Класифікація затрат, що включаються до витрат обігу.

За участю в формуванні вартості товару:

а) чисті витрати обігу – затрати ТП на обслуговування процесу купівлі-продажу товару; до них відносяться витрати, пов’язані з рекламою, обслуговуванням клієнтів, грошовим обігом, веденням касових та бухгалтерських операцій.

б) додаткові витрати обігу – це затрати ТП на виконання операцій, пов’язаних із сферою обігу товарів: затрати на транспортування, зберігання, розфасовку пакування тощо.

При формування витрат торгівельного підприємства слід виходити із наступного:

1) Приріст загальної суми витрат обігу не має перебільшувати приріст доходів, що є умовою отримання прибутку від товарообігу;

2) Мінімальний рівень витрат обігу (середніх витрат) досягається за такого обсягу діяльності підприємства, коли граничні витрати обігу за своєю величиною відповідають середнім витратам. Подальше збільшення обсягів діяльності призведе до збільшення розміру середніх витрат обігу, що не є ефективним

3) Не завжди зниження витрат обігу свідчить про ефективність діяльності підприємства, оскільки це може призвести до зниження стандарту обслуговування покупців, і як наслідок, падіння попиту, зниження товарообігу, зростання рівня витрат і втрат прибутку.

Витрати, що забезпечують прийнятий стандарт обслуговування:

1) Витрати на оплату праці (рівень яких забезпечує зацікавленість працівників в якісному персоналі обслуговуванні покупців і збільшенні кількості покупок);

2) Витрати на утримання торгівельних приміщень (що забезпечують максимум зручностей і комфорту для покупок);

3) Витрати на забезпечення фірмовим одягом;

4) Витрати на створення фірмового стилю, фірмового знаку, фірмового пакувального паперу, презенти покупцям;

5) Витрати на рекламу (внутрішньофірмову і зовнішню);

6) Витрати на створення ефективних систем розрахунку за товар;

7) Витрати на забезпечення після продажного обслуговування;

8) Витрати на надання безкоштовних торгівельних послуг покупцям.

Зниження цього мінімального необхідного рівня витрат на здійснення торгівельної діяльності може призвести до відпливу покупців і скорочення обсягу товарообігу.

 

Доходи та прибутки.

Отримання доходів (виручки) від реалізації товарів свідчить про те, що продукція торгівельного підприємства знайшла свого споживача, що вона відповідає вимогам та попиту ринку за ціною, якістю, іншими технічними, функціональними характеристиками та властивостями.

Отримання доходів створює основу для самофінансування підприємства за умови, що їх розмір достатній для покриття витрат підприємства з реалізації товарів та ін. видів діяльності, виконання зобов’язань перед бюджетом та утворення чистого прибутку.

Найбільшу питому вагу в доходах торгівельного підприємства займають доходи від основної торгівельної діяльності, які називаються валовим доходом.

В зв’язку з тим, що в торгівлі нова споживча вартість на створюється, дохід від реалізації товарів являє собою плату за надання торгівельно-посередницької послуг, яка становить частину виручки торгівельного підприємства.

Основні джерела доходів від продажу товарів:

- торгівельна надбавка до ціни придбання товарів;

- торгівельна знижка з продажної ціни товару.

За економічною природою торгівельні надбавки та знижки являють собою ціну на послуги торгівельного підприємства.

Різниця між ціною продажу та купівлі товарів на різних стадіях реалізації товару являє собою дохід торгівельного підприємства з одиниці реалізованого товару.

Валовий дохід торгівельного підприємства формується як різниця між виручкою від реалізації товарів та сумою оплати постачальникам закуплених товарів.

Рівень валових доходів відображає частку ціни торгівельних послуг в ціні товару:

,

де ВД – обсяг валового доходу; 

ТО – товарообіг.

 

Оптова ціна підприємства		Акциз-ний збір	ПДВ
Собівар-тість	Прибу-ток
Відпускна ціна підприємства				Витрати обігу	Прибу-ток	ПДВ
				Надбавка оптової торгівлі			Витрати обігу	Прибу-ток	ПДВ
Відпускна ціна оптового підприємства							Торгівельна надбавка роздрібного торгівель-ного підприємства
Роздрібна ціна реалізації

 

Рис. 2. Структура роздрібної ціни товару

 

Обсяг доходів торгівельного підприємства від реалізації товарів залежить від кількості реалізованих товарів (К), ціни їх закупівлі (Цз) та ціни реалізації (Цр):

ВД=(Цр – Цз) × К,

              або               ВД=ТО – ОЗ = Цр × К – Цз × К

де ТО – обсяг товарообігу підприємства;

ОЗ – обсяг закупівлі товарів (оплата товарів постачальникам за цінами закупівлі).

Основні резерви зростання доходів:

1. Зниження ціни закупівлі товарів.

2. Підвищення ціни реалізації товарів.

3. Зростання обсягів реалізації.

Валовий дохід торгівельного підприємства утворюється в основному за рахунок торгівельних надбавок. Вони встановлюються в %-х до цін, за якими товар закуповується у виробника (відпускна ціна промисловості) чи в посередників (оптова ціна).

Торгівельна надбавка призначена для покриття витрат обігу (затрат торгівлі на реалізацію товарів), сплати податків і зборів та утворення прибутку торгівельного підприємства.

В торгівлі прибуток визначається як різниця між доходом підприємства і його поточними витратами:

П = ВД – ПДВ – ВО,

де ВД – валовий дохід від реалізації товарів;

ВО – витрати обігу.

Залежно від розмірів прибуток підприємства характеризується як мінімальний, цільовий або максимальний. Такі види прибутку пов’язані з визначенням обсягів діяльності, досягнення яких обумовлює знаходження підприємства в зоні збитковості, беззбитковості або прибутковості.

                                                                     

                                                                         ВД

               ВД,                                                                                    Загальні витрати

                ВО                                                      Зона

                                                                         прибутковості

                                                                               

                                   Точка

                          беззбитковості                                    

                                                                                                                 Зміни витрати

                                                                

                                                                                                                 Постійні витрати

                                                                                

                                                                                                                 

 

 

                                                                          

                                                т. А                                                              Товарообіг

 

Рис. 3. Визначення точки беззбитковості торгівельного підприємства

 

Підприємство може мати обсяги діяльності, при яких доходи від реалізації менший за витрати. Але сума збитків може бути по розміру менша, ніж постійні витрати. В такому разі підприємство вигідніше функціонувати, ніж нести збитки в розмірі постійних затрат.

Беззбитковості підприємство досягає при таких обсягах діяльності, коли при інших рівних умовах доходи від реалізації дорівнюють загальній сумі витрат обігу:

ВД = ВО

; ,

де ВД, Р вд  – валовий дохід в абсолютній сумі та його рівень у відсотках до товарообігу.

 

Товарообіг, відповідно, буде дорівнювати:

 

За точкою беззбитковості підприємства при умові зростання обсягів діяльності входить в зону прибутковості. Величина прибутку, як цільова функція діяльності підприємства, може бути: мінімальною, нормальною, необхідною.

Під мінімальним розуміється прибуток, розмір якого після сплати податків задовольняє уявлення власників підприємства про мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал (рис. 4).

Кількісно мінімальний рівень рентабельності відповідає рівню середньої процентної ставки банків по депозитам, що складає на даний момент часу. Це зумовлено тим, що власник підприємства не зацікавлений інвестувати кошти в створення (функціонування) підприємства, якщо чистий прибуток за результатами підприємства менший за суми процентів, які б він міг одержати від зберігання своїх грошових коштів у банку.

Розрахунок мінімального прибутку:

,

де Сп – частка прибутку, що сплачує в бюджет у вигляді податків та обов’язкових платежів, %

МРР – мінімальний рівень рентабельності капіталу, %

К – обсяг інвестованого капіталу, грн.

 

Під нормальним розуміється прибуток, який відповідає нормі прибутку на капітал (НПК), що в середньому склалась на ринку:

,

де К – капітал підприємства;

НПК – нормальний рівень прибутковості, %.

 

Під необхідним розуміється сума прибутку, яка відповідає потребам підприємства в коштах на виробничий та соціальний розвиток, що утворюються за рахунок прибутку після сплати податків.

Для того, щоб отримати максимальний прибуток, підприємство має визначити доцільність нарощування обсягів діяльності, а з іншого – розрахувати обсяг діяльності, що дозволяє одержати максимально можливий прибуток.

Підприємство має сенс продовжувати функціонування, якщо при досягнутому обсязі діяльності його дохід перевищує зміні витрати. Підприємству слід припинити свою діяльність або шукати нові напрямки діяльності, якщо сумарний дохід від продажу не перебільшує змінних витрат (або хоча б не дорівнює їм).

                                                                       Валовий дохід (ВД)

ВД,              Сума доходів, витрат                                                               Витрати ВО                                                                                                              з мінімальним

прибутком

                                                                                                                                                                                             

                                                                       

           Точка мінімального рівня прибутку                                         Загальні витрати (ВО)

 

                                                                                                                        Змінні витрати

                                                                                                    (ВО зм.)

 

 

Пмін                                                                                                  Постійні витрати

                                                                                                                               (ВОпост.)

 

                                                                                            Мінімальний прибуток

                                                                                                                      (П мін.)

Пмін

                                                   Тбеззб.     Тммр                        Товарообіг

 

Рис. 4. Розрахунок мінімального прибутку та мінімальної рентабель-ності торгівельного підприємства

Планування прибутку торгівельного підприємства.

 

Планування прибутку являє собою процес розробки системи заходів по забезпеченню його формування в необхідному обсязі та ефективного використання у відповідності із завданнями розвитку підприємства в майбутньому періоді.

Для обґрунтування суми валового доходу торгівельне підприємство повинно розрахувати план товарообігу по окремих товарах та товарних групах, розробити для себе цінову політику, в якій має визначити певну тенденцію руху цін та рівня торгівельних надбавок.

Планова сума валового доходу від реалізації товарів визначається:

;

де Тпл.і – запланований обсяг товарообігу по і-тій товарній групі;

Сі – запланований рівень торгівельної надбавки по і-тій групі, в % до обороту.

 

Планова сума чистого прибутку торгівельного підприємства визначається за формулою:

ЧПпл. = ВДпл – ПДВ – ВОпл + Пнд.пл ± СДВпл – ПП

 

де ВОпл – планова сума витрат обігу, грн.

Пнд.пл – планова сума прибутку від неторговельної діяльності.

СДВпл – планове сальдо позареалізаційних доходів та витрат, грн.

ПП – податок на прибуток, грн.

 

Сума валового прибутку, що необхідний підприємству для задоволення власних потреб та виконання зобов’язань перед бюджетом з виплатою податку на прибуток, визначається за формулою:

,

де С_ПП – ставка податку на прибуток, %.

 

Процес планування прибутку торгівельного підприємства повинен завершуватись комплексного ув’язкою його суми з системою показників: валовим доходом (ВД), витратами обігу (ВО), обсягом товарообігу (Т).

Сума валового доходу, що необхідна підприємству для отримання запланованої суми валового прибутку, покриття витрат обігу та сплати ПДВ:

 

де С_ПДВ – ставка ПДВ, %.

 

Запланована сума витрат обігу торгівельного підприємства:

де ВОпост.ф. – фактична сума умовно-постійних витрат обігу підприєм- ства в звітному році, грн.

Тпл – обсяг товарообігу в плановому році, грн.

   Рзм.ф – рівень умовно-змінних витрат обігу в звітному році, %.

 

Плановий обсяг товарообігу є завершальним показником в комплексній увязці показників, що забезпечують для підприємства необхідну суму прибутку:

 

де Рт.н.пл. – середній рівень торгівельної надбавки в плановому році, у % до роздрібного товарообігу.

Таким чином, використовуючи отримані дані, плановий обсяг товарообігу буде дорівнювати: