Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Господарство та економічна думка Київської Русі.
У період Київської Русі (кінець ІХ – середина ХІІ ст.) прискорилося формування приватної земельної власності. В особі князя формувалася державна власність на землю, що була панівною протягом ХІ – ХІІ ст. Також існувало боярське та церковне землеволодіння. У ХІ-ХІІ ст. формувалися васальні відносини (князівський і боярський васалітет). Землевласники набули права суду, стягування данини й управління усіма категоріями селянства. Монголо-татарська навала призвела до колосального винищення українського населення (біля 80 %), руйнації економічного життя та руйнації Київської Русі. У другій половині ХІV ст. більшу частину українських земель (Чернігово-Сіверщину, Київщину, Поділля, Східну частину Волині) окупувало Велике князівство Литовське, а Галичину і Західну Волинь (Холмщину і Белзщину) загарбала Польща. Закарпаття захопила Угорщина, а Буковина була окупована Молдавським князівством. Окупація українських земель сусідніми державами призвела до змін у земельних відносинах. Виникла і поступово зростала земельна власність литовських, польських, угорських та молдавських феодалів. Ремесла і промисли на території України пройшли тривалий шлях розвитку. Найпоширенішими їх видами були: прядіння, ткацтво, обробка шкіри, дерева і каменю. Ремісничого характеру набуло залізоробне, гончарне, ювелірне виробництво. Центрами ливарної справи були Київ, Львів, Володимир, Галич і Холм. Високорозвиненим ремеслом було виготовлення прикрас з кольорових і благородних металів. Високого розвитку набули будівельна справа і архітектура. В українських містах збільшувалася кількість ремісників, які згодом об’єднувалися в цехи. Перша згадка про ремісничі цехи в Україні датується 1386 р., коли була видана цехова грамота для шевців Перемишля. Відокремлення ремесла від землеробства, концентрація ремісників у поселеннях, розвиток торгівлі призвели до утворення на Русі міст. У VI-IX ст. це були гради (городища)- невеликі укріплення як центри землеробської округи. У кінці XII століття найбільшим містом був Київ, де проживало біля 100 тис. чоловік. У XII столітті приблизно 13-15% населення Київської Русі жили в містах. Монголо-татарська навала призвела до тимчасового занепаду українських міст. Але поступово, протягом XIV-XV вони відродилися.
Важливе значення в господарському житті Київської держави мала внутрішня торгівля. З Галичини привозили сіль, яку добували в Карпатах, у Пн. Райони Русі везли зерно. Внутрішня торгівля переважно велася на торгах, коли в певне місце і час сходилися усі, кому потрібно було продати свій товар або купити вироби інших. Торги існували практично у всіх містах. В Києві їх існувало 8. Починаючи з XII поблизу торгівлі будували храми, киї відали службою мір, збирали мита за користування ними. Зовнішня торгівля порівняно з внутрішньою, була жвавішою. Вплив Української торгівлі на Чорному морі був дуже великий. Чорне море в період Київської Русі отримало назву «Руського моря». Торгівля з Візантією посідала перше місце в зовнішній торгівлі Києва. На Візантійський ринок вивозилося у великій кількості мед, віск, хутра, мечі, хліб та ліс. Натомість привозили дорогі тканини, заморську зброю, прянощі, ювелірні вироби з золота, срібла, дорогоцінних каменів. Письмові джерела подають відомості, що українські купці в X-XII ст. вели жваву торгівлю з Чехією, Польщею, Придунайськими країнами. Вони бували на торгах Франції, Італії і навіть Іспанії.
З розвитком торгівлі в Київській державі формувалася грошова система. Давньоруська держава мала власну грошову систему у формі «кунних» грошей, коли за гроші слугували хутра куниці або білки. З огляду на те, що для торгових операцій була потрібна повноцінна і твердіша валюта, ніж «кунна» з часом з’явилися срібні зливки-гривні. Карбовані монети почали виготовляти в часи Володимира Великого. Карбування монет тривало і за його синів - Ростислава і Мстислава. На одному боці монети був викарбуваний герб Русі-України- тризуб. У 1113р. на Київській Русі з’явився “Статут про рези(%)”, що є свідченням того, що на той час кредитно-фінансові відносини тут досягли високого рівня розвитку.
Економічна думка України за часів середньовіччя зв’язана з добою становлення та розвитку Київської Русі. Видатною пам’яткою соціально-економічної та політичної літератури цієї доби є «Руська правда», «Повість временних літ» (автор ченець Нестор), «Повчання дітям» Володимира Мономаха. Галицько-Волинський літопис ХІІІ ст. розповідає про економічну політику галицьких та волинських князів, які заохочували розвиток ремесел, торгівлі, міст.
Період литовсько-польського панування: Литовський статут (1529) – основний кодекс законів Великого князівства Литовського: відображав інтереси литовської, польської та української шляхти, закріпивши селян за феодальними маєтками. У 1557 р. князь литовський затвердив інший спеціальний статут – «Устава на волоки»: земля фільварків і селянські наділи проголошувалися власністю князя і поділялися на волоки – волокова реформа детально регламентувала панщину. Полемічна література Івана Вишенського. Наголошує на проблемах соціальної рівності, сприяє формуванню самосвідомості українського народу.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 37; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.118.99 (0.007 с.) |