Навчальна програма з фізичної культури: поняття, задачі, види, побудова

На останніх лекціях ми розглядали значення, організацію та зміст позашкільного фізичного виховання учнів середнього та старшого шкільного віку. Сьогодні ми переходимо до розгляду питань фізичного виховання учнів середнього та старшого шкільного віку в середніх навчальних закладах, іншими словами, шкільного фізичного виховання.

Ефективність розв'язання задач фізичного виховання школярів значною мірою обумовлена комплексністю та системністю його змісту, що виражені ступенем інтеграції виконуваних задач, засобів і методів, чіткістю виокремлення функцій, визначенням форм організації фізичного виховання з урахуванням взаємних впливів цих форм, закладеним у них потенційним оздоровчим, освітнім та вихованим можливостям. Важливою умовою реалізації цього є розробка програм фізичного виховання школярів для різних вікових категорій (наприклад, молодшого, середнього та старшого шкільного віку) – нормативних документів, які регламентують коло завдань, що розкривають та організують зміст шкільного фізичного виховання, визначають систему вимог і методів до організації навчально-виховної роботи, прогнозують кінцеві результати навчання конкретних вікових контингентів учнів.

Сьогодні ви ознайомитеся з теорією побудови програм із фізичної культури, а також, в якості прикладу, з новою Програмою з фізичної культури для учнів 5-9 класів, що набрала чинності з 1 вересня 2009 р.

Шкільні програми з фізичної культури можуть бути комплексними та конкретними, призначеними для шкільних уроків із фізичної культури. Комплексні програми визначають загальні задачі та зміст фізичного виховання школярів молодшого, середнього та старшого шкільного віку (тобто всіх вікових категорій), що здійснюється як у рамках уроків із фізичної культури, так і в рамках позакласної роботи, фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі навчального дня. В основу її побудови закладається ідея комплексного підходу до розв'язання задач фізичного виховання школярів за рахунок застосування в єдиній системі всіх форм організації фізичного виховання, що практикуються в сучасній загальноосвітній школі, встановлення на цій основі єдиного, гігієнічно обґрунтованого фізкультурно-оздоровчого режиму школярів, забезпечення якомога більшої різнобічності педагогічних впливів на формування особистості, зміцнення здоров'я та фізичне вдосконалення школяра.

Програма, як правило, починається з пояснювальної записки, з нею необхідно ознайомитися в першу чергу. В ній мають формулюватися мета і завдання фізичного виховання, характеризуватися структура програми, наводитися загальні рекомендації, що стосуються розподілу учбового часу між розділами програми, планування та організації навчально-виховного процесу, техніки безпеки та санітарно-гігієнічних умов проведення занять із фізичного виховання, оцінювання успішності, проведення масових фізкультурно-оздоровчих заходів і спортивних змагань, забезпечення взаємозв'язку фізичного виховання з іншими складовими виховання особистості.

Усі інші складові програми мають бути взаємно пов'язані щодо спрямованості закладеного в них змісту, засобів і методів, загального організаційного підходу до їхньої реалізації. Наприклад, проведення фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі навчального дня, занять у гуртках і секціях передбачає застосування вправ і рухливих ігор, що були вивчені на уроках із фізичної культури, а забезпечення різнобічної загальної фізичної підготовленості учнів на уроках може бути використане в якості базової основи для застосування засобів і методів спортивної підготовки при заняттях у спеціальних секціях (школах, клубах і т. д.).

Початок такої програми містить, як правило, загальні рекомендації щодо визначення диференційованого змісту фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі навчального дня для учнів окремо молодшого, середнього та старшого шкільного віку. Для кожної з вікових груп можуть пропонуватися певні комплекси вправ для фізкультурних хвилин чи, наприклад, ранкової гімнастики. Найголовніша частина завжди присвячена урокам фізичної культури як найважливішій формі шкільного фізичного виховання; вона має пропонувати типовий навчальний матеріал теоретичного і практичного характеру, диференційований у відповідності з віковими особливостями школярів, нормативи для його засвоєння. Програма може також пропонувати комплекс засобів із професійно-прикладної фізичної підготовки, що сприяють поглибленому вдосконаленню професійно значимих рухових умінь і навичок, відповідних фізичних і психічних якостей. Матеріал, присвячений позакласним формам занять із фізичного виховання, повинен містити зміст занять у фізкультурних групах і секціях, як загальних, так і з певних видів спорту. З одного боку, це може бути матеріал із загальної фізичної підготовки, з іншого – спеціальної підготовки для використання елементів конкретного виду спорту. Крім того, до програми може бути включено матеріал, що містить загальні рекомендації з визначення змісту загальношкільних фізкультурно-масових і спортивних заходів.

Програми, призначені для шкільних уроків із фізичної культури, визначають систему нормативних вимог до змісту та організації фізичного виховання на уроках із фізичної культури, а також до рівня фізичної освіти й фізичної підготовленості учнів окремо молодшого, середнього та старшого шкільного віку. В принципі, якісна реалізація цих вимог, якщо програму розроблено ефективно, має закласти підвалини здоров'я, загальної фізичної освіти, всебічного та гармонійного фізичного розвитку школярів.

Як правило, подібні програми складаються з окремо оформлених, але взаємопов'язаних за змістом і нормативними вимогами підпрограм для кожного з класів, складених з урахуванням вікових особливостей контингентів учнів. Учбовий матеріал викладається у вигляді конкретних модулів теоретичного чи практичного характеру. Матеріал першого характеру викладається у теоретично-методичній частині. Модулі, що до неї входять, можуть містити положення, які стосуються визначення фізичного виховання, сутності фізичної культури як соціального явища, історії масової фізкультури та професійного спорту, питань медико-біологічного характеру, оздоровчих і розвиваючих впливів фізичних вправ, техніки їхнього виконання, основ організації та методики занять із фізичної культури, вимог до методики безпеки проведення уроків тощо. Вдала систематизація модулів полегшує встановлення логічних смислових зв'язків у змісті різних тем, відбір учбового матеріалу для розв'язання конкретних педагогічних задач, створення уяви про повноцінність системи знань.

Учбовий матеріал практичного характеру містить вимоги або рекомендації щодо загальної та спеціальної фізичної підготовки учнів відповідних класів. Вимоги є обов'язковими для виконання, рекомендації слугують своєрідними порадами для вчителя з фізичної культури, який сам обирає варіативні модулі, розробляє теми та зміст уроків. Як це робиться, будемо говорити на наступних лекціях. Основне в практичній частині програми – зміст конкретних модулів. Цей зміст стосується переважно навичок, умінь і розвитку рухових якостей, з виокремленням найменування кожної якості за двома ознаками: належності фізичних вправ на розвиток цієї якості та співвідношення з конкретним видом спорту. Як правило, окрема частина чи розділ присвячується питанням розвитку рухових якостей. У ній характеризуються ті фізичні якості, на вдосконалення яких повинен впливати вчитель через систему уроків із фізичної культури.

Програма повинна містити таблицю учбових нормативів із засвоєння навичок, умінь, розвитку рухових якостей. В таблицю включені контрольні вправи, за результатами виконання яких можна судити про ступінь сформованості навичок і рівень розвитку окремих рухових якостей (швидкості, сили м'язів рук тощо). У ній можуть даватися рекомендації щодо оцінювання успішності учнів, вимоги до проведення медичного нагляду під час проведення уроків із фізичної культури в школі, а також деякі інші матеріали.

Крім зазначених базових програм, учитель-методист може розробляти й авторські програми фізичного виховання для кожного класу окремо. Такі програми повинні мати загальну спрямованість, їх мають об'єднувати спільні задачі, послідовність викладання учбового матеріалу з метою забезпечення системності й цілісності навчально-виховного процесу на протязі всього періоду навчання у середніх і старших класах. При розробці авторських програм слід пам'ятати, що предмет "Фізична культура" не викладається відокремлено від інших шкільних предметів, він включається у навчальний план школи поряд із іншими предметами.

Надалі я якості прикладу розглянемо нову шкільну Програму для учнів 5-9 класів, якою запропоновано чимало новацій у процесі фізичного виховання учнів середнього шкільного віку.