Аналіз та оцінка проведеного уроку

Після проведеного уроку необхідно своєчасно зробити його аналіз та оцінити. Це сприятиме виявленню недоліків у педагогічній праці, дозволить визначити ступінь придатності та ефективності засобів, методів, організаційних форм у конкретних умовах навчального процесу. На цій основі ви будете мати можливість усунути помічені недоліки, попередити їх на наступних уроках. Звертаю вашу увагу на те, що аналіз занять фізичними вправами потребує спеціальних знань і вмінь, педагогічної спостережливості, методичного мислення. Рівень цих якостей буде поступово підвищуватися з надбанням педагогічного досвіду. Лише за умов постійного осмислення та оцінки власних дій можливо своєчасно внести необхідні корективи у запланований навчально-виховний процес, забезпечити його високу якість та ефективність.

На основі яких критеріїв слід проводити аналіз уроку? Один із найважливіших критеріїв його результативності – ступінь розв'язання намічених задач (оздоровчих, освітніх, виховних). Цей ступінь визначається за тими зрушеннями, які відбулися у знаннях, уміннях, навичках, відношеннях, поведінці учнів. Якщо більшість із школярів погано оволоділи учбовим матеріалом або навіть закріпили старі помилки, урок можна вважати проведеним погано, він був неповноцінним. Загалом прийнято оцінювати урок як проведений відмінно, добре, задовільно чи незадовільно – залежно від ступеня розв'язання задач та кількості учнів, які добре оволоділи матеріалом. Ступінь розв'язання задач і реалізацію методичних принципів слід піддати всебічному аналізу також і з тим, щоб виявити чинники, що на цей ступінь впливають, і зробити відповідні висновки.

Досвід засвідчує, що про якість уроку можна судити за даними хронометрування та пульсометрії. У процесі хронометрування враховуються витрати часу на різні окремі дії; на цій підставі визначається щільність уроку, ступінь раціонально використаного часу. Пульсометрія в оцінці якості уроку відіграє допоміжну роль. На підставі показників пульсу ви можете з'ясувати реакції серцево-судинної системи на навантаження, динаміку цих реакцій на протязі всього уроку. В останньому випадку креслять так звану "криву навантаження". За висотою кривої можна умовно судити про інтенсивність навантаження. За площею фігури, обмеженої отриманою кривою лінією та проекцією вихідного пульсу на вісь Х (абсцис) можна судити про обсяги навантажень. При цьому слід брати до уваги, що зміни пульсу можуть залежати не лише від характеру та величини м'язової роботи, але й під впливом емоцій, які здебільшого досягають значної сили саме під час занять фізичними вправами. Тому відносно правильна оцінка показників пульсу можлива лише за умови аналізу всіх даних педагогічних спостережень з урахуванням типу та змісту уроку. Реальна крива навантаження оцінюється з урахуванням загальних вимог до підвищення працездатності. Всебічний аналіз окремих ділянок кривої дозволяє оцінити правильність та ефективність навантажень. Динаміка кривої відбиває поступове пристосування організму до підвищеного навантаження, підтримання оптимального рівня працездатності, приведення організму до стану відносного спокою. Такий розподіл навантажень у разі його графічного креслення найчастіше має вигляд хвилеподібної кривої, однак універсальних кривих загалом не існує, оскільки навантаження завжди повинні відповідати педагогічним задачам, особливостям і стану здоров'я учнів, специфіці виконуваних вправ. Для того щоб аналіз отриманих даних був переконливим, бажано ознайомитися зі спеціальною літературою про функціональні особливості серцевої діяльності школярів різних вікових категорій.