Біологічні основи інкубації ікри

Важливою ланкою біотехнічного процесу є інкубація ікри. При інкубації (тобто коли йде процес ембріогенеза) створюють сприятливі умови для нормального розвитку ембріонів.

В практиці рибництва існує два методи інкубації, це внезаводкой, коли інкубаційні апарати встановлюють в природному водоймищі, і заводський, коли апарати для інкубації встановлюють в спеціальному приміщенні. Апарати, встановлювані в природному водоймищі, є сітчастими ящиками з кришкою для інкубації ляща, осетра і судака.

Установку таких апаратів у водоймище здійснюють декількома способами:

1)Декілька апаратів послідовно кріплять один до одного вірьовками
за кільця. Таку сіть плавучих апаратів встановлюють на течії недалеко від берега.

2)Апарати встановлюють на дерев'яну раму-пліт, яка закріплюється якорями на ділянках водоймища з помірною течією.

Проте цей спосіб інкубації має багато недоліків і останнім часом застосовується вельми рідко. Під час шторму багато ікринок гине від механічних пошкоджень; нафтопродукти, потрапляючи в інкубаційні апарати, збільшують відхід ікри; при зменшенні швидкості перебігу води в річці, водообмін в апаратах стає незначний і відхід ікри збільшується.

Інкубаційний цех забезпечується чистою профільтрованою водою. Крім того, є спеціальна місткість для створення запасу води на випадок аварії. Для скидання води з цеху існує каналізація. В цеху передбачена кімната для чергових, лабораторія, приміщення для відбору ікри, або операційна. Вікна закриваються шторами, оскільки у деяких видів ембріогенез проходить в темних умовах. Ікра інкубується в спеціальних апаратах. Вони бувають горизонтального і вертикального типу. Прикладом апарату вертикального типу може служити апарат Вейса, а горизонтального - лотковий апарат.

В період інкубації проводять контроль за водообміном. Витрата води визначається видовими особливостями вирощуваних риб, конструктивними особливостями інкубаційних апаратів і потужністю вододжерела. На різних підприємствах він варіює у великих межах, від 0,5 до 30 л/сек. Протягом періоду інкубації витрата води регулюється. Рамки з ікрою очищають від зважених частинок.

Відбір загиблої ікри проводять спеціальними пінцетами з колечками з нержавіючої сталі на кінцях.

Постійно ведуть боротьбу з сапролегнією, для цього ікру поміщають в 0,002%-ний розчин малахітового зеленого або 0,5% розчин формаліну. Інкубаційні апарати перед завантаженням ікри дезинфікують 0,05%-ним розчином марганцовокислого калія.

Викльов личинок розтягнутий, і йде від декількох годин до декількох діб. Спочатку викльовуються одиничні екземпляри, а потім наступає масовий виклльов.

Тривалість інкубації залежить від температури води. Чим нижче температура води, тим більший  терміни інкубації.

В басейнах Баренцева, Білого і Балтійського морів ікра атлантичного лосося (сьомга, балтійський лосось) інкубуються з вересня-жовтня по квітень-травень, тобто протягом 180-210 доби. При цьому, коли закладають ікру на інкубацію t = 6-7°С, взимку вона знижується до 0,5-0,1°С. Весною, коли йде вилуплення температура води підвищується до 6°С і вище.

Інкубація ікри сигів відбувається в основному при t° 0,1-3°C. Інкубаційний період сигів триває 185-205 діб.

В дельті річки Волги інкубація ікри білорибиці продовжується 140 діб. При температурах в грудні 0,1-2,5°С, січні-лютому 0,1-0,5, березні-0,2-2,9°С.

У осетрових інкубація триває декілька діб і залежить також від температури води. Інкубація ікри білуги триває 5-14 діб при 9,5-17°С, осетра - 5-10 діб при 12-20°С.

Розроблені спеціальні графіки залежності тривалості інкубації від температури води. В апаратах створюють оптимальні умови для процесу дихання зародків. Вода, що поступає, повинна бути певної якості: рН - не вище 7,5-8,0 і не нижче 6,5; окисленість - не вище 5-15 мг О2/л; вміст кисню біля витоку не нижче 6-8 мг/л.

                                        

                                              Лекція № 8.