Впорядкування виноградників, ягідників та полуничних сівозмін.

Література: Одарюк Т. С., Русіна Н. Г., Басенюк Т. І. Землевпорядне проектування: Навчальний посібник – К.: Аграрна освіта, 2010.- с. 134…146, З. П. Флекей Землевпорядне  проектування території багаторічних  плодово-ягідних насаджень ЛДАУ, 2005, 124с.

1. Завдання впорядкування території полягає у створенні сприятливих умов для їх росту і розвитку, високопродуктивному використанню техніки і трудових ресурсів, отримання високих врожаїв при мінімальних затратах праці і коштів.

Складові елементи влаштування території багаторічних насаджень наступні:

· розміщення порід і сортів;

· розміщення кварталів;

· розміщення доріг, польових лісосмуг, господарських дворів, водних джерел.

2. Породаі сорт – це основні фактори господарської діяльності в садівництві. Від породного складу залежить час початку і кінця плодоносіння, тривалість експлуатаційного періоду, об’єм затрат праці.

Одно-, двопородні сади не забезпечують рівномірного використання робочої сили. Оскільки,

в зернятковому саду збір урожаю в кінці літа, восени;

в кісточковому – на початку і в кінці літа;

в ягідному – червень, липень.

Тому сади необхідно проектувати так, щоб було правильне співвідношення площ плодових і ягідних культур та їх сортів.

Для товарних садів Лісостепової зони пропонується наступне співвідношення (якщо сади поблизу промислових центрів, переробних заводів):

· ягідних – 10-15%;

· зерняткових – 60-75%;

· кісточкових – 20-25%.

В садах, які розміщені на периферії:

· ягідних – 5%;

· кісточкових – 15-20%;

· зерняткових – 75-85%.

Крім цього на вибір породи мають вплив природно-кліматичні умови.

Найбільш вибагливі, засухостійкі породи (абрикоси, вишні, черешні) розміщують на підвищених ділянках, але захищених від вітрів. Сливи можна розміщувати в долинах. Для яблунь, груш потрібні найбільш родючі ґрунти.

Розміщення сортів проводиться з метою кращого взаємозапилення, щоб отримати більш великі врожаї. Є сорти основних порід і сорти-запилювачі.

Повинно бути 4-5 сортів-запилювачів. На кожних 6-8 рядів основного сорту дають 2-3 ряди сорту-запилювача.

На території саду повинна бути пасіка з розрахунку одна бджолосім’я на 0,5 га саду.

Ряди, як правило, розміщують з півночі на південь, щоб краще освітлювались.

Висадка дерев проводиться такими способами:

· квадратним;

· прямокутним (на крутих схилах;

· шахматним порядком (для раціонального використання земельної ділянки).

3. Розміщення порід, сортів і рядів проводиться в межах кварталу.

Квартал – це ділянка саду зайнята, як правило, деревами однієї породи з декількома взаємозапилюючими сортами, обмежена дорогами і захищена лісосмугами.

Площа кварталу залежить від площі саду. Якщо площа саду більша 100га, то квартали проектують площею 15-20га. Якщо площа менша 100га, то квартали проектують площею 10-12га.

Довжина кварталу 400-700м, ширина – 200-400м.

Квартали довгою стороною розміщують перпендикулярно до переважаючих ґрунтів і орієнтують з півночі на південь. При складному рельєфі квартали довгою стороною розміщують вздовж горизонталей. Квартали саду закріпляють за садівничими бригадами. Одна людина може обслужити 1,5 – 2,0 га саду, в залежності від площі бригада може складатися з 40-50 чоловік. Бригади ділять на ланки по 8 – 10 чоловік.

4. На території саду всі дороги поділяють на:

· магістральні;

· окружні;

· міжквартальні.

Магістральні дороги з’єднують основні масиви саду з господарськими дворами, а звідси і з пунктами здачі і переробки сировини. Ширина проїжджої частини 5-6 м, а з обочинами по 1-2 м.

Окружні дороги проектують по периметру саду з внутрішньої сторони лісосмуги. Ширина повинна бути не більша, ніж магістральних доріг. Загальна ширина 5-10м з обочинами.

Між квартальні дороги проектують шириною 3-4 м.

Захисні лісонасадження створюють сприятливі умови для росту і розвитку плодових дерев. Тому на території саду є обов’язковим розміщення таких видів лісосмуг:

1. по межі саду – шириною 6-10м (до 15м), з північної сторони. Це трьох- пятирядна посадка з високорослих порід дерев, відстань між деревами 2,5-3м.;

2. по межах кварталів висаджують вітроломні полоси, два ряди високорослих дерев. Ширина 3-5м з живоплотом;

В умовах складного рельєфу через кожні 50-100м впоперек схилу висаджуються буферні полоси, шириною 2-3м.

Крім цього по периметру саду повинна бути канава шириною 1-1,5 м, внутрішня сторона обсаджена кущами (2-3 ряди). По межах кварталів в лісосмугах повинні бути технологічні розриви для створення кращих умов вивезення врожаю (ширина 6-8 м).

Розміщення господарських дворів. Господарські двори влаштовують на території великих промислових садів. Вони розміщуються в центрі садового масиву, на перехресті доріг, або поблизу транзитних доріг. На території господарського двору повинні бути столова, кімната відпочинку, складські приміщення, піднавіси для зберігання тари і сортування сортів. Приблизна площа господарського двору 0,5-0,75 га на одну бригаду.

Водні джерела розміщують з розрахунку одне джерело на одну бригаду, в центрі садового масиву або поблизу господарського двору. Наявність води обов’язкова для оприскування (1м³ на 1га саду). 

Контрольні питання

1. Назвати елементи влаштування території багаторічних насаджень.

2. Які вимоги ставляться до розміщення порід і сортів?

3. Поняття кварталу та бригадних ділянок.

4. Охарактеризувати розміщення господарських центрів.

5. Які захисні лісові насадження розміщують на території багаторічних насаджень?

6. Вимоги до розміщення шляхової мережі.

7. Розміщення водних джерел.

1. Впорядкування виноградників, ягідників та полуничних сівозмін.