Тема 9 Циклічність економічного розвитку

 

1. Причини та історія циклів

2. Проблеми класифікації циклів

3. Досвід країн у зменшенні негативного впливу циклів

 

І. Циклічна форма розвитку е однією з головних закономірностей світової економіки. Сучасні економісти зміну економічних циклів пояснюють існуванням зовнішніх і внутрішніх факторів.

Економічний цикл - це послідовне падіння та піднесення ділової активності, що охоплює декілька років. Різні економічні цикли можуть суттєво відрізнятись за тривалістю, інтенсивністю падіння або зростання виробництва, але всі вони складаються з чотирьох послідовних фаз: кризи, спаду (депресії), пожвавлення та піднесення. Умовна або ідеальна картина економічного циклу зображена на рисунку.

Цикл- період від початку однієї кризи в економіці до початку другої кризи.

Ріст цін у фазі кризи - стагфляція - (стагнація + інфляція) - стан економіки, коли депресія (застій) має місце разом з одночасним розвитком інфляційних процесів та підвищенням цін. Розвиток стагфляції пов'язаний із структурними змінами кредитно-фінансової системи та грошового обігу, що робить неминучим зростання цін.

Стагнація (болото, стояча вода)- стан тривалої депресії, який виражається в застої багатьох форм економічної діяльності протягом тривалого часу. Причинами стагнації виступають економічна криза в різних проявах, ігнорування об'єктивних економічних законів тощо.

ІІ З прискоренням НТП та посиленням втручання держави в економічне життя суспільства економічний цикл модифікується (рис.2).

Сучасна економічна теорія визначає дві фази циклу:

Ø Рецесія, яка включає в себе кризу та депресію;

Ø Піднесення, що включає в себе пожвавлення і піднесення..

Рецесія – фаза економічного циклу, якій властиві падіння виробництва, що знаходиться між найвищою точкою – бум (т. А) та найнижчою його точками – дно (т. В), і спад виробництва.

Піднесення – фаза, що знаходиться між найнижчою точкою (т. В) та найвищою точками (т. С).

За тривалістю економічні цикли поділяють на:

1. Короткі цикли (цикли Кітчіна) тривалість 3-4 роки

2. Середньострокові цикли (цикли Жугляра) тривалість 8-10 років

3. Середні цикли (цикли Кузнеця) тривалість 18-25 років.

4. Великі цикли - (Довгі хвилі - теорія Довгих хвиль була створена Російським економістом Кондратьєвим в 1926 році) тривалість 40-60 років.

Великі цикли мають дві фази:

І фаза - висхідна (25-30 років). Це довготривале піднесення, що виникає на базі революційних стрибків технології і масового її розповсюдження.

II фаза - низхідна (20-25 років).

ІІІ Державне анти циклічне регулювання економіки

Грошово-кредитне регулювання.

Бюджетне регулювання.

Адміністративне регулювання.

Державне регулювання.

Поточне антикризове регулювання.

Особливості сучасних економічних циклів.

1. Швидкоплинний розвиток НТП спричиняє потребу і робить можливим частіше оновлення основного капіталу, внаслідок чого повторюваність криз стає частішою.

Інтернаціоналізація виробництва, поглиблення науково-технічного співробітництва, глобалізація економіки та розвиток НТП зумовлюють синхронізацію економічних циклів у різних країнах та регіонів світу.

Державне анти циклічне регулювання спрямовується на недопущення перегріву економіки, що робить, як правило, економічні кризи не такими глибокими, а для, циклу не є обов’язковим проходження усіх фаз.

Перевиробництво супроводжується не тільки зростанням безробіття, а й зростанням цін та інфляції, що породжує нове явище в економіці – стагфляцію. Це пояснюється монополістичним ціноутворенням і надмірними державними затратами, які покриваються додатковою грошовою емісією, що порушує нормальний грошовий обіг, спричиняючи інфляцію. Такі кризи супроводжуються нерівномірним зростанням цін у різних галузях економіки, внаслідок чого інвестиції спрямовуються туди, де вищий рівень цін, а отже, і темп інфляції. За цих умов кризи мають затяжний характер і спричиняють стагнацію, оскільки порушуються економічні закони.