Міністерство освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра філософських та соціальних наук

     ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

 

 

Київ 2011

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено

 

 

Укладачі: П. П, Притуляк, канд. іст. наук, доц.;

                                         І. О. Кизименко, канд.. іст. наук, доц..

 

 

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри філософських та соціальних наук протокол №__ від __ ________ 2011 р. та на засіданні методичної комісії ФФБС __ ________ 2011 р., протокол № __ 

 

 

Рецензенти:         Ю.І. Кулагін, канд. філос. наук, проф.,

                  Ю.Г.Бадах, докт. іст. наук, проф.

 

 

Навчально-методичне видання

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Опорний конспект лекцій

 

Укладачі: П. П. Притуляк, канд. іст. наук, доц.;

                                          І. О. Кизименко, канд.. іст. наук, доц..

 

    

 

Методичні рекомендації щодо роботи з опорним конспектом лекцій.

Для вирішення поточних педагогічних завдань та досягнення кінцевої мети – підготовки висококваліфікованих фахівців, необхідне повноцінне здійснення навчання, яке передбачає використання комплексу сучасних навчально-методичних видань. Одним з ефективних методів навчання є використання опорного конспекту лекцій (ОКЛ), який є важливою складовою науково-методичного комплексу дисципліни «Історія української культури».

Метою створення ОКЛ є прагнення зробити роботу студентів на лекціях більш конструктивною і продуктивною. Крім того, автор виходять з того принципового положення, що у сучасному світі знання масової комунікації сприяє підвищенню інтелектуального рівня людини, розширює її кругозір, сприяє формуванню цілої низки людських здібностей.

ОКЛ розроблений на основі програми і робочої програми та складається з 9-ти тем. Кожна тема містить в собі план, міні-лексикон, рекомендовану літературу та стислий конспективний виклад основних положень змісту, питання для самоперевірки.

Студентам пропонуються широкі права і можливості креативно, конструктивно-критично та самостійно підходити до змісту кожної лекції. При самостійній роботі студенти можуть вести записи в опорному конспекті лекцій, що сприятиме послідовному й достатньому засвоєнню тем, якісній підготовці до поточного та підсумкового контролю знань. Запропоновані структурно-логічні схеми та інші графічні зображення складено таким чином, щоб зробити ОКЛ необхідним для постійного використання під час лекцій, оскільки студенту слід занотовувати пояснення та заповнити порожні місця в схемах. Це, в свою чергу, потребує старанності, зосередженості та уважності під час лекцій.

Для повноцінного вивчення матеріалу наприкінці ОКЛ наведено список обов’язкової, додаткової літератури, періодичних видань та Інтернет-ресурсів, які також подаються після кожної теми за відповідними номерами.

ЗМІСТ

ТЕМА 1: Історія української культури як навчальна дисципліна …………………………………………………………………………….
ТЕМА 2: Витоки української культури ………………………..………………………………………………….
ТЕМА 3: Культура Київської Русі (ІХ – ХІІ ст.)…………………..
ТЕМА 4: Українська культура литовсько-польської доби (ХІІІ – перша пол. ХVІІ ст.) ……………………... ……………………………………………………
ТЕМА 5: Українська культура доби козацько-гетьманської держави. Українське бароко (друга пол. ХVІІ – середина ХVІІІ ст.) ……… ………………………………………………………………….
ТЕМА 6: Культура України в часи пробудження української національної свідомості (друга пол. ХVІІІ – поч. ХХ ст.) ……………………………………………………………………………
ТЕМА 7: Українська культура та духовне життя на початку ХХ ст.…………………………………………………………………………   ТЕМА 8: Культура та духовне життя Радянської України (ХХ ст.)…………   Тема 9: Провідні тенденції розвитку сучасної української культури. Модерн і постмодерн……………………………………………………..
Список рекомендованих джерел…………………………………………

 

œ

ТЕМА 1. Історія української культури як навчальна дисципліна.

План лекції:

1. Походження культури. Процес культурогенезу на теренах України.

2. Становлення культури як один із аспектів становлення людини та суспільного способу життя.

3. Складові української культури. Основні функції культури. Періодизація історії української культури.

 

 

  Основна література: 2,6,7

Додаткова: 11,12,29.

  1, 2, 4.

 

Міні – лексикон: культура антропогенез, культурогенез, духовність, навчання, виховання, студент, наука, праця, освіта, матеріальна та духовна культура, історія, цивілізація.

      1. Походження культури. Процес культурогенезу на теренах    України.

Є в світі одна величезна сила,

котра несе в собі впевненість, її ім’я – культура

                                                                                   А. Камю

У стародавньому світі латинське слово cultura в перекладі означає "обробіток", "вирощування", "догляд". Спочатку це стосувалося лише землеробської праці. Згодом термін почав уживатися в широкому значенні. Цицерон у "Тускуланських бесідах" (45 р. до н.е.) називає філософію "культурою душі". В такому розумінні термін "культура" увійшов до всіх європейських мов, у тому числі й до української.

Просвітителі XVIII ст. вважали, що до справедливих, розумних соціальних порядків приведе розвиток розуму й моральності людей. Поняття культури набуває в цей період світоглядно-морального змісту.

• Як його синонім, використовувалося також поняття            «цивілізація»

             Цивілізація -

 

 

Деструктивний тип

 відтворення суспільства - це

Етнокультурні риси:

1. Домінуючий вплив християнської релігії на розвиток матеріальної та духовної культури.

Церква стала своєрідним центром, у якому органічно синтезувалися витвори майстрів різних культурних сфер — архітектури, живопису, музики, скульптури, літератури. Так само як православна релігія була поставлена на службу державі, культура мала служити церкві

2. Запозичення та творче переосмислення візантійських традицій, знань та канонів. Ж анри літератури (житія, проповіді, повчання) та стриману стильову манеру викладу. Іконопис відрізняється абстрактністю і статичністю. В архітектурі зодчества, техніка цегляної та кам'яної кладки, створення фресок та мозаїк.

3 Існування на Русі дохристиянського культурного середовища — підґрунтя для створення місцевої самобутньої культури. Роль візантійського впливу не вирішально а, оскільки все візантійське в процесі «ослов'янення» творчо переосмислювалося, видозмінювалося під впливом місцевих традицій.

4. Існування власної писемності та освіти є основною ознакою цивілізованості народу. Засвідчене археологами значне поширення грамотності на Русі є безпосереднім наслідком розвитку давньоруської освіти.

5. Під впливом християнства нові тенденції з'явилися у сфері матеріальної культури. Зокрема, у княжу добу значного поширення набуває на Русі монументальна культова архітектура. Християнство дало поштовх розвиткові давньоруського іконопису

 

Слов'янський алфавіт

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

кирилиця_ писемність, що відома за книжковими пам'ятками XI—XII ст. її азбука складається з 43 літер, у тому числі з 24 грецьких і 19 ориґінальних слов'янських. Накреслення літер (графіка) близьке грецькому, візантійському алфавітові. Кирилиця — складна творча переробка грецького алфавіту. До її складу увійшли 19 літер, зовсім не відомих грекам. Кирилиця — цілком ориґінальна система слов'янської писемності. Накреслення її літер в подальшому стали графічною основою сучасної української, болгарської, російської, білоруської писемності.

глаголиця_ має дуже складне накреслення літер у вигляді кружечків і петелек, з'єднаних між собою, що дуже утруднює оволодіння цією системою слов'янського письма. Азбука глаголиці складається з 39 літер. Більшість вчених гадає, що глаголицю винайшов Кирило для слов'ян Моравії та Паннонії, де разом зі своїм братом Мефодієм він запроваджував церковні відправи слов'янською мовою. Незважаючи на графічну складність літер глаголиці, вона тривалий час вживалася в деяких південнослов'янських країнах.

Усна народна творчість -

 

Билинний епос -

 

Хрестово-купольне

планування соборів -

 

 

метод  «утопленої плінфи»,

 

 

Втіленням головних архітектурних досягнень Русі став Софійський собор у Києві: Він був споруджений при Ярославові Мудрому на місці його перемоги над печенігами і задуманий як символ політичної могутності Русі. Софійський собор став місцем посадження на князівський стіл і поставляння на митрополичий престол, місцем прийому іноземних послів, зустрічей князя з народом.
За назвою Софійський собор у Києві повторює константинопольський, але являє собою абсолютно оригінальну, самостійну архітектурну споруду. У своєму первинному вигляді собор являв собою п'ятинефну хрестокупольну будівлю з тринадцятьма куполами (символ Христа і дванадцяти апостолів). Всі п'ять нефів на сході закінчувалися апсидами, а в центральній апсиді розташовувався вівтар. Дванадцять малих куполів сходинками підіймалися до великого центрального купола. Зовні до будівлі з трьох боків примикала арочна галерея, що загалом створювало пірамідальну композицію. Вся споруда була розрахована так, щоб при порівняно невеликому обсягу створити відчуття величі і гармонії.

Оранта це - один із основних типів зображення Божої Матері. Оранта зображувалася з піднятими вгору руками — жест адорації (молитви). Це один із найдавніших жестів, що звернений до Бога, і означав благання, прохання. Чудовий мозаїчний образ Богоматері Оранти 11 ст. можна і сьогодні побачити у соборі Київської Софії. Вона зображена у надалтарній частині на загальному мозаїчному фоні

• Провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були мозаїка, фреска, іконопис та книжкова мініатюра.

Висновки

Мистецтво Київської Русі розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і було нерозривно пов'язане з церквою і християнською вірою. У той же час слов'янські майстри мали свої стійкі, вікові традиції язичницького мистецтва. Тому, сприйнявши багато чого з Візантії, вони виробили самобутній, неповторний стиль і створили справжні шедеври архітектури, живопису, прикладного мистецтва.

На відміну від Західної Європи, на Русі держава не підпала під владу церкви, і, відповідно, в культурі світські елементи були сильнішими. Намітилася прогресивна тенденція диференціації духовної культури. У відносно короткі терміни Київська Русь зробила величезний крок, вийшовши на загальноєвропейський культурний рівень, а в деяких її сферах перевершивши його. Нові віяння в культурі, більша регіональна своєрідність з'явилися у зв'язку з феодальною роздробленістю. Однак для закріплення і розвитку культурної динаміки Русь потребувала відновлення політичної єдності.

Міні-лексикон: Християнство - один з напрямків Характерною особливістю християнства, яка відрізняє його від інших напрямків єдинобожжя, є віра в Ісуса Христа як втілення і прояв Бога заради спасіння всього людства і людського суспільства і настанови в істині.

Апокрифи — легендарні оповідання на теми Старого і Нового завітів, які не ввійшли до складу канонічних, тобто визнаних офіціальною церквою, книг Біблії через те, що вони розходилися з усталеними догмами християнського віровчення. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть головні етнокультурні риси українського середньовіччя?

2. Що таке язичництво?

3. Назвіть провідні жанри оригінальної літератури Київської Русі?

4. Що таке апокриф?

5. Як впливало християнство на процеси розвитку культури Київської Русі?

6. Назвіть видатних діячів культури Київської Русі?

7. Які види прикладного мистецтва набули високого розвитку та поширення на Русі?

œ

ТЕМА 4. Українська культура литовсько-польської доби (середина ХІ V – перша пол. Х V ІІ ст.)

План лекції:

 

1. Виникнення і розвиток української мови.

2. Осередки культури до середини ХV ст. освіта, книгописання та література.

3.  Містобудівництво та архітектура, образотворче мистецтво.

 

  Основна література: 1,4,5,7,8.

Додаткова: 13, 20.

1, 2, 4.

 

Міні – лексикон: православ’я, католицизм, полемічна література, єзуїтські школи, гуманізм, містицизм, реформація, романський стиль, готика, ренесанс, оборонно-замкове будівництво, вертеп, золотникарство, зброярство.

Канцелярійна мова - це

 

 

 

 

 

 

Три стилі мови:

 

церковнослов’янська _ _ була штучно створена для того, щоб стати особливою літургійною мовою Православної Церкви, таким же невід'ємним елементом її молитовного життя, як храм і ікона.

                                                                                                                                                                                                  

                                                                                                                             

«проста мова» це мова "близька до народнорозмовної" або "побудована на її основі". Ті, хто писали цією мовою, наближували її до розмовної настільки, щоб зробити зрозумілішою, і, в той же час, прагнули зберегти різницю, яка засвідчила б, що це все ж не просторіччя, а своєрідний "середній стиль" писемної мови. Вони свідомо робили ці тексти трохи штучними, насичуючи їх "нерозмовними" словами і формами.

 

народно розмовна для передачі народнорозмовної мови були народні пісні, тобто тексти чисто "для душі", часто пов’язані з ритуалами, обрядами, відмінними від тих, які обслуговувала традиційна писемність.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Перші рукописи з виразними рисами української книжної мови  ("руської", "простої") відомі з середини XIV ст., поширенішою вона стає з другої половини XVI ст.

 

 

Старокиївська художня

література —

 

 

Визначальним моментом у розвитку архітектури та будівництва другої половини XIII — першої половини XV ст. було притаманне середньовічній культурі домінування ансамблю, що знаходило свій вияв як у великих містобудівних програмах, так і в малих ансамблях окремих споруд чи комплексів споруд.

 

Оборонні споруди

Унікальним прикладом оборонного залишку провінційної резиденції є вежа (інші елементи укріплення були дерев’яними) у П’ятничанах на Жидачівщині. Луцький замок, включав Верхній замок і Нижній, або Окольний, замок, мурована частина якого мала стіну і чотири вежі, з яких до нашого часу дійшла вежа князів Чарторийських. О боронний комплекс Кам’янця-Подільського. Укріплення Криму.

 споруди-замки

замок Острозьких в Острозі. На Поділлі цілий ряд укріплених замків — у Бучачі, Язлівці, Сатанові, Скалі Подільській, Теребовлі, Хотині. замок у Королевому та рештки замку в Невицькому під Ужгородом. Мукачівський замок

 церковне будівництво

Львів: Монастирська церква св. Георгія (Юра), яка, за свідченням Мартина Ґруневеґа, простояла до кінця XVI ст. ¹⁵, та вірменський кафедральний собор Успіння Богородиці. Мурована передвівтарна перегородка як особливість організації інтер’єру виступає у невеликій церкві Різдва Богородиці в Росохах на Старосамбірщині. Найпоказнішим західноукраїнським храмом цього періоду є церква Різдва Богородиці у Рогатині

 

 

В історії храмового будівництва західної традиції на українських землях середина XV — середина XVI ст. виступає насамперед як заключний етап розвитку готичного стилю:

У Львові, який і далі залишався головним центром його поширення на українських землях, він ознаменувався завершенням понад столітніх робіт над спорудженням кафедрального костьолу. Поза Львовом характерними зразками пізньоготичної костьольної архітектури виступають парафіяльні костьоли Святого Мартина фундації родини Гербуртів у Скелівці (Фельштин) та Новому місті, а також Троїцький костьол у Нижанковичах. До 1481 р. належить найдавніша частина — вівтар і нава — перебудованого на початку XVII ст. парафіяльного Троїцького костьолу в Олеську. Характерним зразком костьольної архітектури свого часу виступає також замкова каплиця в Бережанах на Тернопільщині з двома добудованими у XVII ст. симетричними круглими каплицями, перетвореними на мавзолей родини Сенявських. 1545 р. споруджено Троїцький костьол на території Окольного замку в Луцьку, близький, як свідчать описи, до Успенської церкви Зимненського монастиря. У Кам’янці-Подільському на переломі XV — XVI ст. споруджено домініканський костьол св. Миколая

 

 

 

Монументальне малярство:

Як і раніше, майстри монументального малярства працювали переважно над оздобленням храмів і, мабуть, лише в поодиноких випадках їм доводилося декорувати світські будівлі, як це було у Києві та Галичі ще в XI — XII ст. Виділяються два найяскравіші мистецькі явища — малярство Волині часів князя Володимира Васильковича та малярські ансамблі фундації Владислава II Яґайла на території Польщі. Фрески, мабуть, кінця XIII ст. були в церкві св. Онуфрія у Лаврові ⁶. Невеликі фрагменти ансамблів монументального малярства відомі на Поділлі. Найстарші з них — збережені у пізніх копіях (Чернівці, Краєзнавчий музей) фрески кінця XIII — XIV ст. монастирської печерної церкви у Бакоті — фігури Христа, св. Георгія та Богородиці.

     Станкове малярство:

 

 

 

 

• У ХVII-XVIII столітті широкого розмаху набули вертепи — мендрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії.

 

 

Висновки

Після занепаду Київської Русі литовське проникнення, польська експансія, татарська агресія суттєво вплинули на перебіг подій в українських землях. У XIV--XVI ст. відбулися значні зміни в усіх сферах суспільного життя. Неоднозначні процеси були притаманні у цей час культурному розвитку України. Дестабілізуючими культурний процес чинниками стали падіння Візантійської імперії в XV ст., що позбавило християнську православну релігію зовнішньої підтримки, докорінно переорієнтувало торгівлю, вплинуло на культуру господарювання в українських землях; відсутність власної державності в цих землях; зростаюча загроза ополячення й окатоличення після укладення Люблінської унії 1569 p.; татарська агресія. Піднесенню української культури сприяли технічний і технологічний прогрес; виникнення та розвиток власного друкарства, що давало змогу швидше, точніше і ширше розповсюджувати знання та інформацію; поява на історичній арені козацтва, яке виступало могутнім культуротворчим чинником. Взаємодіючи, ці чинники докорінно змінили культурне об-личчя українських земель. Певні зрушення в XIV--XVI ст. відбулись у політичній культурі. Європейський спалах Відродження дав поштовх розвитку гуманістичної думки в Україні. Носіями нових ідей стали Юрій Дрогобич, Павло Русин із Кросна, Лукаш із Нового Міста, Станіслав Оріховський та ін. Зокрема, С. Оріховський одним із перших серед представників європейської політичної думки заперечив божественне походження влади та держави, категорично висловився проти підпорядкування світської влади духовній, обстоював невтручання церкви в державні справи. Ніби для ілюстрації думок гуманістів наприкінці XVI -- на початку XVII ст. на історичну авансцену виходить нова суспільна сила -- міщанство, яке одразу стало помітним чинником громадсько-політичного життя. Саме міщанство стало основою братств -- легальних організацій, у діяльності яких спочатку переважав релігійно-благодій-ницький напрям, а з посиленням іноземного гніту дедалі більше виявляли себе громадсько-політичний та національно-культурний напрями. Братства фактично перетво-рилися на ідейні центри захисту мови, культури, духов-них цінностей українського народу, на зародкові елементи громадянського суспільства.

Питання для самоконтролю:

1. Коли українська мова перетворюється на важливий фактор етнічного розвитку?
2. Розкажіть про перші друкарні в Україні?
3. Яку роль зіграли церковні братства в культурному розвитку України?
4. Назвіть особливості готичного стилю?
5. В чому полягала особливість іконографії?
6. Дайте характеристику архітектурним пам’яткам польсько-литовської доби?
7. Що таке скрипторії?

 

  Тема 5. Українська культура доби козацько-гетьманської держави. Українське бароко (друга пол. Х V ІІ – серед. Х V ІІІ ст.).

План лекції:

1. Реформація церкви та освіти, розвиток науки.

2. Розвиток і поширення друкарської справи.

3. Українська барокова література.

 

 

 

Основна література: 2,6,7.

Додаткова: 2,8,9,14,19.

  1, 2, 3, 4, 5.

 

Міні – лексикон: козацьке бароко, риторика та піїтика, антропологізм, козацькі літописи, єзуїтські колегії, вертеп, кобзарі, багатоярусний іконостас, світська кам’яна архітектура.

 

 

Про євангелістськість

Кириличні букварі -

 

Невід’ємною складовою частиною давньої друкованої книги, особливо літургійної, стали орнаменти (набірні, які друкувалися з вилитих подібно до шрифту орнаментальних елементів, і гравійовані — відбиті з дереворитних або мідеритних кліше), а також зображення (спершу виключно дереворитні, пізніше й мідерити — відбитки з мідних кліше).

 

 

 

Класична архітектурна

Рамка-портал -

Фронтиспісна гравюра

 із зображенням святого-

Важливу роль в оформленні книги  відігравали заставки — орнаментальні композиції, що вміщувалися перед початком розділів Спершу в заставках були дуже поширені орнаментальні мотиви, взяті із західних ренесансних ініціалів, втім, у деяких заставках дослідники вбачають властивий українській рукописній книзі рослинний орнамент, в якому традиції народного мистецтва поєднуються з елементами західного ренесансного декору. У другій половині XVII і у XVIII ст. улюбленими стають заставки, де у рослинну композицію включено зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих або цілі сценки: свята, зображення обрядів у Требнику. Меншу роль в оформленні книжок відігравали кінцівки, орнаментальні композиції яких часто запозичені з видань друкарень інших країн.

Зразками високого мистецтва стали в середині XVII ст. праці гравера Іллі, наприкінці століття Никодима Зубрицького і Діонісія Сінкевича. Окремі видання ілюструвалися також і гравюрами на міді. Інколи мідерити виготовлялися лише для частини тиражу. Найвищі досягнення мистецтва оформлення книги металогравюрою пов’язані з іменами майстрів, які працювали для Київської лаври в кінці XVII — середині XVIII ст. — Леонтія і Олександра Тарасевичів, Інокентія Щирського, Григорія Левицького.

                 3.Українська барокова література.

      Феномен українського літературного бароко пов'язаний з іменами К.Транквіліона-Ставровецького, І.Гізеля, Л.Барановича, І.Галятовського, П.Мамки, Г.Сковороди та інших видатних письменників і філософів

Важливий внесок в історію всієї духовної культури українського народу та її барокової літературно-філософської традиції зробив, зокрема, Григорій Савич Сковорода -

видатний український філософ, мислитель, гуманіст, просвітитель, письменник, лінгвіст, педагог, музикант. Він народився у сім'ї малоземельного козака-підпомічника в с.Чорнухи на Лубенщині. Вищу освіту здобув у Києво-Могилянській академії, майже три роки був співаком придворної капели в Петербурзі, потім відвідав низку країн Європи. У 1751 р. Г.Сковорода повернувся на батьківщину. Тривалий час працював домашнім вчителем, а згодом викладачем Переяславського і Харківського колегіумів. У своєму розумінні світу філософ дотримувався морально-етичних засад одвічної боротьби "добра" і "зла". Під "злом" він розумів прагнення до збагачення, паразитизм, розбещеність. Протилежність "зла" -- "добро", що символізує високі духовні інтереси людини. Отже, філософське вчення мислителя було спрямоване на утвердження ідей гуманізму, добра, справедливості.. Дотримуючись позицій гуманізму, Г.Сковорода обстоював єдність людини і природи. Теорія самопізнання пов'язувалася з ідеєю суспільно-корисної "сродної" праці, яка полягала в утвердженні прав кожної людини на щастя відповідно до природних здібностей. На думку філософа, головною умовою поліпшення народного життя є поширення освіти, духовне звільнення людини. Написав 30 байок «Байки харківські». В них висловлювався протест проти соціального гніту, високо оцінювалися моральні якості українських селян: чесність, доброта, працьовитість, скромність, природний розум. Збірка віршових творів «Сад божественних пісень». Тут поет виступає співцем свободи, прославляє "отця вольності" Богдана Хмельницького, висловлює антимонархічні настрої. У Петербурзі 1798 р. вийшли друком три частини його знаменитої поеми "Енеїда". Поема написана народною мовою, в ній реалістично змальовано побут, соціальні відносини різних верств українського суспільства другої половини XVIII ст. В образах Енея і троянців, богів і царів виведено колоритні типи селян, козаків, міщан, українських панів, поміщиків, старшин, чиновників.

   Найширшою гілкою барокової літератури стали твори з релігійним забарвленням, церковні проповіді

Теоретиком проповідницької майстерності був Й.Галятовський, автор "Науки або способу зложеня казаня". Великі збірки проповідей "Огородок Марії Богородиці" (1676 р.) і "Вінець Христов" (1688 p.) видав А.Радивиловський. Уславленими проповідниками були єпископи Л.Баранович, автор збірок "Меч духовний" (1666 р.) і "Труби словес проповідних", святий Д.Туптало, С.Яворський, Ф.Проко-пович та ін. Головним завданням ораторсько-проповідницької прози було роз'яснення християнської Догматики і моралі. Проповіді високо оцінювали доброчинні діяння людей — вірність ідеям православ'я, прагнення до миру, злагоди та спокою. Одночасно вони викривали людські вади: заздрість, підступність, зрадливість, лицемірство, невдячність, жадобу, моральну розпусту.

Панегірики -

 У культурі бароко важливим елементом залишалася спадщина античної літератури, і це знайшло певне відображення в репертуарі видань. Ремінісценціями зі старогрецьких і римських авторів рясніють проповіді, проза та віршовані твори на релігійно-моралізаторські теми:

Так, у збірці польськомовних віршів Івана Величковського (Чернігів 1684) наводилися мовою оригіналу уривки з Овідія та інших авторів. У перевиданні книги Ісаї Копистенського "Алфавіт духовний" (Київ 1710; З. І., 860) передмова прикрашена образами й порівняннями з класичної грецької літератури, зокрема з "Іліади". Таких прикладів можна було б навести багато. Для учнів колегіумів видавалися твори староримських авторів, інколи з науково-допоміжним апаратом. Для шкіл призначалася видана 1784 р. львівською друкарнею Піллера хрестоматія "Selecta litteraturae classicae exemplaria". Перша частина містила вибрані твори Ціцерона і Горація, друга Лукреція Кара, Верґілія, Теренція Варрона, Плінія Старшого. В кінці XVIII ст. у Галичині з’являються і німецькомовні публікації на античні теми.

Висновки

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

œ

________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Питання для самоконтролю:

1. Дайте характеристику українського бароко?

2. Які особливості козацтва визначили його роль у культурній розбудові України?

3. У чому полягала реформа церкви та освіти в ХVІІ ст.?

4. Назвіть найважливіші козацькі літописи кінця ХVІІ - середини ХVІІІ ст?

5. Назвіть основні літературні жанри цієї доби?

6. Що таке панегірики?

7. Яким був образ козака в добу українського бароко?

œ

     ТЕМА 6. Культура України в часи пробудження                     української національної свідомості

     (к. Х V ІІІ –  ХІХ ст..)

План лекції: