на 2 блоки, в кожен із яких окремо заносяться бали для хлопців і для дівчат.

Текстовий поурочний робочий план може слугувати логічним продовженням планування роботи з фізичного виховання в навчальному закладі, оскільки дає змогу більш докладно і систематизовано спланувати роботу на даний навчальний період (чверть). Сенс його складення полягає також у тому, що на його підставі буде легше складати плани-конспекти уроків при підготовці до кожного уроку. Текстовий план оформлюється у вигляді таблиці, що включає 3 стовпчики, а кожен із рядків відповідає конкретному (за номером) уроку. В лівому стовпчику нумеруються всі уроки чверті, в середньому стисло викладається їхній зміст, у правому подаються необхідні примітки.

Додаток

Поурочний робочий план. Розподіл учбового матеріалу

Варіант 1

Учбовий матеріал (приклади)	Номер уроку
	1	2	3	4	5	6	7	8
Теорія
1. Вплив занять фізичними вправами на будову тіла	+		+
2. …		+
Практика
1. Ігри з елементами єдиноборств		+	+
2. …				+	+
і так далі

 

Варіант 2

Навчально-виховні задачі (приклади)	Номер уроку
	1	2	3	4	5	6	7	8
Освітні задачі
1. Повідомити особли- вості впливу занять фі- зичними вправами на будову тіла	+		+			+
2. …		+					+
Навчальні задачі
1. Вивчити техніку рухів під час ігор з елемента- ми єдиноборств		+
2. …			+	+
Оздоровчі задачі
1. Розвивати силу плечового поясу			+	+	+
2. …					+	+	+
Виховні задачі
1. Виховати бережливе ставлення до гімнасти-чного обладнання				+			+	+
2. …					+	+
і так далі