Переваги та недоліки залізобетону

Переваги залізобетону:

- довговічність;

- використання місцевих будівельних матеріалів;

- значний опір статичним і динамічним навантаженням;

- висока сейсмостійкість;

- суттєва вогнестійкість;

- можна надавати будь-яку геометричну форму;

- індустріалізація (механізація) виготовлення;

- незначні експлуатаційні витрати;

- архітектурна виразність будівель.

Недоліки:

- значна власна маса (2400 – 2500 кг/м³);

- велика тепло- і звукопровідність;

- складність та скритість робіт;

- утруднена реконструкція будівель і споруд;

- утворення тріщин (усадочних, від навантаження).

 

Види залізобетону за способами виготовлення

1. Монолітний залізобетон - всі операції по виготовленню залізобетонних конструкцій відбуваються на будівельному майданчику.

переваги: монолітність; жорсткість; відсутність стиків;

недоліки: необхідність спорудження риштувань та опалубки, а також наявність на будівельному майданчику «мокрих» процесів, тривалість процесів.

2. Збірний - окремі конструкції виготовляються на заводах і збираються на будівельних майданчика шляхом зварювання закладних деталей.

переваги: індустріальність; швидкість будівництва; відсутність «мокрих процесів»;

недоліки: наявність стиків, які необхідно захищати від зовнішніх впливів.

3. Збірно-монолітний -  поєднує у собі позитивні властивості збірного та монолітного залізобетону, як правило збірні елементи використовується як опалубка для монолітного бетону. Доцільно використовувати у спорудах, на які діють постійні великі навантаження (зокрема і великих ГТС).

2.4. Область застосування залізобетону:

- промислове і цивільне будівництво;

- гідротехнічне будівництво;

- транспортне будівництво;

- енергетичне будівництво;

- гідромеліоративне будівництво;

- спеціальні інженерні споруди.

 

Основні фізико-механічні властивості бетону

1

2

2.1

2.2

2.3

2.4

2.5

Класифікація бетонів

Бетон – штучний будівельний матеріал, утворений внаслідок твердіння раціонально підібраної суміші в’яжучого, заповнювачів, домішок та води.

Бетони класифікують:

1) за середньою густиною:

особливо важкі  ρ> 2500 кг/м³ (заповнювачі подрібнений чавун, обрізки сталі, магнетит, барит, використовується для конструкцій, що захищають від радіації);

важкі ρ = 2200…2500 кг/м³ (заповнювачі пісок, щебінь, гравій важких порід);

полегшені ρ= 1800…2200кг/м³ (заповнювач черепашник, тощо);

легкі ρ= 500…1800кг/м³ (керамзит, аглопорит, термозит, пемза, туф); особливо легкі ρ< 500кг/м³ (ніздрюваті суміші з в’яжучого, води та тонкомеленого заповнювача);

2) за призначенням: конструкційні (гідротехнічні, дорожні, будівельні), спеціальні (жаростійкі, кислотостійкі, сульфатостійкі);

3) за структурою: щільні, крупнопористі, пористі, ніздрюваті;

4) за умовами твердіння: природного твердіння;                                          теплова обробка при атмосферному тиску; автоклавна обробка при підвищеному тиску.

 

Усадка та набрякання бетону

Бетон є пружно-пластичним матеріалом. Під навантаженням в бетоні виникають пружні та пластичні деформації, що необхідно враховувати в розрахунках конструкцій.

При твердінні бетону на повітрі в бетоні відбуваються фізико-хімічні та капілярні процеси, які призводять до зменшення його в об’ємі, що називають усадкою бетону.

ε_sh – відносні деформації усадки.

Усадка викликає внутрішні напруження в бетоні, внаслідок яких цементний камінь розтягується, а заповнювач стискається, що веде до виникнення усадочних тріщин.

Набрякання – збільшення бетону в об’ємі за високої вологості або у воді.

Усадка більша за набрякання в 2...3 рази.

 

 

Зміна міцності бетону в часі

Твердіння бетону є тривалий процес. Бетон набуває міцності поступово, інтенсивно він набирає міцність в перший місяць твердіння, але потім цей процес не зупиняється.

На процес твердіння впливає оточуюче середовище.

Рис. 2.3. Зміна міцності бетону в часі