Різновиди організації групових позакласних занять

Різні варіанти організації групових позакласних занять із учнями середнього та старшого шкільного віку зумовлені неоднорідністю школярів за віком, фізкультурним інтересам, рівнем фізичної підготовленості.

Секції загальної фізичної підготовки є фактично однією з форм додаткової роботи з предмету "Фізична культура" і водночас перехідною ланкою до спеціалізованих спортивних занять. У таких секціях займаються учні середніх і старших класів, які бажають покращити свою фізичну підготовленість, а також визначити інтереси й можливості для спеціалізації в певному виді спорту. Як правило, в таких секціях формуються навчальні групи кількістю 20-25 осіб у відповідності з віком і статтю, рівнем фізичної підготовленості. Заняття, як правило, проводяться під керівництвом учителя з фізичної культури на спортивному майданчику чи в шкільному спортивному залі 2 рази на тиждень, кожне з них триває по 45-60 хвилин.

Основними задачами діяльності таких секцій є: 1) залучення якомога більшої кількості школярів до організованих занять фізичними вправами; 2) сприяння у виборі спортивної спеціалізації; 3) покращення фізичної підготовленості учнів і на цій основі сприяння успішному виконанню вимог шкільної навчальної програми з фізичної культури.

Фізкультурні групи, що комплектуються з урахуванням інтересів учнів, відрізняються від зазначених секцій підходом до комплектування груп, плануванням роботи, більш диференційованою спрямованістю засобів, іноді термінами функціонування. Сама назва свідчить про те, що тут на перший план виходять інтереси учнів, їхнє бажання засвоїти саме певні види й комплекси вправ, які відповідають тому чи іншому напрямку, виду оздоровчої фізичної культури чи спорту. Головна задача таких груп – задоволення особистих інтересів і потреб учнів у галузі фізичної культури та спорту. Також ці групи розв'язують і допоміжні задачі: навчитися елементарним організаторським і методичним знанням, набути навичок, необхідних для самостійних занять, здійснення суспільно-корисної діяльності в галузі фізичної культури, виховати в собі потреби систематично виконувати фізичні вправи.

Спектр вибору таких видів може бути дуже широким. Так, можуть бути організовані групи оздоровчого бігу, стрибків, лижної підготовки, східних єдиноборств, певного виду аеробіки, оздоровчого плавання (за наявності в навчальному закладі басейну), різноманітних видів сучасного фітнесу тощо. При цьому слід враховувати, що останнього часу серед частини молоді збільшується популярність занять тими фізичними вправами, основу яких складають національні види єдиноборств, різного роду авторські оздоровчі системи, з'являється все більше нових варіантів занять фізичними вправами, наприклад, фітбол, степ-аеробіка, спінбайк-аеробіка і т. п. Ви можете досконало вивчити ці й подібні види оздоровчої фізкультури й організувати відповідні фізкультурні групи, які будуть користуватися значною популярністю в учнів, якщо вам вдасться їх зацікавити.

Звичайно, організація позакласних занять у таких групах вимагає наявності в навчальному закладі відповідних умов – спортивних залів, басейнів, різноманітних тренажерів, оригінального інвентарю й обладнання, а також залучення до занять відповідних фахівців-інструкторів з різних видів оздоровчої фізкультури і спорту. Іншими словами, йдеться про вельми потужну спортивну базу. На жаль, в Україні переважна більшість середніх навчальних закладів такої бази не має, що максимально обмежує або повністю унеможливлює формування груп, які комплектуються з урахуванням інтересів учнів. Будемо сподіватися, що в майбутньому ситуація зміниться на краще.

Спортивні секції та групи початкової підготовки дитячо-юнацьких спортивних шкіл для учнів, які бажають займатися обраним видом спорту, виконують наступні специфічні функції: 1) залучення найбільш підготовлених школярів до систематичних занять спортом, поступовий перехід учнів до спортивної спеціалізації; 2) послідовне вдосконалення учнів в обраному виді спорту, підготовка на цій основі до виконання вимог спортивної класифікації; 3) підготовка школярів до участі в змаганнях різних рівнів за команду свого навчального закладу; 4) набуття знань і навичок щодо інструкторської роботи й суддівства змагань з обраного виду спорту.

Як правило, при організації таких секцій і груп перевага надається тим видам спорту, заняття якими вирізняються відносною простотою організації, не вимагають складного й коштовного обладнання, можуть охопити значну кількість школярів середніх і старших класів, мають прикладне значення й можливості для різнобічної підготовки учнів, а також тією чи іншою мірою пов'язані зі змістом шкільної програми з фізичної культури. На період підготовки команд до участі у позашкільних змаганнях можуть створюватися додаткові секції, які працюють тимчасово. До цього додам, що проводити конкурсний відбір до таких секцій і груп неприпустимо, оскільки це обмежує можливості учнів у виборі спортивної спеціалізації і взагалі суперечить основним задачам позакласної роботи з фізичного виховання.

 

2. Різновиди та планування масових фізкультурних заходів

Як ми з'ясували на попередній лекції, масові позакласні фізкультурні заклади мають здебільшого епізодичний характер. Але так буває не завжди. Іноді їхнє проведення стає традиційним, особливо тоді, коли школярів приваблюють їхня доступність, відсутність суворої регламентації, можливості широкого прояву емоцій та індивідуальних здібностей, а іноді навіть барвистість чи оригінальність зовнішнього оформлення. Отже, традиційними їх може зробити популярність серед школярів. В останньому випадку такі заходи можуть включатися в загальний шкільний план роботи. В такому разі вони потребують планування, тому, крім різновидів, ми розглянемо також основні принципи їхнього планування.

Туристські походи можуть організовуватися як у рамках позакласної, так і позашкільної роботи з фізичного виховання учнів середнього та старшого шкільного віку, залежно від організації, маршруту, тривалості. Вони дозволяють розв'язувати цілий комплекс як оздоровчих, так і освітніх, і виховних задач. Найголовніші з них такі: 1) виховання фізичних якостей; 2) виховання витривалості; 3) загартування; 4) формування прикладних навичок і знань з організації та проведення самодіяльних походів; 5) набуття додаткових знань із природознавчих дисциплін (ботаніки, метеорології тощо); 6) виховання моральних і вольових якостей. Розв'язання цих задач забезпечується широким використанням сил природи, активних засобів переміщення у просторі, необхідністю подолання об'єктивних труднощів, підпорядкування загальним правилам для всіх учасників, а також тематичною спрямованістю походів, ознайомленням із природою, культурою, історією рідного краю, місцевості. Водночас туристський похід є однією з форм організації вільного часу, суспільно-корисної (наприклад, краєзнавчої чи археологічної) діяльності.

Туристські походи можуть стати систематичними, якщо в навчальному закладі налагоджено організацію туристської роботи, в якій беруть участь фахівці з фізичного виховання, краєзнавства, історії тощо. Керувати туристськими походами можуть як учителі з фізичної культури, так і інші педагоги чи батьки когось із учнів. Зміст їхньої підготовки можуть складати, крім іншого, проведення семінарів з керівниками походу чи їхніми помічниками чи практичних занять із учнями щодо навчання елементарним прийомам туристської техніки й тактики.

Шкільні та інші змагання організуються з метою розв'язання наступних задач: 1) сприяння покращенню фізичної підготовленості школярів; 2) об'єктивна оцінка якості організації фізкультурно-спортивної роботи в навчальному закладі; 3) виявлення школярів, найсильніших в опануванні певного виду спорту, і кращих шкільних команд; 4) сприяння пропаганді фізичної культури і спорту в учнівському середовищі. У шкільних змаганнях можуть брати участь команди окремих класів, фізкультурних груп, спортивних секцій, класів однієї учбової паралелі. У змаганнях між навчальними закладами можуть брати участь команди всього навчального закладу. Можна організувати й змагання за участю школярів різних вікових груп, але в такому випадку буде доцільним або заздалегідь вирівняти можливості учасників (шляхом гандикапів), або при підведенні підсумків застосувати спеціальні таблиці, що дозволять оцінити результати за очками у відповідності з віком учасників. За характером заліку змагання можуть бути: індивідуальні (визначається місце кожного учасника), командні (визначаються місця команд), індивідуально-командні (визначаються індивідуальні й командні місця).

Найбільшого педагогічного ефекту при проведенні масових змагань можна буде досягти, якщо ви будете дотримуватися наступних умов: 1) своєчасне ознайомлення учнів з положенням та умовами проведення змагань; 2) простота організації змагань і системи заліку (це дозволяє залучити школярів до організації та суддівства); 3) барвистість оформлення; 4) своєчасність підготовки місць змагань; 5) незначна тривалість змагань (в іншому разі знижуються емоційність та інтерес до них учасників); 6) забезпечення кваліфікованого та об'єктивного суддівства; 7) дотримання медичних і санітарних вимог; 8) оперативне підведення підсумків з можливим наданням про результати в процесі змагань.

Свята фізичної культури (спортивні свята) та спортивні розваги – масові видовищні заходи показового та розважального характеру, які насамперед сприяють пропаганді фізичної культури в учнівському середовищі. Конкретними задачами таких заходів є: 1) демонстрація спортивних досягнень і досягнень учнів у галузі фізичного виховання; 2) підведення підсумків за певний період роботи. Свята фізичної культури можуть бути присвячені певним знаменним датам, подіям у житті навчального закладу, в національному чи міжнародному спортивному житті. Вони набувають оздоровчого значення за умови насичення їх тими специфічними заходами, в яких могли б узяти участь усі глядачі. Це можуть бути рухливі ігри, конкурси на краще виконання простих вправ (наприклад, комплексів фізкультурних пауз) і т. п. Включати до програми свят масові тривалі змагання я не рекомендую. Загалом тривалість свята фізичної культури не має перевищувати 2 годин.

Програму такого свята можна побудувати за наступною схемою (пропоную її вам як один із варіантів): 1) урочисте відкриття (побудова учасників, переднє слово до них); 2) нагородження переможців шкільних чи інших змагань; 3) масові показові виступи учнів; 4) масові ігри, конкурси, розваги; 5) виступи спеціально запрошених спортсменів; 6) урочисте закриття (вручення призів і нагород, заключний марш-парад).

В рамках масових фізкультурних заходів можна також організовувати щомісячні дні здоров'я та спорту, проводити оздоровчі прогулянки.

Далі коротко ознайомимося з принципами планування масових фізкультурних заходів. Основним документом планування таких заходів є, як правило, календарний план, який визначає терміни проведення, впорядковує роботу вчителів, фахівців та учнів з підготовки заходів, забезпечує цілеспрямованість підготовки учнів у секціях і групах. План складають учителі (вчитель) з фізичної культури або рада колективу з фізичної культури, а затверджує директор навчального закладу. В плані повинно бути відбито спадковість у масштабах заходів, термінах їхнього проведення, вимогах до рівня підготовленості учасників. Рекомендую наступний взірець форми такого плану: 1) найменування заходу; 2) терміни проведення; 3) місце проведення; 4) учасники заходу; 5) особи, відповідальні за його проведення; 6) фіксація виконання.

Якщо говорити про планування проведення шкільних та інших змагань, то перше місце в ньому посідає розробка положення про змагання. Пропоную наступний взірець такого положення, в якому розкриті: 1) вид спорту; 2) характер змагань (наприклад, індивідуальне, індивідуально-командне); 3) мета й задачі; 4) характеристика учасників (вік, стать, кількісний склад команд, спортивна кваліфікація й т. п.); 5) місце й терміни проведення; 6) принципи керівництва (прізвища, функції); 7) програма; 8) порядок та умови заліку; 9) умови й порядок нагородження переможців; 10) порядок подачі й розгляду протестів; 11) порядок і терміни представлення заявок.