Модель забезпечення збалансованості попиту і пропозиції товарів:

Іп > Іт > Іт.з. > Ід,

де: Іп – індекс росту поступлення товарів;

Іт – індекс росту обсягу товарообігу;

Іт.з. – індекс росту суми товарних запасів;

Ід – індекс росту обсягу попиту населення;

 

2. Модель забезпечення зростання ефективності господарської діяльності торгівельного підприємства:

Іпр > Іт > Іфоп > Іч,

де: Іпр – індекс росту маси прибутку;

Іфоп – індекс росту фонду оплати праці;

Іч – індекс росту чисельності робітників.

або:

Ір > Іпп > Ізп,

де: Ір – індекс росту рівня рентабельності (в %-х до товарообігу);

Іпп – індекс росту продуктивності праці 1-го працівника;

    Ізп – індекс росту заробітної плати 1-го працівника.

 

Обсяг товарообігу є функцією від ціни реалізації товарів (Ц) та кількості придбаних товарів (К):

.

Зростання обсягу товарообігу можливе в таких випадках:

а) при зростанні ціни реалізації окремих видів товарів;

б) при знижені ціни реалізації окремих видів товарів при зростанні обсягу їх реалізації.

Індекс зміни товарообігу визначається за формулою:

Іт = Іц × Ік,

де: Іц – індекс зміни ціни;

Ік – індекс зміни обсягу товарообігу. 

Обсяг товарообігу залежить від наявності товарної пропозиції (надходження товарів), обсягів товарних запасів та їх зміни протягом певного періоду, обсягів іншого вибуття товарних ресурсів:

Т = Зп + Н – В – Зк,

 

де: Зп – запаси товарів на початок періоду;

Н – надходження товарів; В – вибуття товарів;

Зк – запаси товарів на кінець періоду.

 

Вплив цих факторів відображає рівняння „товарного балансу”:

Зп + Н = Т + В + Зк.

 

Значний вплив на обсяг роздрібного товарообігу здійснюють забезпече-ність торгівельного підприємства трудовими ресурсами та ефективність їх використання:

а) ,

де: Чтоп – середньоспискова чисельність торгівельно-оперативного пер-соналу підприємства;

В – середній виробіток одного працівника;

ПВтоп – питома вага торгівельно-оперативного персоналу в загальній чисельності персоналу, %.

б) ,

де: Чсп – середньоспискова чисельність працівників;

ПП – продуктивність праці 1-го працівника.

На ріст товарообігу впливають наступні фактори: стан, розвиток та ефективність використання основних фондів та матеріально-технічної бази торгівельного підприємства:

,

де: ТП – площа торгівельного залу підприємства, м²;

Др – кількість робочих днів;

Тд – тривалість робочого дня, год.;

Тп – середногодинний обсяг товарообігу, що припадає на 1 м² площі;

ПВтп – питома вага торгівельної площі в загальній площі, що експлуатується, %.

Під "точкою беззбитковості” розуміють такий обсяг товару, при якому сума одержаного валового доходу (без ПДВ) дорівнює сумі поточних витрат, тобто досягається самоокупність діяльності торгівельного підприємства:

,

де: ВОпост. – сума постійних витрат обігу, грн.;

Рвд, Рво зм. – рівень валового доходу і змінних витрат обігу, %.

 

Графік беззбитковості

Розподіл витрат на постійні та змінні лежить в основі методу, який широко поширений в економіці. Вперше він був запропонований у 1930 р. інженером Уолтером Раутенштраухом як спосіб планування, набув слави під назвою графіка критичного обсягу виробництва, або графіка беззбитковості (рис. 19).

Графік беззбитковості в різних його модифікаціях широко використовується в сучасній економіці. Безперечною перевагою цього методу є те, що з його допомогою можна швидко отримати досить точний прогноз основних показників діяльності підприємства при зміні умов на ринку.

При побудові графіка беззбитковості передбачається, що не відбувається змін цін на сировину та продукцію за період, на який здійснюється планування; постійні витрати вважаються незмінними в обмеженому діапазоні обсягу продажів; змінні витрати на одиницю продукції не змінюються при зміні обсягу продажів; продажу здійснюються достатньо рівномірно.

При побудові графіка по горизонтальній осі відкладається обсяг виробництва в одиницях виробів або у відсотках використання виробничої потужності, а по вертикальній - витрати на виробництво і дохід. Витрати відкладаються з підрозділом на постійні (ПОІ) і змінні (ПІ). Крім ліній постійних і змінних витрат, на графіку відображаються валові витрати (ВІ) і виручка від реалізації продукції (ВР).

Точка перетину ліній виручки і валових витрат являє собою точку беззбитковості (К). Ця точка цікава тим, що при відповідному їй обсязі виробництва і продажів (В _кр ) у підприємства немає ні прибутку, ні збитків. Обсяг виробництва, відповідний точці беззбитковості носить назву критичного. При обсязі виробництва менше критичного підприємство своєї виторгом не може покрити витрати і, отже, результатом його діяльності є збитки. Якщо обсяг виробництва і продажів перевищує критичний, підприємство отримує прибуток.

 

Обсяг мінімального чистого прибутку розраховується за формулою:

,

де: Кмрр – обсяг вкладеного капіталу, грн.;

МРР – мінімальний рівень рентабельності капіталу, %;

Сп – частка прибутку, що сплачується в бюджет у вигляді податкових платежів, %.

Точка „мінімальної рентабельності” розраховується за формулою:

.