Тема:Управління внутрішніми справами

План

1.Організаційно-правові засади у внутрішніх справах.

2.Міліція України.

3.Громадські формування з охорони порядку.-на само опрацювання.

4.Внутрішні війська.-на само опрацювання.

5.Дозвільна система.-на само опрацювання.

                                               1.

Основними завданнями органів внутрішніх справ є:

1) гарантування особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів;

2) забезпечення охорони громадського порядку;

3) припинення злочинів та інших правопорушень;

4) своєчасне виявлення, розкриття й розслідування злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

5) забезпечення дорожнього руху;

6) захист власності від злочинних посягань;

7) гарантування пожежної безпеки;

8) накладення адміністративних стягнень.

Сутність управління в галузі внутрішніх справ і його особливість полягають у тому, що в процесі такого управління здійснюють безпосередню охорону прав і свобод громадян, а також забезпечують громадський порядок і громадську безпеку.

Громадський порядок — це певна система відносин, належний порядок, що склався в суспільстві, який відповідає інтересам держави та всіх її громадян.

Громадська безпека-це фактична сукупність встановлених в державі правил поведінки в громадських місцях,які регулюють правові,моральні та ін.соціальні норми.

Під термінами «громадська безпека» й «громадський порядок» взагалі розуміють певний позитивний стан, наявний у суспільстві, забезпечення якого гарантує уникнення певних небезпек як для суспільства, так і для окремих громадян.

Цінності, яким загрожує небезпека, є досить різноманітними,а саме:

-індивідуальні(сукупність індивідуальних прав і свобод,що охороняються державою)

-суспільні(права на відносини,що охороняються державою)

-позаправові(моральні,етичні,соціальні)

Основними джерелами виникнення небезпек можуть бути:

1)дія окремих осіб,які посягають на встановлений порядок управління;

2)стихійні лиха,епідемії,ін..обставини,які не залежать від окремих суб’єктів права.

Безпосереднє управління в галузі забезпечення громадського порядку й громадської безпеки здійснюють МВС України та його органи на місцях.

Основні джерела права,що регулюють порядок з внутрішніми справами,є:

1)Конституція України-визначає вичерпний перелік прав і свобод людини і громадянина,що охороняються державою;

2)Закон України «Про міліцію»-визначає правовий та суспільний стан органів внутрішніх справ України;

3)нормативно-правові акти ратифіковані Україною.

Основні напрями МВС України:

1) забезпечує державну політику боротьби зі злочинністю;

2) організовує роботу органів внутрішніх справ щодо охорони громадського порядку на вулицях та в інших громадських місцях, запобігання й припинення адміністративних правопорушень;

3) організовує здійснення органами внутрішніх справ профілактичних і оперативно-розшукових заходів з метою попередження, виявлення, припинення й розкриття злочинів, провадження дізнання та досудового слідства;

4) безпосередньо здійснює роботу з виявлення, припинення, розкриття й розслідування злочинів, що мають міжрегіональний і міжнародний характер, веде боротьбу з організованою злочинністю та наркобізнесом, зі злочинами в сфері економіки;

5) забезпечує профілактику правопорушень;

6) бере участь у наукових, кримінологічних і соціологічних дослідженнях, розробках на їх основі державних програм боротьби зі злочинністю й охорони правопорядку;

7) вживає разом з іншими державними органами заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності та правопорушенням серед неповнолітніх; організовує на договірних засадах охорону майна різних власників;

8) бере участь у розробці проектів міжнародних договорів (угод) України з питань боротьби зі злочинністю;

Систему органів внутрішніх справ України утворюють:

1) МВС України, в складі якого функціонують головні управління, управління та служби (керівництво, штаб, кримінальна міліція, міліція громадської безпеки, міліція по боротьбі з організованою злочинністю, Головне слідче управління, відділ організації дізнання в органах внутрішніх справ, Головне управління внутрішніх військ та ін.);

2) Головне управління МВС України в АРК;

3) управління МВС України в області, містах Києві та Севастополі;

4) районний відділ (управління) МВС України в області;

5) міське управління МВС України в області;

6) районний відділ міського управління.

Види структурних підрозділів в ОВС:

1) галузеві (підрозділи міліції, слідчі апарати);

2) функціональні (кадрові, фінансово-економічні, господарські, медичні), які виконують функції забезпечення;

3) загального керівництва (штаби, чергові частини, інформаційно-аналітичні центри), які виконують функції загального керівництва.

                                                   2.

Міліція України — це складова частина MB C України, яка відіграє провідну роль у загальнодержавній системі забезпечення громадського порядку й спокою, громадської безпеки та боротьби зі злочинністю.

Міліція України є державним озброєним органом виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права, свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства й держави від протиправних посягань.

Основні завдання міліції України:

1)забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;

2) запобігання правопорушенням та їх припинення;

3) охорона й забезпечення громадського порядку; виявлення та розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

4) забезпечення дорожнього руху;

5) захист власності від злочинних посягань;

6) участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам;

7) сприяння в межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Міліція виконує: адміністративну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, профілактичну, виконавчу й охоронну (на договірних засадах) функції.

1) Адміністративну діяльність міліції регламентують норми адміністративного права, й полягає вона в організації і практичному провадженні заходів щодо охорони правопорядку. Здійснюють її служби й підрозділи міліції громадської безпеки, а саме: патрульно-постова служба, служба дільничних інспекторів, підрозділів, що організовують роботу спеціальних установ (приймальників-розподільників), Державтоінспекція, відділи дозвільної системи та ін.

2) Оперативно-розшукову діяльність міліції регулюють норми різних галузей права: адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального тощо. Цю діяльність здійснюють оперативні підрозділи органів внутрішніх справ: кримінальна та спеціальна міліція, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, підрозділами Державтоінспекції.

3) Кримінально-процесуальну діяльність міліції регулює кримінально-процесуальне законодавство, здійснюють її різні служби й підрозділи кримінальної міліції та міліції громадської безпеки.

4) Профілактичну діяльність міліції здійснюють всі служби міліції і регулюють закони та відомчі нормативні акти, що регламентують діяльність міліції і насамперед служб і підрозділів кримінальної міліції та міліції громадської безпеки.

Міліція України складається з підрозділів:

- кримінальної міліції;

- міліції громадської безпеки;

- транспортної міліції;

- Державної автомобільної інспекції;

- міліції охорони;

- спеціальної міліції.

Основні засади здійснення діяльності підрозділів міліції України:

1)виконує свої завдання неупереджено,точно,неухильно від закону;

2) В разі необхідності міліція тимчасово, в межах чинного законодавства, обмежує права й свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояснення з цього приводу;

1- це підрозділи, діяльність яких полягає в організації та практичному здійсненні боротьби із за-гальнокримінальною злочинністю: вбивствами, крадіжками, пограбуваннями, розбійними нападами, проституцією, розповсюдженням СНІДУ.

2- міліція громадської безпеки-це адміністративна діяльність, яка полягає в захисті прав і свобод людини й громадянина, забезпеченні громадського порядку, спокою та безпеки, попередженні й припиненні правопорушень у містах та інших населених пунктах держави, а також боротьба зі злочинністю, здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Основу міліції громадської безпеки складають:

- патрульно-постової служби, «Беркут»;

- дільничні інспектори міліції України.

3- її діяльність полягає в організації та практичному здійсненні заходів щодо охорони громадського порядку й охорони вантажів, що перевозять на залізничному, водному (річковому, морському) й повітряному транспорті.

4-здійснює функції забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, що мають важливе народногосподарське значення або постраждали внаслідок стихійних лих, катастроф, а також забезпечує охорону громадського порядку під час проведення масових заходів як на місцевому рівні, так і в загальнодержавному масштабі.

 

 

Лекція №30

Тема:Управління юстицією

План

1.Організаційно-правові засади управління юстицією;

2.Реєстрація актів цивільного стану;

3.Організація нотаріальної служби;-на само опрацювання;

4.Органи юстиції та адвокатури;-на само опрацювання;

5.Поняття регулювання взаємовідносин органів юстиції,державної судової адміністрації та судової системи;- на само опрацювання;

                                                     1.

Управління юстицією — це діяльність, спрямована на виконання завдань зміцнення законності, організації захисту прав і законних інтересів громадян та їх об'єднань, підприємств, установ, організацій і держави.

Особливості юстиції:

1)багатооб'єктність цієї галузі управління(удові установи, нотаріальні контори, органи реєстрації актів громадянського стану, судово-експертні установи й адвокатура);

2)наявність багатоваріантності форм і методів управління,які застосовуються органами юстиції;

Основні методи управління юстиції:

1)метод керівництва-застосовується до державних нотаріальних органів і органів реєстрації актів громадянського стану;цей метод полягає у видачі імперативних приписів щодо діяльності даних органів;

2) метод регулювання-застосовується до органів адвокатури і приватних нотаріусів; цей метод передбачає наявність рекомендаційного характеру та зводиться до розв’язання організаційних питань.

Система органів управління в галузі юстиції затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про систему органів юстиції» від ЗО квітня 1998 р.1. її складають:

- Міністерство юстиції України;

- Головне управління юстиції в АРК;

- Обласні;

- Київське та Севастопольське міські управління юстиції;

- районні, районні у містах управління юстиції, міські (міст обласного значення) управління юстиції.

Основними завданнями Мін'юсту України є:

- підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи та вдосконалення законодавства, сприяння розвиткові правової науки;

- забезпечення захисту прав і свобод людини й громадянина;

- організація виконання судових рішень, робота з кадрами, експертне забезпечення правосуддя;

- організація роботи нотаріату, діяльності щодо реєстрації актів цивільного стану;

- розвиток правової інформації, формування в громадян правового світогляду;

- здійснення міжнародно-правового співробітництва.

                                              2.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав і обов'язків.

Державній реєстрації підлягають:

- народження фізичної особи та її походження,

- громадянство,

- шлюб,

- розірвання шлюбу,

- зміна імені,

- смерть.

Здійснюють її відділи реєстрації актів цивільного стану відповідних управлінь юстиції, а в сільській місцевості — виконавчі комітети сільських і селищних рад.

Обовязки органів реєстрації актів цивільного стану:

- забезпечують своєчасну й правильну реєстрацію актів цивільного стану;

- вносять до актових записів необхідні зміни, доповнення та виправлення;

- поновлюють втрачені й анулюють повторно складені актові записи;

- видають громадянам свідоцтва про реєстрацію; зберігають архівний фонд.

 

 

План розгляду самостійних тем опрацювання по адміністративному праву:

-організаційно-правові засади упавління;

-система організації управління(обєкту дослідження);

- поняття і структура державного контролю і нагляду;

- адміністративна відповідальність за правління в галузі(статті КпАП і їх назва, загальні ознаки цих статтей);